Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ Microsoft Office Word.docx
Скачиваний:
18
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
179.87 Кб
Скачать

11111111111

Інформація і повідомлення. Види інформації та її властивості. Інформація та шум, їх взаємоперетворення.

Термін «інформація» (з лат.іпformatioяке означає роз'яснення, виклад). Поняттяінформація є неозначуваним.

Під інформацією розуміють відомості про об'єкти навколишнього світу, які сприймаються людиною, твариною, рослинним світом або спеціальними пристроями і підвищують їх рівень поінформованості.

Інформація передається за допомогою повідомлень. Повідомлення бувають усними, письмовими, у вигляді малюнків, жестами, спеціальними знаками чи організованими якимось іншим чином. Прикладами повідомлень є: покази вимірювального пристрою, дорожні знаки, текст телеграми, усна розповідь, відповідь учня тощо.

За допомогою повідомлень відбувається обмін інформацією між людьми, між людьми і машинами, між машинами; обмін сигналами у рослинному і тваринному світі, від клітини до клітини, від організму до організму тощо.

Види інформації:

За суспільним значенням:

  •  наукова;

  •  виробнича;

  •  управлінська;

  •  технічна;

  •  масового подання:

  •  повсякденна;

  •  суспільно-політична;

За способами сприйняття:

  •   візуальна;

  •   аудіальна;

  •   тактильна;

  •   нюхова;

  •   смакова.

За формами подання:

  •   текстова;

  •   числова;

  •   графічна;

  •   комбінована

  •   естетична

222222

Електронні таблиці та їх призначення. Середовище табличного процесора та основні його елементи. Подання даних в електронних таблицях.

Електронні (динамічні) таблиці (ЕТ), або табличні процесори, — це комп'ютерні програми, які забезпечують автоматизацію процесів створення, опрацювання, коригування, зберігання і виведення на друк чи на екран комп'ютера таблиць. Назва цих програм пов'язана з тим, що користувач працює з таблицею, яка складається з рядків і стовпчиків та зберігається в пам'яті комп'ютера — електронною таблицею.

Електронні таблиці (ЕТ) призначені для швидкого і надійного виконання розрахунків у різних галузях людської діяльності: банківській та бухгалтерській, проектній та інженерній, науковій та дослідницькій.

Найбільш відомі електронні таблиці Lotus 1-2-3, Quattro Pro, Ехсеl.

Інтерфейс програми Ехсеl містить низку таких самих елементів, як у всіх Windows-додатків (заголовок вікна, значок системного меню, група кнопок управління вікном, рядок меню, панель інструментів, рядок стану, смуги прокручування й обрамлення вікна). Спеціальними елементами, властивими саме інтерфейсу Ехсеl, є такі: рядок формул (використовується для введення і редагування вмісту комірки), поле імені (відображає ім'я поточ­ної комірки), робоча ділянка аркуша (складається з комірок і заголовків рядків і стовпців), вкладки аркушів(позначають аркуші робочої книги).

Кожен документ у Ехсеl називається робочою книгою.

Робоча книга складається з аркушів з нумерацією (Лист 1, Лист 2,...). Імена аркушів відображаються на вкладках у нижній частині вікна книги. Щоб перейти з одного аркуша на інший, потрібно клацнути мишею по відповідній вкладці. Лист Ехсеl являє собою сукупність рядків і стовпців, а ті у свою чергу, складаються з комірок.

Комірка — це мінімальний елемент електронної таблиці, яка має адресу, що складається з імені стовпця й імені рядка (наприклад, А1, К9).

Вмістом комірки може бути текст, числове значення або формула. Текст, числа, дати розглядаються як константи. Змінити їх можна тільки шляхом редагування вмісту відповідних комірок.

Символічні імена клітинок водночас є їх адресами в таблиці. Існують різні способи визначення місця розташування клітинки: абсолютна адресація і відносна адресація.

Окрім стовпчиків, рядків та клітинок, дозволяється працювати з діапазоном стовпчиків, діапазоном рядків та блоком клітинок.

Кожна клітинка ЕТ може бути або порожньою, або містити певні дані. Даними можуть бутичисла, рядки тексту, формули, адреси інших клітинок. За допомогою команд ЕТ можна змінювати розташування даних у клітинках, кількість знаків у числах, що виводяться, ширину стовпчиків тощо. Можна захистити деякі клітинки від запису в них нових даних, щоб запобігти зміни вмісту цих клітинок.

При введенні даних вони відображаються у рядку введення. Дані можна вводити тільки в ту клітинку, на яку встановлено вказівник активної клітинки.

Числа вводяться так .само, як і текст. За допомогою спеціальних команд можна змінити спосіб розташування і подання чисел у клітинки.

У клітинки можна вводити формули. їх введення починається із знака дорівнює. Формули являють собою арифметичні або логічні вирази. Значенням клітинки, що містить формулу, є значення відповідного арифметичного або логічного виразу.

