Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Роль сім (багато).doc
Скачиваний:
43
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
169.98 Кб
Скачать

Роль сім'ї у формуванні особистості дитини. Умови успішного сімейного виховання

Введення

Глава 1. Роль сім'ї у формуванні особистості дитини

1.1 Поняття сім'ї, сім'я як микросоциум

1.2 Типи сім'ї (повна-неповна, благополучна-неблагополучна)

1.3 У чому проявляється роль сім'ї у соціалізації особистості дитини

1.4 Основні завдання сім'ї (створення умов для росту дитини, передового досвіду створення і збереження сім'ї, навчання необхідним умінням і навичкам, забезпечення захисту дитини, виховання у дитини ціннісного ставлення до себе й інших людей)

Глава 2. Умови успішного сімейного виховання

2.1 Основні умови успішного виховання дитини в сім'ї

2.2 Роль авторитету батьків у вихованні

2.3 Види помилкового авторитету батьків

2.4 Вимоги до організації взаємодії педагога з батьками

Висновок

Література

Введення

C того моменту, як дитина народилася, і почав обживатися в світі, він почав навчатися. Навчаючись, дитина постійно виховується. Процес виховання спрямований на формування соціальних якостей особистості, на створення і розширення кола її відносин до навколишнього світу - до суспільства, до людей, до самого себе. Чим ширше, різноманітніше і глибше система відносин особистості до різних сторін життя, тим багатшою її власний духовний світ.

Таким чином, особистість формується в процесі активної взаємодії з навколишнім світом, опановуючи соціальним досвідом, суспільними цінностями. На основі відображення людиною об'єктивних відносин відбувається формування внутрішніх позицій особистості, індивідуальних особливостей психічного складу, складається характер, інтелект, його ставлення до оточуючих і до самого себе. Перебуваючи в системі колективних і міжособистісних відносин, у процесі спільної діяльності, дитина стверджує себе як особистість серед інших людей.

Ніхто не народжується на світло з готовим характером, інтересами, схильностями, волею, певними здібностями. Всі ці властивості виробляються і формуються поступово, у ході усього життя, з моменту народження і до зрілості.

Особливу роль в житті людини, її захисті, формуванні та задоволенні духовних потреб, а також в його первинної соціалізації грает сім'я. Особистість дитини формується під впливом всіх суспільних відносин, в яких протікає його життя і діяльність. Проте рівень моральної культури батьків, їхні життєві плани й устремління, соціальні зв'язки, сімейні традиції мають вирішальне значення в розвитку особистості молодої людини. p> У сім'ї дитина набуває переконання, суспільно схвалювані форми поведінки, необхідні для нормального життя в суспільстві. Саме в сім'ї виявляється найбільшою мірою індивідуальність дитини, її внутрішній світ. Батьківська любов допомагає розкрити, збагатити емоційну, духовну і інтелектуальну сферу життя дітей.

Глава 1. Роль сім'ї у формуванні особистості дитини

1.1 Поняття сім'ї, сім'я як микросоциум

Серед різних соціальних факторів, що впливають на становлення особистості, одним з найважливіших є сім'я. Традиційно сім'я-головний інститут виховання. Те, що людина набуває в сім'ї, він зберігає протягом усього подальшого життя. Важливість сім'ї обумовлена ​​тим, що в ній людина знаходиться протягом значної частини своєї життя. У сім'ї закладаються основи особистості. p> Сім'я-це соціально-педагогічна група людей, призначена для оптимального задоволення потреб у самозбереженні (продовженні роду) і самоствердження (самоповагу) кожного її члена.

Сім'я створює у людини поняття будинку не як приміщення, де він живе, а як почуття, відчуття місця, де його чекають, люблять, цінують, розуміють і захищають. Родині належить основна роль у формуванні моральних почав, життєвих принципів дитини. Сім'я створює особистість або руйнує її, у владі сім'ї зміцнити або підірвати психічне здоров'я її членів. Сім'я заохочує одні особисті потягу, одночасно перешкоджаючи іншим, задовольняє або присікає особисті потреби. Сім'я структурує можливості досягнення безпеки, задоволення і самореалізації. Вона вказує кордону ідентифікації, сприяє появі у особистості образу свого "Я".

У процесі близьких відносин з матір'ю, батьком, братами, сестрами, дідусями, бабусями та іншими родичами у дитини з перших днів життя починає формуватися структура особистості.

У сім'ї формується особистість не тільки дитини, але і його батьків.

Сім'я - це таке освіта, яка В«охоплюєВ» людину цілком у всіх його проявах.

Визначальна роль сім'ї обумовлена її глибоким впливом на весь комплекс фізичного і духовного життя росте в ній людини. Родина для дитини є одночасно ...

і середовищем проживання, і виховної середовищем. Вплив сім'ї особливо в початковій стадії життя дитини на багато перевищує інші виховні процеси. За даними досліджень, сім'я тут відображає і школу, і засоби масової інформації, громадські організації, трудові колективи, друзів, вплив літератури і мистецтва. Всі це дозволило педагогам вивести певну залежність: успішність формування особистості обумовлюється насамперед сім'єю. Чим краще сім'я і чим краще впливає вона на виховання, тим вище результат фізичного, морального, трудового виховання особистості. Рідко, роль сім'ї у формуванні особистості визначається залежністю: яка сім'я, такий виросте в ній людина.

Ця залежність використовується на практиці. Досвідченому педагогу досить подивитися і поспілкуватися з дитиною, щоб зрозуміти в якій сім'ї вона виховується.

