Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсова робота.doc
Скачиваний:
182
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
476.67 Кб
Скачать

55

ЗМІСТ

ВСТУП ................................................................................................................ 3

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ .......... 7

1.1 Сьогоденне значення профорієнтаційної роботи ................................. 7

1.2 Профорієнтаційна робота шкільного психолога зі старшо-класниками ...................................................................................................... 9

1.3 Психологічні аспекти та бар'єри професійного самовизначення у ранньому юнацькому віці ............................................................................ 11

РОЗДІЛ II. МЕТОДИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ПСИХОЛОГА ЗІ СТАРШО-КЛАСНИКАМИ .............................................................................................. 24

2.1 Методологічні підходи до організації профорієнтаційної роботи зі старшокласниками ........................................................................................ 24

2.2 Методика та організація дослідження .................................................. 30

РОЗДІЛ III. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ЗІ СТАРШОКЛАСНИКАМИ ........................................................ 34

3.1 Аналіз результатів проведеного дослідження по методиці «Карта інтересів» ....................................................................................................... 34

3.2 Аналіз результатів проведеного дослідження по методиці «вивчення мотивів вибору професії» ............................................................................. 38

ВИСНОВКИ ..................................................................................................... 40

Список використаної літератури ................................................................... 44

ДОДАТКИ ........................................................................................................ 46

Вступ

Актуальність дослідження. Професійна орієнтація молоді набуває дедалі більшого значення в процесі відтворення трудових ресурсів України. Загальновідомо, що людина почувається успішною й упевненою в житті, досягає найвищого професійного рівня, якщо отримує задоволення від роботи і може реалізувати в ній свій творчий і особистісний потенціал. Тому, вкрай необхідною є реалізація системи послідовної та цілеспрямованої допомоги в професійному самовизначенні особистості. На всіх етапах підготовки до мотивованого професійного вибору найважливіше значення має формування професійних інтересів, підвищення інформованості про світ професій і на цій основі – усвідомлення власних уподобань.

Найбільшої актуальності професійна орієнтація набуває в старших класах – у період активного професійного самовизначення, основою якого є самопізнання та реалістична самооцінка індивідуальних особливостей, зіставлення своїх професійно важливих якостей і потенційних можливостей з вимогами професії та кон’юнктурою на ринку праці. І провідна роль у керуванні процесом підготовки молодої людини до вибору професії в цей період належить саме практичному психологові та соціальному педагогу в школі.

Професійне самовизначення – це не одноразовий вибір професії, а безперервний процес формування та розвитку професійних інтересів, відчуття професійної перспективи, який проходить через усі етапи навчальної та трудової діяльності людини.

Зміст, форми й методи профорієнтаційної роботи в школі поки що не забезпечують досягнення основної мети професійної орієнтації – формування у старшокласників готовності до професійного самовизначення. Перешкодою для успішного розвитку профорієнтації є те, що вона розрахована на деякого середнього учня; відсутній індивідуальний, диференційований підхід до особистості школяра; профорієнтаційна робота має переважно декларативний характер, не надаючи можливості кожному спробувати себе в різних видах практичної діяльності. Про недостатню результативність профорієнтаційної роботи зі школярами свідчать пов’язані із професійним самовизначенням учнів протиріччя між їхніми нахилами та здібностями й вимогами професії, яка обирається; власними домаганнями й реальними можливостями виконувати певну роботу; власними здібностями та престижністю професії, яка обирається; бажанням заздалегідь спробувати себе в професійній діяльності, що обирається, і відсутністю такої можливості в школі; невідповідність здоров’я, характеру, звичок, вимогам, які ставляться майбутньою професією.

Для надання допомоги учням у виборі професії . що найбільш відповідає їх індивідуальним особливостям, нахилам та здібностям призначена профорієнтаційна робота психолога. З даного питання існує багато наукових робіт таких авторів як Федоришин Б.О., Климов Є.О., Бондарчук О.І., Янцур В.О.,Шинкарева О.Ю., Вірна Ж.П., Орлова Т.В., Зуєв І., Пряжніков Н., Шатенко О.С.,Овчарова Р.В. та інші. Але не зважаючи на це на сьогоднішній день існує проблема професійної орієнтації учнів загальноосвітніх шкіл.

Я виховую двох своїх любих діток, які підростають і з огляду на актуальність цього питання та згадуючи себе школяркою, і як у нашій школі проходила профорієнтаційна робота я й обрала данну тему для курсової роботи.

Об’єктом дослідження: профорієнтаційна робота психолога у загальноосвітньому навчальному закладі.

Предметом дослідження: профорієнтаційна робота психолога зі старшокласниками загальноосвітнього навчального закладу.

Мета дослідження: визначення особливостей профорієнтаційної роботи із старшокласниками і виявлення форм та методів діяльності психолога з її удосконалення.

Гіпотеза: дослідження основних напрямів діяльності з професійної орієнтації старшокласників допоможуть виявити інтереси та мотиваційні чинники при виборі майбутньої професії.  

Завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз ступеню розробленості програми профорієнтаційної роботи.

2. Дати характеристику методів дослідження, які використовуються у профорієнтаційній роботі.

3. На основі емпіричного дослідження визначити особливості професійних інтересів та нахилів старшокласників.

Методологічні та теоретичні основи дослідження:

Методи та організація дослідження: дослідження інтересів старшокласників проводилося за допомогою методики «Карта інтересів», яка була розроблена  Б. О. Федоришиним, модернізована к.п.н., проф.. М. С. Янцуром. У роботі було використано методику вивчення мотивів вибору професії запропоновану Б. О. Федоришиним.

