Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект уроку.docx
Скачиваний:
29
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
50.96 Кб
Скачать

тЕМА УРОКУ: Київська держава за Володимира Великого

Мета:

  • проаналізувати основні напрямки політики князя Володимира, визначити роль його діяльності для зміцнення держави на Русі;

  • установити причинно-наслідкові зв’язки запровадження християнства як державної релігії; підкреслити прогресивне значення прийняття християнства на Русі;

  • розвивати вміння працювати з картою, історичними документами, текстом підручника, складати схему (використовуючи метод “Фішбоун”), давати оцінку історичним явищам;

  • виховувати почуття патріотизму на прикладі життя й діяльності історичних діячів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, формування й вдосконалення вмінь та навичок.

Обладнання: карта “Київська Русь в ІХ – ХІ ст.”, портрет князя Володимира, підручник, додаткова література, мультимедійна презентація, відеофільм про князя Володимира

Основні терміни: культ, ляхи, канонізація

Основні дати:

980-1015 Рр.- князювання Володимира Великого

988 Р.- проведення адміністративної реформи

988 Р.- запровадження християнства

Очікувані результати. Після цього уроку учні:

  • навчаться складати схему-портрет історичної особи;

  • вмітимуть визначати роль історичної особи в історії;

  • вдосконалять навички роботи з історичною картою;

  • навчаться працювати з різними історичними джерелами;

  • вдосконалять вміння аналізувати історичні документи;

  • набудуть навички участі у визначенні та аргументуванні своєї позиції;

  • зможуть визначати історичне значення хрещення Русі

План уроку.

  1. Початок правління Володимира Великого.

  2. Територіальне зростання Київської Русі.

  3. Запровадження християнства на Русі.

  4. Внутрішня і зовнішня політика.

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Учитель. Ми продовжуємо вивчати становлення й розвиток Давньоруської держави Київська Русь. Давайте пригадаємо деякі загальні моменти історії цієї держави.

  • Назвіть перших князів Київської Русі? Представниками яких династій вони були?

  • Яка династія закріпилася в Київській Русі?

  • Назвіть князів династії Рюриковичів?

  • Хто з них не вів воєн, а хто й з коня не злазив?

  • Хто з князів прийняв християнство?

  • Якою віра була в русинів?

  • Чи об’єднувала їх вона?

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми познайомимося ще з одним князем Київської держави – Володимиром, якого народ “охрестив” Ясним (Червоним, Красним) Сонечком, церква – Святим, історики – Великим.

Про князя писали видатні історики, зокрема М. Грушевський сказав:«Часи Володимира Святого, або Великого були кульмінаційною точкою процесу будівництва, завершення, так би мовити, механічної еволюції процесу створення стародавньої Руської, Київської держави», а Б.Греков наголосив: “Період князювання Володимира Великого на Київському столі є час найбільшого розквіту Київської держави”

Проблемне питання уроку: за що князь Володимир був прозваний Ясним Сонечком, Святим та Великим?

І. Евокація.

Метод «Гронування».

Учні пригадують матеріал 5 класу, на дошці фіксуються основні моменти із життя Володимира Великого. (Наприклад: тризуб, хрещення Русі, монети Володимира, дитинець і т.д.)

ІІ. Осмислення.

Учні демонструють додаткові історичні джерела, із яких готували повідомлення на урок.

Демонстрація документального фільму про Володимира Великого.

Бесіда:

Запитання:Пригадайте, як Володимир Великий прийшов до влади?

Відповідь: Святослав задля зміцнення держави розділив між трьома синами великі города Руські: Ярополка посадив в Києві, Олега на древлянській землі, а Володимира в Новгороді. Після смерті Святослава в 972 році між його 3 синами розпочалась міжусобна боротьба за владу. ( слайд 5)

Старший син Ярополк пішов війною на Олега, захопив древлянську землю. Згодом захопив Новгород, де сидів Володимир. Володимир зібрав військо з числа варягів, відвоював Новгород і пішов на Київ. А в 980 році став єдиновладним князем Русі.

Запитання:Пригадайте походження Володимира Великого.

Відповідь: За своїм походженням був молодшим (позашлюбним) сином київського князя Святослава Ігоревича та Малуші, доньки древлянського князя Мала, а також онуком київської княгині Ольги.

Запитання: На основі побаченого та прочитаного охарактеризуйте Володимира Великого як людину.

