Це можна взяти до цікавих фактів

Фразеологією називають також сукупність усталених зворотів певної мови. Фразеологія кожної мови - це скарбниця народу, здобуток його мудрості й культури, що містить багатий матеріал про його історію, боротьбу з гнобителями й нападниками, про звичаї, ідеали, мрії й сподівання. Так, в усталених зворотах пропав, як швед під Полтавою, висипався хміль із міха та й наробив ляхам лиха звучить відгомін боротьби з чужинцями. У сталих словах казав пан кожух дам, та слово його тепле; богу слава, а попові дай сала – ненависть і зневага до гнобителів, а історія виникнення усталених словосполученьперемивати кісточки, сім п’ятниць на тиждень , ні пуха ні пера та інші піднімає завісу над звичаями, віруваннями, обрядами наших предків. Тому-то фразеологія привертає увагу мовознавців, істориків, етнографів, філософів.

 Основні групи фразеологізмів

З давніх - давен народ із покоління в покоління передавав усталені звороти – чудові перлини народної мудрості . Серед фразеологізмів можемо знайти такі, що прийшли в українську мову ще із спільнослав’янської і давньоруської ( водити за носа , іду на ви ) і засвоєні зовсім недавно (з космічною швидкістю, потрібний як стоп – сигнал зайцю).

 

Також багато фразеологізмів походять із Біблії (заробив, як жид у спасівку ), античної міфології (Ахілесова п’ята, Домоклів меч, скринька Пандори ), західноєвропейських мов – німецької, французької, англійської, італійської та ін ( всі дороги ведуть до Рима, жити на широку ногу)

 

Серед українських фразеологізмів є традиційні формули – власне українські каламбури (на городі бузина, а в Києві дядько; трошки гречки, трошки проса, трошки взута , трошки боса), образні порівняння (старий, як світ; чистий, як сльоза), доброзичливі побажання (великий рости; будь здорова, як вода, а багата, як земля), припрошування (гостинно просимо; чим багаті, тим і раді), різні примовки (скільки літ, скільки зим).

 ІСТОРІЯ ДЕЯКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

Історія багатьох фразеологічних зворотів здається загадковою і незрозумілою. Живе людина, що добре знає свою справу і кажуть про неї : “Він на цьому ділі собаку з’їв “.А трапиться незугарний працівник , який не вміє зробити того , за що взявся , як говорять: “Зробив із лемеша швайку“, і за кожним висловом стоїть своя, цікава історія, тепер уже забута, хоч зворот живе в різних сферах сучасної людської діяльності .

 

Цікаве походження вислову жити на широку ногу. Виявляється виник він через моду, що з’явилася в Англії ще у ХІІ столітті. Подейкували, що на великому пальці правої ноги англійського короля Генріха ІІ  з’явився жахливий наріст. Король ніяк не міг змінити форму спотвореної ноги. Тому він замовив собі черевики з довгими, гострими, загнутими догори носками. Ефект виявився приголомшливим. Вже наступного дня шевці були завалені замовленнями на „носате” взуття; кожен новий замовник прагнув переплюнути попереднього. Король вирішив за краще обмежити довжину носків на рівні закону: простим громадянам дозволялося носити черевики з носком не довше 15 сантиметрів, лицарям та баронам – близько 30 сантиметрів, а графам – 60 сантиметрів

Історія фразеологізму перемивати (перетирати) кістки (кісточки) – займатись пересудами , обмовляти кого-небудь – зв’язана з обрядом другого поховання, яке організовувалось у східних слов’ян через кілька років після смерті людини . Наші предки вважали, що покійника треба звільнити від гріхів, зняти з нього закляття через очищення останків небіжчика.

Перемиваючи кості в прямому значенні цих слів, пригадували життя покійного, переповідали окремі події, найяскравіші сторінки біографії, говорили про характер, вихваляли, возвеличували його. Так поняття перемивати кістки було пов’язане з аналізом життя, вчинків, рис людини, яку вдруге ховали.

Живе в нашій мові фразеологічний зворот прикласти руку - взяти участь у чомусь . Історія його походження відкриває завіси над особливостями організації в давнину діловодства . Сьогодні, написавши будь-який діловий папір, документ, ми засвідчуємо його достовірність власноручним підписом. Так робили і в давнину, бо знали про своєрідність підпису кожної людини. Проте письмом у давні часи володіло не так багато людей і неписьменні, замість підпису прикладали до паперу руку або палець, попередньо злегка пофарбувавши їх. Відбиток руки або пальця надійно замінював підпис .

