Міністерство освіти та науки України

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Кафедра українського та загального мовознавства

Курсова робота

на тему :

Просторічна лексика в романі Володимира Лиса

«Соло для Соломії»

Студентки ІІІ курсу групи УФ-31

Напрям підготовки

Філологія

Рейтор О. І.

Керівник –доцент,

кандидат філологічних наук

Буда В.А.

Національна шкала- ___________

Кількість балів:____Оцінка ECTS ____

Тернопіль 2015

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………………3

Розділ 1. ОСНОВНІ ТЕМАТИЧНІ ГРУПИ ПРОСТОРІЧНОЇ ЛЕКСИКИ У РОМАНІ

1. Просторічна лексика в художньому стилі………………………….5

2. Характеристика лексики у романі В. Лиса «Соло для Соломії» за тематичними групами ………………………………………………..7

Розділ 2. СТИЛІСТИЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ ПРОСТОРІЧНОЇ ЛЕКСИКИ В РОМАНІ В РОМАНІ В. ЛИСА «СОЛО ДЛЯ СОЛОМІЇ»……………………………………………………………………15

Висновки ……………………………………………………………………..17

Список використаної літератури …………………………………………19

Вступ

Серед розмаїття імен сучасних українських письменників блистить і яскраве ймення Володимира Лиса. Його твори хвилюють, вчать і надихають. Один із них роман про долю жінки - «Соло для Соломії». Він увійшов до «довгого списку» премії Книга року ВВС-2013, а також високо оцінений читачами.

Про цей роман сам автор говорить так: «Це доля жінки на тлі цього ж століття. Але ще я взяв на себе таке нахабство показати всі перипетії того часу очима жінки. Як вона сприймала воєнні та повоєнні події, як долала ті випробування, які давала доля, як часом протистояла, а часом пристосовувалась до цього життя. Не всі були героями, а Соломія була звичайною жінкою. Дуже красива душею, красива зовні, чи справді життя зломило її, як ту соломинку… Я взяв до твору три епіграфи, і в тому числі і Євгена Маланюка: «Що ж можеш ти, надламана тростино?». От я і хотів показати, що насправді може надламана долею тростина - жінка».

Дія роману відбувається у рідних Володимиру Лису Загорянах – село Любомльського району Волинської області. Тому мова твору представлена в основному лексемами західноволинського говору і просторічною лексикою. Використання цих пластів мови у романі цілком обґрунтоване і доцільне, оскільки додає йому колоритності і вдало відтворює мову волинського села у ХХ столітті. Українська мова, на думку Володимира Лиса, має величезні можливості для зображення дійсності, теперішнього і минулого, образів і характерів персонажів, зокрема західно-поліський діалект, яким промовляють до читачів герої «Століття Якова» та «Соло для Соломії», частково романів «Іван і Чорна Пантера» і «Щоденники Ієрихар». «Для захисту української мови письменник має писати гарні твори образною, соковитою, багатою мовою. І ті, хто читатиме такі твори, самі стануть багатшими. А отже, захищатимуть рідну мову», - говорить письменник. [11]

Роман «Соло для Соломії» В. Лиса побачив світ 2013 р. На сьогоднішній день він ще належно досліджений літературознавцями і критиками. Актуальність дослідження даної теми є очевидною, оскільки з’явились лише деякі матеріали стосовно вивчення даного твору - О. Богачевської, Т. Прохаська, О. Сінченко, Т. Хом’як, М. Голтвеницької тощо. В основному це відгуки, рецензії або комплексні дослідження. Повноцінних літературознавчих статтей одиниці. Не дослідженою частиною є і лексика роману, зокрема просторічна.

Отже, предметом дослідженням є просторічні лексеми.

Об’єкт дослідження – художнє мовлення.

Джерело – роман В. Лиса «Соло для Соломії».

Мета – аналіз просторічної лексики в романі Володимира Лиса «Соло для Соломії», визначення її стилістичного навантаження.

Мета дослідження передбачає виконання таких завдань:

• визначити роль просторічної лексики у художньому стилі;

• знайти приклади просторічних лексем у романі В. Лиса «Соло для Соломії»;

• визначити основні тематичні групи просторічної лексики у романі;

• розподілити знайдені лексеми за визначеними групами;

• дослідити їх стилістичне навантаження у творі.

У роботі як основні використовуються методи аналізу і синтезу та семантико-стилістичний метод.