Надійність і вирогідність дослідження забезпечувалося репрезентативністю вибірки (10 осіб), застосуванням методів релевантних меті та завданням дослідження.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження: теоретичне значення роботи полягає у виявленні особливостей в профорієнтаційній роботі практичного психолога зі старшокласниками.

Практичне значення роботи полягає у тому, що матеріали курсової роботи можуть використовуватися студентами, соціальними педагогами, вихователями, психологами, батьками, педагогами у навчально-виховному процесі.

Структура та обсяг курсової роботи: Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Загальний обсяг роботи складає 55 сторінок друкованого тексту.

Розділ I. Теоретичні основи профорієнтаційної роботи практичного психолога в загальноосвітній школі.

1.1 Сьогоденне значення профорієнтаційної роботи.

 

Існуюча у системі української освіти ситуація викликає велике занепокоєння, оскільки якість підготовки фахівців не дає змоги виконати замовлення сучасного суспільства у забезпеченні ринку праці прогресивними фахівцями [1]. Тому гострої актуальності набуває питання правильної професійної орієнтації, яка виступає етапом психологічної та практичної підготовки особистості, тим більше тієї, яка має особливі потреби, до трудової діяльності.

Поняття «профорієнтація» здається зрозумілим кожному, хто ознайомиться з ним навіть вперше – це орієнтація школярів на ті або інші професії. Приблизно так же тлумачить методична література, профорієнтація розглядається як надання допомоги молодим людям у виборі професії. Крім того, під профорієнтацією нерідко розуміють систему заходів, що допомагають людині, науково-обґрунтовано вибрати професію або систему виховної роботи в цілях розвитку професійної спрямованості, допомозі учням в моменти професійного самовизначення. 

Професійна орієнтація – це система навчально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння абітурієнтами знань про соціально-економічні й психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування в них уміння аналізувати вимоги різних професій до психологічної структури особистості, а також свої професійно значущі якості, шляхи й засоби їх розвитку. Завдання профорієнтації полягає в ознайомленні абітурієнтів з професіями та правилами їх вибору, вихованні спрямованості на самопізнання як основу професійного самовизначення; формування вміння зіставляти свої здібності з вимогами щодо набуття конкретної професії, складати на цій основі реальний план оволодіння професією, а також забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості. Компонентами профорієнтаційної роботи є професійна інформація, професійна діагностика, професійна консультація, професійний відбір, професійна адаптація.

Профорієнтаційну роботу здійснюють психологи, шкільні учителі всіх навчальних предметів, класні керівники, інші педагогічні працівники, фахівці різних галузей виробництва. Важливу роль у професійній орієнтації школярів відіграють факультативні курси. Багато їх орієнтує старшокласників на конкретну професію і дає їм певний обсяг знань, умінь і навичок з цієї професії. Серед форм профорієнтаційної роботи найефективнішими є екскурсії, зустрічі з фахівцями, колишніми випускниками, вечори, диспути, конференції, класні години, заняття в гуртках, у тому числі в умовах спеціальної та інклюзивної освіти.

Професійна інформація – це психолого-педагогічна система формування в особистості активної профорієнтаційної позиції, що відповідає суб’єктивним і об’єктивним умовам вільного та свідомого професійного самовизначення особистості. Вона дає майбутнім абітурієнтам змогу ознайомитися з різними професіями, з пов’язаним із ними змістом трудової діяльності, з вимогами, які ці професії пред’являють людині, а також з тим, де ними можна оволодіти. Завдяки цьому потенційні абітурієнти, у тому числі з особливими потребами, намагаються аналізувати свої індивідуальні схильності, психофізіологічні можливості, вміння 119 ISSN 2079.5459. Вісник НТУ «ХПІ». 2013. №38(1011) зіставити їх з вимогами обговорюваних професій, до яких вони (не)мають інтерес і нахили, щоб прийняти правильне рішення про свою придатність до професійної діяльності в обраній галузі праці.

Професійна консультація – надання особистості на основі її вивчення науково обґрунтованої допомоги щодо найоптимальніших для неї напрямів і засобів професійного самовизначення. Вона має на меті й навчання майбутніх абітурієнтів прийомам самооцінки своїх якостей з метою з’ясування їх відповідності вимогам професії. Роз’яснювальна робота серед молодих людей, які повинні усвідомлювати необхідність роботи над собою задля подолання певних недоліків, досягнення професійної майстерності, є важливою і на етапі професійного відбору. Професійний відбір є системою роботи, спрямованою на надання допомоги абітурієнту у визначенні й виборі конкретної професії на основі виявлення й оцінки його загальних і спеціальних здібностей, здатностей, інтересів, потреб і об’єктивних умов професійної підготовки і працевлаштування. Здійснюють його саме навчальні заклади, висуваючи до вступників конкретні вимоги, або установи, які приймають випускників на роботу. На стадії оволодіння студентами обраною професією робота повинна спрямовуватись також на професійну адаптацію – процесс пристосування особистості до професійної діяльності, її умов; досягнення бажаної продуктивності праці й відповідності між професійними намірами, інтересами, якостями особистості та вимогами до діяльності.

Ознаками професійної адаптації є збереження і розвиток здібностей і схильностей студентства, у тому числі з особливими потребами, до обраної професійної діяльності, узгодженість суспільної та особистої мотивації до праці, яка залежить від її змісту, впливу сім’ї та виробничого оточення [2].