Downloads / Istorichni_zmini_v_budovi_slova

Історичні зміни в будові слова

Новий довідник: Українська мова. Українська література

Упроцесі історичного розвитку мо­ ви первинний морфемний склад час­ тини слів зазнав змін.Цьому також сприяють чергування звуків, явища уподібнення, випадання окремих звуків та їх установлення. Розрізняють такі зміни в мор­ фемній будові слів: спрощення, уск­ ладнення, перерозклад. Спрощення — це такі зміни в бу­ дові слова, коли окремі морфеми втрачають своє самостійне значення й зливаються з іншими, тобто слово втрачає здатність ділитися, основа стає непохідною. Наприклад, у сло­ вах сучасний, пагінець, посуд, обруч уже не виділяються префікси су-, па-, по-, об- вони зрослися з кореня­ ми. Так само іменники жир, мило, діло, вікно вже сприймаються як безсуфіксні, хоч у давні часи вони були похідні, утворені суфіксами р-, -л-, -Н-. Перерозклад — це переміщення меж морфем у слові: до кореня приєднуються префікси чи суфікси, зливаючись з ним, або навпа­ ки (к о с /и н /к /а — коси н /к/а, вуд/л /и щ /е — в у д л /и щ /е ). Так, у словах вісник, робіт ник суфікс -н- злився із суфіксом -ик; перероз- кладом є злиття двох префіксів (не­ доплата, небезпека). Це відбуваєть­ ся із словами інш омовного похо­ дження, при засвоєнні яких частина кореня збігається з наявним в українській мові суфіксом. Наприк­ лад, у засвоєному з німецької мо­ ви слові зонт ик (d er Zondek) на українському ґрунті сполучення звуків ик збіглося за звучанням із ти­ повими для іменників суфіксами -ик- [ножик, хвостик). Н епохідні слова почали сприйматися як похідні, з’явилося слово зонт з обірваним ко­ ренем, що нагадує в українській мові утворення (ніж — ножик, хвіст ~~ хвостик). Тільки в поданому прик­ ладі все відбулося навпаки: зонтик — зонт, єхидна (з грецької мови) — єхида. Ускладнення — процес, при якому непохідна основа перетворюється на похідну, а неподільна морфема стає подільною. Так, в іншомовному слові марка (від німецького der M ark) суфікса -к- немає, але в українській мові за ана­ логією до слів ручка, нірка в ньому 152 стали виділяти суфікс -к- (звідси — марочний). У слові л ек ц ія (від латинського lectio — чит ання) з поя­ вою слова л ек т о р стали виділяти корінь лекц- ( л е к т ■). Спостерігаються так ож зміни на стику морфем у слові довгобразий (зник другий кореневий о — довгооб­ разий); у словах п аризький, козаць­ кий, чеський, одеський суф ікс -ськ- злився з кінцевим приголосним коре­ ня (ж, К, X, с).