53.2. П`ятикрокова модель:

1. Спостереження і дистанціювання – мета: допомогти клієнту знизити емоційний накал переживання проблеми, дистанціюватися від неї, зайняти позицію спостерігача, відійти від звичного проблемного способу реагування. Виясняється суть симптомів та їх зв’язок з перебігом життя. Клієнт отримує прийняття, підтримку, дистанціюється від проблеми.

2. Інвентаризація – мета: допомогти клієнту побачити, в чому полягає зміст його реакцій і способів поведінки, виясняється сутність актуального (а, можливо, й базового) конфлікту та його динаміка в житті. На даному етапі використовуються такі методи ПП: ДАО, балансна модель, аналіз мікро- і макрополій.

3. Ситуативне підбадьорення – мета: розкриття можливостей, які відкриваються в цій ситуації, виясняється смисл симптому. Виявляються ресурсні можливості учасників конфлікту, які можуть стати основою розв’язання ситуації. „Реанімуються” ті конструктивні, ціннісні моменти в стосунках, які вже стали призабутими. Підкреслюються конструктивні стосунки „тут і тепер”.

4. Вербалізація – мета: проговорити, поговорити і договоритися. На фоні відновлений довірливих, ресурсних стосунків, взаєморозуміння партнерів - обговорити проблему в адекватних рамках „стриманість – прямота”. Встановлюються взаємозв’язки між різними аспектами конфлікту, клієнти здійснюють інтерпрета-ції. Моделюється альтер-нативна поведінка, роз-поділяється відповідаль-ність за досягнення змін. Приймається рішення.

5. Розширення системи цілей – мета: вихід за межі наявності ситуації в нові мікро- і макроцілі, побудова контр-концепції; гармонізація життя по 4-х сферах, здібностях. Клієнт підкріплює свою впевненість, визначає певні кроки, дії, альтернативні життєві можливості. Робота над майбутнім.

54. Перспективи поєднання ПП з іншими напрямками і дисциплінами

Позитивна психотерапія - це мета-підхід, який спрямований як на психологічну допомогу (психотерапевтичний аспект), так і на виховання (педагогічний аспект), навчання дорослих, соціальну роботу (соціальний аспект), розвиток між-культурної свідомості (крос-культурний аспект), взаємодію та інтеграцію різних психотерапевтичних напрямків.

Саме поєднання психотерапевтом технік, методів, елементів з різних напрямків забезпечує коротко-терміновість консультування у руслі ПП.

Подібністю ПП з більшістю методами насамперед є: встановлення довірливого контакту, активне слухання, робота в минулому, теперішньому та майбутньому, уточнюючі запитання та перефразування, відкриті та закриті запитання, об’єктивація почуттів, вербалізація та ін.

Позитивна психотерапія використовує елементи багатьох психологічних шкіл та течій, зокрема, психоаналіз, біхевіористична терапія, логотерапія по В.Франклу, розмовна психотерапія по К.Р.Роджерсу, індивідуальна терапія по Адлеру та інші.

Якщо взяти практичну орієнтацію класичних психотерапій, то можна прослідкувати, що вони орієнтуються на негативних аспектах життя своїх клієнтів.

Психоаналіз - на внутрішньо особистісному конфлікті раннього дитинства. Біхевіоризм - на проблемі, як проявленні «поганого навчання», яке можна замінити адаптивними стереотипами. Екзистенціально-гуманістичний напрям, спираючись на такі позитивні поняття, як «самореалізація» та «самоактуалізація», в практичній роботі з клієнтом центрується на блоках самореалізації; знову ж таки на негативних включеннях людського життя, які бажано усвідомити і перебороти. Позитивна ж психотерапія зорієнтована на рішення, спрямоване на виявлення ресурсів для розв язання проблеми, самопізнання та самодопомогу.

Психоаналіз. Подібність: встановлення довірливого контакту, активне слухання, уточнюючі запитання, аналіз змісту проблеми, переклад відповідальності на клієнта, побудова відносин на основі співпраці, клієнт повинен зрозуміти, що сам повинен докласти зусиль, щоб вирішити свою проблему, повинен прагнути до змін.

Відмінність: Психоаналіз дає свою інтерпретацію, тобто приписує смисл та значення психологічним феноменам, тут також може використовуватися переконування та маніпуляція. Основна задача психоаналізу – досягнення усвідомлення безсвідомого матеріалу, розуміння того, як дитячі конфлікти визначають актуальні проблеми клієнта. Психоаналіз повністю закритий метод, який не визнає інші методики.

Гештальт-терапія. Подібність: терапевт не вкладає якесь визначене значення в переживання і поведінку клієнта, в процесі усвідомлення клієнт сам знаходить їх значення; передача відповідальності клієнту; принцип «Я-Ти» прагнення до відкритого і безпосереднього контакту між людьми. Відмінність: головна ціль гештальт-терапії досягнення якомога більш повного пізнання себе, в ПП клієнт теж пізнає себе, але це не є головною ціллю. Принцип «тут і тепер», що потрібно пережити все зараз, ПП більш орієнтована на майбутнє.

Трансактний аналіз. Подібність: Практика трансактного аналізу- це допомога клієнту здобути життєву позицію “я окей, ти окей”. Філософські постулати ТА такі: Усі люди ОК. Кожна людина здатна думати. Люди самі вирішують свою долю і можуть змінювати прийняті рішення. З цих постулатів випливають два основні принципи практики ТА: Контрактний метод. Відкритість.

Кінцева мета досягнення автономії особистості, визначення своєї власної долі, прийняття відповідальності за свої вчинки і почуття.

Відмінність: Трансактний аналіз намагається пояснити, чому люди поводяться неадекватно.

Клієнт-центрований підхід К.Роджерса.

Подібність: Відповідно до поглядів К.Роджерса, людина володіє всією необхідною компетентністю, щоб вирішувати виникаючі перед нею проблеми і спрямовувати свою поведінку потрібним чином. Але ця здібність може розвиватися тільки в контексті соціальних цінностей, в якому людина отримує можливість встановлювати позитивні звязки.