1.Первісний лад на території України

Заселення людьми територій сталось близько 1,5 млн років тому. Виділяють такі періоди розвитку первісного ладу: кам'яний (його складають палеоліт, мезоліт, неоліт), мідно-кам'яний (енеоліт), мідно-бронзовий, залізний. Палеоліт тривав від 1,5 мільйона років тому до 8-10 тис. років до н. е. В його ранній період первісна людина вміла виготовляти примітивні засоби праці з каменю та дерева. Основними заняттями людини були збиральництво і полювання. Жили люди того часу в печерах або хижах із дерева та кісток мамонта. Археологи знайшли сліди перебування людини періоду раннього палеоліту недалеко від с. Королеве у Закарпатській області, у районі м. Амвросіївка у Донбасі. За середнього палеоліту (150 тис. - 40-35 тис. років тому), з'являється неандерталець - людина нового фізичного типу, найважливішим досягненням якої є використання вoгню. На зміну неандертальцеві в епоху пізнього палеоліту приходить кроманьйонець - “ людина розумна ”. З'являються різці, вістря стріл, кістяні гарпуни. Будуються землянки. На зміну первісному стаду приходить родова община з колективною власністю. Виникнення у цей період матріархату. Стоянки пізнього палеоліту практично на всій території України - Мізинська - на Десні. Язичницька релігія. Близько 10-11 тис. років тому палеоліт змінюється мезолітом. Людина винаходить лук і стріли. Основними різновидами господарювання стають полювання, рибальство, починається приручення тварин - спершу собаки, а потім свині. В кінці мезоліту відбувається поступовий перехід від збиральництва і полювання до землеробства і скотарства. Натомість матріархату постає патріархат. Енеоліт - перехідна епоха від кам'яного до мідного віку (III-II тис. до н. е. ) - пов'язана з опануванням металів. У цей період на території України формуються дві основні групи племен - землероби на Правобережжі і скотарі на півдні та південному заході. Найбільш вивченою археологічною культурою цієї епохи є трипільська. Приблизні рамки існування трипільської культури початком IV - кінцем III тис. до н. е. Селились трипільці у басейнах річок. Населення жило у стаціонарних чотирикутних глиняних одно-двоповерхових будинках з кількома кімнатами. Посуд виготовлявся у спеціальних гончарних печах. Розвивалося ткацтво.

Розвиток знарядь праці, із сплаву міді і олова - бронзи був головним досягненням цієї епохи. Застосування більш міцного металу - бронзи дало можливість значно вдосконалити транспортні засоби, знаряддя виробництва. Бронзова епоха на території України була фактично завершальною стадією первісного ладу.

2. Кіммерійці, скіфи та сармати на території України.

В І тис. до н.е. на території України з'являються перші залізні знаряддя праці. Тут жили, зокрема, пращури слов'ян - місцеві землеробські племена. Згодом на українські землі приходять кочовики. Першими з них були кіммерійці, які належали до іраномовних груп населення. Основна діяльність кіммерійців пов'язана з військовими походами, які сягали країн Малої та Передньої Азії. Кіммерійці не мали постійних осель. Вони об'єднувалися у племена, а ті, в свою чергу, у союз племен на чолі з вождем. Наприкінці VII ст. до н.е. кіммерійців витиснули іраномовні племена скіфів, які мали чисельну перевагу, були краще зорганізовані. Очолювали племена скіфів царі з необмеженою владою.

Видатний давньогрецький історик Геродот вирізняв серед них царських скіфів, скіфів-кочовиків, скіфів-орачів і скіфів-землеробів. Окрім військових походів, скіфи торгували з грецькими колоніями у Причорномор'ї. В обмін на зерно, хутра, віск, мед, а особливо - рабів скіфи отримували вино, зброю, предмети розкоші.

З поміж військових успіхів скіфів слід особливо зазначити перемогу над перським царем Дарієм. Скіфи були спадкоємцями стародавньої цивілізації, мали свою міфологію, віру. Найбільш відомі з скіфських курганів- Солоха і Гайманова могила на Запоріжжі, Чортомлик і Товста могила, де була знайдена славнозвісна золота пектораль, - у Дніпропетровській області. Найбільшого розквіту Скіфія досягла у IV ст. до н.е. за царя Атея. Але на кінець IV - початок III століття до н.е. через деякі об'єктивні обставини становище Скіфії різко погіршилося. Окрім цього, у III столітті до н.е. прийшли сармати, які витиснули скіфів. Після цього до середини ІІІ століття н.е. у Північному Причорномор'ї панували сармати. Основним господарством сарматів було кочове скотарство. Розводили велику рогату худобу, коней, овець.

Мова сарматів, як і скіфів, належала до іранського типу. Наприкінці I ст. з ініціативи та під керівництвом племені аланів було створено великий союз племен. Проте у III ст. у ці краї прийшли вихідці з Прибалтики - племена готів, а трохи пізніше - зі Сходу - гунів, і пануванню сарматів настав кінець.