Відповідь: Давайте звернемо увагу на портрет князя й послухаємо опис зовнішності Володимира із книги А.Ладинського “Як пав Херсонес”.

«Князь широко розставив міцні коліна, спираючись підбородком на тонку, красиву руку. Пальці його були прикрашені перстнями. Це була рука людини, вирощеної в холі. Але на князі була проста сорочка, такі ж штани, з зеленими ремнями взуття. Один з воїнів тримав над головою знамено голубого кольору із зображенням, що нагадувало лілію. Князь був людиною доволі високого зросту, стрункий, з широкими плечима, але з тонкою талією. Під сорочкою відчувались міцні мускули. У нього були голубі очі, над якими нависали дуги густих рижуватих брів. Як і його батько, він брив підбородок, але лишав довгі вуса. Вони в нього були такі ж світлі, як і у Святослава.»

Володимир став великим князем, а його держава булла однією з найбільших у Європі. Давні літописці зазначали, що він мав багато наложниць, а з п’яти офіційних жінок чотири були християнками (грекиня, болгарка, дві чешки), які впливали на Володимира. Господь готував йому велику світлу дорогу. «Де збільшився гріх, там, — за словами апостола, — зарясніла благодать» (Рим. 5, 20). І «поглянуло на нього всемилостиве око благого Бога, і зійшла на нього благодать Всевишнього, і зародилася думка в серці його, коли він зрозумів усю суєту ідольської спокуси, і почав шукати єдиного Бога, сотворивши все видиме і невидиме» (із служби святого рівноапостольного Володимира Великого). І Володимир вирішив прийняти нову віру, щоб не тільки впровадити вишу культуру того часу, якою булла християнська релігія, у свою країну, а за її допомогою згуртувати різні племена біля Києва й об’єднати їх в одну націю — руську.

Запитання:Які події із життя князя передували хрещенню його самого та Київської Русі? Як про це говорить Літопис руський?

Відповідь:У перші роки князювання Володимир був запеклим поганином. У 978 р. Він виступив протии свого брата Ярополка, убив його і заволодів Києвом. Ставши князем у Києві, Володимир виконував усі поганські приписи, виступав на різних усенародних святах, наказував відновляти старі й ставити нові статуї поганським богам, карав тих, хто не хотів поклонятися поганським ідолам. За шість років князювання Володимир здійснив чотири великих походи, у яких вивчав релігію християнських держав, переконуючись, що «його боги» не мають значного психологічного впливу на мораль воїнів, оскільки за давнім звичаєм у кожного з них є свої, окремі боги.

Князь охрестився в 988 р. в завойованому ним грецькому місті-фортеці Корсуні (древній Херсонес). Він послав посланців до царів Василя і Константина, які не виконали угоду про воєнну допомогу проти Варди Фоки, і наказав передати: «Я взяв ваше славнее місто, але коли ви невіддасте за мене сестру Анну, то з вашим містом Царгородом я зроблю те саме, що з Херсонесом». Почувшице, царі обіцяли умовити Анну, а Володимиру переказали: «Охрестися, тоді пошлемо свою сестру до тебе». Володимир відповів: «Хай охрестять мене ті (священики), хто прибуде разом із сестрою вашою». Царі погодилися і послали до Володимира сестру Анну, а на руську кафедру митрополита Михаїла з почтом, клиром, багатьма святими мощами й іншими святощами.

«З Божою волею Володимир захворів і нічого не бачив. Він не знав, що йому робити і дуже переживав. Цариця йому сказала: «Коли хочеш видужати, швидше охрестися; коли ж не охрестишся, то не відстане від тебе хвороба». На це Володимир відповів: «Коли це правда, то великий Бог християнський!»

І Володимир наказав себе охрестити. Тоді єпископи із священниками охрестили його, давши ім’я Василій. Як тільки єпископ поклав руку на князя, той відразу прозрів… Зрадівши такому несподіваному одужанню, Володимир прославив Бога й сказав: «Аж тепер я пізнав правдивого Бога!»(слайд 10).

Літопис руський говорить:

І коли [Володимир] прибув, повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому [узвозу] на ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити [його] палицями. І це [діяли йому] не яко древу, що відчуває, а на знеславлення біса. Коли спокушав він сим образом людей — хай одплату прийме від людей! «Велик ти єси, господи, дивні діла твої!» 10Учора шанований людьми, а сьогодні знеславлений!

