Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
L_3.doc
Скачиваний:
30
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
68.1 Кб
Скачать

Тема: Психічний розвиток дитини до вступу до школи

  1. Особливості психічного і фізичного розвитку дитини в період немовляти.

  2. Психічний розвиток і формування особистості в ранньому дитинстві.

  3. Особливості психічного розвитку дошкільника.

  4. Формування особистості у дошкільному віці.

  5. Гра як провідна діяльність у дошкільному віці.

  6. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання.

1.Особливості психічного і фізичного розвитку дитини в період немовляти

Період немовляти охоплює вікові межі від народження до 1 року. В межах цього періоду виділяють фазу новонародженості, яка триває від 0 до 10 днів або 1 місяця. Дитина народжується з майже сформованою нервовою системою, готовою до активної взаємодії з оточуючим світом. Подальший розвиток нервової системи виявляється у збільшенні ваги головного мозку дитини і у продовженні процесу мієлінізації (утворення оболонок навколо нервових волокон), який безпосередньо залежить від кількості та якості подразників, що діють на дитину. Дитина з’являється на світ з певною системою безумовних рефлексів (харчових, захисних, орієнтувальних), проте цих рефлексів недостатньо для забезпечення активної взаємодії дитини зі світом. Дорослий виступає посередником між дитиною і світом, основним джерелом задоволення всіх потреб дитини. Саме тому в процесі взаємодії з дорослим у дитини починають формуватись перші умовні рефлекси. Найпершим формується умовний рефлекс на положення при годуванні. У цьому віці відбувається інтенсивний розвиток зорового та слухового аналізаторів. На протязі другого місяця свого життя дитина вже здатна до зосередження на зорових та слухових подразниках з фіксацією на них на протязі 1-2 хв. Так здатність дитини до зорового та слухового зосередження сприяє впорядкуванню рухової активності дитини. На другому місяці свого життя в дитини виникає особлива емоційно-рухова реакція на появу близького дорослого – комплекс пожвавлення. Він виявляється в тому, що коли до дитини нахиляється близький дорослий, дитина посміхається йому, піднімає ручки, рухає ніжками, демонструє певні голосові реакції.

У три місяці дитина здатна впізнавати близьких дорослих, а в 6 місяців розрізняти своїх і чужих. В період немовляти відбувається інтенсивний розвиток моторної сфери дитини, насамперед розвиток рухів рук.

Провідною діяльністю в період немовляти є емоційне спілкування з дорослими, а основним новоутворенням психіки є потреба в емоційних контактах з дорослими. Якщо мати задовольняє не лише природні потреби дитини, але й постійно демонструє любов та ніжність, то в дитини формується так звана довіра до світу і дитина гармонійно розвивається. Якщо дитина позбавлена позитивно забарвлених емоційних контактів з матір’ю, якщо мати демонструє емоційну холодність, у дитини виникають приховані або відкриті форми госпіталізму – затримки фізичного і психічного розвитку дитини. У період немовляти саме дорослий вчить дитину маніпулювати з предметами, що сприяє отриманню дитиною знань про навколишній світ, розвитку пізнавальної сфери дитини, її рухової сфери. На основі спільної діяльності з дорослим дитини вчиться цілеспрямованим діям з предметами, а це сприяє тому, що сприймання дитини набуває предметності та константності.

2.Психічний розвиток і формування особистості в ранньому дитинстві

Період раннього дитинства має вікові межі від 1 до 3 років. У цей період у фізичному розвитку дитини виникає важливе надбання, яке має психологічні наслідки – оволодіння дитиною ходьбою. Оволодіння дитиною прямою ходою значно розширює можливості дитини у пізнанні оточуючого світу, розширює можливості для прояву самостійності та активності дитини.

Провідною діяльністю в цьому віці є предметно-маніпулятивна діяльність, сутність якої полягає в тому, що дитина під керівництвом дорослих оволодіває суспільно-історичним досвідом суспільства щодо використання предметів, які прийняті в людській культурі. В процесі предметно-маніпулятивної діяльності дитина усвідомлює, що способи дій з різними предметами мають різні ступені свободи. Це стосується, насамперед, співвідносних дій з предметами (закривання коробки кришкою, нанизування кілець на стрижень піраміди) і дії з предметами-знаряддями (посуд, одяг, меблі тощо). Оволодіння дитиною під керівництвом дорослого співвідносними та знаряддєвими діями з предметами має важливе значення для її розвитку, насамперед, для розвитку її пізнавальної сфери. Під впливом предметно-маніпулятивної діяльності дитина постійно пізнає все нові властивості предметів та зв’язки між ними, що сприяє в свою чергу розвитку наочно-дійового мислення дитини, її мовлення, подальшого розвитку відчуттів, сприймання і пам’яті.

Основним новоутворенням цього віку є розвиток мовлення, наочно-дійового мислення і формування самосвідомості. Період від 1 року до 5 років є сензитивним для розвитку мовлення. Розвиток мовлення в цей період виступає основою всього психічного розвитку дитини. Розвиток мовлення від року до 1,5 років йде дуже повільно. Дитина пасивна в засвоєнні слів, до 1,5 років вона оволодіває від 30-40 до 100 слів і використовує їх досить рідко. У 1,5 р. ситуація суттєво змінюється: дитина починає проявляти значну активність у засвоєнні слів. В неї швидко розвивається активний словник. В цей період дитина починає уважно слухати і розуміти і те мовлення дорослих, яке її безпосередньо не стосується. Під впливом такого посиленого інтересу до мовлення інших дитина поступово оволодіває фонетичною, лексичною і граматичною сторонами мови. До 3-х років в її активному словникові міститься до 1,5 тис. слів. В період раннього дитинства починає формуватись особистість дитини. Це в першу чергу виявляється в формуванні її самосвідомості – дитина в 3 роки намагається у межах своєї невеликої практичної діяльності і в межах своїх незначних можливостей діяти самостійно, хоча провідна роль дорослого в житті дитини зберігається. Якщо дорослий не враховує нові тенденції розвитку дитини, обмежує її самостійність, то дитина починає демонструвати дитячий негативізм і впертість. Таке явище отримало назву кризи трьох років.

Криза трьох років – явище тимчасове, але його наслідки мають дуже важливе значення для розвитку психіки і особистості дитини: відокремлення дитиною себе від оточуючих, усвідомлення власного «Я» - розвиток самосвідомості.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]