44.Психотравматерапія та emdr

EMDR ) – перекладається, як Десенсибілізація і Репроцесуалізація (опрацювання) травматичних переживань Рухами Очей.

EMDR є напрямком психотерапії, який практикується в усьому світі впродовж останніх 20 років. В ньому інтегровано багато успішних елементів різних терапевтичних підходів, але найважливішими є його унікальні аспекти: зокрема, терапевт пропонує пацієнту здійснити серію горизонтальних рухів очей (або двосторонніх тактильних чи аудіостимулів) і одночасно зосередитись на різних аспектах спогаду про важку стресову подію чи переживання.

Терапевтичний ефект такої процедури були виявлені Френсін Шапіро. Доктор Шапіро і її колеги розробили ряд процедур, які були уточнені і підтверджені в процесі багатьох контрольованих досліджень. Точне і дбайливе використання цих процедур може призвести до безпечного опрацювання спогадів, після чого негативні думки і емоції зникають.

Результатом загальноприйнятого (не EMDR) лікування ПТСР (посттравматичного стресового розладу) є у середньому зменшення 50% симптомів. Дванадцять сесій когнітивно-поведінкової терапії дають ремісію при діагностованому ПТСР у 79% випадків. Можна також досягти 80% ремісії застосуванням більше 100 годин поведінкової терапії з експозицією. Для порівняння, застосування EMDR дає ремісію при ПТСР з частотою 77-99% у 7 з 8 випадків впродовж трьох-восьми 90-хвилинних сесій.

45. Історія і розвиток транзактного аналізу.

Трансактний аналіз був заснований Еріком Берном в 1955р. в США. Трансакційний аналіз розроблений як спеціальний метод групової психотерапії і ґрунтується на ди¬намічних принципах, і має своїм предметом міжособистісну поведінку; він тлумачить проблему неврозу в дусі раціональності та відрізняє себе від когнітивної терапії. Сучасний трансактний аналіз являє собою теорію особистості, теорію комунікацій, аналіз складних систем і організацій, теорію дитячого розвитку та теорію психопатології. У практичному застосуванні він представляє собою систему психотерапії, що використовується при лікуванні всіх видів психічних розладів, від повсякденних життєвих розладів до психозів. Метод лікування окремих людей, подружніх пар, сімей і груп. В основі трансактного аналізу лежить філософське припущення про те, що кожна людина буде "в порядку" тоді, коли він буде сам тримати своє життя у власних руках і сам буде за неї відповідати. Трансакція це дія (акція), спрямоване на іншу людину. Це одиниця спілкування. Концепція Е. Берна була створена у відповідь на необхідність надання психологічної допомоги людям, що мають проблеми в спілкуванні. Е. Берн виділяє наступні три складові особистості людини, які обумовлюють характер спілкування між людьми: батьківське, доросле, дитяче. Батьківське (мати, батько - Р), яке підрозділяється на дбайливе батьківське стан Я, критичне батьківське стан Я. Батьківські Я, складається з правил поведінки, норм, дозволяє індивіду успішно орієнтуватися в стандартних ситуаціях, "запускає" корисні, перевірені стереотипи поведінки, звільняючи свідомість від завантаженості простими, повсякденними завданнями. Крім того, Батьківські Я забезпечує з великою ймовірністю успіху поведінка в ситуаціях дефіциту часу на роздуми, аналіз, почерговий розгляд можливостей поведінки. Доросле (Дорослий - В) стан Я сприймає і переробляє логічну складову інформації, приймає рішення переважно обдумано і без емоцій, перевіряючи їх реальність. Доросле Я, на відміну від Батьківського, сприяє адаптації не в стандартних, однозначних ситуаціях, а унікальних, вимагають роздумів, що дають свободу вибору і, разом з цим, необхідність усвідомлення наслідків і відповідального прийняття рішень. Дитяче (Дитя - Д, або Дитина) стан Я слід життєвому принципом почуттів. На поведінку в сьогоденні впливають почуття з дитинства. Дитяче Я також виконує свої, особливі функції, не властиві двом іншим складовими особистості. Воно "відповідає" за творчість, оригінальність, розрядку напруги, отримання приємних, іноді "гострих", необхідних деякою мірою для нормальної життєдіяльності вражень. Крім того, Дитяче Я виступає на сцену, коли людина не відчуває достатньо сил для самостійного вирішення проблем: не здатний подолати труднощі або / і протистояти тиску іншої людини. Це Я підрозділяється на: природне дитяче Я (спонтанні реакції типу радості, печалі і т.д.), що пристосовується дитяче Я (пристосовується, прислужувати, боязкий, винуватий, що коливається і т.п.), що заперечує дитяче Я.

Для оптимального функціонування особистості, з точки зору трансактного аналізу, необхідно, щоб в особистості були гармонійно представлені всі три стани Я.