Приклади формул: =2.5*А1+В2*СЗ   =Р7/2+С7/3             =СРЗНАЧ($А$1:$А$10)

Електронна таблиця  Ехсеl має понад 150 функцій: арифметичні, логічні, тригонометричні, функції, що призначені для опрацювання статистичних даних і фінансових розрахунків тощо.

Для зміни вмісту будь-якої клітинки її треба зробити активною та відредагувати вміст у рядку введення.

Деякі клітинки з даними електронної таблиці можна захистити від запису в них нових даних.

При введенні дані відображаються у рядку введення. Дані можна вводити тільки в ту клітинку, на яку встановлено вказівник активної клітинки.

Числа вводяться так .само, як і текст. За допомогою спеціальних команд можна змінити спосіб розташування і подання чисел у клітинки.

У Ехсеl передбачено низку засобів, що полегшують введення даних, це — маркер заповнення, автозаміна, прогресія.

Маркер заповнення дає змогу легко копіювати дані в сусідні комірки, а засіб прогресії дає змогу за двома значеннями із суміжних комірок заповнювати ряди арифметичної прогресії. У ЕхсеІ передбачено автоматичне заповнення комірок послідовностями даних: днями тижня, назвами місяців, датами тощо.

33333

Поняття про сучасні засоби зберігання й опрацювання повідомлень. Носії повідомлень. Форми і способи подання повідомлень. Кодування

Люди в своїй діяльності постійно зустрічаються з необхідністю опрацьовувати повідомлення. Читаючи книгу, розглядаючи предмети, людина обробляє, запам'ятовує, накопичує інформацію.

Для того щоб інформація стала надбанням багатьох людей, необхідно мати змогу зберігати її. Однак мало навчитися зберігати інформацію, ще необхідно її опрацьовувати, одержувати нову інформацію та передавати її.

На всіх етапах роботи з інформацією людина використовує різні пристрої: наприклад, датчики, компас, ваги, термометр, барометр тощо.

Зібравши інформацію за допомогою різних датчиків, людина приступає до її опрацювання і перетворення.

Одним із найефективніших сучасних засобів опрацювання інформації є комп'ютер. За допомогою комп'ютера вхідна інформація опрацьовується за певними алгоритмами, які складаються користувачем. Застосування комп'ютера як інструмента для роботи з інформацією багатогранні та різноманітні. Він дає змогу не лише працювати з відомими моделями об'єктів, але й допомагає їх вдосконалювати, а також створювати нові моделі об'єктів.

Середовище, в  якому зафіксовано повідомлення, називають  носієм повідомлення.

У «до комп'ютерні» часи повідомлення зберігали на різноманітних носіях: папері, картоні, фотокартках, кіноплівці, магнітній стрічці тощо. З появою перших комп'ютерів знайшли широке використання такі носії, як перфокарти та перфострічки.

Нині ми користуємося різними носіями повідомлень: папір, фото- і кіноплівка, магнітна аудіо- та відео стрічка, магнітні і оптичні компакт-диски тощо.

Носії інформації для комп'ютера поділяються на електронні, магнітні та оптичні.

Серед магнітних дисків використовуються гнучкі і жорсткі.

Гнучкі магнітні диски, або ГМД (FDD), дають змогу переносити інформацію з одного комп'ютера на ін­ший, а також зберігати інформацію, що не використовується на комп'ютері постійно. Випускаються дискети, як правило, з диском 3,5 дюйма та мають ємність 1,44 Мбайта.

Жорсткі магнітні диски, або вінчестери (HDD), є основним типом носіїв для тривалого зберігання інформації. Накопичувач включає власне магнітний диск, систему позиціонування і комплект магнітних головок; усе це розміщено в герметично закритому корпусі. Максимальна ємність жорстких дисків нині вже перевищила 200Гбайт.

Оптичні диски (компакт-диски) вирізняються великою ємністю і надійністю. Інформація заноситься на диск за допомогою високоточного лазера. Компакт-диски застосовуються для збереження на них великих програм, енциклопедій, ігор, високоякісних аудіо- та відеозаписів.

Існують СD-R, DVD-R — оптичні диски, на які можна здійснювати одноразовий запис, а також СD-RW, DVD-RW — оптичні диски, на які можна здійснювати багаторазовий запис. СDмістять до 700 Мбайт, DVD до 4,5 Гбайт інформації.

Існують різні форми подання інформації — у символьному, текстовому, графічному вигляді. Є інші форми, наприклад, звукова, відео.

Символьна форма подання повідомлень є найбільш простою, в ній кожний символ має якесь значення. Наприклад: червоне світло світлофора, показники повороту на транспортних засобах, ранковий крик півня, різні жести, скорочення і позначення у формулах тощо.

У символьній формі використовуються букви, цифри, знаки, сигнали прапорцями, покажчики приладів тощо.

Текстова форма подання є більш складною. Ця форма передбачає, що зміст повідомлення передається не окремими символами, а їх сполученням, порядком розміщення. Послідовно розміщені символи утворюють слова, які у свою чергу можуть утворювати речення.

Текстові повідомлення використовуються у книжках, брошурах, газетах, журналах тощо.

