Downloads / grafika_Didaktichna_poeziya

Веселе місто Алфавіт,  Йому сьогодні наш привіт!  До нього нам лягає путь —  У ньому літери живуть.  Живуть там літери в словах,  А кожне слово — звір чи птах,  Травиця чи барвистий цвіт.  Отож в похід за мною вслід!

Вірші про букву А Стали букви у рядок  І побігли в дитсадок.  Хто у них за ватажка?  Ну звичайно, буква А.

* * *  А — в алфавіті — найперша! А — в алфавіті — найлегша!  А іще ця буква А,  І дзвінка, і голосна.  А ще хоче буква А,  Щоби Алла букви знала,  А тоді до школи йшла.

* * *  Цю букву знають всі на світі, Вона найперша в алфавіті, Весела, гарна й голосна, І найскромніша буква А! * * *  А яка ж та буква А? Що нагадує вона? Досить схожих є прикмет: Мов шпаківня, мов намет, Мов курінь, що на баштані, Буква А здалася Тані. Вірші про букву Б Подивився знак в люстерко –  І в  очах йому померкло:  Він впізнать не міг себе – Схожий став на букву «Бе»  Буква «Бе» - як бегемотик:  Отакий товстий животик! * * *  Подивись, прошу тебе: Ключ в траві, як буква Б! Тут веселик походив, Ключ від азбуки згубив. * * *  Букву Б у слові мають, А тому її вітають –  Балерина із балету, Близнюки несуть букети, Білочка – свого горішка, Ну а бджілка – меду трішки. Вірші про букву В Буква "В" така цікава:  Стовпчик вверх, Дві дужки справа. Так в алфавіті живе  Всім потрібна буква "В".

* * *  Намалюєм два кружечки  Зверху менший, знизу більший.  Посередині поставим  Одну паличку пряму.  А тепер зітрем все те,  Що залишилося ліворуч.  Що зосталось?  Подивіться —  Залишилась буква "В". * * *  В букві В, Напевно, вата, Бо ця буква товстувата.

Вірші про букву Г Зарядку букви - малюки  Робили після сну.  «Те» підняла аж дві руки,  А буква «Ге» лише одну.

* * *  Га-га-га та Ге-ге-ге… Це напевне буква Г? Буква Г якраз така, Неначе шия в гусака. Вірші про букву ґ Буква «ґе» в нас замашна  В хокей гратиме вона!       «ґ» - ґерлиґ а в чабана Завертати барана. * * *  Буква Ґе з ріжком вгорі Посміхнулась дітворі: - Щоб дзвінкішу чули мову, Я прийшла в абетку знову. Вірші про букву Д Буква «Де» немов на лавці,  На твердій стоїть підставці.

* * * Буква Д, наче дім, Височенний дах на нім. Вірші про букву Е Бідний гребінчик!  Що з тобою сталось?  Тільки 3 зубчики з усіх і осталось.  - Ти помиляєшся, я не гребінець!  Я буква «Е». Згадав?  Ну й молодець!  * * *  Що майструє цей хлопчина? До стовпця – аж три жердини. - Відгадайте! – всіх зове. Відгадали? – Буква Е! * * *  - Буква Е, поглянь в люстерко: Схожа ти на етажерку! Вірші про букву Є - Не ховайся, букво Є, Озовися, де ти є? - Я, сказала буква Є, -  У словах: моє, твоє, У фойє і в ательє, У єхидни, у єнота, А нема – у бегемота.

* * *  Місяць, наче буква С, Придивляється з небес. Посміхнувся до Славка, Показавши язика. Хлопчик крейду дістає І малює букву Є. * * *  Зажурилась буква Є, Хоча все у неї є. Але слів на букву Є Небагато в мові є. Тож потіште букву цю І назвіть їй по слівцю. Вірші про букву Ж Жу-жу-жу, жу-жу-жу, Своїх діток стережу, — Каже жук. І стереже. Він і сам, як буква "Ж".

* * *  Буква «Ж» - неначе жук, Що потрапив нам до рук. Хоч листочків «Ж» не їсть, Та кінцівок має шість. Вірші про букву З Збоку, знизу і згори Схожа «З» на цифру три. Є три зуби в буки «З», Ними все вона гризе.