І коли ото волокли його по ручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо іще не прийняли вони були хрещення. І, приволікши його, вкинули його в Дніпро. І приставив Володимир [до нього людей], сказавши: «Якщо де пристане він, то ви одпихайте його від берега, допоки пороги пройде. Тоді облиште його». І вони вчинили звелене. Коли пустили [його] і пройшов він крізь пороги, викинув його вітер на рінь, яку й до сьогодні зовуть Перунова рінь.

Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб,— то мені той противником буде». І, це почувши, люди з радістю йшли, радуючись, і говорили: «Якби се не добре було, князь і бояри сього б не прийняли». А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж [не відходили] од берега, і а інші немовлят держали. Дорослі | ж бродили [у воді], а попи, стоячи, молитви творили.

І було видіти радість велику на небі й на землі, що стільки душ спасається, а диявол тужив, говорячи: «Горе мені, бопроганяють мене звідси! Тут бо думав я житво мати, бо тут немає вчення апостольського, не знають [тут люди] бога. І радів я з служіння їх, тому що служили вони мені. І ось побіждає мене невіглас оцей, а не апостол і мученик, і вже не буду я царствувати у землях сих».

Люди ж, охрестившись, ішли кожен у доми свої. А Володимир, рад бувши, що пізнав він бога сам і люди його, і глянувши на небо, сказав: «Боже великий, що сотворив небо і землю! Поглянь на новії люди свої! Дай же їм, господи, узнати тебе, істинного бога, як ото узнали землі християнськії, і утверди в них віру правдиву і незмінную. [А] мені поможи, господи, проти врага-диявола, щоб, надіючись на тебе і на твою силу, одолів я підступи його (слайд 11).

Післяо хрещення Володимир прожив ще 28 років, ревно дбаючи про поширення християнства. Йому потрібно було багато освічених людей. Тому князь організував школу, де вчилися діти заможних батьків. Крім цього, він закладав і духовні школи, бо хотів мати власне духовенство.

Відразу після охрещення киян Володимир Великий почав будувати величну церкву на честь Успіння Божої Матері, яку назвали Десятинною, бо на її будівництво князь призначив десяту частину своїх доходів. Це був символ перемоги християнства над поганством. Її побудували на тому місці, де колись красувалася статуя Перуна.(слайди 15,16).

Історичне значення хрещення Русі:

  • Спричинило поступові докорінні зміни у світосприйнятті та світорозумінні східних слов’ян.

  • Стало підгрунтям для створення міцної централізованої держави.

  • Започаткувало формування якісно нових підвалин у культурі, на яких розвивалися писемність, освіта, література, мистецтво тощо.

  • Сприяло зміцненню міжнародного авторитету Київської Русі.(слайд 17)

ІІІ. Рефлексія.

Учитель: Спробуємо з’ясувати внутрішню і зовнішню політику князя Володимира. Продовжуючи політику попередніх київських князів, збираючи навколо Києва слов'янські землі, Володимир своїми військовими походами 981-993 рр. завершив тривалий процес формування території Давньої Русі. Князь приєднав до складу держави союзи східнослов’янських племен і племенні княжіння хорватів і дулібів (981 р.), в’ятичів (982 р.), радимичів (984 р.), ятвягів (983) та інших. На Таманському півострові постало Тмутараканське князівство. Таким чином територія держави Володимира в цей час охоплювала вже близько 800 тис. кв. км і тягнулася на північ до Чудського, Ладозького й Онезького озер; на півдні – до басейнів річок Дону, Росі, Сули і Південного Бугу; на сході – до межиріччя річок Оки та Волги і на заході – до течії Дністра, Західного Бугу, Неману та Західної Двіни.За часів Володимира завершується процес перетворення Руської держави на імперію.

Метод «Фішбоун». (10 хв.)

Робота в групах.

1 група. Завдання: Опрацювати пункт 2 параграфа 7 ст. 42-45, табличку «Політика князя Володимира», вибрати факти, які говорять про реформи Володимира Великого (адміністративну, військову, судову, релігійну, фінансову). Зробити висновок. Заповнити «риб’ячий кістяк».

2 група. Завдання: Опрацювати пункт 3 параграфа 7 ст. 45-46, табличку «Політика князя Володимира», вибрати факти, які говорять про зовнішню політику і міжнародні відносини Володимира Великого. Зробити висновок. Заповнити «риб’ячий кістяк».