лекції туризм / програма тур._3

3

Програмові вимоги зі спецкурсу

“Історія розвитку та організація туристсько-екскурсійної роботи”

(Спеціалізація “Історичне краєзнавство, музеєзнавство і туризм”,

спеціальність “Історія”, ІV курс, VІІІ семестр, )

1. Предмет та завдання спецкурсу “Історія розвитку та організація туристсько-екскурсійної роботи”. Методологічні засади вивчення. Історія туризму, зміст та основні поняття (туризм, суб’єкти туристичної діяльності, турист, туристична індустрія). Історія туристсько-екскурсійної роботи в світі: загальна характеристика.

2. Подорожі в стародавньому світі.

3. Подорожі в епоху Середньовіччя (V – перша половина ХV ст.).

4. Подорожі та великі географічні відкриття в другій половині ХV – ХVІ ст.

5. Розвиток подорожей в епоху Просвітництва (ХVІІ – ХVІІІ).

6. Розвиток туризму в світі у ХІХ – першій половині ХХ ст.

7. Розвиток туризму в світі у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

8. Основні тенденції розвитку туризму в світі на межі XX – XXI століть.

9. Мандрівництво в Україні як прообраз туризму. Україна очима іноземних мандрівників.

10. Традиції гостинності та розвиток подорожей на Русі в Х – ХV ст. Паломництво русичів у святі місця Сходу (“Житие и хождение Данила Руския земли игумена”).

11. Розвиток туризму на українських землях у складі Російської імперії у ХVІІІ – ХІХ ст.

12. Паломництво землепрохідця Василя Григоровича-Барського у ХVІІІ ст., аналіз його подорожнього щоденника.

13. Початок організованого туризму в Україні (кінець ХІХ – початок ХХ ст.).

14. Створення централізованої системи управління туризмом в СРСР у20-х рр. ХХ ст.

15. Туристсько-екскурсійна справа і краєзнавчий рух у Радянській Україні в період “українізації” (1923-1933 рр.).

16. Туристський рух в Україні у 30-х рр. ХХ ст. Створення туристсько-рекреаційних ресурсів: національні заповідники.

17. Основні напрями розвитку туризму в Україні в повоєнний період (50-60-ті рр. ХХ ст.).

18. Зоряний час радянського туризму (70-80-і рр. ХХ ст.).

19. Піднесення міжнародного туризму у 70-80-х рр. ХХ ст. “Інтурист” – лідер серед туристських організацій СРСР.

20. Діяльність Української республіканської ради по туризму та екскурсіях щодо розвитку масового туристського руху в Україні у 70-80-х рр. ХХ ст.

21. Правові засади туристської діяльності в Україні на сучасному етапі.

22. Сучасний стан туристичної галузі: соціальний туризм, молодіжний і дитячий туризм, сільський (зелений) туризм, оздоровчо-спортивний туризм, екскурсійна діяльність.

23. Розвиток матеріальної бази туризму в Україні на рубежі тисячоліть (санаторно-курортні (оздоровчі) заклади України; розвиток готельного господарства, туристської інфраструктури; гарантування захисту та безпеки туристів).

24. Підготовка кадрів для туристичної галузі. Перспективи розвитку туризму в Україні та вплив соціальних, демографічних та інших факторів на туристичний ринок.

25. Зародження туристсько-екскурсійної справи на західноукраїнських землях у кінці ХVІІІ – першій половині ХІХ. Вивчення Карпатського регіону Балтазаром Гакетом на рубежі ХVІІІ – ХІХ ст. Подорожі А.Чарноцького (Зоріна Доленга-Ходаковського).

26. Діяльність членів “Руської Трійці”, їх мандрівництво. Туристично-етнографічні подорожі Я.Головацького та І.Вагилевича.

27. Формування та становлення українського туристично-краєзнавчого руху у другій половині ХІХ ст.

28. Внесок І.Франка у розвиток туристично-краєзнавчої роботи. І.Франко і діяльність українських туристично-краєзнавчих гуртків Галичини в останній третині ХІХ ст.

29. Товариства “Сокіл”, “Січ”, “Пласт” і організація туристсько-екскурсійної справи у Галичині на початку ХХ ст.

30. Діяльність “Галицького Туристичного Товариства” і українського туристичного товариства “Чорногора” на початку ХХ ст.

31. Туристично-краєзнавча діяльність товариств на західноукраїнських землях у міжвоєнний період (товариства “Чорногора” і “Плай”).

32. Туристично-краєзнавча діяльність спортивно-молодіжних товариств Галичини у міжвоєнний період: “Сокіл”, “Луг”, “Орли”-КАУМ.