Вірші про букву И А ця ось літера сумна: Ніяких слов не почина. - Ич-ич! – сич дуже здивувавсь І між гілками заховавсь. - Ич!

* * *  И — великої немає,  И — слова не починає:  Виплив кит на середину,  Хвилям кит підставив спину.

* * *  И блукає дуже близько. І співає дуже низько. Ти тихенько підійди —  І скажи їй: "Букво И, Подивися, як розквітли Наші ниви і сади!» * * * Дід брусочок третій клав Для упору навскоси, Так він хвіртку змайстрував. Я ж дивлюся: буква И. * * *  Ити-ити – що ж робити? Воду решетом носити? –  Все одно не віднайти Слова жодного на И. * * *  И – великої немає, И – слова не починає, В кінці слів вона буває Й серединку полюбляє. Вірші про букву І - Гей, хлопчику! - Я не хлопчик. - Гей, стовпчику! - Я не стовпчик. - Хто ж ти такий? - Буква І. - А що в тебе на голові – шапка? - Ні, крапка!

* * *  Буква «І», неначе свічка, З ясним вогником вгорі. А погасне – чорний гнотик Стане крапкою над «І».

* * *  І підслухало розмову І з’єднало слово словом. І співає всі пісні І веселі і сумні. Над собою крапку носить І нічого в нас не просить. Вірші про букву Ї «І» без «Ї» не ступить кроку, Поміж ними  свар нема, «І» до «Ї»  моргає оком, «Ї» у відповідь – двома. * * *  Ранні птахи солов’ї, Покажіть нам букву Ї! Буква Ї така ж, як І, Тільки крапок зверху дві. Вірші про букву Й Ей, малий! Ти хто такий? Я - не хто. А буква "Й". Щоб мене не сплутать з "И", Я купив берет новий. Не великий, не малий. Подивіться, ось який. * * *  Чи то дощик ллє довкола, Чи лютує завірюха Буква Й ніде Й ніколи Не скидає капелюха.

Вірші про букву К Каченята йшли рядочком,  Раптом гілочку знайшли,  Із якої 2 листочки  Вниз і вгору відросли.  Качка, дітям: «ках-ках-ка»  Придивіться: буква «Ка».

* * * Буква «К», буква «К», Ой, яка вона швидка! Наче хлопчик, Знявши руку, Витинає гопака. Вірші про букву Л Лев, лисиця і орел Дуже люблять букву «Л» З букви «Л» для цирку           Змайстрували гірку, Щоб катались звірі І жили у мирі.

* * *  Узяв хлопчина рушничок Та й повісив на гачок. До матусі повернувся, Від здогадки усміхнувся: - Як журавлик, як орел Ця крилата буква Л. Вірші про букву М Дві сестрички невеличкі  Одягли нові спіднички.  Узялись міцніш за руки – І гулять мерщій на луки.  Біжимо - не доженеш,  Не сестричок - букву «М». * * *  Букви слід вивчать, Іване, Батьків метр бери складний. Середину вдвох зігнем, З метра букву М складем. Вірші про букву Н Буква «Н», немов драбинка: Палки дві і перетинка.

* * * - Чи це буква, чи драбина? – Дивувалася дитина.  Ну, якщо один щабель,  То, звичайно, буква «Н». * * *  Дві палочки - лічилочки Гуляли у саду. Аж тут зламалась гілочка: - Рятуйте, бо впаду! Летіла і кружляла, Хапаючись за клен, Між палочками впала –  І вийшла буква Н. Вірші про букву О Буква «О» така-от кругла,  Хто не бачив, подивись: Наче сонце, наче бублик, Мов обручик, - хоч котись!

* * *  Сонечко кругленьке –  Як бублик, колесо. Точнісінько таке ж воно Як наша буква «О». * * *  Буква О така кругленька, Придивітеся, маленькі, -  Наче сонях - жовтогубик, Що так сонечко він любить!

Вірші про букву П Гарні хлопці-молодці Закопали два стовпці. Третій їм допомагав –  Перекладину поклав. Втіха нашій дітворі: Буква «П» вже у дворі.

