Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Відокремлений структурний підрозділ

Золочівський коледж Національного університету «Львівська політехніка»

Циклова комісія правничих та

гуманітарних дисциплін

ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ

ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

історія України

ТЕМА. Витоки історії українського народу та його державності. Україна княжої доби.

№__ _1

Мета: показати роль літопису у вивченні історії Київської Русі, визначити походження назви «Русь», познайомити з першими київськими князями; повторити поняття «князь», «Київська Русь», «язичництво», «християнство»; розвивати вміння за текстом розповідати про історичного діяча; показати небезпеку -Для. руських земель князівських міжусобиць, набігів поло­вців і монголо-татар; з'ясувати, чому рішення з'їзду князів у Любечі були не­довговічними; дати характеристику Володимира Мономаха як авторитетного князя, який «тримав руські землі воєдино»; на прикладі героїчної оборони Ки­єва від ординців продемонструвати студнтів відвагу і готовність русичів захища­ти рідну землю до загину; сприяти формуванню почуттів гордості та співпереживання.

Кількість годин__2

План лекції (навчальні питання):

1. Первісна доба і перші цивілізації на території України

2. Становлення централізованої держави на чолі з Києвом.

3. Розквіт Київської держави

4. Ослаблення влади київських князів

5. Русь-Україна у період політичної роздробленості

6. Монголо-татарська навала на українські землі.

Література:

1. Дорошенко Д. Нарис iсторiї України. – Львiв, 1991. – С. 32-46.

2. Ефименко А. История украинского народа. – К., 1990. – С. 9-26.

3. Жуковський А., Субтельний О. Нарис iсторiї України. – Львiв, 1992. – С. 7-12.

4. Iсторiя України: Курс лекцiй: У 2 кн. Кн.1 – Вiд найдавнiших часiв до кiнця Х1Х

столiття / Мельник Л., Гуржiй О., Демченко М. та iн. – К., 1991. – С. 64-65, 69-75.

5. Iсторiя України: нове бачення: У 2 т. Т.1 / Пiд ред.В.Смолiя. – К., 1995. – С. 92-93, 101-105.

Конспект лекції

1. Первісна доба і перші цивілізації на території України

Політичний розвиток Київської Русі в роки князювання Олега, Ігора, Ольги, Святослава