Графічна форма подання повідомлень, як правило, має найбільший об'єм. До цієї форми належать фотографії, картини, креслення, графіки тощо. Графічна форма найбільш інформативна.

Повідомлення можна подавати одним із способівлітерами і знаками, жестами, нотами музики, малюнками, картинами, скульптурами, звукозаписом, кінофільмами тощо.

Існує змога переходити від одного способу подання інформації до іншого.

Як правило, подання повідомлення добирається так, щоб його передавання було якомогашвидшим і надійнішим, а його опрацювання було якомога зручнішим для адресата. Тому часто до текстів додають уточнюючі рисунки, схеми, фотографії, і навпаки, до рисунків, схем, фотографій — пояснюючі тексти.

Важливо також, щоб повідомлення по можливості було коротшим, тобто його можна було якомога швидше прийняти і опрацювати, і разом з тим, за його допомогою можна було передати якомога більше інформації. До такого типу повідомлень відносять, як правило, графічні образи з відповідними короткими текстовими поясненнями — географічні карти, схеми, креслення, таблиці, діаграми, спеціальні коди тощо.

Щоб передати інформацію, її необхідно певним чином закодувати.

Кодування повідомлень — це перетворення повідомлень без зміни його змісту на інший вигляд за допомогою певного коду.

Код — це набір правил перетворення для кодування.

Одне і те саме повідомлення можна кодувати по-різному. Однією із систем кодування є азбука. Можна кодувати і звуки. Однією з таких систем кодування є ноти. Зберігати можна не тільки текстову та звукову інформацію. У вигляді кодів зберігаються і зображення. Якщо розглянути малюнок через збільшувальне скло, то видно, що він складається із точок. Координати кожної точки можна запам'ятати у вигляді чисел. Колір кожної точки також можна запам'ятати у вигляді чисел. Такі числа можуть зберігатися у пам'яті комп'ютера і передаватися на відстані. Таким чином, коли на комп'ютері опрацьовується зображення, то насправді комп'ютерні програми змінюють числа, якими окремі точки зображення подані в пам'яті комп'ютера.

Для подання та опрацювання інформації в комп'ютері використовують двійкові коди, що вміщують лише два символи — 0 і 1.

Біт — найменша одиниця двійкового коду.

Байт — це послідовність з 8 бітів. Загальна кількість різних комбінацій двійкових значень у байті дорівнює 28=256. для кодування різних символів та для їх зберігання в запам'ятовуючих пристроях комп'ютера найчастіше використовують американський стандартний код для обміну інформацією — АSCII, який являє собою стандартну таблицю кодування знаків.

44444444

Системи опрацювання графічних зображень. Створення і редагування графічних зображень за допомогою графічного редактора. Зміна параметрів

Зображення поділяються на растрові й векторні. Растрове зображення являє собою набір пікселів, тобто кольорових точок, розташованих на правильній сітці — растрі. Векторнепредставлення полягає в описі елементів зображення за допомогою математичних формул. Для цього зображення розкладається на прості об'єкти — примітиви (лінії, еліпси, кола, багатокутники, зірочки тощо).

Прикладна програма, призначена для створення й опрацювання графічних зображень на комп'ютері, називається графічним редактором.

Комп'ютерна графіка використовується при конструюванні, в архітектурі, створенні рекламних роликів, у видавничій діяльності.

Основні функції графічного редактора:

-                 Забезпечення створення зображень;

-                 Редагування зображень;

-                 Збереження у зовнішній пам'яті;

-                 Отримання записів на папері, кіноплівці.

Графічні програми зазвичай використовуються разом зі сканерами, кольоровими принтерами, цифровими фотоапаратами та іншою апаратурою одержання й опрацювання зображень. Для роботи з растровими (точковими) зображеннями призначені растрові редактори (Adobe Photoshop, Согel Photo Раіnt, Раіnt та ін.). Для створення векторних зображень існують векторні редактори (СогеlDRAW, Аdobe  Illustrator, Хага та ін.).

Відомо багато форматів для запису графічних зображень у файл. Існують растрові формати, які використовуються для збереження растрових зображень (розширення файлів ВМР, РСХ, ТІFF, GIF, JPG та ін.); векторні формати (розширення СGМ, СDR, WMF, ЕМF); метафайлові формати, які підтримують обидва види графіки (WPG, СGМ).

Графічні редактори, як правило, мають змогу працювати з графічними файлами кількох форматів, конвертувати файли з одного формату в інший.

Середовище графічного редактора (ГР)

Інтерфейс більшості графічних редакторів організується таким чином. З лівого боку екрана розташовується набір піктограм (умовних малюнків) із зображенням інструментів, якими можна користуватися в процесі редагування зображень. У нижній частині екрана палітра, з якої користувач вибирає фарби необхідного кольору. Частина екрана, що лишилася, являє собою порожнє «полотно» (робоче поле). Над робочим полем знаходиться меню, що дає змогу змінювати режими роботи. На лівому краю палітри виводиться квадрат, забарвлений в фоновий колір. У ньому вміщуються ще два квадрати, з яких верхній забарвлено в перший робочий колір, а нижній — у другий робочий колір.

