конспект 6 кл. Китай

Конспект уроку з історії стародавнього світу

Вчитель: П.І.П. Борса Наталія Володимирівна

Клас: 6-А

Тема уроку: Давній Китай

Мета: дати уявлення про природно‑кліматичні умови, населення, історію утворення держави в Давньому Китаї; формувати навички визначення загальних закономірностей і особливостей в розвитку стародавніх держав; удосконалювати навички роботи з історичною картою та підручником; виховувати пошану до історії і культури інших народів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник з історії 6 класу ( Пометун О. І. Всесвітня історія. Історія України: підручник для 6 класів загальноосвіт. навч. закл. / О. І. Пометун, П. В. Мороз, Ю. Б. Малієнко. – К.: Освіта, 2014. – 256 с.) зошит, атлас.

Література:

1. Голованов С. О. Історія Стародавнього світу: підручник для 6 класів загальноосвіт. навч. закл. / С. О Голованов, С. В. Костирко. – К.: Грамота, 2006. – 296 с.

Хід уроку

І. Перевірка раніше засвоєних знань.

Фронтальне опитування

1. Назвіть священні книги індуїзму. Чому індуїзм називають релігією аріїв?

2. Що символізували боги індуїзму?

3. Як в Індії з’явився буддизм? Чого вчить ця релігія?

4. Дайте визначення терміна «варни». Які варни існували в Індії? З чим пов’язана їх поява?

5. Розкажіть про досягнення індійської архітектури у давнину.

6. Чим уславилися індійські математики та астрономи?

Самостійна робота

1. Із якого бога виникли люди різних варн?

1

А) Ра Б)Вішну В)Будда Г) Брахма

2. Кого вважають засновником буддизму?

2

А) Гаутаму Б) Хаммурапі

В) Ашоку Г) Агні

3. Яку цифру запропонували індійські математики

3

для позначення «пустоти»?

А) 0 Б)1 В)2 Г)3

4. Як називаються групи людей, на які ділилося

4

індійське суспільство?

А)Гексоси Б)Вайші В)Варни Г)Стани

5. Як називалися люди, які виникли з уст бога?

5

А) Брахмани Б) Вайш’я В) Кшатрії Г) Недоторкані

6. Традиційний жіночий одяг у індійських жінок?

6

А) Кімоно Б) Вишиванка

В) Сарі Г) Ступи

7. У якому столітті виник буддизм?

7

А)V до н.е. Б) VІ до н.е. В) ІІІ до н.е. Г) ІІ до н.е.

8. Давня релігія Індії?

8

А) Санскрит Б) Християнство

В) Індуїзм Г) Юдаїзм

9. Яку логічну гру винайшли в Індії?

9

А) Нарди Б) Доміно

В) Шахи Г) Шашки

10. Будда у перекладі означає …

А) Вічний Б) Розумний

10

В) Просвітлений Г) Добрий

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

 Відомо, що перші цивілізації виникли в долинах великих річок. Встановіть відповідність між назвами річок і державами, що виникли на їхніх берегах.

1) Ніл	а) Месопотамія
2) Тигр і Євфрат	б) Індія
3) Інд і Ганг	в) Єгипет
4) Хуанхе та Янцзи	г) Китай

 

Методом виключення учні встановлюють, що найдавніша цивілізація у Китаї виникла на берегах річок Хуанхе та Янцзи.

ІІІ. Засвоєння нових знань і способів навчальної діяльності

План

1. Природні умови Стародавнього Китаю.

2. Заняття населення і розвиток господарства в Китаї.

3. Вчення Конфуція.

1. Природні умови Стародавнього Китаю

Робота з картою

На північний схід від Індії простяглася Велика Китайська рівнина. Колискою китайської цивілізації є країна, що лежить у долинах великих рік Хуанхе та Янцзи. Зі сходу Китай омивається Тихим океаном. На заході засніжені вершини Гімалаїв і Тянь-Шаню та безжиттєві пустелі відділяють його від інших країн. Із півдня цю землю оточують непрохідні ліси. Через це китайці вважали, що вони живуть у центрі землі, і називали свою країну «серединною». Китай — найбільша країна Стародавнього світу.

М’який вологий і теплий клімат сприяв розвитку землеробства. Хуанхе (Жовта річка) називається так через колір своєї води, мутної від родючого мулу. Протікає Хуанхе по м’яких жовто-зелених ґрунтах. Вони розмиваються настільки легко, що після літніх злив річка змінює своє русло. Повінь знищує селища, заливає пасовища й поля. У бурхливих річкових потоках гинуть люди і тварини. Саме тому китайці називають Хуанхе «Блукаючою Річкою», «Річкою тисячі нещасть».

Долина Янцзи (Блакитної річки) у давнину була вкрита густими лісами. Через це хлібороби заселили її береги пізніше, ніж долину Хуанхе.

