19

Тема 5. Споживання, заощадження та інвестиції

1. Кейнсіанська функція споживання

2. Модифікації функції Кейнса

3. Функція заощадження Кейнса

4. Неокласичні функції споживання та заощадження

5. Поняття інвестиційного попиту

6. Функції автономних інвестицій

6.1. Кейнсіанська функція автономних інвестицій

6.2. Неокласична функція автономних інвестицій

7. Заощадження та інвестиції

Центральною ланкою сучасних макроекономічних моделей є ринок благ. В макроекономіці вся множина ринків окремих благ, що є предметом макроекономічного аналізу, агрегується в єдиний ринок благ, на якому купується і продається тільки один вид благ. Це благо може використовуватися і як предмет споживання, і в якості засобу виробництва.

Покупцями на ринку благ є всі чотири макроекономічних суб’єкта: сектор домашніх господарств, підприємницький сектор, держава і закордон. Розглянемо, від чого залежить обсяг попиту кожного з них.

1. Кейнсіанська функція споживання

Більше половини кінцевого сукупного попиту припадає на попит домашніх господарств. Питома вага виробництва предметів споживання у розвинених країнах становить 50-60%.

Пріоритети у споживанні різні, але можна виділити найбільш характерні групи товарів для сім’ї: їжа, одяг, житло, освіта, медичне обслуговування, транспорт (табл. 5.1).

Багато чого залежить від доходів сім’ї, платності і безплатності послуг.

Бідні сім’ї витрачають свої доходи на товари першої необхідності – поточне споживання і житло. Зі зростанням доходів витрати на їжу зменшуються. Витрати на одяг, товари тривалого споживання, відпочинок зростають швидше ніж доходи.

Таблиця 5.1

Структура споживання сім’ї

Основні компоненти споживання	%
Товари поточного споживання:	30–35
їжа, одяг, енергія, інше
Товари тривалого споживання:	10–20
предмети побуту, транспортні засоби
Послуги:	50–55
житло, освіта, охорона здоров’я, відпочинок, інше
∑	100

Для країн, що розвиваються, витрати на продукти харчування складають близько 60%. Населення України витрачає майже всі свої доходи на харчування та покупку товарів першої необхідності (табл. 5.2). Точно поточні витрати населення України – споживання – визначити складно, оскільки висока питома вага тіньової економіки не дає змоги прослідкувати потоки товарів і грошей.

Попит домашніх господарств визначають такі фактори:

• доход від участі у виробництві;

• податки і трансфертні платежі;

• розмір майна, доход від майна;

• ступінь диференціації населення за рівнем доходів і розміром майна;

• чисельність і вікова структура населення.

Два останніх фактори в короткому періоді є екзогенними параметрами.

Таблиця 5.2

Структура грошових витрат і приросту заощаджень населення України (% до грошового доходу)

Роки	Витрати та заощадження
	придбання товарів та послуг	доходи від власності, сплачені	поточні податки на доходи, майно та інші сплачені поточні трансферти	нагромадження нефінансових активів	приріст фінансових активів
1990	81,6	0,0	6,4	2,5	9,5
1994	92,9	0,2	6,2	0,4	0,3
1995	92,8	0,1	5,2	1,5	0,4
1996	93,2	0,1	5,7	0,6	0,4
1997	91,5	0,1	5,9	2,1	0,4
1998	92,5	0,1	6,0	1,1	0,3
1999	92,8	0,1	6,0	0,2	0,9
2000	90,0	0,1	6,6	2,4	0,9
2001	88,6	0,1	7,0	2,2	2,1
2002	83,0	0,2	7,6	1,3	7,9
2003	86,0	0,4	7,9	1,3	4,4

Дж. Кейнс виходив з гіпотези абсолютного доходу, відповідно до якої споживання домашніх господарств залежить від величини абсолютного доходу. В алгебраїчній формі функція споживання Кейнса записується так :

, (5.1)

де у – абсолютний доход;

С_а – величина автономного (незалежного від поточного доходу) споживання (при у=0 автономне споживання здійснюється за рахунок скорочення майна);

С_у – гранична схильність до споживання, яка показує, наскільки збільшиться споживання при збільшенні поточного доходу на одиницю:

(5.2)

де Δу – зміна доходу;

ΔС – зміна споживання, викликана зміною доходу.

Домашні господарства використовують не весь доход, а тільки той, яким розпоряджаються. Використовуваний доход (у^v) – це доход після сплати податкових і страхових відрахувань та додавання трансфертних виплат:

(5.3)

де T_y – ставка податку;

Тr – трансфертні виплати.

Можна записати функцію споживання для використовуваного доходу:

(5.4)

(5.5)

Вирази (5.1) і (5.4) еквівалентні при .

Кейнс запропонував чотири правила сукупного споживання:

1. Споживання є функцією доходу.

2. Величина граничної схильності до споживання, тобто частка споживання у кожній додатковій одиниці доходу, знаходиться в межах від 0 до 1, тобто люди схильні збільшувати своє споживання з ростом доходу, але не в тій же мірі.

3. Зі зростанням доходу гранична схильність до споживання падає.

4. Середня норма споживання, тобто відношення споживання до доходу , зменшується по мірі зростання доходу.

Середня норма споживання зменшується по мірі зростання доходу, прагнучи до постійної граничної схильності споживання (рис. 5.1).

Середня норма споживання відповідає куту нахилу лінії, проведеної з початку координат до точки на графіку функції споживання.

По мірі зростання доходу кут нахилу падає, тобто і середня норма споживання падає.

До точки К середня норма споживання більша за одиницю, тобто при невеликому доході споживачі витрачають свої запаси і C>Y.

По мірі зростання доходу споживання падає і збільшується накопичення, тобто С<Y. Заощадження – це розкіш, тому багаті заощаджують більшу частину свого доходу порівняно з бідними.

Звідси слідує, що розширення виробництва потенційно має в собі можливість виникнення перевиробництва.