Як приклад розглянемо призначення графічних примітивів та правила роботи у графічному редакторі Раіnt для Windows.

Рисунки на Web-сторінках бувають різні: маленькі кнопки, великі рекламні кнопки-«вивіски»(банери), елементи фону тощо. На відміну від тексту малюнки — досить об'ємні, «важкі» елементи, які впливають на швидкість завантаження сторінок. Мережа визнає малюнки тільки трьох форматів: GIF, PNG, JPGПерші два формати ідеальні для створення невеликих оформлювальних елементів — кнопок, заголовків, «шапок», третій — для більших зображень (наприклад, фото). Формат GIF дає змогу «втиснути» в одну картинку одразу кілька.

5555555555

Структура інформаційної системи: апаратна та інформаційна складові, їх взаємодія.

Інформаційна система — це взаємопов'язана сукупність пристроїв, методів і персоналу для обробки інформації.

Інформаційна система забезпечує приймання інформації, її перетворення (кодування), обробку, збереження і передачу ре­зультатів обробки споживачу: людині, тварині, рослині, машині, іншій інформаційній системі.

Прикладом сучасної інформаційної системи може бути редакція газети або журналу, оснащена комп'ютерною технікою.

В інформаційній системі відбуваються такі процеси:

•   Введення інформації від джерел інформації;

•   Обробка (перетворення) інформації;

•   Зберігання вхідної і обробленої інформації;

•   Виведення інформації для підправлення користувачу;

•   Можливе введення інформації від користувача через зворотний зв'язок.

У сучасній інформаційній системі комп'ютер відіграє роль апаратно-програмної частини.

Складові частини комп'ютерної системи

Апаратна частина(Нагdwаге, «тверда частина» — «залізо»)

Складається із з'єднаних між собою  різноманітних пристроїв, які можна побачити.

•   Процесор

•   Запам'ятовуючі пристрої

•   Зовнішні пристрої введення-виведення

•   Контролери зовнішніх пристроїв

•   Засоби зв'язку

Програмне забезпечення(ПЗ): (Software, «м'яка частина»)

Складається із набору різноманітних програм, які керують роботою комп'ютера, підтримують діалог з користувачем, обробляють різноманітну інформацію, допомагають створювати різноманітні програми.

•          Системне ПЗ:

♦  операційна система

♦  системи програмування

♦  програми технічного обслуговування

•          Прикладне ПЗ:

♦  ПЗ загального призначення

♦  ПЗ спеціальногопризначення

Апаратна частина не може виконувати операції з обробки інформації без різноманітних програм, завдяки яким пристрої виконують свої функції. Для забезпечення працездатностікомп'ютера і виконання певної роботи потрібна сукупність програм, яка створює його програмне забезпечення.

Програмне забезпечення здійснює керування пристроями комп'ютера під час введення, обробки, виведення і зберігання інформації, створює умови для роботи користувача на комп'ютері тощо.

6666666666

Упорядкування даних в середовищі табличного процесора. Використання фільтрів.

Операції упорядкування і фільтрації даних в електронних таблицях (ЕТ) аналогічні упорядкуванню і фільтрації в базах даних. Щоб ці операції були можливі в ЕТ, таблиця повинна мати вигляд списку. Список складається із записів (рядків), що мають ті самі поля (стовпці). Прикладом списку може бути телефонний довідник, у якому кожен окремий запис-рядок відповідає конкретному абоненту, а полями-стовпцями є Прізвище, ім'я по батькові, Адреса, Телефон.

Упорядкування даних в електронних таблицях виконується сортуванням.

Сортування — це зміна відносного положення даних у списку відповідно до значення чи типу даних. Дані звичайно сортуються за алфавітом, чисельним значенням або датою. Опишемо порядок сортування, прийнятий у Ехсеl за замовчуванням. Якщо вмістом комірок є числа, то вони сортуються в порядку зростання: від найменшого від'ємного до найбільшого додатного числа. Якщо в комірки записано текст, то при сортуванні порівнюється вміст комірок за символами зліва направо. Наприклад, слово "якір" буде поміщено після слова "кір", а слово "Судан" - після слова "судак" (на регістр при сортуванні не зважають).

Для сортування таблиці клацніть по будь-якій її непорожній комірці і натисніть на одну з кнопок на панелі інструментів : Сортировка по возрастанию або Сортировка по убыванию. При натисканні на зазначені кнопки сортування здійснюється по крайньому лівому полю (наприклад, по стовпцю А).При цьому виконуватиметься сортування суцільної частини таблиці, що не маєпорожніх рядків чи стовпців. Рядки переставлятимуться повністю. Заголовки (підписи) стовпців у процес сортування за замовчуванням не потрапляють.

Якщо треба виконати сортування по довільному стовпцю чи по кількох стовпцях, то потрібно клацнути мишею по довільній комірці таблиці і вибрати команду меню Данные Сортировка. У діалозі, що відкрився, визначаємо черговість полів, по яких виконуватиметься сортування.

Однією з найпоширеніших операцій над списками є фільтрація.

