11. Феномени які зберігаються при проведенні гіпнозу: рапорт, каталепсія, пост гіпнотична амнезія, вікова регресія.

Гіпно́з або Навіювання (грец. υπνος — сон) - тимчасовий стан свідомості, що характеризується звуженням його обсягу і різким фокусуванням на утриманні навіювання, що пов'язано зі зміною функції індивідуального контролю і самосвідомості. При гіпнозу спостерігаються такі феномени:  

Рапорт – канал зв’язку між психотерапевтом і клієнтом. У гіпнотерапії рапорт досягає такої міри, що пацієнт втрачає інші зв’язки із реальністю. Зустрічається дане поняття не тільки у гіпнотерапії. має на увазі встановлення специфічного контакту, що включає певну міру довіри або взаєморозуміння з людиною або групою людей, а також сам стан такого контакту. В іноземній літературі термін раппорт уживається в широкому змісті близьких міжособистісних відносин, що базуються на інтелектуальній й емоційній спільності. Термін раппорт був уведений Месмером для позначення фізичного контакту, завдяки якому відбувалася передача "магнетичного флюїду" від гіпнотизера пацієнтові при "месмеризации".

Каталепсія(воскова гнучкість) - полягає в тривалім збереженні людиною даної йому пози викликана штучно в стані гіпнозу, протягом деякого часу.

Пост гіпнотична амнезія - Порушення пам'яті, які виявляються у вигляді забування подій, що відбувалися в ході гіпнотичного сеансу. Особливо коли пацієнт перебував у глибокому трансі, інколи може задаватись гіпнотизером. Ще одним способів введення в даний стан є спосіб запропонований М. Еріксоном якщо при виході із трансу різко пере спрямувати увагу клієнта на сторонні предмети досягається амнезія.

Вікова регресія, або навіяні образи - використовується для занурення клієнта в транс. Зазвичай тут показують дитячі або шкільні фотографії, згадують фрагменти біографії людини, зацікавлено обговорюють її. Зацікавлюючись, занурюючись в образи минулого, людина впадає в легкий транс, а його свідомість виявляється підготовленою для впорвадження ідей. В літературі описано використання даної техніки для лікування зорових хворіб, які мають функціональний характер.

12.Навіюваність. Проби на навіюваність. Навіюваність - схильність підпадати під психічний вплив іншої людини. Навіюваність притаманна тим людям, які не мають власної думки, непорушних принципів, їх переконання постійно змінюються. Вони некритично наслідують інших, вагаються між суперечливими твердженнями, легко сприймають чужі погляди, але згодом і ці погляди змінюють на інші.

Навіювання поділяються на вербальні та невербальні. Основним засобом вербального навіювання є слово, мова сугестора (людини, яка навіює). Додатковими формами навіювання можуть бути різні жести, міміка, певна поведінка, установки, які впливають на підсвідомість пацієнта.

Виділяють гетеросугестію – навіювання, яке проводиться іншою особою, та аутосугестію – самонавіювання. Навіювання, яке викликане яким-небудь процесом, вчинком, дією, називають реальним, викликане за допомогою слів – вербальним. Навіювання буває контактним або дистанційним.

Навіювання, яке реалізується безпосередньо через слово лікаря, визначають як пряме. При непрямому, прихованому навіюванні, лікар використовує додатковий (проміжний) подразник, з дією якого хворий, як правило, і пов’язує отриманий лікувальний ефект.

Є такі проби:

1)проба на лимон, чай і слюна має виділитис,коли ми пробуємо шкірку лимона.

2)м*ягке крісло (відчуйте розслаблення рук, ніг, я наближатимуся до вас і спробую обережно, повільно штовхати вас на це крісло, я піднімаю руку до чола і тиснутиму на вас, я вас штовхаю).

13.Директивні та не директивні гіпнотичні техніки.Мільтон Еріксон

Виділяють два основних методи гіпнотичного впливу: директивний (авторитарний) і недирективний (Еріксонівнський гіпноз). Директивний полягає в наступному наприклад: «Спати!» Це найкоротша індукція в директивному стилі, вона проводиться таким чином: пацієнт із закритими очима. Повна тиша, пауза. Потім гучним, владним голосом, несподівано для людини віддається команда: «Спати!».

Эриксоновский гіпноз - недирективний гіпноз, розроблений Милтоном Эриксоном. У цьому різновиді гіпнозу людина концентрується на своїх внутрішніх переживаннях і на час перестає сприймати навколишню реальність, непомітно для себе входить у транс. Зовні це виглядає так, начебто людина "перебуває не тут": погляд звернений "усередину себе", подих уповільнений, тіло розслаблене.

Техніки, які застосовують в еріксонівського гіпнозі:

Техніки:4,3,2,1 і 1,2,3,4 - техніка побудована на формуванні довіри пацієнта. Перші 3 речення це абсолютно істинне твердження про поведінкові реакції, які виникають у клієнта, а 4 - затвердження ведення, тобто твердження, яке призводить до виникнення у клієнта стану трансу(установка).

Техніка "розрив шаблону". Цю техніку не можна віднести до чисто мовної стратегії, оскільки її можна використовувати і без слів. Що таке шаблони, які ми збираємося розривати. Шаблон - це звична і відпрацьована до автоматизму послідовність будь-яких дій, наприклад: рукостискання, дзвінок вашого телефону викликає відповідний шаблон поведінки. Попросіть при проведенні переговорів секретаря принести вам каву, але навіть не пропонуйте її вашим гостям, навіть якщо кави буде десять чашок, а ви один, то люди здивуються.

«Оповідання в оповіданні» (матрьошка) одна з найбільш важких технік. Її суть полягає у розповіді трьох історій, які викликають інтерес. При цьому перша і друга історії перериваються, а третя, що містить нав’язувані установки, розповідається повністю. А коли ви перескакуєте з однієї історії на іншу,то свідомість заплутується. Свідомість приречена у всьому шукати сенс. І в цей час ви вставляєте своє навіювання. В цей момент заплутується свідомість повністю. І навіювання потрапляє прямо в підсвідомість.

Використання частки не – несвідоме людини не сприймає заперечну частку не. Методика ефективна коли пацієнт операється і не бажає бути загіпнотизованим