Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

derevyanko_kostiv_2011

.pdf
Скачиваний:
83
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
6.85 Mб
Скачать

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національна академія педагогічних наук України Національний центр “Мала академія наук України” Інститут вищої освіти

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника Науково-дослідний центр “Педагогіка і психологія вищої школи” Івано-Франківське обласне відділення МАН України

Надія Дерев’янко, Володимир Костів

ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ ШКОЛЯРА

Навчально-методичний посібник

За редакцією В. Костіва

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Київ

2011

УДК 37.017.4:371.6 ББК 74.200.504

Д 56

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист від 21 лютого 2011 р. № 1/11-1443)

Рекомендовано Вченою радою Прикарпатського національного університету (протокол № 6 від 29 червня 2010 р.)

Рецензенти:

дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук

І. Д. Бех;

дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук

М. Б. Євтух;

доктор педагогічних наук

Л. Ц. Ваховський

Д 56 Дерев’янко Н., Костів В.

Формування громадянської культури особистості школяра: навч.- метод. посіб. / Н. Дерев ’янко, В. Костів; за ред. В. Костіва. – К. : ТОВ

«Праймдрук», 2011. – 352 с.

ISBN 978-966-2735-02-4

У навчальному посібнику на основі системного та синергетичного підходів проаналізовано структурну й функціональну складові громадянської культури як інтегральної властивості особистості. Охарактеризовані дослідницькі методики для виявлення інтегративних якостей громадянської культури особистості. Розкрито специфіку розвитку громадянських якостей і громадянських ставлень школярів, особливості виховання та корекції громадянських рис школярів у навчальному і позанавчальному процесі.

Видання адресоване науковцям, викладачам, учителям, практичним психологам, соціальним педагогам, педагогічним працівникам та учням-членам МАН України.

 

УДК 37.017.4:371.6

 

ББК 74.200.504

 

© Дерев’янко Н., Костів В., 2011

ISBN 978-966-2735-02-4

© ТОВ «Праймдрук», 2011

 

3

ЗМІСТ

 

ВСТУП ...............................................................................

5

1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ

 

ГРОМАДЯНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ ........

13

1.1. Теоретико-методологічні засади використання

 

культурологічного підходу в дослідженні інтегративних

 

якостей особистості ..........................................................

13

1.2. Теоретичні основи формування громадянської

 

культури особистості.........................................................

35

1.3. Системно-синергетична модель громадянської

 

культури особистості.........................................................

52

1.4. Громадянська спрямованість особистості як

 

системна властивість “другого порядку” ........................

63

1.5. Можливості впровадження системно-синер-

 

гетичної моделі громадянської культури людини .........

90

Висновки з першого розділу ..................................

97

2. АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

 

ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

 

УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ......................

101

2.1. Характеристика психолого-педагогічного

 

процесу формування громадянської культури

 

особистості .........................................................................

101

2.2. Виявлення рівня сформованості інтегративних

 

якостей громадянської культури школяра ......................

116

2.3. Організація системи суб’єктних відносин

 

в умовах формування громадянської культури школярів

137

Висновки з другого розділу ...................................

151

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ

4Формування громадянської культури особистості школяра

3. ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ СИСТЕМНО-СИНЕРГЕТИЧНОЇ

МОДЕЛІ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ

 

ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ ..................................

155

3.1. Використання педагогічних надбань минулого у

 

розробці та практичній реалізації системно-синергетичної

 

моделі громадянської культури учнів загальноосвітньої

 

школи .................................................................................

155

3.2. Забезпечення соціально-педагогічних умов для

 

реалізації системно-синергетичної моделі громадянської

 

культури школярів ............................................................

183

3.3. Актуалізація процесу особистісного самовдо-

 

сконалення учнів на основі діагностики та корекції рівня

 

розвитку їх громадянської культури ...............................

198

3.4. Використання методики “Кваліметричний

 

профіль” у діагностиці рівня сформованості інтегративних

якостей громадянської культури особистості ................

211

Висновки з третього розділу ..................................

234

4. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ

 

КУЛЬТУРИ ШКОЛЯРІВ У СИСТЕМІ ДІЯЛЬНОСТІ

 

ОБЛАСНОГО ВІДДІЛЕННЯ МАН УКРАЇНИ ..............

237

Висновки з четвертого розділу ..............................

270

ВИСНОВКИ ......................................................................

272

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .........................

279

ДОДАТКИ ..........................................................................

314

Вступ 5

ВСТУП

Розробка методологічних засад формування особистості учнів загальноосвітньої школи є однією з основних проблем новітньої світової та української психологопедагогічної науки. Серед різноманітних теоретичних підходів у її вирішенні громадянська культура особистості постає як найактуальніша проблема в умовах становлення України як держави. Конституція України, Закон України “Про освіту” (стаття 50), Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Національна доктрина розвитку освіти розкривають першочергове завдання формування громадянськості у зростаючого покоління, розвиткe самостійності і самодостатності особистості, активізації процесів її національної самоідентифікації, підвищення громадянського авторитету, її адекватного ставлення до інституцій держави та настанов влади, законослухняності та критичної вимогливості, ідентифікації особистості з державою в цілому.