Фільтрація являє собою виділення певних записів, що задовольняють задані критерії Результатом фільтрації є створоння списку з відфільтрованих записів. У Ехсеl передбачено два режими фільтрації: Автофильтр і Расширенный фильтр.

Розглянемо режим автофільтруКлацніть по довільній комірці списку, який підлягає фільтрації, і виконайте команду меню Дані — Фільтр — Автофільтр. Праворуч від назви кожного стовпця з'явиться кнопка зі списком, що розкривається. Список кнопки відкривають позиції Всі, Перші 10..., Умова..., потім йдуть елементи стовпця, розміщені за абеткою. Прокрутивши список, ви можете дібрати необхідний критерій. Зазначимо, що позиція Умова дає змогу задати точні критерії для фільтрації. Відразу після вибору критерію на екрані залишаться лише записи, що пройшли фільтрацію, а інші записи будуть приховані. Для скасування процедури фільтрації треба ввійти в меню. Дані — Фільтр і забрати галочку з команди Автофільтр.

Розширений фільтр дає змогу оформити критерій для фільтрації у вигляді таблиці і вивести відфільтровані записи в будь-який діапазон робочого аркуша. Порядок створення фільтра такий. Спочатку треба створити таблицю-критерій. Для цього під початковою таблицею вводяться точні назви стовпців, за якими мають виконати фільтрацію. Наступним рядком під назвами введіть із клавіатури критерії добору. Як критерії можуть виступати текстові записи, що збігаються зі значеннями комірок (для стовпців з текстом), числа або умови, що містять оператори порівняння (для стовпців з числами). Активізуйте будь-яку комірку початкової таблиці і виконайте команду Дані — Фільтр — Розширений фільтр. У результаті з'явиться діалогРозширений фільтр, у якому треба задати параметри розширеного фільтра. Результат фільтрації за замовчуванням буде розміщений на місці початкової таблиці. Якщо ви хочете, щоб результат був поміщений в іншому місці аркуша чи Робочої книги, то клацніть по перемикачу Скопіюватирезультат в інше місце. Потім у нижнє текстове поле введіть діапазон вставки відфільтрованої таблиці. Для цього дійте аналогічно тому, як вводився діапазон таблиці-критерію (див. вище).

Скасувати дію розширеного фільтра можна командою Дані — Фільтр - Показати все. Прицьому повертається стан таблиці до фільтрації, але таблиця-критерій також буде присутня.

7777777777

Основні складові апаратної частини інформаційної системи, їх функціональне призначення.

Пристрої і електронні схеми комп'ютера називають апаратною частиною інформаційної системи.

Апаратне забезпечення:

1) процессор (ЦП): - Арифметико-логічний пристрій

Управляючий пристрій

Регістри пам'яті

2) Запам'ятовуючий пристрій:

- Оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП)

- Постійний запам'ятовуючий пристрій (ПЗП)

- Програмований напівпостійний запам'ятовуючий пристрій (ПНЗП)

3)Зовнішні пристрої введення-виведення:

Клавіатура

- Маніпулятори: мишка, трекбол, джойстик, графічний планшет, світлове перо, сенсорний екран

- Накопичувачі на магнітних та оптичних носіях

-  Датчики фізичних величин та виконавчі механізми

- Сканер

- Принтер

- Дисплей

- Стример

- Плоттер

- Інші комп'ютери

4) Контролери зовнішніх пристроїв

5) Засоби зв'язку: - Модем

Факс-модем

888888888

Системи опрацювання текстів, їх функції. Середовище текстового процесора, його призначення та система вказівок.

Текстовими редакторами (ТР) або текстовими процесорами називають програми для роботи з різними видами текстів (службовими паперами, конспектами лекцій, газетами, журналами, книгами). Серед професійних ТР найпоширеніші Microsoft Word, Лексикон, Multiedit.

Текстові процесори реалізують чотири основні функції:

•   Функцію введення.

•   Функцію перегляду.

•   Функцію опрацювання.

•   Функцію відтворення тексту.

Для різних операцій з текстовими документами призначено спеціалізовані додатки:настільні видавничі системи (створення оригіналів-макетів для друку на виробництві); програми-коректори (для опрацювання різного роду помилок); програми-розпізнавання(переклад від сканованих текстів у символьну форму); програми-перекладачі; електронні словники.

Середовище текстового процесора.

Робоче поле ТП — це екран дисплея, на якому відображаються результати всіх дій, що виконуються за допомогою ТП. Важливим елементом середовища ТП є інтерфейс — це ті засоби, за допомогою яких користувач може управляти текстовим редактором. Нині найпопулярнішим є інтерфейс у формі меню, з якого спеціальним маркером (виділеним кольором) можна вибирати різні команди ТП.

Одночасно з меню на екрані висвічується рядок стану, в якому дається інформація про поточний стан ТП (режими роботи, позиція курсору тощо).

Текст, що опрацьовується за допомогою ТП, зберігається в оперативній пам'яті і візуально може бути поданий у вигляді рулону паперу (поділеного на сторінки у деяких ТП), довжина і ширина якого в більшості випадків не дозволяють цілком спостерігати його на екрані.