Ім'я і роки князювання	Внутрішньополітичні заходи	Зовнішньополітичні заходи
Олег (882—912)	• Створив опорні пункти центральної влади в племінних князівствах • Установив порядок стягнення дани­ни з підвладних Києву земель • Залучив війська підкорених племен до спільних походів • Вів оборонне будівництво залог на кордонах • Відновив культ язичницьких богів на Русі, за що волхви прозвали його Віщим	• Підпорядкував Києву племена древлян, сіверян, радимичів, в'ятичів, східних хорватів, дулібів, тиверців, кривічів • Підкорив північні неслов'янські племена — чудь і мерю • Здійснив вдалий похід на уличів (885 р.) • Узяв в облогу Константинополь (907 р,), уклав вигідний торговий договір з Візантією (911 р.), за умовами якого руським купцям дозволялося жити в передмісті Конста­нтинополя протягом шести місяців і виходити до міста без зброї групами не більше 50 осіб, що задовольнило їхні торгові інтереси • Організував і здійснив кілька походів проти Арабського халіфату на узбережжя Каспійського моря • Домовився з варягами про припинення їхніх набігів на Русь за умови сплати русичами щорічно данини в розмі­рі 300 гривень
Ігор (912—945)	• Прагнув посилити централізацію держави, збільшуючи особисту вла­ду в союзі з дружинною верхівкою • Організував військовий похід проти деревлян, які хотіли відділитися від влади Києва після смерті Олега • Намагався збільшити данину з під­леглих племен (за ці спроби був убитий деревлянами на чолі з князем Малом)	• Протягом трьох років боровся з уличами, зруйнувавши їхню столицю — Пересічен, але остаточно підкорити їх не зміг • Поширив владу Києва на східний Крим і Тамань, де було Тмутараканське князівство • Здійснив два військові походи проти Візантії (похід 941 р. завершився поразкою, а похід 945 р. — укладен­ням нового, менш вигідного за попередній, договору, згідно з яким держави обмінювалися посольствами, Русь зобов'язувалася не претендувати на кримські володіння Візантії, не мати застави в гирлі Дніпра) • Заволодів містами Закавказзя — Дербентом і Бердаа (943 р.) • Воював проти кочовиків-печенігів, із якими 915 р. уклав мирну угоду (920 р. печеніги порушили її)
Ольга (945—964)	• Придушила повстання деревлян, спалила їхню столицю Іскоростень • Запровадила фіксовані норми податків з феодально залежного населення (устави, уроки, оброки, дані) з метою упорядкувати збирання данини • Заснувала нові села й міста, орга­нізувала розбудову Києва і захист столиці від печенігів • Розділила територію держави на по­ гости (області) для збору данини • Сприяла поширенню християнства на Русі	• Намагалася забезпечувати інтереси своєї держави шля­хом мирної дипломатії • Відвідала Константинополь у складі мирного посольства (946 p.), яке урочисто зустрів візантійський імператор Константин Багрянородний. Було укладено союзницьку угоду, обговорювалося питання про христи­янізацію Русі • Активізувала відносини із західноєвропейськими державами, обмінялася посольствами з Німеччиною (імпе­ратором Оттоном І)
Святослав (964—972)	• Замінив місцевих племінних пра­вителів київськими намісниками (своїми синами) з метою зміцнення центральної влади • Дотримувався язичництва, але не забороняв приймати хрещення усім бажаючим	• Повернув до складу Київської держави племінне кня­зівство в'ятичів (964 p.), переміг союзників хозарів вол­зьких болгар і завоював столицю каганату місто Ітиль; завоював племена ясів (осетинів) і касогів (адигів), захо­пив хозарське місто Білу Вежу • Здійснив другий похід проти хозарів (968 p.), який за­кінчився повною перемогою русичів • Вступив у тривалу війну Візантії з Болгарією, здійснив декілька походів у Болгарію • Воював проти Візантії (971 p.), яка була занепокоєна зростанням могутності Русі. Уклав мирну угоду, згідно з якою відмовився від завойованих земель у Подунав'ї і ведення воєнних дій у Криму, здав місто Доростол візантійському імператору й зобов'язався надавати йому допомогу проти арабів

Боротьба за владу між синами Володимира Великого

Дата	Події
1015 р.	• Після смерті Володимира Великого вла­ду в Києві захопив його прийомний син Святополк, убивши своїх зведених братів Бориса, Гліба та Святослава • Старший син Володимира Ярослав, роз­громивши у битві під Любечем Святополка, утвердився на київському престолі • Святополк утік до Польщі
1018 р.	• У союзі з польським королем Болеславом І Хоробрим війська Святополка зайняли Київ, перемігши Ярослава в битві на За­хідному Бузі • Ярослав утік до Новгорода
1019 р.	• Святополк, позбавлений допомоги поляків, зазнав поразки у вирішальній битві з Яро­славом на річці Альті під Переяславом • Ярослав повернувся до влади в Києві
1021 р.	• Ярослав переміг у битві свого племінника Полоцького князя Брячеслава, який за­хопив Новгород
1024 р.	• Ярослав зазнав поразки в битві під Лиственом від брата Мстислава й був змуше­ний укласти з ним союз • Згідно з угодою між Ярославом і Мстис­лавом Русь була поділена по Дніпру: Лівобережжя з Черніговом відійшло Мстиславу, а Правобережжя з Києвом залишилося за Ярославом (мова йшла не про розкол держави, а про поділ сфер впливу й владних повноважень)
1036 р.	• Смерть Мстислава • Ярослав ув'язнив свого брата —Псковського князя Судислава, який провів у заточенні 24 роки • Остаточне утвердження єдино осібного правління Ярослава