33. Зародження екскурсійної діяльності на українських землях (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).

34. Екскурсійна діяльність у період Української революції (1917-1920 рр.).

35. Створення та розвиток системи екскурсійних закладів в Україні у міжвоєнний період.

36. Екскурсійна діяльність українських навчальних закладів у міжвоєнний період.

37. Екскурсійна діяльність наукових установ у міжвоєнний період.

38. Екскурсійна робота в радянський час після Другої світової війни.

39. Екскурсійна діяльність в сучасній Україні. Національна система туристсько-екскурсійних маршрутів “Намисто Славутича”.

40. Теорія екскурсійної справи. Сутність, основні ознаки та функції екскурсії.

41. Класифікація екскурсій (за змістом екскурсій, за складом учасників, за місцем проведення (вид екскурсії), за способом перебування, за формою проведення, за циклічністю проведення, за метою, завданням та формою проведення).

42. Формування екскурсійної тематики (тема та об’єкти, назва екскурсії).

43. Елементи педагогіки і психології в екскурсійні роботі. Закони логіки та їх застосування в екскурсіях.

44. Екскурсійна методика. Технологічний процес створення нової екскурсії.

45. Методика екскурсійного показу. Прийоми показу.

46. Методичні прийоми розповіді в екскурсійній справі.

47. Техніка ведення екскурсії. Методика запам’ятовування текстів екскурсії.

48. Підготовка екскурсовода до проведення екскурсії.

49. Професія – екскурсовод. Етапи становлення професії, вимоги до екскурсовода. Зовнішній вигляд і манери екскурсовода. Професійна майстерність екскурсовода.

50. Якість екскурсії, способи її оцінки. Оцінка якості екскурсії. Методика розбору екскурсії.

51. Історія і сучасний стан вивченості замків і фортець України.

52. Класифікація оборонних споруд. Законодавство України про охорону культурної спадщини.

53. Історико-географічна характеристика видатних пам’яток фортифікаційного зодчества регіонів України. Замки Львівщини, не включені у її “Золоту підкову” масового туризму: давньоруські фортеці Стільське та Тустань, Бродівський і Добромильський замки.

54. Волиньський край (Волинська й Рівненська області): Луцький, Олицький, Острозький, Новомалинський, Лубенський, Клеваньський, Корецький, Губківський замки, Тараканівський форт.

55. Замкове “намисто” Закарпаття: Мукачівський, Ужгородський, Невицький, Середнянський, Чинадіївський, Шенборн, Довжанський, Виноградівський, Боржавський, Квасівський, Королевський, Хустський замки.

56. Передкарпаття й Буковина: Галицький, Пнівський, Хотинський, Чернелицький, Раковецький замки.

57. Нездоланні твердині Західного Поділля: Кременецький, Вишнівецький, Залізцівський, Ожиговецький, Теребовлянський, Микулинецький, Буданівський, Червоноградський, Бережанський, Збаразький, Скала-Подільський, Скалатський, Бучацький, Підзамоцький, Язловецький, Чортківський, Кривчецький, Золотопотіцький, Сидорівський, Кудринецький, Окопи Святої Трійці, Кам'янець-Подільський, Жванецький, Панівецький, Чорнокозинський, Сутківський, Меджибізький, Сатанівський, Летичівський, Староконстянтинівський, Ізяславський замки.

58. Залишки замкових фортифікацій історичної Брацлавщини й Київщини: Буша, Вінниця, Муровані Курилівці, Озаринці, Тальне, Седнів, Переяслав-Хмельницький.

59. Акерманська фортеця м. Білгород-Дністровський.

60. Антична й середньовічна фортифікаційна спадщина Криму: Неаполь Скіфський, Харакс, Херсонес, Алушта, Фуна, Судак, Феодосія, Бахчисарай, Чуфут-Кале, Тепе-Кермен, Киз-Кермен, Ескі-Кермен, Киз-Куле, Мангуп, Чембало, Каламіта.

61. Географія оборонних монастирських комплексів України: Качі-Кальон, Шулдан, Челтер, Успенський, Інкерманський, Унівська лавра, Крехівський, Лаврський, Підкаміньський, Манявський скит, Гошівський, Монастирок, Підгорянський, Бакотський, Лядовський, Зимненський, Межиріцький, Корецький, Дерманьський, Бердичівський, Свято-Успенська Почаївська лавра, Києво-Печерська лавра, Єлецький Успенський, Густинський, Мгарський, Святогорський монастирі-фортеці.

62. Використання замків і фортець у туризмі.

63. Характеристика краєзнавчо-туристичного маршруту (на прикладі населеного пункту, регіону, де народився студент).