Переміщуючи курсор, можна переміщувати вікно відносно тексту. Координати курсору в тексті (або на сторінці) — номери рядка і стовпчика, де знаходиться курсор — відображаються в рядку стану.

Текстовий процесор (ТП) — це програма, що дає змогу:

•   виконувати введення та редагування тексту;

•   операції форматування тексту;

•   вставлення малюнків і таблиць,

•   перевірку правопису;

•   автоматичне перенесення слів;

•   складання змістів і безліч інших складних операцій.

Систему команд (вказівок) ТП можна умовно поділити на такі групи:

•   команди інтерфейсу;

•   команди зміну стану ТП;

•   команди переміщення по тексту;

• команди до символьного редагування;

•   команди роботи з абзацами;

•   пошук за зразком;

•   копіювання;

•   форматування.

У більшості ТП команди можна виконати двома способами: 1) за допомогою функціональних і управляючих клавіш; 2) вибором пунктів меню

Завантажити або відкрити раніше створений документ можна кількома способами:

•   вказівкою Файл/Відкрити;

•   кнопкою Відкрити панелі інструментів;

•   комбінацією клавіш Ctrl+О.

Потім у діалоговому вікні Відкриття документа вибрати у списку Папка потрібну папку та ім'я документа. Крім того, документ, з яким працювати недавно, можна відкрити, вибравши його ім'я у списку документів, що відображається у нижній частині вказівки Файл.

Для збереження документа необхідно клацнути на значку Зберегти, або у меню Файлвиконати команду Зберегти, потім ввести ім'я файлу і натиснути кнопку Зберегти або клавішуЕnterКоманда Зберегти як використовується, коли треба записати файл з новим ім'ям і у новій папці.

Введення тексту в Microsoft Word виконується за допомогою клавіатури по місцерозташування текстового курсору. При натисканні клавіші Еnter у документ вставляється символ кінця абзацу. Для вилучення символів ліворуч від курсору використовується клавішаВаскsрасе, а праворуч — DeleteПри наборі тексту слід дотримуватися певних правил.

До засобі в редагування текстових документів належать такі дії:

•   перевірка правопису;

•   перевірка граматики;

•   знайти і замінити;

•   російсько-український переклад окремих слів, речень і документів.

Форматування документа дає змогу виконувати в текстовому процесорі Word операції верстки. Можуть виконуватися такі операції:

•  встановлення параметрів сторінки: полів сторінки, розміру паперу, орієнтації тощо;

•   розбивка на сторінки, розділи;

•   вставка номерів сторінок, колонтитулів, виносок, закладок, приміток тощо;

•   вставка або створення формул, малюнків, таблиць, відео чи звукових фрагментів;

•   вставка назв ілюстрацій, перехресних посилань;

•   формування сторінки змісту.

При введенні тексту може автоматично перевірятися орфографія. Щоб, наприклад, перевірити український текст, необхідно виконати команду Сервіс/Мова/ Вибрати мову. У вікніМова вибрати Український.

При наборі слова після натискання на пропуск чи розділовий знак автоматично виконується процедура його порівняння із внутрішнім словником. Якщо слово не знайдено у словнику, воно підкреслюється червоною хвилястою лінією.

Для перевірки орфографії всього документа треба виконати команду Сервіс/Правопис, або натиснути на кнопку Правопис на панелі інструментів, або натиснути клавішу F7.

99999999999

Операційна система, її функції. Інтерфейс ОС та правила роботи з ним. Основні об'єкти, з якими працює ОС.

Операційна система (ОС) — це набір управляючих програм, які забезпечують роботу обчислювальної системи, а саме:

  1. Здійснюють управління роботою апаратної і програмної складових обчислювальної системи,координують взаємодію ок­ремих частин цих складових.

  2. Дають змогу користувачеві здійснювати загальне управління обчислювальною системою на рівні заздалегідь занесених до запам'ятовуючих пристроїв машини програм

ОС забезпечує взаємодію програм із зовнішніми пристроями та між собою; здійснює розподіл ресурсів оперативної пам'яті; виявляє різні ситуації, що виникають у процесі виконання про­грам, повідомляючи про них.

Інтерфейс — засоби та сукупність команд ОС для здійснення діяльності користувача щодо опрацювання інформації засобами обчислювальної системи.

Для спрощення доступу користувача до ресурсів комп'ютера операційна система підтримує інтерфейс користувача, який має високий рівень сервісу і звільняє користувача від безпосереднього «спілкування» з апаратурою.

Інтерфейс користувача сучасних ОС (наприклад, Windows 98/2000/ХР) називають ще графічним, Оскільки він дає змогу подавати команди операційній системі шляхом маніпулювання наочними графічними об'єктами (вікнами, меню; списками, кнопками тощо).

Об'єкт - це будь-який елемент інтерфейсу користувача: значок, кнопка, меню, список, межа вікна, а також саме вікно тощо. Основними об'єктами в системи Windows є вікна, документи, папки, ярлики.

