1 Рівень

1. Дитячий фольклор, жанри дитячого фольклору.

Дитячий фольклор – багатожанрова система, що складається із прозових, речитативних, пісенних та ігрових творів.

Усі жанри дитячого фольклору умовно можна поділити на три групи:

• тексти, створені дорослими для дітей;

• твори, які перейшли у дитячий фольклор із загального фольклорного доробку;

• твори самих дітей.

В окремих випадках чітка межа між ними стирається, тобто є жанри, які не можна однозначно зарахувати в ту чи іншу групу. Кожна з цих груп, виділена на основі походження жанрів, має свої особливості, поділяється на менші підгрупи і цикли відповідно до інших рис… Спільна риса їх усіх – дитяча тематика, вони виконуються тільки для дитини, переважно немовляти, чи віком до 4-5 років.

2. Народна і літературна казка, їх спільні та відмінні риси.

Народна казка — найдавніший вид казок. Їх особливістю є відсутність особи автора. Народні казки — це витвір усього суспільства. Звичайно, що кожна казка в основі має розповідь, яку розповіла певна людина, але з з того часу ця казка як правило переказується великою кількістю людей і досить сильно змінюється.

Літературна казка — це авторський художній твір, прозовий або віршовий, заснований або на фольклорних джерелах, або цілком оригінальний; твір переважно фантастичний, чародійний, у якому змальовуються неймовірні пригоди вигаданих або традиційних казкових героїв.

Спільне:

Наявність антитези – протиставлення добра і зла.

Висміювання людських вад і схвалення чеснот.

Відмінне:

Народна казка Літературна казка

Автор – народ Автор – письменник

Форма створення – усна Форма створення – писемна

Сюжет – мандрівний Сюжет – унікальний

Герої – позитивні/негативні Герої – складні

Мова – прозова Мова – прозова і віршована

3. Основні тематичні групи народних казок. Структурно – художні особливості казок.

Виділяють три основних види казок: казки про тварин, чарівні казки, та соціально-побутові казки.

Казки про тварин — це казки, в яких головними героями є тварини — лісові та домашні, а також птахи та комахи. В образах тварин ми бачимо алегорію, тобто ці казки мають виразний соціальний підтекст. В цих казках ми бачимо звірів за суто людськими справами: вони воюють, обирають царів, судяться та ін. Ці казки висміюють людські недоліки та пороки такі, як заздрість, агресивність та жадоба. Розповідаючи про пригоди тварин, ці казки «підморгують одним оком на людей».

Чарівні казки породжені в докласовому суспільстві, пов'язані із світоглядом, звичаями та обрядами наших далеких предків. Головні герої, як правило, виявляються в двобої з темними силами (Ольдеквіт, Ох, відьми), які зазнають неминучої поразки. Головними героями як правило є богатирі, наділені неймовірною силою. Чарівні казки чітко підкреслюють перевагу добра над злом.

Основні теми соціально – побутових казок:

• 1. Суд правди над кривдою — мрія знедоленого трудового народу.

• 2. Антипанська та антицарська тематика.

• 3. Любов до рідної землі.

• 4. Протиставлення бідних багатим (дуже часто бідний чоловік — розумний та кмітливий, панич — невіглас).

• 5. Висміювання розбещених представників церкви.

• 6. Любов до праці — протиставлення працьовитої людини ледачій.

• 7. «хліб і золото» — засуджували жадібність до наживи та показували, що для людини хліб є набагато дорожчим за будь-які гроші.