Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тематика семінарських та лабораторних робіт.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
128 Кб
Скачать

V. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

Змістовий модуль I Предмет диференціальної психології

ТЕМА. Темперамент у структурі інтегральної індивідуальності

1. Властивості нервової системи і властивості темпераменту.

2. Властивості темпераменту і властивості особистості.

3. Роль темпераменту в структурі індивідуальності.

Література

  1. Мерлин В. С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. – М., 1986.

  2. Русалов В. М. О природе темперамента и его месте в структуре индивидуальных свойств человека // Вопросы психологии, № 11, 1985. – С. 19 – 33.

  3. Белоус В. В., Боязитова И. В. Место и роль темперамента в структуре интегральной индивидуальности // Психологический журнал, № 4; 1989. – С. 87 – 94.

Основні поняття: диференціальна психологія, диференціальна психофізіологія, індивід, суб’єкт діяльності, особистість, індивідуальність, сила нервової системи, врівноваженість нервової системи, рухливість нервової системи, динамічність нервової системи, лабільність нервової системи, активованість нервової системи, перша сигнальна система, друга сигнальна система, темперамент.

Змістовий модуль іі Біологічні основи індивідуальних відмінностей

ТЕМА. Психофізіологія індивідуальних відмінностей

  1. Змістові і динамічні характеристики індивідуальності.

  2. Роль типологічної концепції І.П. Павлова у створенні дослідницької програми диференціальної психофізіології.

  3. Дослідження властивостей нервової системи в експериментальних школах Теплова – Небиліцина.

  4. Психофізіологічні основи загальних здібностей.

Література

  1. Русалов В. М. Биологические основы индивидуальных различий. – М.: Наука. – 1979. – С. 14 – 22, С. 67 – 74.

  2. Умрихин В. В. Развитие советской школы дифференциальной психофизиологии. – М., 1987. – С. 79 – 86.

  3. Голубева Э. А. Исследование природных основ индивидуальных различий // Вопросы психологии. – 1983, № 3. – С. 25 – 29.

Основні поняття: психофізіологія, властивості нервової системи, сила нервової системи, слабкість нервової системи, рухливість нервової системи, інертність нервової системи, лабільність нервової системи, динамічність нервової системи, активованість нервової системи, інактивованість нервової системи.

Лабораторні роботи № 1-2

Тема. Вивчення властивостей нервової системи за допомогою бланкових психодіагностичних методик.

Мета. Ознайомитися з бланковими методиками діагностики властивостей нервової системи (рухливість, сила, врівноваженість) та особливостями їх проведення. Дослідити властивості нервової системи за психомоторними показниками (Теппінг-тест), за самооцінкою вираженості сили нервової системи (за Стреляу), а також функціональну рухливість нервових процесів за словесно-числовою методикою тощо. Проаналізувати та співставити отримані результати.

Питання для обговорення

  1. Загальна характеристика основних властивостей нервової системи: сила, рухливість, врівноваженість, динамічність, лабільність, активованість.

  2. Особливості організації, проведення та аналізу отриманих даних за бланковими методиками вивчення властивостей нервової системи.

Література

  1. Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий. – СПб.: Питер. – 2004. – С. 89 - 123.

  2. Практическая психодиагностика. Методики и тесты / Под ред. Д.Я. Райгородского. – Самара, 2001.

ТЕМА. Психогенетика індивідуальних відмінностей

1. Методи психогенетики.

2. Генетичні теорії інтелекту і євгеніка.

3. Епігенетичний підхід в розумінні природи інтелекту.

4. Розвиток як предмет психогенетики.

Література

  1. Милованова Л. С.Евгеника//Вопросы психологии.– 1991, №3.

  2. Егорова М. С., Марютина Т. М. Развитие как предмет психогенетики // Вопросы психологии.– 1992, № 5 – 6.

  3. Годфруа Ж. Что такое психология. – М.: Мир, 1992. – т.1.

Основні поняття: генотип, спадковість, близнюковий метод, внутрішньопарна кореляція, євгеніка, закон фокусування спадковості, пасивна генно-середовищна кореляція, реактивна генно-середовищна кореляція, активна генно-середовищна кореляція.