діалектизми і архаїзми
.pdfСЛОВНИК ДІАЛЕКТИЗМІВ ТА АРХАЇЗМІВ*
Аврах – ховрах.
Агафія – свята мучениця Агафія. Ад – пекло.
Амінь – тут: кінець.
Амінь (від церк. сл.) – дослівно: хай буде так!
Анна – можливо, свята Анна Кашинська (Московська). Антипій (Антосій) – святий мученик Антипа.
Антоній – святий преподобний Антоній Печерський. Апріль – квітень.
Аптипинська земля – міфологічний простір.
Аркан – довгий мотузок із зашморгом на кінці, за допомогою якого ловили коней та інших тварин.
Архирей – архієрей; єпископ. Аршин – міра довжини 0,711 м. Ассігнація * тут: паперові гроші.
Афанасій – можливо, святий Афанасій Печерський. Баба – пелікан, птиця*баба.
Бабувати – приймати роди.
Багата кутя – Святий вечір перед Різдвом (6 січня). Багатиня – багатство.
Багатирь – богатир, тут: силач. Багатирь – тут: богатир, силач. Багатирьский – богатирський. Багацько – багато.
Бадринці (весь у бадринці) – ?
База – хлів для худоби (примітка Новицького).
Байдак – невелике річкове судно (примітка Новицького). Байдаки – великий річковий човен, уміщав 50*100 осіб.
Байрак – лісок (примітка Новицького); ліс в яру, в долині або яр, порослий чагарником.
Банить – лити. Барзо – дуже. Баришня – панна.
Барка – вантажне річкове судно. Басувати – вставати на диби (кінь басує). Батура – батіг (примітка Новицького).
Башта (“на башті стати”) – стати на оборону, на оборонні стіни Січі. Бездна – безодня.
Безкеття – бескиддя, провалля. Безсчастній – нещасний.
Бех (бих)– хвороба, споріднена з бешихою.
Бешиха – рожа, рожисте запалення шкіри (підшкірної клітковини), * лікують лише бабки.
Биндюг – високий віз на чотирьох колесах.
446
Бистря – течія, бистрина (примітка Новицького). Бич – кийок.
Бичковський Марк – можливо, святий преподобний Марк Печерський (Гробокопатель).
Бичовочка – вірьовка зі шкіри (примітка Новицького). Більмо – помутніння роговиці.
Біть*то – ніби*то.
Благословенний – той, який має благословення, сприяння. Благословитись на світ – світати.
Блещять – блищать.
Блуква – низина, переважно поблизу річки, де пасуть худобу (примітка Новицького). Богомілля – проща.
Бодня – дубова бочка. Боклаг – баклага. Болість – хвороба.
Болющий – дуже болючий.
Болячка – нарив, чиряк, виразка (може, й виразка шлунка або 12*палої кишки). Боляще місто – болюче місце (примітка Новицького).
Болящий (від церк. сл.) – хворий. Бомага – тут: документ.
Борона – с/г знаряддя для розпушування землі. Бочьонок – барильце, невелика бочечка. Бравий – енергійний, жвавий.
Броварник, браговарник –пивовар (?) Брозументи – ?
Бугор – горб, пагорби. Бумажка – тут: обгортка. Бургари – болгари.
Бурлака – людина без постійного місця проживання і роботи; неодружений чоловік. Бурлашня * бурлаки Бурса – тут: ватага, загін (примітка Новицького).
Бусурмени – загальна назва турків і татар (не християни). Бутиль – бутель, велика пляшка.
Буцімто – нібито. В’яз – риба язь. В’ятір – ятер, невід.
Вuльоти – складки одягу. Вuнниця – винокурня.
Вuрій – південь, теплий край (примітка Новицького). Вuрнуть – випливуть.
Вuтане – розтане вода, крига. Вuшпурнути – викинути. Вавель – Авель.
Вагани – горшки (примітка Новицького); дерев’яні ночви. Валах – баран.
Валка – обоз (примітка Новицького). Вангелія – Євангеліє.
447
Варвара – свята Великомучениця Варвара.
