Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

короткий словник перефраз

.pdf
Скачиваний:
598
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
1.12 Mб
Скачать

М. П. Коломієць Є. С. Регушевський

КОРОТКИЙ

словник

ПЕРИФРАЗ

За редакцією

м . м . п илин сько го

К и ї в

« Р а д я н с ь к а ш к о . ы »

1 9 8 5

81.2Ук—4 К61

Я. Ф. Коломиец, Е. С. Регушевский. Краткий словарь перифраз/Под ред. Я. Я. Пилин-ского.— К.: Рад. шк. 1985.— 152 с—Яз. укр.— 55 к. 15 ООО экз.

В украинской лексикографии это первый опыт систематизировать наиболее употребляемые перифразы — описательные названия различных понятий, типа «хлеб промышлен-ности> (уголь), которые особенно активно функционируют в языке прессы, массовой политической информации. Словарь охватывает около 700 таких речевых единиц.

Рассчитан на учителей, учащихся, работников прессы.

© Видавництво сРадянська школа», 1985

ПЕРЕДМОВА

Умові постійно збагачується не тільки словниковий склад, а й форми вираження думки і почуття, удосконалюються прийоми і засоби мовного викладу. До джерел збагачення виражальних ресурсів мови належать і перифрази (або парафрази) — описові звороти, які вживаються замість звичайної назви особи, предмета, явища. Перифраза називає предмет у формі опису істотних

іхарактерних рис та ознак його, наприклад: буревісник революції — О. М. Горь-кий; газета без паперу і відстаней

— радіо; зелений друг — ліс; острів Свободи — Куба.

Урадянському мовознавстві перифрази недавно стали предметом докладного дослідження \ в науковій літературі ще немає єдиної думки про те, до якої галузі мовознавства вони належать. На наш погляд, немає підстав вважати перифрази явищем синтаксису, як твердять окремі

дослідники. Описуване мовне явище не граматичне, а лексичне, пов'язане з фразеологією і лексикологією 2 — із розвитком нових значень окремих слів і словосполучень.

Цілісне значення перифрази здебільшого мотивується значенням слів-компонентів, які не втрачають

1Перша ластівка з'явилася у Білорусії: М а л а - ж а й Г. М. Беларуская перыфраза. Мінск: Вышэйш. шк„ 1974, 159 с.

2Див.: Ш а н с к и й Н. М. Фразеология современного русского языка. М.: Просвещение, 1969, с. 82, 178; Сучасна українська літературна мова, лексика і фразеологія/За заг. ред. І. К- Білодіда. К.: Наук, думка, 1973, с. 88.

3

своїх лексичних значень, і розкривається в процесі мовлення. Поява перифрази стимулюється", як правило, позамовними факторами. Вона виникає у зв'язку з бажанням мовця дати предметові, явищу чи дії певну емоційну оцінку або у зв'язку з певними евфемістичними причинами. А також мовними — з необхідності уникнути повторень тих самих слів, зворотів. Найчастіше перифрастичний вислів з'являється внаслідок індивідуально-авторського бачення світу, стаючи особливою назвою тільки в процесі мовлення, у певній мовній тканині твору. Перифрази обов'язково передають оцінку тому, що вони називають, і ніколи не становлять собою звичайних лексичних паралелізмів 1 до існуючих назв. Отже, вони відіграють велику стилістичну роль. їх іноді називають ще різновидами синонімів 2. Але перифрази мають свої специфічні ознаки: мають не близьке, а тотожне значення із словом, яке можуть заступати, а з лексичними паралелізмами перифрази різнить те, що вони обов'язково є оцінними, емоційно-експресивними назвами3. Перифраза, виражена кількома словами, передає одне поняття, становить собою семантично неподільне словосполучення.

Перифрази активно вживаються в усіх функціональних стилях мови, серед них переважають словосполучення, вони, як правило, більш багатослівні, ніж ті назви, які замінюють. Найбільш характерні перифрази для такого мобільного стилю, як публіцистика, мова періодичної преси, але вони часто зустрічаються і в художньому та науковому стилі.

1Див.: Р е г у ш е в с ь к и й Є. С. Ч и е у мові зайві слова? — Культура слова, вип. 14. К.: Наук, думка, 1978, с. 69—73.

2Див.: Сучасна українська літературна мова, лексика і фразеологія, с. 88.

3 Ш у б и н а Л. В. К вопросу о месте перифразы в микросистеме, вырабатывающей эмоциональные чувства, состояния и воздействия — Проблемы теории и истории русского языка. М.: Изд.

МГУ, 1980, с. 147.

Так, перифрази з відтінком урочистості характерні для наукового стилю, мови ( н а п р . : зачинатель нової української прози — Г. Ф. Квітка-Основ'я--ненко; корифеї українського театру — М. Кропив-ницький, М.

Заньковецька, І. Карпенко-Карий, М. Садовський, П.

