Тема 9. Грошовий ринок і монетарна політика
1. Грошова система: сутність та основні елементи.
2. Структура грошової маси. Агрегати М1, М2, М3, L, D.
3. Пропозиція грошей та фактори, що її визначають. Депозитний та грошовий мультиплікатори.
4. Грошово-кредитна політика держави.
5. Кейнсіанська та монетаристська концепції грошової політики.
6. Причини нестабільності грошово-кредитної системи та заходи щодо її стабілізації.
1. Грошова система: сутність та основні елементи
Грошова система – це форма організації грошового обігу, яка історично та законодавчо склалася в кожній країні.
Грошовий обіг – це безперервний рух грошей, які виконують функції засобу обігу і платежу, тобто обслуговують кругообіг товарів та послуг.
Закон грошового обігу визначає кількість грошей, необхідних для обігу:
де М – кількість грошей в обігу;
– сума цін благ, що підлягають реалізації;
Кр – сума цін товарів, що продані в кредит;
П – платежі, термін виплати яких настав;
ВВ – взаємовиплатні платежі;
v – швидкість обігу однієї грошової одиниці.
Розвиток ринкового господарства урізноманітнює та ускладнює зв’язки між економічними суб’єктами, що призводить до збільшення проміжку часу між виробництвом і реалізацією товарів та послуг, і тому найбільш розповсюдженою формою грошей стають кредитні гроші.
Види кредитних грошей
Вексель – боргове зобов’язання позичальника кредитору про виплату боргу в призначений строк.
Депозитні гроші – система спеціальних розрахунків між банками на основі банківських переказів з одного рахунку на інший.
Банкнота (банківський білет) – грошові знаки, які випущені емісійними банками. В сучасних банкнотах відсутня власна внутрішня вартість.
Чек – наказ власника рахунка (чекодавця) кредитній установі, яка обслуговує його, сплатити певну суму грошей чекодержателеві.
Електронні гроші – система банківських розрахунків за допомогою ЕОМ.
Сучасний грошовий обіг являє собою сукупність грошових засобів, які виступають у 2-х формах: готівковій і безготівковій.
Готівкові гроші (символічні або декретні гроші) – засоби обігу, представлені банкнотами і розмінними монетами, монопольне право на випуск яких законодавчо закріплене за державою. Використання готівкових грошей підпорядковане певним вимогам: необхідне суспільне визнання таких грошей; правова гарантія держави щодо обігу цих грошей; здатність держави підтримувати стабільність їх купівельної спроможності.
Купівельна спроможність грошей – визначає кількість товарів і послуг, які можна купити на грошову одиницю.
Безготівкові гроші (кредитні, або депозитні гроші) – засоби обігу, які являють собою боргові зобов’язання депозитних інститутів. Вартість депозитних грошей визначається їхньою купівельною спроможністю. Кредитні гроші є приватними грошима, бо їх основу складають трансакційні депозити комерційних банків.
Депозити – внески грошових коштів юридичних і фізичних осіб у комерційні банки у готівковій чи безготівковій формі для зберігання на визначених умовах.
Трансакційні депозити (чекові рахунки, або депозити до запитання (checking accounts or demand deposits)) – являють собою засіб обігу, оскільки кошти з цих депозитів вкладники мають право без попередження банку переказати третім особам у вигляді платежів за угодами (розрахунки здійснюються чеками або електронними грошовими переказами).
Трансакційні депозити мають декілька форм: внески до запитання, чекові депозити, інші чекові депозити (наприклад, нау-рахунки, рахунки з автоматичною «очисткою», рахунок автоматичного перерахування коштів, дорожні чеки).
Чековий депозит – депозит, по якому виконуються розрахунки чеками.
Чековий рахунок (депозит до запитання) – депозит, по якому здійснюються платежі та деякі інші банківські послуги (сейфове збереження, дорожні чеки, кредитні картки), але проценти не виплачуються.
Hay-рахунок – чековий депозит, рахунок для виконання звичайних чекових та інших платіжних операцій, на який нараховуються проценти (запроваджено у 1970-х роках з метою уникнення заборони нарахування процентів на депозити до запитання).
Рахунок з автоматичною «очисткою» – різновид депозиту до запитання, за яким банк щоденно «очищає» рахунок від сум, що перевищують узгоджений з клієнтом мінімум і вкладає надлишкові суми у фінансові активи, які приносять процентний дохід (у разі потреби необхідні кошти повертаються назад на рахунок до запитання).
За обсягом готівкові гроші значно поступаються грошовим засобам, що знаходяться на рахунках (банкноти і розмінна монета в розвинутих країнах у сучасних умовах складають приблизно 10% всіх грошових засобів).
Різноманіття грошових засобів, які функціонують у сучасній економіці, породжує проблему виміру грошової маси.