304

Лекція № 1

Тема: Предмет, методи, система, поняття і задачі криміналістики.

План

1. Призначення і задачі криміналістики.

2. Об’єкти і предмет криміналістики.

3. Методи криміналістики.

4. Система науки криміналістики.

5. Зв’язок криміналістики з іншими науками.

1. Призначення і задачі криміналістики

Дійсний зміст криміналістики хоча і не позбавлений деяких романтичних рис, але не відповідає повсякденному уявленню про цю науку, яке сформувалося на підставі журналістських репортажів, кінофільмів і художньої літератури на детективну тему.

Частіше роботу криміналіста ототожнюють з пошуковими і технічними операціями з виявлення і дослідження певних слідів та речових доказів, що допомагають ефективно й швидко встановити картину злочину. Проте це лише частина криміналістичної діяльності та предмета криміналістики, її технічний рівень, на базі якого розробляються тактичні прийоми, операції й методики, що забезпечують успіх розкриття і розслідування любого злочину, яким би заплутаним і важким з початку він не здавався. У криміналістичній діяльності беруть участь слідчі, експерти-криміналісти, оперативно-розшукові працівники, прокурори та судді — усі суб’єкти кримінального судочинства, що пов‘язані з інформаційним забезпеченням доказування.

Великі можливості сучасної криміналістики у процесі розкриття злочинів, її високий науково-технічний рівень дозволяють обґрунтовано відстоювати тезис про принципове розкриття любого злочину. Цей тезис доказується у криміналістичній техніці (немає слідів злочину, які частково або повністю неможливо було б виявити), у криміналістичній тактиці (немає злочинних хитрощів, які б неможливо було б виявити та розшифрувати) а також у криміналістичній методиці розслідування (немає слідчих ситуацій, які абсолютно перешкоджають розкриттю злочинів).

Фактичний же рівень розкриття злочинів на практиці, на жаль, не відповідає вказаним можливостям криміналістики. Відбувається це або із-за криміналістичної безграмотності осіб, що розслідують злочин, чи у результаті нехтування принципами и рекомендаціями науки криміналістики. Все це призводить до похибок, які виникають на практиці.

Діяльність професійного досвідченого криміналіста нерідко називають мистецтвом. У цьому є доля істини, але не вся. Вдало зауважив з цього приводу основоположник криміналістики Ганс Гросс¹: «Труд судебного следователя не есть искусство, но есть искусная деятельность, состоящая из ряда действий и приемов, которые надо знать, а для этого предварительно их изучать».

Те, що діяльність криміналіста часом порівнюється з мистецтвом, не випадково, бо криміналістика, яка вивчає практику скоєння різних видів злочинів, досліджує та узагальнює слідчий досвід, розробляє на підставі використання положень окремих природничих, технічних і гуманітарних наук засоби, прийоми та методи розкриття, розслідування та попередження злочинів. Тому вона є однією з ведучих науково-освітних дисциплін, що забезпечують, перш за все, професійну підготовку слідчих, експертно-криміналістичних, оперативно-розшукових працівників, а також суддів. Знання криміналістики необхідні також адвокатам, працівникам банків та багатьох інших юридичних спеціальностей.

Велике значення положень криміналістики для практичної діяльності у сфері досудового і судового слідства та інших областях юридичної діяльності ставить її до кола важливих юридичних наук прикладного характеру.

Які ж задачі криміналістики?

Загальна задача криміналістики, як прикладної науки, обумовлена її соціальним призначенням — своїми науковими розробками на підставі використання досягнень сучасної науки і техніки зробити діяльність органів дізнання, досудового слідства, суду, криміналістичної експертизи найбільш оптимальною, науково обдуманою та оснащеною сучасними спеціальними засобами, прийомами та методами боротьби зі злочинністю.

Зазначена загальна задача криміналістики конкретизується відповідно до основних цільових напрямків кримінально-процесуальної діяльності — розкриттю, розслідуванню та попередженню злочинів. Саме криміналістика перш за все забезпечує швидке та повне розкриття злочину та вирішенню всіх останніх цілей розслідування й попередження злочинів, які визначені кримінально-процесуальним законом (ст. 2, 22 КПК України).

Загальна задача криміналістики, яка обумовлена її соціальною функцією та місцем у системі наук кримінального циклу, припускає існування кола окремих задач, що відображають внутрішню структуру і методологію криміналістики. До кола таких задач відносяться:

1) виявлення і дослідження загальних об’єктивних закономірностей та явищ у практиці вчинення злочинів і діяльності щодо їх розслідування; 2) розробка і удосконалення на основі такого дослідження методів і засобів практичної діяльності щодо розкриття, розслідування та попередження злочинів. Водночас вирішення цих задач сприяє формулюванню й удосконаленню наукового апарату криміналістики (понять, принципів, класифікацій, вчень, теорій та ін.). Підсумкова задача криміналістики –розробка наукових рекомендацій, спрямованих на забезпечення ними практичної діяльності у боротьбі зі злочинністю.

Слід зазначити, що окремі завдання криміналістики є динамічними, вони змінюються у зв’язку з соціальними перетвореннями в суспільстві і мають відбивати нагальні потреби практики боротьби зі злочинністю. Конкретні завдання формулюються стосовно тих напрямків практики, в яких здійснюється боротьба зі злочинністю. (Наприклад, посилення боротьби з організованою злочинністю потребувало створення нових структурних підрозділів, розроблення нових технічних засобів, удосконалення законодавства, зокрема допуску як самостійних доказів оперативних матеріалів звуко- відеозапису. Тому розроблення спеціальних засобів звуко- та відеозапису, нових ідентифікаційних методик ототожнення джерел звукової інформації і є конкретним сучасним завданням криміналістики). Боротьба з організованою злочинністю. Тероризмом, рекетом, охорона особистих прав громадян у ринкових умовах поставили перед криміналістикою окреме завдання – розроблення методів і технічних засобів дослідження вибухонебезпечних об’єктів, використання нових нетрадиційних джерел доказової інформації – слідів запахів, звуку, дослідження слідів-відображень на молекулярному й атомарному рівнях. Усе це ставить нові завдання перед наукою криміналістикою.