Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
L_6.doc
Скачиваний:
35
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
75.78 Кб
Скачать

Тема: Психічний розвиток і формування особистості в період ранньої юності

  1. Фізичний розвиток старшокласників та його психологічні наслідки.

  2. Характеристика учбово-професійної діяльності як провідної в старшому шкільному віці.

  3. Основні новоутворення в період ранньої юності.

  4. Розвиток пізнавальних процесів в старшому шкільному віці.

  5. Формування особистості старшокласників.

1.Фізичний розвиток старшокласників та його психологічні наслідки

Фізичний розвиток в період ранньої юності (від 15 до 18 р.) є відносно спокійним і рівномірним. У цьому віці завершується статеве дозрівання і юнаки та дівчата набувають вторинних статевих ознак, сповільнюють темпи росту тіла і кінцівок в довжину і зникає невідповідність між темпами росту грудної клітки і кінцівок.

Інтенсивно розвивається м’язева система за чоловічим чи жіночим типом і старшокласники здатні виконувати фізичну роботу як дорослі, проте рівень їхньої витривалості поки що нижче дорослих людей, показники росту та ваги тіла стають більш стабільними і наближаються до відповідних показників дорослих. В цьому віці зникає невідповідність між темпами росту серця і діаметром кровоносних судин. У період ранньої юності спостерігається подальший розвиток нервової системи, причому розвиток головного мозку виявляється насамперед не в збільшенні його ваги (його вага зростає незначним чином і наближається до ваги мозку дорослих), а в удосконаленні аналітико-синтетичної діяльності мозку.

Виділяють такі психологічні наслідки фізичного розвитку старшокласників.

  1. При виборі майбутньої професії не останнє місце займає рівень фізичного розвитку старшокласників, особливо це стосується тих професій, які пред’являють високі вимоги до рівня фізичного розвитку. Нормальний фізичний розвиток розширює можливості старшокласників у виборі професій і оволодінні певними трудовими вміннями та навичками.

  2. У цьому віці спостерігається інтерес до представників протилежної статі і у цьому інтересі фізичний вигляд юнака або дівчини має не останню роль.

2.Характеристика учбово-професійної діяльності як провідної в старшому шкільному віці

У період ранньої юності провідною діяльністю є учбово-професійна діяльність.

У старшому шкільному віці учбова діяльність суттєво відрізняється від учбової діяльності підлітків і справа тут не лише в поглибленні змісту навчання, у введенні нових учбових розділів, головна суттєва відмінність учбової діяльності старшокласників від учбової діяльності підлітків полягає в тому, що у старшому шкільному віці пред’являються значно вищі вимоги до рівня учбової діяльності, який передбачає досить високий розвиток абстрактного, теоретичного мислення, вміння старшокласників самонавчатись.

У більшості старшокласників ще з підліткового віку залишився мнемічно-репродуктивний рівень учбової діяльності, коли учні проявляють пасивність при засвоєнні знань, чекають коли їм матеріал повністю пояснить вчитель, а вони його лише запам’ятають, а потім відтворять. В таких старшокласників не сформоване вміння самостійно засвоювати новий навчальний матеріал, володіти навичками опрацювання інформації, отриманої з позашкільних джерел. Це означає, що дана частина старшокласників не підготовлена до самостійної пізнавальної діяльності, не володіє навичками самонавчання.. Така суперечність між мнемічно-репродуктивним рівнем учбової діяльності, який зберігся в старшокласників ще з підліткового віку і новими вимогами до їхньої самостійності в оволодінні знаннями виступає основними рушійними силами розумового розвитку старшокласників. Цей розумовий розвиток відбувається по мірі переходу старшокласників на більш високий рівень учбової діяльності.

У старшокласників як і в підлітків спостерігається вибіркове ставлення до учбових предметів. Проте, якщо в підлітків основною причиною такої вибірковості була якість викладання матеріалу вчителем, то у старшокласників головною причиною вибірковості у ставленні до учбових предметів є їх відповідність обраній старшокласниками майбутніх професій.

Психологами були виявлені певні мотиви ставлення старшокласників до учбових предметів:

  1. Практичне значення предмету (наскільки цей предмет відповідає професійним інтересам старшокласника, допомагає отримати важливі практичні вміння та навички).

  2. Пізнавальне значення предмету .

  3. Суспільне значення предмету, його роль в науковому, культурному, господарському житті країни.

  4. Якість, рівень викладання предмету вчителем .

  5. Легкість оволодіння даним предметом.

  6. Світоглядне значення предмету (наскільки цей предмет дозволяє пізнати загальні закони розвитку природи і суспільства).

У старшому шкільному віці у зв’язку з пошуком свого місця в майбутньому самостійному житті зростає свідоме ставлення школярів до учіння.

У старшому шкільному віці школярі знаходять свій основний інтерес до певної науки, певної галузі знань, до певного виду діяльності. На основі цього стійкого інтересу формується пізнавально-професійна спрямованість учнів, вибір майбутньої професії. Пізнавальні інтереси старшокласників відрізняються широтою, глибиною і змістовністю та стійкістю.

У період ранньої юності спостерігається пошук місця в майбутньому самостійному житті – професійне самовизначення.

Мотиви вибору професії старшокласниками:

  1. Інтерес до професії.

  2. Соціальний престиж професії.

  3. Здібності до професії, які старшокласники ототожнюють зі здібностями до певного учбового предмету.

  4. Матеріально-побутова забезпеченість.

  5. Сімейні традиції.

  6. Випадкові причини (легше поступити, ВНЗ знаходиться недалеко від дому, гарна форма, приклад друзів).

Типові помилки старшокласників при виборі професії:

  1. Передсуди щодо соціальної престижності професії.

  2. Уявлення про професію глобальне і недиференційоване, незнання труднощів даної професії.

  3. Перенесення позитивного чи негативного ставлення до людини, представника певної професії, на відповідну професію.

  4. Орієнтація на привабливу зовнішню сторону професії при ігноруванні її повсякденної сторони.

  5. Ототожнення професії з відповідним учбовим предметом.

  6. Нездатність зрозуміти ступінь відповідності власних індивідуально-психологічних особливостей вимогам професії.

Напрями профорієнтаційної роботи зі старшокласниками.

  1. Ознайомлення старшокласників з якомога більшою кількістю професій, її труднощів, вимог до людини.

  2. Педагог у тісному співробітництві зі шкільним психологом повинен допомогти старшокласникам визначити ступінь відповідності його фізичних та психологічних якостей вимогам професії.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]