Зміст

Вступ....................................................................................................................3

1. Лісові ресурси країн Західної Європи.........................................................4

2. Лісові ресурси на тереторії Східної Європи...............................................6

3. Лісові ресурси Північної Європи.................................................................8

4. Лісові ресурси Південної Європи..............................................................10

Висновки...........................................................................................................13

Додаток А..........................................................................................................14

Додаток Б..........................................................................................................15

Список використаних джерел.........................................................................16

Вступ

Європа характеризується середньою лісозабезпеченістю. На європейську секцію припадає приблизно половина вартості світового лісового імпорту. Своїх ресурсів тут в принципі майже досить, щоб покрити потреби економічного розвитку, але вони часто не вигідні бо не дають при виробництві продукції необхідної якості. Тому на рівні з найширшим асортиментним обміном між собою держави Західної Європи закуповують великі об’єми якісної сировини і напівфабрикатів. За них європейці згодні платити досить високі ціни, нерідко помітно перевершуюча вартість продукції свого власного виробництва. У сумі, включаючи взаємну торгівлю, на Європу припадає зараз біля 40 % світового ринку по деревній сировині, пиломатеріалам і фанері, більше за 70 % по деревних плитах, більше за 50 % по целюлозі, паперу і картону. Однак зростаюча частина цих потреб задовольняється за рахунок випереджального розвитку торгівлі між власне європейськими країнами.

З Скандінавії в країни Європи прямують пиломатеріали, плити, масові целюлозно-паперові товари, з східної Європи і країн колишнього СРСР сировина і пиломатеріали. Найбільшими імпортерами лісових товарів в Європі виступають Великобританія і Німеччина, які закуповують їх на суми, що перевищують 10 млрд.доларів. З великим відривом за ними слідують Італія і Франція, які платять за лісовий імпорт звичайно 5-6 млрд.доларів.

В принципі європейський ринок низько монополізований, тарифні і інші бар’єри по лісових товарах порівняно легко переборні в тому випадку, якщо експортер не впливає на інтереси місцевих виробників.

Самі європейські країни вивозять за межі регіону в основному дорогі високоякісні напівфабрикати і вироби [3].

1. Лісові ресурси країн Західної Європи.

У Західній Європі більші площі покриті лісом є у Франції, Австрії, Німеччині, тощо.

В Австрії ліси займають 3,92 млн. га. За лісистістю, вона становить в середньому 46,8%, Австрія належить до багатих лісом країн Європи, поступаючись лише Фінляндії та Швеції.

Лісові масиви розміщені нерівномірно. Більшість з них розташована на схилах альпійської зони і в середньовисоких горах. До висоти 600-800 м зустрічаються окремі ділянки дуба черешчатого і австрійського, бука європейського, ясена звичайного; вище від 800 до 1000 м бук утворює суцільний лісовий пояс і займає більше половини площі лісів. На висоті 1000-1400 м переважають хвойні породи: ялина звичайна, ялиця біла, модрина європейська, сосна чорна і звичайна. В Центральних Альпах природна межа лісу лежить вище 1800 м над рівнем моря, а у Вапнякових Альпах – приблизно на 200 м нижче. Межа деревної рослинності (сланкова гірська сосна і кедр) піднімається майже на 300 м вище межі лісів. Приблизно з висоти 2000 м – альпійські луки. Переважну більшість – 69,2% становлять хвойні ліси, які характерні для високогірних місцевостей. Ялина є найбільш розповсюдженою породою (55,7%). Бук становить менше 10%.

Запас деревини в лісах становить понад 900 млн.м³ при щорічному загальному прирості майже в 20 млн.м³. Середня продуктивність експлуатованих лісів – 240 м³/га, річний приріст деревини в них – 6 м³/га. Відповідно продуктивність захисних лісів, які виконують переважно водоохоронні і ґрунтозахисні функції в горах – 190 м³/га, їхній щорічний приріст – 2,8 м³/га.

Лісокористування в Австрії відзначається високою інтенсивністю. Заготівля деревини з гектара становить 3-4 м³ на рік. В середньому заготовляють близько 80% річного приросту [8].

В Німеччині близько 30% території покрито лісами, зосередженими в основному в південній частині країни. Близько двох третин лісів — хвойні, одна третина — листяні.

В лісах ростуть буки, дуби, берези, каштани (в основному, неїстівний кінський каштан) і клени. Ягоди тут по особливому барвисті, але головним чином, отруйні. Те ж саме можна сказати і про гриби, які дуже важливі для розвитку здорових кореневих систем дерев, особливо в листяних лісах. тут виростають береза, бук, дуб і горіх.

Вважається, що Баварський ліс на південному сході країни є найкрупнішим гірським лісом в Європі, а Шварцвальд - достатньо великий і навіть дикий ліс. Тим не менш, у багатьох районах була прикладена маса зусиль для відтворення оригінальних лісових угідь. Значні тереторії охороняються.

Лісозаготівля становить 38 млн м куб.

Лісистість Франції досить мала. Основні ліси знаходяться в гірській частині країни, на сході і південному сході, трохи на півдні і південному заході. Вони займають 25% території.Тут ростуть горіх, береза, дуб, ялина, каштан, липа, пробкове дерево. На побережжі Середземного моря виростають пальми і цитрусові. Серед розораних полів є лісопосадки, особливо типові для ландшафтів Нормандії та Бретані. Найхарактерніші дерева Середземноморського узбережжя: маслина та корковий дуб.

Значні власні заготівлі деревини — понад 33 млн м куб на рік. Це результат широкого впровадження промислового лісівництва. За рахунок власних ресурсів вона не тільки забезпечує себе деревиною, а й навіть експортує її.

У Великобританії запаси лісу незначні. Лише 10 % її території покрито лісами. Здебільшого вони збереглися по долин рік і в нижніх частинах гірських схилів. У нижньому поясі гір Англії й Уельсу ростуть дуб, в'яз, граб, бук і ясен. На півночі Шотландії Грампианских горах і Северо- Західному нагір'я нижній пояс гір зайнятий змішаними дубово-елово-сосновыми лісами, а вище поширені соснові і березові лісу. Верхня кордон лісу сягає 500-600 м, а широколисті лісу звичайно піднімаються вище 400 м.

За рахунок власних ресурсів покривається лише 15 % потреби в деревині. Комісія Лісоводства підтримується урядом і керує майже половиною всіх лісів, а решта — в основному в приватних руках. Місцеве виробництво лісоматеріалу забезпечує менш ніж одну-п'яту частину попиту країни. Більшість нових насаджень — хвойні ліси в нагірних областях, але комісія заохочує посадку широколистих дерев [2, 12, 14].

Ліси Бельгії (головним чином дубові й букові) займають близько 19,7% площі країни і залишилися переважно в гірських (південних) районах.

У Низькій Бельгії є дубово-березові ліси, в Середній і Високої Бельгії на підзолистих і бурих лісових грунтах ростуть бук і дуб і граб. На піщаних грунтах Кампіна переважають верещатники, є природні соснові ліси [11].