Для збереження інформації на зовнішніх носіях система Windows організує інформацію у вигляді документів. Як правило документи створюються у конкретних прикладних програмах(додатках). Окремі документи складаються у папки, причому кожна папка може містити в собі як документи, так і вкладені папки.

Папка в Windows — це сховище різних об'єктів: документів, інших папок, зразків дисків, принтерів тощо. Папки позначаються жовтим прямокутники із виступом  у лівому верхньому куті. Серед усіх папок, записаних на диски комп'ютера, існують такі, що необхідні для роботи самої системи Windows. Ці папки називаються системними.

Ярлик - це невеликий файл (розміром до 1 Кбайта), що містить картинку-піктограму і посилання на будь-який об'єкт (програму, документ, папку, принтер тощо)

Вікнами називаються прямокутні ділянки на екрані, що призначені для введення інформації від користувача і виведення інформації, отриманої програмою.

Вікна – це графічні, відображення програм (тобто Windows-додатків), які бачить Користувач на екрані.

До основних типів вікон належать:

Прикладні — вікна прикладних програм (додатків) Windows для виконання певної роботи.

Підлеглі—вікна, що викликаються із іншого вікна Windows

Діалогові — додаткові вікна, для встановлення параметрів ко­манд. 

Інформаційні — вікна з інформацією про стан системи, пристроїв, хід виконання роботи, а також з попередженнями про аварійні ситуації.

Маніпулювати з вікнами можна, користуючись клавіатурою, а ще простіше — мишею. Наведемо основні операції з вікнами, що виконуються мишею.

Активізація вікна здійснюється простим клацанням миші по полю всередині .вікна. Активне вікно розміщується зверху інших вікон, причому змінюється Підсвічування фону заголовка.Цього ж результату досягають натисканням кнопки програми на панелі задач: кнопка при цьому ніби заглиблюється.

Переміщення вікна. Щоб перемістити вікно; розмістіть курсор миші у рядок заголовка, натисніть на кнопку миші та потягніть контур вікна у потрібний бік. Відпустіть кнопку миші й вікно займе нове положення.

Зміна розмірів вікна. Розгорнути вікно на весь екран, віднови­ти його до попередніх розмірів, згорнути на панелі задач — усі ці операції виконуються за допомогою кнопок керування вікном. Для довільної зміни розмірів вікна потягніть покажчиком миші за будь-яку зі сторін обрамлення вікна (для зміни одного розмі­ру) чи за куток обрамлення (для одночасної зміни двох розмірів).

Закриття вікна здійснюється клацанням по кнопці керування вікном, позначеній хрестиком, або комбінацією клавіш Alt+F4.

Корисна команда Свернуть все окна. Вона дає змогу згорнути на панель задач усі вікна додатків та відкрити простір робочого стола. Ви можете користуватися цією командою, якщо треба швидше дістатися до будь-якого значка на робочому столі або до діалогу настроювання екрана.

Windows дає можливість користувачу керувати комп'ютером за допомогою графічних символів. Такі символи називають піктограмами, значками або «іконками».

Піктограми — це графічне зображення значком об'єкта, який знаходиться десь у файловій системі. Піктограмами зображаються дисководи для дискет і компакт-дисків, вінчестер, пристрої, папки, файли, засоби налагодження системи тощо.    

Щоб Windows виконав певну команду, досить вибрати потрібну піктограму і виконати відповідну дію мишею. Залежно від виду піктограми реакція на ці дії може бути різною.

10101010101

Microsoft Office Word (MS Word) - текстовий процесор, що випускається компанією Microsoft і входить до складу офісного пакету "Microsoft Office"

Microsoft Office - це офісний пакет, набір програм, створених корпорацією Microsoft для операційних систем Microsoft Windows і Apple Macintosh. До складу цього пакету входить програмне забезпечення для роботи з різними типами документів: текстами, електронними таблицями, базами даних тощо.

В основу функціонування текстового процесора MS Word покладено принцип "що ви бачите, те й одержуєте". Системний інтерфейс процесора Word не потребує спеціальних знань у сфері комп'ютерної техніки та інформатики і дає змогу бачити результат роботи в тому вигляді, в якому він буде надрукований на папері.

За допомогою текстового процесора Word користувачі можуть здійснювати:

- введення, перегляд, редагування та форматування тексту;

- вибір і створення стилю та шаблону документа;

- збереження документа на диску у вигляді файлів із певним ім'ям і розширенням.doc або сх

- відкривання та завантаження файлу з диска в оперативну пам'ять;

- підключення до порталу Microsoft SharePoint, на якому можна зберігати документи та отримувати відомості про нові версії окремих із них;

- перевірка правопису, створення словників користувача, здійснення рецензування, виносок, приміток та розсилки;

- формування, редагування, оброблення і сортування таблиць та створення тримірних діаграм;

- вставлення в текст документа ілюстрацій з інших додатків, що входять до складу програмного середовища Microsoft Office без втрати форматування;

- швидка зміна зовнішнього вигляду за допомогою експрес-стилів та тем;

- створення цифрового підпису документів для покращення їх захисту тощо.