4

Саксаганський, М. Старицький). Перифрази з виразним емоційно-експресивним» поетичним забарвленням найчастіше вживаються в художній мові (золото сонця—сонячні промені; Шевченків край, Тарасова земля — Черкащина).

Упубліцистиці, у мові преси функціонують перифрази

звідтінками урочистої піднесеності (скарби людської думки — книжки, мова братерства — російська мова,

зоряні брати — космонавти) і перифрази з позитивною образною оцінкою (біле зерно — рис, блакитне паливо

газ, солодкі корені — цукрові буряки) або й негативною —

звідтінком жарту, гумору, сатири, іронії (зелений змій — алкоголь, собаки війни — наймані солдати агресивних імперіалістичних держав).

Перифрази бувають індивідуально-авторські і

загальномовні, або традиційні. До індивідуально-авторських належать ті, які створені автором для певного контексту, живуть лише в ньому. До них насамперед слід віднести так звані художньоліте-ратурні перифрази, які виникають в образній системі окремого твору письменника і несуть таке смислове та емоційне навантаження, яке характерне лише для даної описуваної ситуації. Наприклад, «милостивії ми» (цар) — у Т. Г. Шевченка, «спіє хліборобська доля» (хліб на ниві) — у Панаса Мирного та Івана Білика.

Індивідуально-авторські перифрази можуть згодом увійти до загальномовного вжитку. Саме так, наприклад, сталося з перифразою опіум народу до слова «релігія». Відомо, що вислів належить К. Марксу, але він послідовно вживається без будь-яких посилань на авторство і сприймається як за-гальномовний. Такими загальномовними перифразами і водночас крилатими словами став цілий ряд висловів Т. Ґ. Шевченка, Лесі Українки, І. Я. Франка і ін. Наприклад: досвітні вогні (революційні ідеї), найменший брат (трудовий народ),

розпинателі народні (визискувачі), каменярі

(революціонери), споборники святої волі (декабристи, революціонери) та ін.

Крилаті слова — перифрази ми, як правило, не включали до словника, бо вони тлумачаться у інших книгах

Близькими до індивідуально-авторських є т. зв. контекстуальні перифрази, тобто такі, значення яких розкривається тільки в конкретному тексті. Наприклад:

місто втіленої Іллічевої мрії — Запоріжжя (але, можливо, і

5

Шатура, Ленінград), сонячне місто біля моря — Євпаторія (але, можливо, і Анапа, Ялта, Одеса).

Переважна більшість перифраз втратила свій зв'язок із конкретним, ситуативним, контекстуальним вживанням. їх називають традиційними або загаль-номовними і просто — мовними. Наприклад: біле золото — бавовна, гранули родючості — мінеральні добрива, льодовий континент

Антарктида, почесний п'ятикутник — Знак якості. Частина традиційних перифраз (особливо тих, що походять з народної мови) стала фразеологізмами. Наприклад:

підводне каміння (перешкоди), чортова дюжина

(тринадцять) та ін. Оскільки перифрази-фразеологізми знайшли належне висвітлення у загальномовних і спеціальних2 словниках, вони теж не входять до реєстру нашого словника.

За

своєрідністю

розкриття значення загальномов-ні

1

К о в а л ь А. П., К о п т і л о в

В. В. Крилаті вислови в

українській літературній

мові. К.: Вища

шк., 1975; К о п т і л о в

В і к т о р . У світі крилатих слів. К.: Веселка, 1968; К о в а л ь А. П. Крилате слово. К-: Рад. шк., 1983.

2Б а т ю к Н. О. Фразеологічний словник. К.: Рад. шк., 1966;

Уд о в и ч е н к о Г. М. Фразеологічний словник української мови.

К.: Вищ. шк., 1984, т. І —I I .

перифрази поділяються на описові і образні. Описові перифрази передають зміст слова чи словосполучення у формі опису примітних чи характерних ознак, властивостей зображуваного: люди в білих халатах — лікарі. Такі описові перифрази утворюються із слів з прямим значенням. Образні перифрази виражають семантику слова чи словосполучення переносно, за принципом подібності чи суміжності. У складі образних перифраз обов'язково є метафори, метафоричні епітети й інші тропи. Такі перифрази ( ї х називають ще метафоричними) виступають як образні паралелі до звичайних назв, наприклад: рукотворна ріка, штучна ріка

— канал; біле вугілля — енергія падаючої води. Різновидом образних перифраз є образно-оцінні: біле золото — бавовна; серце Вітчизни — Москва.