Точно так само не складе праці, поспілкуватися з батьками, встановити які в їх сім'ї виростуть діти. Сім'я та дитина - дзеркальне відображення одне одного. p> Якщо сім'я так сильно впливає на процеси і результати становлення особистості, то саме родині повинні приділяти першорядне значення суспільство і держава в організації правильного виховного впливу. Міцні здорові, духовні сім'ї-потужне держава. Батьки - перші вихователі - мають найсильніший вплив на дітей. Ще Ж.-Ж. Руссо стверджував, що кожний наступний вихователь надає на дитину менше впливу, ніж попередній. Батьки є попередніми по відношенню до всіх інших; вихователю дитячого саду, вчителю початкових класів і вчителям-предметникам. Їм самою природою віддано перевагу в вихованні дітей. Забезпечення сімейного виховання, його змістовні і організаційні аспекти є вічною і дуже відповідальним завданням людства.

Глибокі контакти з батьками створюють у дітей стійке життєвий стан, відчуття впевненості і надійності. А батькам приносять радісне почуття задоволення. У здорових сім'ях батьки і діти пов'язані природними повсякденними контактами. Це таке тісне спілкування між ними, в результаті якого виникає душевне єднання, узгодженість основних життєвих устремлінь і дій. Природну основу таких відносин становлять родинні зв'язку, почуття материнства і батьківства, які проявляються в батьківській любові і турботливою прихильності дітей і батьків.

Дитина бачить родину в якості оточуючих її близьких людей тата й мами, бабусі й дідусі, братів і сестер. Залежно від складу сім'ї, від відносин у родині до членів сім'ї і взагалі до оточуючих людей людина дивиться на світ позитивно чи негативно, формує свої погляди, будує свої відносини з оточуючими. Відносини в родині впливають також на те, як людина надалі будуватиме свою кар'єру, по Яким шляхом він піде. Саме в сім'ї індивід отримує перший життєвий досвід, тому дуже важливо в якій сім'ї виховується дитина: в благополучній або неблагополучною, повної або неповної.

1.2 Типи сім'ї (повна - неповна, благополучна - неблагополучна)

А.С. Макаренко надавав особливе значення структурі сім'ї. Він ввів поняття "повна" і "неповна сім'я", розуміючи під цим сім'ю, яка не має батька чи матері. Від того, яка по структурі сім'я, залежить і виховання, і успішна соціалізація дитини. До повним сім'ям зазвичай зараховуються та зведені сім'ї з вітчимом або мачухою. Ці сім'ї вважаються повними тому, що в кожній з них є чоловік, дружина і дитина (Діти), причому вітчим зобов'язаний піклується про дітей дружини, як про своїх, а діти повинні його слухатися, як батька.

Неповної зазвичай вважається сім'я самотньої матері або батька з дітьми.

У самотньої жінки-матері нерідко формується суто негативний комплекс почуттів до чоловіків, до шлюбної і сімейного життя, а, отже, і у дітей можуть скластися деформовані і спотворені уявлення про шлюб та сім'ю. Зниження виховних можливостей неповної сім'ї відбувається в результаті збігу низки несприятливих обставин, таких як тривале вплив конфліктних ситуацій на дітей, напружена психологічна обстановка, у зв'язку з неправильним ставленням членів сім'ї до особливостей життєдіяльності неповної сім'ї, невміння вибирати педагогічно доцільний стиль виховання, виникнення ситуацій емоційного "голоду" або надмірною, жертовної батьківської любові, а також нерідко і аморальну поведінку батька, його низький культурно-освітній і професійний рівні, матеріально-побутові труднощі, слабкий зв'язок зі школою.

Неповними можна вважати і сім'ї, в яких діти живуть з дідусем або бабусею, але без батька і матері, оскільки їх батьки розлучилися, а мати потім або померла, або була позбавлена батьківських прав за пияцтво та погане поводження з дітьми, після чого старики взяли дітей на виховання. Або мати знайшла собі нового чоловіка або співмешканця, яка не побажав піклуватися про дитину, і вона сама віддала дитину своїм батькам. p> У цих випадках, навіть якщо старше пра...

батьківське покоління представлене подружньою парою, сім'я, безумовно, є неповною, оскільки середнього, тобто, батьківського покоління в ній взагалі немає. З психологічної та педагогічної точки зору, дідусі та бабусі, які виконують батьківські функції, навряд чи можуть замінити батьків, оскільки їх роль у сім'ї принципово інша. Точно так само неповними є сім'ї, в яких діти проживають з дядьками, тітками, старшими братами і сестрами чи іншими родичами.

У нашому суспільстві все помітніше стає криза сім'ї. Криза виражається в тому, що сім'я все гірше реалізує свою головну функцію-виховання дітей. Причини такої кризи лише почасти пов'язані з погіршенням економічної ситуації, вони мають більш загальний характер. Легковажне ставлення до шлюбу і сім'ї, забуття традицій, моральних принципів, цинізм, пияцтво, відсутність самодисципліни і статева розбещеність, високий відсоток розлучень самим пагубним чином відбивається на вихованні дітей.

Неблагополучні сім'ї. Неблагополучна сім'я - це сім'я, в якій порушена структура, знецінюються або ігноруються основні сімейні функції, є явні або приховані дефекти виховання, в результаті чого з'являються В«важкі дітиВ». p> Одним з найпотужніших несприятливих факторів руйнують не тільки родину, а й душевну рівновагу дитини є пияцтво батьків.