* * * Покотило, покотило. У просторому дворі Нам зробили школярі Гойдалку-гойдалочку. Гойдаємось од раночку. Радість нашій дітворі –  Буква П стоїть в дворі. * * *  Я із букви П торік Змайстрував собі турнік. Підтягаюсь разів сто я, Маю силу і здоров’я. Вірші про букву Р Виліз равлик на стеблинку,  Зупинився і завмер, На собі несе хатинку,  А вона - як буква «Р». * * * Лізе равлик на стеблинку, Сам несе свою хатинку! В нього ріжки коротенькі І чутливі, мов антени. Налякався і замер –  Схожим став на букву Р. Вірші про букву С Буква "С" як місяць в небі,  Як маленький серпик в полі,  Як окраєць хліба теплий,  Кавуна шматок солодкий.

* * *  Буква «С» не стулить віч —  Світить місяцем всю ніч,  А коли приходить ранок,  Округляється серпанок;  Сонце, наче буква О,  Над землею попливло.  І до нього, як до мами,  Діти тягнуться руками.

* * * Сіра гуска їсть овес І сичить сердито: «С-сс»! Сіра гуско, не сварись! Ось ця буква, подивись: Як серпанок-молодик, Як рогалик-маківник. Вірші про букву Т Тук-тук-тук, ток-ток-ток –  Вибиває молоток. Ним ви цвяхи заб’єте, Схожий він на букву «Т». Вірші про букву У Сказав горобчик: Букву «У» боюсь я дуже, татку.  Татусь питає: «А чому?» - «У» схожа на рогатку!

Вірші про букву Ф Буква «Ф» взялася в боки,  Одягла мерщій вінок.  Лиш почує де музики,  То найперша йде в танок. * * *  - Що це, що це за підскоки? Це ж у кого руки в боки? - Буква Ф на довгій ніжці Пострибала по доріжці. * * *  Буква Ф – то фантазерка, Любить фрукти, феєрверки, І фіалки, і фонтани, І фортецю, і фазана, Фарби різнокольорові, Фею й факели казкові. Вірші про букву Х Схрестили два спортсмени  Рапіри у бою. Навчили «Х» читати Оксаночку малу.

* * * Плоскогубці розійшлися, Розсміялись: ха-ха-ха! Ці веселі плоскогубці Схожі з літерою Х! Вірші про букву Ц Ми домалюємо перо В папасі букви «П». Тоді її перевернем І вийде буква «Ц».

Вірші про букву Ч Буква «Ч», Немов стілець. Догори лиш ніжки. Навіть з цифрою Чотири, Буква схожа  Трішки.

* * * Цілий день я букву Н Доганяв, як мишку кішка. Наштовхнулась Н на пень І зламала ніжку. І тепер не утече Від погоні буква Ч. Вірші про букву Ш На дворі лежить поліно, Трійко пташок зверху сіло, Подивись, ну й чудеса –  Вийшла з пташок буква «Ш». * * * Каже братик Тимошу: - Хочеш, букву напишу? Три стовпці, внизу – межа, Це для тебе буква Ш! * * *  Шепотіла буква Ш: «Ш-ш-ш, шановні тихо-ша! Лише вам скажу на вушко: Маю шоколад і грушку. Але перш ніж частувати, Решту слів прошу назвати».

Вірші про букву Щ Букві Щ сказала Ш: —  Ти стрибаєш, як лоша. Я на тебе дуже схожа, Хоч стрибати так не можу... —  А відгадка тут проста: Я — з хвостом, Ти — без хвоста.

* * * - Розкажіть про букву Щ! - Та вона така ж, як Ш, Тільки в неї, - каже Костик, - Як гачок, праворуч хвостик. Вірші про м’який знак Ь Я – не шість! Я – м’який знак! Це повинен знати всяк. Я – не літера нова. Я пом’якшую слова. От наприклад: хміль і тінь, Півень, заєць, сіль і кінь. Далі сам подумай ти, Де ще знак м’який знайти.

* * *  Я в алфавіті – в кінці, В мене усміх на лиці. Не хизуюсь я, але… Вам без мене буде зле. Бо як тільки я у слові, Слово – м’якше для вимови.

* * *  Знак називається м’яким, Пом’якшує вимову ним. Це знає і маля –  Бо слово пень чи слово день М’якенько вимовля. * * * Бігла буква Р, Впала і тепер Догори ногами Стала перед нами. Вірші про букву Ю Буква ця усім відома: Перед Я вона стоїть. В ній дві палички і коло — Згогадаєтесь умить. Є ця буква в слові "Юля", І в словах "сміюсь", "стою". Ой, яка ж вона красуня, Ця чудова буква Ю.