В середовищі Windows реалізовано технологію, завдяки якій в документи можна вставляти різноманітні об'єкти, створені за допомогою інших програм-додатків. При цьому вмонтований об'єкт стає частиною поточного документа. У Word, як правило, входять програми-додатки, що підтримують цю технологію: Microsoft WordArt - програма введення текстових спец ефектів; Microsoft Graph - програма створення ділової графіки; Microsoft Equation Editor - програма введення математичних формул і рівнянь та ін.

11/11/11/1111111

Моделі бази даних

-реляційна модель БД - у більшості випадків двовимірний масив або двомірна таблиця чи сукупність взаємопов’язаних таблиць;

-ієрархічна модель БД – представляє собою сукупність об’єктів різних рівнів, при цьому об’єкти нижнього рівня підпорядковуються об’єктам верхнього рівня;

-мережева модель БД – представляється сукупністю об’єктів різних рівнів,проте схема зв’язків між ними може бути повільною.

Управляюча програма, яка призначена для зберігання, пошуку та обробки даних у базі, зветься системою управління базами даних(СУБД).

Функції СУБД:

-можливість маніпулювання даними(ввід, вибір, вставки, оновлення, видалення, редагування та ін.);

-можливість пошуку та формування запитів;

-оформлення звітів;

-забезпечення цілісності даних;

-забезпечення захисту даних;

-використання мови, яка дозволяє виконувати нестандартні алгоритми обробки даних;

-створення додатків користувача, які дозволяють об’єднувати різноманітні операції роботи з базою даних у єдиний технологічний процес.

Классификации субд[править | править исходный текст] По модели данных[править | править исходный текст]

Примеры:

  • Иерархические

  • Сетевые

  • Реляционные

  • Объектно-ориентированные

  • Объектно-реляционные

По степени распределённости[править | править исходный текст]

  • Локальные СУБД (все части локальной СУБД размещаются на одном компьютере)

  • Распределённые СУБД (части СУБД могут размещаться на двух и более компьютерах).

По способу доступа к бд[править | править исходный текст]

  • Файл-серверные

В файл-серверных СУБД файлы данных располагаются централизованно на файл-сервере. СУБД располагается на каждом клиентском компьютере (рабочей станции). Доступ СУБД к данным осуществляется через локальную сеть. Синхронизация чтений и обновлений осуществляется посредством файловых блокировок. Преимуществом этой архитектуры является низкая нагрузка на процессор файлового сервера. Недостатки: потенциально высокая загрузка локальной сети; затруднённость или невозможность централизованного управления; затруднённость или невозможность обеспечения таких важных характеристик как высокаянадёжность, высокая доступность и высокая безопасность. Применяются чаще всего в локальных приложениях, которые используют функции управления БД; в системах с низкой интенсивностью обработки данных и низкими пиковыми нагрузками на БД.

На данный момент файл-серверная технология считается устаревшей, а её использование в крупных информационных системах — недостатком[2].

Примеры: Microsoft Access, Paradox, dBase, FoxPro, Visual FoxPro.

  • Клиент-серверные

Клиент-серверная СУБД располагается на сервере вместе с БД и осуществляет доступ к БД непосредственно, в монопольном режиме. Все клиентские запросы на обработку данных обрабатываются клиент-серверной СУБД централизованно. Недостаток клиент-серверных СУБД состоит в повышенных требованиях к серверу. Достоинства: потенциально более низкая загрузка локальной сети; удобство централизованного управления; удобство обеспечения таких важных характеристик как высокая надёжность, высокая доступность и высокая безопасность.

Примеры: Oracle, Firebird, Interbase, IBM DB2, Informix, MS SQL Server, Sybase Adaptive Server Enterprise, PostgreSQL, MySQL, Caché, ЛИНТЕР.

  • Встраиваемые

Встраиваемая СУБД — СУБД, которая может поставляться как составная часть некоторого программного продукта, не требуя процедуры самостоятельной установки. Встраиваемая СУБД предназначена для локального хранения данных своего приложения и не рассчитана на коллективное использование в сети. Физически встраиваемая СУБД чаще всего реализована в виде подключаемой библиотеки. Доступ к данным со стороны приложения может происходить через SQL либо через специальные программные интерфейсы.

Примеры: OpenEdge, SQLite, BerkeleyDB, Firebird Embedded, Microsoft SQL Server Compact, ЛИНТЕР.

1212121212

Поняття операційної системи.

Операційна система (ОС) – програма, що здійснює діалог із користувачем, керує комп'ютером, його ресурсами, запускає інші програми. ОС завантажується при вмиканні комп'ютера. Зокрема вона дозволяє оперувати файлами, в яких збрігаються дані різного типу та програми, за допомогою яких дані опрацьовуються. Використання будь-якої операційної системи дає можливість насамперед створювати файли та виконувати з ними такі операції, як копіювання, переміщення, вилучення, перейменування.

Розглянемо, як за допомогою ОС Windows XP створювати власну структуру файлів та папок.