Географічне положення Давнього Китаю

Східна Азія	– між морями Тихого океану і горами Тибет
На північному сході	– Східнокитайська рівнина
Центральна частина	– гористо-лісиста

Найбільші річки

Північ		Південь
Хуанхе («жовта») «Блукаюча річка» — під час дощів розливається на десятки кілометрів		Янцзи («голуба»)
Родючий лес. Можливість обробки м’якого ґрунту; умови для розвитку землеробства	Затоплення селищ, біди. Необхідність боротьби з по- венями; будівництво рані- ше, ніж на берегах Янцзи	Тропічні ліси, чагарники бамбука

2. Заняття населення і розвиток господарства в Китаї.

Робота з підручником

Стародавні китайці називали свою батьківщину «Тянься» — «Піднебесна», «Чжун-Го» — «Серединне царство» (бо мешканці Китаю вважали свою країну центром землі), або «Чхун Хуа» — «Серединна Квітуча».

Усе суспільство Стародавнього Китаю поділялося на стани — ранги. Кожна така група мала певні права й обов’язки. Ранг був спадковим.

На вершині піраміди влади стояв імператор. Уважалося, що він має божественне походження, тому його називали «Сином Неба». Імператорська влада була необмеженою. До вищих щаблів суспільства належали знать, воїни і жерці.

Правитель і його чиновники опікувалися веденням війн, збором податків, станом захисних дамб і зрошувальних систем.

У сільському господарстві основними виробниками залишалися селяни-общинники. Вони сплачували податки й повинні були служити у війську.

Наприкінці І тис. до н.е. на території Китаю поширилося рабство. Рабами, яких можна було впізнати за клеймом на обличчі та стриженою головою, ставали не тільки самі засуджені, а й члени їхніх сімей. Праця невільників використовувалась у різних галузях господарства.

Згодом з’являються великі міста, які, наче магніт, притягують навколишній люд. Центром міського життя стала ринкова площа, де можна було придбати різноманітні товари, книжки, музичні інструменти, скористатися послугами цирульника, ворожки, поїсти.

Будинки зводилися з дерева, і тому вони не збереглися. Проте до нас дійшли їхні глиняні макети. Лише в епоху Хань житла почали будувати з цегли. У цей час з’являються і покрівлі з черепиці.

Долівку будинку зазвичай укривала циновка, на якій могли сидіти дорослі й діти. Спосіб сидіння теж був особливим — спочатку ставали на коліна, а потім присідали на п'яти. їли за низеньким столиком, на який ставили страви.

Основою для страв були крупи — рис, пшениця, чорне просо, які готувалися на парі в спеціальному посуді з решітчастим дном. Вживали також овочеві страви, а в заможніших родинах — і м'ясні (зі свинини, собачатини, конини, яловичини, баранини та курятини). У Стародавньому Китаї вважали, що від їжі залежить вдача людини.

Запитання:

1. На що поділялось суспільство?

2. Хто стоян на чолі держави?

3. Як називали імператора?

4. Коли поширилось рабство?

5. З чого переважно готували їжу?

3. Вчення Конфуція.

Перший китайський філософ, особа якого історично достовірна, Кун Фу-цзи — Учитель Куй, відомий у Європі під ім'ям Конфуцій (552 — 479 до н. е.). Походив Конфуцій з родовитої, але збіднілої сім'ї. Маючи природний розум і міцне здоров'я, з п'ятнадцяти років захоплено займався самоосвітою. У 33 роки Конфуцій відкрив приватну школу і вже потім ніколи не розлучався з учнями. Так почалася його філософська діяльність. У II ст. до н. е. вчення Конфуція здобуло статус офіційної ідеології царства Хань (Китай) і залишалося таким аж до 1912 року.

Глибока повага до традицій давнини і охоронців традицій та звичаїв сформувалася у Конфуція в ідею правильного державного устрою, в якому за наявності духовно-піднесеного, але фактично бездіяльного управління реальна влада належала б чиновникам — інтелектуалам, тобто жу. Так жу стало символом і назвою всієї конфуціанської філософії.

Конфуцій вважав писемність, культуру — вень — носієм давньої традиції, що підлягає збереженню, передаванню і спадкуванню. До культури віднесені й найдавніші книги, що пізніше увійшли до конфуціанського канону і стали основою китайської філософії: «Ши цзин» («Книга пісень»), «Шу цзин» («Книга історії»), «І цзин» («Книга змін»), «І Лі» («Зразкові церемонії і правила благопристойності»), а також «Чжоу Лі» («Етико-ритуальні норми епохи Чжоу»). Спочатку ці джерела філософії складали п'ятиканоння, а кілька століть згодом перелік доповнено, вень — носій давньої традиції — став символом усіх культурних уявлень Китаю, відбитих у письмових джерелах, включаючи і саму писемність як невід'ємний елемент культури.

ІV. Осмислення, узагальнення і систематизація знань і способів дій

Завдання:

1. Показати на карті:

а) Територію стародавнього Китаю.

б) Річки Хаунхе і Ядзи

в) Гори Тебету

г) які моря омивають Китай

2. Питання:

а) Суспільний устрій Стародавнього Китаю?

б) Заняття населення?

V. Постановка домашнього завдання

1. Прочитати параграф 22 (пункт 1 і 3) параграф 24 (пункт 3).