* * * - Як зробити букву Ю? Здогадавсь, Іванку? - Букву І до О приб’ю На коротку планку. Вірші про букву Я Десь пропала буква О.  Ми шукаємо давно.  Де ж поділася вона? —  Не знайдемо до темна.  А вона, от чудасія!  Всілась букві Л на шию  І від радості сія: —  Ось де Я! Ось де Я!

* * *  На сторінку «Букваря» З моря вийшла буква Я І на якір гордо стала. Я слова свої зібрала. Покажіть свої знання І назвіть слова на Я.

Апостроф  ’

Я такий же, як знак розділовий,  І відомий шкільній дітворі.  Та в словах української мови  Я пишусь не внизу, а вгорі.  Спробуй лиш написати ім'я —  Зразу стану потрібним і я.

*  *  *  Буква "Л" - наче гірка  В дитячому садочку,  Де протер ти до дірки  Штани і сорочку.

Буква "Г" - молоток,  Що ним шумно твій тато  Годівницю майструє  Птахам завзято.

Буква "О" - мов криниця,  Де мати нап'ються  Тих казок "на добраніч",  Що з лиха сміються.

Буква "И" - два стовпи,  Поміж них - наче сходи,  Сходи ввись до вершини,  До рідної мови. Р. Голіней

ЗАГАДКИ ПРО БУКВИ * * *  Що стоїть посеред Києва? (Буква «Є»)

* * * Гора й долина – що між ними? (Літера Й)

* * * Чим закінчується літо, А починається осінь? (Буквою О)

* * *  З «і» - лежу я на дивані, З «и» - пливу я в океані. (Кіт-Кит)

* * * Це не літера, а знак –  Не поставиш абияк! З ким у нього дружба є? Тільки з Ю, Я, Ї, та Є! (Апостроф) * * *  Схожа я на м’який знак, Тільки от пишусь не так. Він – ногами догори. Клоун, що не говори. Я ж, мов панночка, ходжу: Ніс – вгорі, каблук – внизу.  (Буква Р) * * *  Угорі – гачок, Унизу – гачок, А поміж ними – язичок. (Буква Є) * * *  Що за буква таємнича? Не смішна вона, здається, Хто ж її повторить двічі, Той одразу засміється. (Буква Х) * * *  З неї слова не почати, Їй всередині стояти Доля випала сумна. Що ж за літера вона? (Буква И) * * *  Коли хочеш ти читати, То мене повинен знати. А коли мене не знаєш, То нічого не вгадаєш. (Буква) * * *  Я – товариш голосних, Та стараюсь не для всіх. Тільки над Є, І, Ю, Я Висить скибочка моя. (Апостроф) Загадки про м’який знак (Ь) * * * Ще й це завдання розв'яжи,  Чи все тут правильно, скажи:  «Полює в лісі хижа рис...»,  «Рись на сніданок любить рис...» (М’який знак) * * *  Знак м'який (оце дива!) Легко змінює слова, Тож спробуй, друже, відгадати, Де треба знак м'який вставляти: «Є у царя царевич-син... Син дивиться на моря син...» (М’який знак) * * *  Далі літера німа, В неї голосу нема, Та про її м’який характер Лине слава недарма (М’який знак)

* * * Буква Р перевернулась. Яким знаком обернулась? (М’який знак) * * *  Хто абетку з вас вивчав, Різні букви зустрічав. Кожна з них від А до Я Промовля  своє ім’я. Лиш одна із них німа. Здогадався, певно, всяк! Звуть цю букву .. (М’який знак) * * *  Є вона у слові «день», Є вона у слові «пень». Безголоса та м’яка Дивна літера така. (М’який знак) * * * Я – не літера нова. Я пом'якшую слова. А у слові «олівець» -  Забігаю аж в кінець. (М’який знак)

Використані вірші авторів: В.Гринько, Л. Андрієнко, І.Січовик, Г.Чубач, Л. Біленька, Т. Коломієць, О.Колінчук. В. Паронової,  Е. Зарембо