Потреби розбудови державотворчих процесів в Україні на засадах гуманізму, демократії, соціальної справедливості актуалізують проблеми громадянського виховання особистості й активної участі в них усіх громадян. Кожен громадянин України відчуває нагальну потребу становлення громадянського суспільства в країні, що передбачає істотну трансформацію світоглядних орієнтацій та самосвідомості особистості, в тому числі й молодого покоління.

Формування громадянської культури особистості особливо актуалізується в суспільстві перехідному, де закладаються основи демократичної ментальності, у громадян трансформуються поняття та цінності про права й обов’язки людини, виховується здатність до критичного

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ

6 Формування громадянської культури особистості школяра

мислення, уміння відстоювати свої права, інтереси, переконання, усвідомлювати свої обов’язки та виявляти толерантність до поглядів інших людей, керуватися у вияві соціальної активності демократичними принципами.

Становлення громадянського суспільства в Україні потребує обґрунтування й впровадження нової парадигми виховання. Як окреслено в Концепції громадянського виховання, сьогодні виникає гостра потреба у визначенні його основних засад, цілей, напрямів, змісту, форм і методів, що цілеспрямовано й ефективно забезпечували б процес розвитку й формування особистості, в якій органічно поєднуються високі моральні чесноти, громадянська зрілість, патріотизм, професійна компетентність, самоактивність, творчі начала, почуття обов’язку й відповідальності перед суспільством, Батьківщиною [2000, 5].

Цілісний підхід у формуванні громадянської культури особистості забезпечить фундамент для розвитку в молодого покоління благородних громадянських рис: відданості й відповідальності перед державою і суспільством, мужності й організованості у подоланні соціальних труднощів, активності та ініціативності в досягненні суспільних національних ідеалів.

Як зазначав великий патріот утвердження української державності, письменник і критик М. Федюшка-Євшан, може, це діло наладиться колись і в нас і українське громадянство сконсолідує свої сили для створення такої національної школи; залишається мрія про те, як “той фактор національний стане колись душею і основним статутом нашого виховання, публичного і приватного, як то виросте нове, духово перероджене і вільне бодай від духових кайдан покоління Українців, свідомих українських громадян, репрезентантів великої нації, багатої і буйної національної культури, сильної та скоординованої національної волі; як то

Вступ

7

колись широкими степами пройде інший вітер, загояться рани народу, і український чорнозем, политий кров’ю, зродить нове жниво, власність вільного народу; як на українській землі одного дня станеться чудо, подібне до того, яке бачив колись пророк над водами Хебару, що membra disiecta українського національного організму зійдуться до купи і зацвітуть життям єдиної і однодушної нації” [1997, 109].

Використовуючи системний підхід у побудові концепції особистісного розвитку (В. Афанасьєв, В. Беспалько, І. Бекешкіна, І. Бех, В. Ганжин, В. Ільїн, В. Костів, В. Кузьмін, О. Леонтьєв, Т. Парсонс, В. Станкевич, Д. Узнадзе та ін.), формуванні громадянської культури особистості, ми спирались на ґрунтовні розробки ідей культурологічного підходу в освітній сфері (В. Болгаріна, К. Журба, І. Зязюн, О. Караман, І. Карпенко, В. Костів, Г. Легенький, Ю. Легенький, А. Малько, М. Михальченко, А. Рижанова, О. Савченко, Є. Хриков, Н. Щуркова), громадянського виховання (С. Бєлєнцев, Г. Ващенко, Т. Гревцева, М. Грушевський, М. Костомаров, Л. Кузнєцова, А. Макаренко, С. Русова, О. Сухомлинська, В. Сухомлинський, Т. Ткачова, К. Ушинський), громадянськості як психолого-педагогічного утворення (О. Киричук, Д. Тхоржевський, Н. Чернуха, К.-Г. Юнг), громадянської освіти та демократичної громадянськості (В. Зелюк, Т. Демиденко, Т. Клинченко, С. Рябова, П. Уайт), психологічних (І. Бех, М. Боришевський, З. Карпенко, В. Москалець, Л. Орбан, К. Платонов, В. Татенко), педагогічних (О. Безпалько, А. Бойко, Л. Ваховський, Н. Дере- в’янко, М. Євтух, В. Іванчук, П. Ігнатенко, А. Капська, Н. Косарєва, Л. Крицька, В. Курило, В. Поплужний, В. Струманський, Б. Ступарик, І. Тараненко, С. Харченко, К. Чорна, Г. Шевченко та ін.) й народознавчих (О. Воропай, В. Кузь, Н. Лисенко, І. Огієнко, Ю. Руденко, Р. Скульський, В. Скура-

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ

8 Формування громадянської культури особистості школяра

тівський, М. Стельмахович та ін.) основ формування громадянськості у школярів.