Варенуха – горілка, зварена з медом і сухими фруктами та ягодами. Ватаг – ватажок.
Вбгаю – обірву; підріжу; знищу.
Вгайка – втрата часу (примітка Новицького). Велень – велетень.
Великдон – міфологічна істота, велетень. Венгер – гар від люльки.
Вентелія – Італія (примітка Новицького). Верстак – ткацький верстат.
Верства, верста – міра довжини, приблизно 1,6 км.
Верф – сукупність споруд на березі річки або моря, де ремонтують судна. Вершляг – молот (примітка Новицького).
Весенній – весняний.
Вечерня – вечірня, богослужіння вечірнє.
Вжитки – тут: життя, існування, місця проживання. Взамітку – відомо.
Взбільшки – завбільшки. Взвар – узвар із сухофруктів. Взяша (від церк. сл.) – взяли.
Вибалочок – вершина балки (примітка Новицького); ярок. Вибичуватись – вибитись.
Вибрехати – вигавкати. Видать – бачити.
Вилки – розвилини (примітка Новицького). Винбар – можливо, винний погріб.
Витушка – прилад, на який змотують у клубок прядиво. Відавсюди – звідусюди.
Відниха – видра (примітка Новицького). Відрегаїця – виділяється зі стравоходу в рот. Відьмічі – відьмаки.
Війце (війя) – дишло в упряжі плуга, розташоване між двома парами волів. Вісі – дерев’яні осі для чумацьких та інших возів (примітка Новицького). Віскривий – сопливий (примітка Новицького).
Вістці – гінці з вістями (примітка Новицького).
Віха – висока жердка із колесом вгорі, на яке клали копицю сіна і запалювали, щоб попередити про небезпеку.
Віхоть – невеличка ганчірка. Вмісті – разом.
Вмісто – замість.
Внезaпу (від церк. сл.) – несподівано. Внутрі – всередині.
Вовківня – вовча нора (в народі часто – скота) (примітка Новицького). Вовкулака – за міфологічними уявленнями слов’янських народів, людина, яка
внаслідок чарів стала вовком; перевертень (примітка Новицького). Водка – горілка.
Водохреща, Водосвяття, Крещеніє – свято Хрещення Господнього (Богоявлення) –
448
19 січня.
Водрузіся (від церк. сл.) – вгніздилися, всілися.
Воздвиження – свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього (27 вересня).
Возопuша (від церк. сл.) – заволали.
Волики – гнойові жуки (примітка Новицького).
Волос – пухлина з наривом на пальці, * чиряк, спричинений підшкірними паразитами (глистами).
Волость – адміністративно*територіальна одиниця, що входила до складу повіту; населений пункт, де була розташована волосна управа.
Вопроша (від церк. сл.) – спитали. Вори – злодії.
Воробейко – горобець.
Вороний – чорний із синюватим полиском. Вперве – спершу.
Вподовш – вздовж. Времня, время – час.
Всеношна – церковна служба, що поєднує Вечірню і Утреню. Встрічний – зустрічний.
Вугол – куток; ріг хати. Вутка – качка.
Вьязі – в’язи. Ґава – ворона.
Ґавинята – вороненята.
Гавриїл – святий архангел Гавриїл. Гаврях – ховрах (примітка Новицького). Гадина Яселуха * міфологічна істота. Гайка – болт, металева деталь плуга.
Гаки – гострі зубці знизу підкови (примітка Новицького). Гаківниці – вид вогнепальної зброї, маленька гармата. Галдовитий – відьмакуватий, демонічний.
Галдовник – чаклун (примітка Новицького); ворожбит. Галдовство – чаклунство, відьомство.
Галдун – чаклун, відьмак.
Галера – гребне судно (турецький корабель).
Гапсом – все, що було разом, оптом (примітка Новицького). Гарба – віз (високий, на двох чи на чотирьох колесах).
Гард – сторожа.
Гардон – укріплення (примітка Новицького); кордон; укріплення; рибний ставок; прикордонний пост; невеличка фортеця.
Гас – керосин.
Гаспід – біс (примітка Новицького).
Гаспідські – диявольські (примітка Новицького). Гате – сильно б’є, гатить.