Активізація перифраз в сучасній українській мові викликана насамперед піднесенням загальної культури мови, бажанням мовців образно, емоційно виражати свої думки. Свідченням цьому є, по-перше, поява синонімічних

6

перифраз і, по-друге, виникнення омонімічних. По кілька перифраз мають, наприклад, такі слова: газ — блакитне паливо, голубе паливо, голубе золото; кам'яне вугілля — горючий камінь, сонячний камінь, хліб промисловості, чорне золото; космонавти — герої космосу, зоряні брати, лоцмани всесвіту, члени гагарінської сім'ї. Омонімічними в сучасній українській мові є, наприклад, такі перифрази:

голуба артерія — газопровід і річка, канал, біле золото

бавовна і цукор, хліб промисловості — метал і кам'яне вугілля, чорне золото — кам'яне вугілля і нафта та ін.

Отже, перифрази активно функціонують у всіх стилях і жанрах сучасної української літературної мови, виступаючи важливим засобом урізноманітнення, емоційно-стилістичного збагачення мови. Щоправда, при зловживанні і вони перетворюються в словесні штампи, особливо на шпальтах газет.

У Словнику зібрано й витлумачено найчастіше вживані в сучасній українській літературній мові загальномовні перифрази.

Основними джерелами перифрастичного матеріалу були підручники для загальноосвітньої школи і вузів, періодична преса, художня, суспільно-політична і науково-популярна література.

Перифрази розміщено в алфавітному порядку за першим словом реєстрового виразу, наприклад:

ароматична продукція, артерії голубого палива і т. д.

Кожній перифразі у Словнику відведена окрема стаття, у якій тлумачиться значення вислову і його відтінки, подається ілюстрація та ремарка. Ремарками позначаються стилістичні особливості вживання та емоційно-експресивні відтінки значення перифрази (урочисте, жартівливе, іронічне, історичне, поетичне і т. ін.).

Синонімічні перифрази тлумачаться в окремих статтях із взаємопосиланням через ремарку п о р . , наприклад:

Блакитне (голубе) паливо — газ. П о р . : Голубе золото.

Колективи промислів намітили... видобути з підземних кладових додатково до плану 60 мільйонів кубометрів блакитного палива (РУ, 11.01.1976);

Вісімсот мільйонів кубометрів голубого палива понад план видобули і передали споживачам трудівники об'єднання «Укргазпром» (РУ,

23.07.1980).

Голубе золото — газ. П о р.: Блакитне (голубе) паливо.

7

Нині спільно з Міннафтогазбудом завершуються роботи по виводу на проектну продуктивність найкрупнішої газотранспортної системи Уренгой — Челябінськ — Петровськ — Ново-псков, яка забезпечує поставку «голубого золота» із родовищ Західного Сибіру в центральні і західні райони країни,

атакож в Поволжя і Донбас (РГ, 14.10.1980).

Уразі близького сусідства статей повний перелік

синонімічного гнізда подається тільки в першій, в інших — посилання на неї з ремаркою д и в .

Якщо в одній ілюстративній цитаті є кілька синонімічних перифраз, то вони всі наводяться в цій словниковій статті, а у відповідному місці реєстру подаються посилання на неї:

Гірська (скельна) смола; ~ий віск; клей каменю

мумійо. П о р : Гірський (природний) бальзам.

З ч*асів Арістотеля, праці якого містять перші описання мумійо, висунуто безліч гіпотез утворення «гірської смоли»... У жаркі літні дні маса, яка залишається на місці годівлі і ночівлі гризунів, розплавляється і частина її, збагачуючись мікроелементами, потрапляє у гірські порожнини, де утворює часом справжні сталактити. Це й породило гіпотези, що мумійо — «гірський віск», «скельна смола», «клей каменю» тощо (РУ, 1.11.1981).

Гірський віск. Д и в . : Гірська (скельна) смола. Клей каменю. Д и в . : Гірська (скельна) смола.

Варіанти перифрази (видозміни форми того самого вислову) подаються в одній статті. Слово, яке може заступати інше, ставиться в круглих дужках поряд з першим, а необов'язкове, факультативне (тобто, коли зворот може вживатися і без цього слова) наводиться в квадратних дужках, наприклад: сталевий кінь (орач),

вартові [громадського] порядку (правопорядку), [рідке] чорне золото, хліб індустрії ([для] промисловості).

Кожний із можливих різновидів форми перифрази ілюструється прикладами.

Омонімічні перифрази аналізуються також в одній статті. При тлумаченні таких висловів окремі значення подаються під арабськими цифрами. Кожне з таких значень ілюструється прикладами:

Біле золото — 1) бавовна; 2) цукрові буряки.

П о р . : до 2): Солодкі корені.

8

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ РЕМАРОК

Д И В .

— дивіться

 

жарт.

— жартівливе

заст.

— застаріле

зневажл.

— зневажливе

ірон.

— іронічне

іст.

— історичне

книжн.

— книжне

поет.

— поетичне

п о р .

— порівняйте

уроч.

— урочисте

УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ

А, Б, В, Г, Д, Е, Є, Ж, З, И, І , І, Й, К, Л, М,

Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, X, Ц, Ч, Ш, Щ, Ю,

Я, Ь.

9

п