Окремі ідеї громадянського виховання, формування рис громадянськості школярів, спроби системного підходу в означеному аспекті запозичені з дисертаційних досліджень Т. Воропаєвої, С. Карпушкіна, Я. Любивого, В. Москальця, В. Москвіної, С. Москвичова, О. Научителя, В. Павленка, О. Світличного, Є. Старовойтенка, В. Сусленко, І. Тисячник, Н. Фролової та ін.

Забезпечення цілісного підходу у формуванні громадянської культури школярів створить фундамент для розвитку в них благородних громадянських рис: відданості українській нації, відповідальності перед державою і суспільством, мужності у подоланні соціальних труднощів, активності в досягненні громадянських ідеалів тощо.

На жаль, у значної частини молоді ці високі громадянські якості в наш час змінилися на соціальний песимізм, зневіру в завтрашньому дні, політичний нігілізм. Вони особливо проявляються в молодіжному середовищі, де часто панують хаос і безпорадність, проявляються асоціальні та криміногенні явища. У зв’язку з цим формування й розвиток громадянської культури учнівської молоді є одним із найважливіших завдань загальноосвітньої школи, що є найбільш масовим соціальним виховним інститутом.

Опитування шкільної адміністрації, вчителів-предмет- ників, класних керівників, вихователів загальноосвітніх шкіл, психологів, батьків показало, що вони різнобічно й непрофесійно оцінюють структурні компоненти, динаміку й результативність процесу формування громадянської культури учнівської молоді, слабо усвідомлюють функціонування механізму ціннісно-нормативної регуляції поведінки особистості школяра, необхідність включення школярів у педагогічно доцільні взаємовідносини та різноманітні види їх

Вступ 9

діяльності з метою ефективного формування громадянських якостей особистості. Це засвідчує слабкий рівень підготовки педагогічних працівників в означеному аспекті.

Аналіз теоретичних джерел, педагогічної практики дає можливість зробити висновок про те, що цілісний процес формування громадянської культури учнівської молоді не був предметом спеціального вивчення в українській педагогічній науці. Усвідомлення об’єктивної потреби у пошуках ефективних шляхів формування громадянської культури учнівської молоді, недостатня розробленість цієї проблеми в теоретико-методологічному аспекті зумовили підготовку цієї праці.

Мета дослідження – обґрунтувати теоретичні засади структурно-функціональної моделі педагогічного процесу формування громадянської культури особистості в умовах сучасної загальноосвітньої школи.

Для реалізації означеної мети необхідно було розв’я- зати такі завдання: охарактеризувати теоретико-методо- логічні засади, розкрити структуру й динаміку педагогічного процесу формування громадянської культури як інтегральної властивості особистості школяра; розробити структурнофункціональну модель громадянської культури особистості; обґрунтувати тенденції цієї моделі у формуванні громадянської культури учнів загальноосвітньої школи.

Теоретико-методологічна основа дослідження ґрунту-

ється на засадах системного підходу в дослідженні суспільних процесів та явищ; філософських положеннях про природні, соціальні і системні якості суспільних явищ, єдність і взаємозалежність складових підсистемних частин у цілісному їх системному взаємозв’язку, існування в багатоелементних системах разом з однозначними одно-багатозначних та багато-однозначних детермінацій; про діалектику інтегральних властивостей системи та її емпіричних корелятів, взаємо-

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ

10 Формування громадянської культури особистості школяра

зв’язок процесів екстеріта інтеріоризації; ідеї моделювання у науковому пізнанні суспільних процесів та явищ; ідеї осо- бистісно-розвивального підходу щодо організації педагогічного процесу загальноосвітньої школи. Теоретичну основу дослідження склали також концептуальні положення загальнодержавних нормативних документів, у яких відбито основні ідеї громадянської освіти: Конституція України, Закон України “Про освіту”, Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Концепція громадянського виховання, Національна доктрина розвитку освіти, Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні.

Авторами використано комплекс дослідницьких методів: теоретичних – вивчення філософської, психологічної та педагогічної літератури для визначення теоретико-методоло- гічних основ дослідження і здійснення історико-педагогіч- ного аналізу проблеми; класифікація, аналіз і синтез педагогічних фактів, ідей і висновків, моделювання для обґрунтування структурно-функціональної моделі розвитку громадянської культури особистості; контент-аналіз, вивчення, узагальнення й систематизація педагогічного досвіду для розробки й визначення ефективних шляхів та умов формування громадянської культури школярів; обґрунтування емпіричних методів – анкетування, бесіди, інтерв’ю, тестування, екс- прес-методика діагностики якостей громадянської культури на основі технологічного підходу “Кваліметричний профіль” для визначення рівня сформованості та прогнозування подальшого розвитку громадянської культури школярів.

Наукова новизна цієї праці полягає в подальшому розвитку положення про громадянську культуру як інтегральну особистісну властивість у співвідношенні з основними аспектами загальної культури особистості; в уточненні структурних компонентів громадянської культури особистості, виявленні динаміки функціональної взаємозалежності

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]