Гетманці – реєстрові козаки.
Гикавка – ікавка, судомне скорочення діафрагми. Гиндик – індик.
449
Гиря – тут: булава. Гільки – гілки.
Гірше (змерз) – дужче. Гладати – їсти, ковтати. Гладкий – товстий, жирний. Глиб – глибина.
Глупа ніч – опівночі (примітка Новицького). Гнідий – темно*коричневий.
Гнітити – припікати на вогні, сушити. Год – рік.
Годованик, годованець – нерідний, прийомний син. Головня – риба.
Голодець – холодець, драглі.
Голодна кутя – Навечір’я Богоявлення, святий вечір.
Гони (“гонів двоє”) – старовинна народна міра довжини від 60 до 120 сажнів.
Гора Ялина – Оливна гора поблизу Єрусалима, де часто молився і був схоплений Ісус Христос.
Горниця – світлиця. Город – місто. Городи – міста. Городки – окопи.
Городовик – міщанин; житель Полтавської губ. (примітка Новицького). Городовики – полтавці (примітка Новицького).
Городок – невелике укріплення , редут (примітка Новицького). Горпина – свята мучениця Агрифина.
Горщок – горщик.
Гостець – хронічний ревматизм. Гостріє – лезо.
Грабити – грабувати.
Грати конем – козакувати (примітка Новицького).
Гребінка – гребінь, пластинка з зубцями для розчісування куделі. Гребінь – прядильний гребінець (великий).
Гріховодниця – жінка аморальної поведінки. Гробки – могилки.
Гряда – ряд каміння; підвищення, горб на залитому лузі, куди рідко або зовсім не досягає вода в час весняної повені (примітка Новицького); витягнута в довжину височина
Грязь – болото. Гряниця – кордон.
Губернія – губернське місто (примітка Новицького). Гулять конем – грати конем.
Густи – гудіти. Гущіня – гущавина. Давнина – старовина. Дальше – далі.
Дання – отрута; яйця комах, кинуті в горілку, яку підносять тому, кого хочуть отруїти. Дарна неділя – друга неділя після Великодня (Фомина).
450
Дарник – антидор. Тут мається на увазі не антидор, а артос, частина освяченої паски, яку роздають у храмах на Світлу суботу (через тиждень після Великодня) і яка має чудодійну, захисну та лікувальну силу.
Даш – даси.
Даша (від церк. сл.) – дали. Двухлітовий – дворічний.
Дейна, дейниченько – стихійний повстанець із села, озброєний києм. Деміян – можливо, преподобний лікар Даміан Печерський.
Дернина – пласт незворушеної плугом нової землі (примітка Новицького); кизил. Десятина – стара одиниця земельної площі, 1,09 га.
Десяцький – поліцай на селі, обраний селянами. Джура – козацький слуга, зброєносець. Диннивці – хвороба, наведена вдень.
Дінжал – кинджал.
Для охітності – для розваги, для безпечності.
Днище – дошка, на одному кінці якої сидить пряля, а в інший вставляє гребінь або куделю.
До їх – до них.
До пицька – до рила.
До скончанія мира – до кінця світу. До созданія – до початку світу. Докрута – круто, важко, скрутно. Допропасти – багато.
Дорове – здоров, здрастуй. Дратись – дертись (на яблуню). Дружко – боярин.
Дуб – човен (примітка Новицького). Дубіян * міфологічна назва дуба. Дука – багач (примітка Новицького).
Дула б’є – б’є в долоні, плеще в долоні (примітка Новицького). Дщери (від церк. сл.) – дочки.
Дятіл – дятел.
Дьоготь – березова смола, якою мазали шкіряне взуття. Ерифон – можливо, перекручене від “Єрехон”.
Єй – гей.
Єретики – християни, які відступили від православної віри. Єретичий син – козацька лайка.
Жидівські кучкі – свято кущів у стародавніх іудеїв.
Жлукто – видовбана колода, в якій селяни золять (парять) особливим наваром з попелу білизну (примітка Новицького).
Жовтобрюх – вид удава.