Ще іншу стороні життя наших предків розкриває фразеологічний зворот сім п’ятниць на тиждень , який використовується для характеристики нестійкої, легковажної людини, яка часто міняє свої рішення, погляди, не дотримується своїх слів.

Колись існував культ “святої п'ятниці“. Пригадайте, як шанував і боявся “святої       п‘ятниці” старий Кайдаш із твору І.Нечуя - Левицького “ Кайдашева сім’я”. На відзначення “святої п’ятниці “ будувалися церкви, день відкриття яких вважався в певній місцевості святом. У цей день приймали й частували гостей, поминали померлих. Біля церкви збиралося багато людей; організовувався ярмарок, велись торги, купували, продавали, міняли, брали в борг і повертали борги. П’ятниця ставала строковим днем, з яким зв’язували виконання обіцянок, зобов’язань. Траплялося, зрозуміло, й такі люди, які не дотримувались слова і відкладали виконання своїх обіцянок до наступної п’ятниці або й переносили на інший день . У таких людей всі дні тижня ставали строковими, перетворювались у п’ятниці,а обіцянки так і залишались не виконаними. Так і з’явився вислів , що став усталеним і досить точно характеризує непослідовних легковажних людей.

Навіщо потрібні фразеологізми?

Знайти людину, яка б не знала і не використовував би жодного фразеологізму, не просто важко, але й в принципі неможливо. Фразеологізми використовуються нами щодня, але мало хто знає, навіщо ж нам потрібні фразеологізми. Що таке фразеологізми?

Нагадаю, що фразеологізми – стійкі вирази, які протягом століть копітко відбиралися як самі запам’ятовуються і найбільш яскраві. Побачити ми це зможемо, якщо порівняємо такі словосполучення:

Професори слухали дуже уважно. – Професори слухали затамувавши подих.

Над цим варто подумати. – Над цим треба розкинути мізками.

Вони розмовляли. – Вони точили ляси.

Другі пропозиції в цих парах дають більше інформації, а саме:

1) ми розуміємо, що лекція професора була дійсно цікавою;

2) проблема, що стоїть перед тим, хто зібрався розкинути мізками, дійсно того варто;

3) розмови, які можна назвати гострінням лясов, порожні і безглузді.

Звідси висновок: фразеологізми потрібні не просто для того, щоб збагатити й прикрасити нашу мову, але й точніше висловити думку, що в підсумку дозволяє краще зрозуміти співрозмовника. Головна особливість фразеологізмів

За своїми властивостями фразеологізми не схожі на прості словосполучення. Всі слова в стійких висловлюваннях залежать один від одного, їх не можна змінити, переставити в інше місце або доповнити іншими довільними словами. Наприклад, ми не можемо сказати на нього всі махнули лівою рукою або робити з мухи жирафа.

З одного боку виходить, що фразеологізми обмежують творчі можливості мови, а з іншого – вони дозволяють замінити однією ємною фразою багатослівне пропозицію. Одна річ сказати: “На нього всі махнули рукою”. І зовсім інша – довго пояснювати, що всі перестали звертати увагу на слова і вчинки певної людини. Фразеологізми на всі випадки життя

Спілкування між людьми переслідує дві мети: передати інформацію і поділитися своїми почуттями, емоціями та переживаннями. Саме другий цілі дозволяють досягати фразеологізми, серед яких можна знайти влучне висловлювання на будь-який випадок життя. Це різноманіття використовується як в розмовній мові, так і у всіх інших стилях: художньому, публіцистичному та науковому.

Також фразеологізми виконують і функцію оцінки. А, як відомо, людини хлібом не годуй – дай кого-небудь або що-небудь обговорити і оцінити. Ось і говоримо ми всім дармоїдам, що вони б’ють байдики і працюють абияк, а себе підбадьорюємо прислів’ями типу “Вовків боятися – в ліс не ходити”. До речі, прислів’я, приказки, фрази з книг і кінофільмів – це теж фразеологізми. Так що словник фразеологізмів не висічені на граніті, а постійно поповнюється і збагачується. Гра в слова

Фразеологізми чимось нагадують цікаву гру в слова. Сучасній людині дуже важко іноді зрозуміти, чому саме так говорять, а не інакше. Багато слова тепер використовуються тільки в складі фразеологізмів. І взагалі, багато стійкі вирази відобразили історію тієї чи іншої країни і мови.

Таким чином, фразеологізми потрібні в мові для того, щоб

 висловити свої думки і емоції з найбільшою точністю;

 прикрасити нашу мову і зробити її образніше; < / li>

 пограти в слова і дізнатися історію мови і цілого народу.