Жовтяниці – гепатит, хвороба Боткіна (жовтуха). Жодного (літа) – кожного.
Жорства – гравій. Жостир – крушина.
Жрети (від церк. сл.) – жерти. З матерею – з матір’ю.
451
З нутра – з середини, з нутрощів.
Зaкрутки – можливо, запаморочення (“голова закрутилася”). Забіждати – кривдити.
Забора – ряд, гряда каміння, що перерізає русло річки впоперек; затоплений острів (примітка Новицького).
Заброди – рибні заводи Азовського моря; рибні заводи; рибний промисел, рибна ловля (примітки Новицького).
Забує – зареве.
Завійна – хвороба, сильна різь в животі. Загата – плетена стіна хліва, набита соломою. Загін – обора (для худоби).
Загони (людей) – великі юрби. Заграбувати – загарбати; схопити. Загурчати – тут: захурчати. Заджуле – заб’є, вдарить. Зазнавати – пам’ятати.
Заїдений – заїджений (якого можна заїсти, запити). Заклинаша (від церк. сл.) – заклинали.
Заковатий – закований. Закрився – тут: сховався.
Закрутки – скручені на полі з метою чарування кульки жита або пшениці. Замерати – помирати не насправді.
Заміз, заміс – замість. Замісто – замість. Замітити – помітити.
Замутuся (від церк. сл.) – скаламутилось.
Заноза – дерев’яна або залізна палиця, яку вставляють у край ярма. Заохотилось – забажалося.
Заперти – зачинити, замкнути. Запитений – запитий.
Заплішити – силою взяти, постригти. Запоганитий – забруднений.
Запола – пола, край одежини. Зарже – заірже.
Зарів – заревів.
Засідатель – виборний представник населення в суді, присяжний. Заставити – примусити.
Застив – захолов (примітка Новицького). Затвердение груди (рос.) – мастопатія, лактостаз. Заутреня – церковне богослужіння, утреня. Захарпати – захопити, заграбастати.
Захворати – захворіти. Заходиться – починати.
Зачортованний (гад) – зачарований, заворожений. Збіжжя – пожитки (примітка Новицького). Збільшки – завбільшки.
Звалити – збити вовну у товсте сукно.
452
Звалувати – відійти, переселитись в інше місце (примітка Новицького). Звіряка – звір, тварина.
Звод – склепіння. Зворушити – зрушити. Згарбати – схопити.
Згербує – погребує, погордує. Зглаз (рос.) – пристріт. Згодя – згодом.
Здихнути – зітхнути. Здоровкаться – вітатися. Зжалитись – змилуватись. Ззів – з’їв.
Ззім – з’їм. Зіма – зима.
Зімовник – зимове житло запорожців за межами Січі. Зіновать – рокитник.
Змандрувати – безповоротно зійшти, перекочувати в інший край (примітка Новицького).
Змисленний – розумний (примітка Новицького). Змія Орпія – міфологічна істота.
Знадобья – засоби; засіб. Знахурь – знахар. Знобити – морозити. Золотник – матка.
Золотуха – туберкульоз шкіри. Зопригірщ – пригорщу. Зорвався – знявся, піднявся.
Изыдо’ша (від церк. сл.) – вийшли. Инчий, інчій – інший.
Іашани (штани) – шкіряні хутряні штани вовною всередину, які носили пастухи взимку.
Іван Хреститель * святий пророк, предтеча і Хреститель Господній Іоан. Іжарився – спікся, засмажився.
Ізмінник – зрадник.
Ізогоду – щороку, з року в рік. Інчий – котрий, інший.
Іоанн Богослов * святий апостол і євангеліст Іоан.
Іродиця – міфологічна істота, уособлення зла (походить від царя Ірода, який намагався знищити Христа).
Ірод*царь – цар Ірод, який переслідував Христа. Уособлення зла в християнстві. Ісаакій – Ісаак (біблійний праотець).
Іскушати – ц.слов. випробовувати, спокушати. Іуда, Юда – апостол Юда Іскаріотський. Йдти – йти.
Кабат – довга безрукавка.
Кабатчики – так називали євреїв за те, що ходили в довгих безрукавках. Кабашник – той, який сидить в кабаку (в корчмі).
453
Кабиця – відкрита піч, вогнище в землі.
Кабичники – кухарі, помічники кухарів (примітка Новицького). Каблучка – кільце, петля.
Кавель – Каїн.
Каганець – нічник; ліхтар. Кажна – кожна.
Казанок – горщик. Казна (рос.) – гроші.
Каламар(чик) – чорнильниця; пляшечка. Каменний – кам’яний.
Камлик – калмик.
Канун – вода з медом (поминальна обрядова їжа). Канфета – цукерка.
Канчук – батіг.
Капличка – храмова споруда без вівтаря.
Каптан – жупан; верхня чоловіча одежина з сукна з чотирма рукавами. Караван – винокурний завод (примітка Новицького).
Карпо * святий мученик Карп.
Кацап, кацапня – народна назва росіян. Каюк – човен (примітка Новицького). Каючак – човник.
Кватиря – вікно; квартира; кватирка; віконне скло. Кгирлига – палиця.
Келеп – старовинна ручна зброя, що має форму молота на довгому дерев’яному держаку.
Керсет – корсетка, верхня жіноча одежа без рукавів. Кигті – кігті.
Кий – палиця.
Кишло – попелище; місце осілості (примітка Новицького). Кібітка – тут: халупа.
Кімлашня – калмики (примітка Новицького). Кімлики – калмики (примітка Новицького). Кірець – корець, дерев’яна посудина з ручкою. Кісто – тісто.
Кіт*риба – кит. Клад – скарб.
Клекіт – шум, гамір (примітка Новицького). Клещі – кліщі, обценьки.
Ключі – тут: струмки талої води (примітка Новицького). Ключка – гачок.
Кобилиця – ешафот; дошка, на якій сікли батогом (примітка Новицького). Ковганка – дерев’яна посудина для затовкування сала (ступка).
Ковінька – палиця із загнутим кінцем. Козиняча –козина.
Козолуп – той, який лупить шкуру з кози. Колішня – передня колісна частина плуга. Колодізь – криниця, колодязь.
454
Колодій – великий ніж з колодкою.
Колючка – колька, симптом, коли всередині колючий біль (може давати хвора печінка, виразка тощо).
Комиш – очерет. Конопатить – затикати дірки.
Копa (грошей) – одиниця лічби грошей, що дорівнює 50 коп.
Копанка – невелике водоймище з ґрунтовою водою, викопане для господарських потреб.
Копіє – спис.
Копіювати – вбивати списом (?).
Корить – докорять (примітка Новицького). Корогва – знамено.
Корольок – ватажок.
Коряк, корячок – дерев’яний кухлик. Котолуп – той, хто лупить шкуру з кота.
Кошикувати – проживати, товктися, мати притулок (примітка Новицького). Крамар – купець, людина, яка промишляла торгівлею.
Красний – червоний. Крашанка – яйце. Кресла – чересла, стегна.
Кресло – крісло; постійне місцеперебування; місце; сидіння.
Крикливці – персоніфікація стану дитини. Крик – це симптом: дитина кричить при різних випадках, а конкретного діагнозу немає.
Крилля – крила. Крильцe – ґанок. Криця – кресало.
Криша – дах, стріха. Кріпость – фортеця.
Кроква – два бруси, з’єднані під кутом, на яких тримається дах. Круль – король.
Крюки – чорні ворони (примітка Новицького). Кряж – пагорб, горб.
Кряжі – крижі.
Кувадло – ковадло, залізна підставка, на якій обробляли метал. Кузнець – коваль.
Кузько – святий мученик Косма.
Кузьма і Дем’ян – святі мученики безсрібники Косма і Даміан. Кукурвас – купорос мідний.
Купена – купина, кущ.
Курай – степова рослина з родини перекотиполе. Куриця – курка.
Курії – курці тютюну.
Курява – стовп пилу(примітка Новицького). Куряча сліпота – хвороба очей (гіповітаміноз А). Кутя – варена пшениця з медом і маком.
Кучка – клітка.
Кучугури – горби, піщані насипи.
455