- •Економічна історія
- •Частина і господарство первісної доби і стародавніх цивілізацій (з найдавніших часів до IV ст. Н.Е.)
- •Частина III становлення і розвиток господарства індустріальної та постшдустріальної шох (XVI ст. — до наших днів)
- •Розділ 2. Економічний розвиток провідних країн світу в XIX — на початку XX ст.
- •2.1. Промисловий переворот
- •2.2. Індустріалізація
- •2.3. Особливості аграрного розвитку
- •2.4. Міжнародні економічні відносини
- •Розділ 3. Господарство світу в міжвоєнний період
- •3.1. Подолання економічних наслідків першої світової війни та стабілізація господарства
- •3.2. Світова економічна криза 1929—1933 pp. І економічний розвиток у 30-х роках XX ст.
- •4.1. Економіка країн світу в роки другої світової війни
- •4.2. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку другої половини 40—90-х років XX ст.
- •4.3. Індустріалізація сільського господарства
- •4.4. Міжнародні економічні відносини
- •4.5. Нові індустріальні країни: їхнє становлення і економічний розвиток
- •Економічна історія україни
- •1.1. Процес феодалізації селян і земельні відносини
- •1.2. Ремесла. Міста
- •1.3. Торгівля. Фінанси
- •2.2. Аграрна еволюція українських земель у другій половині XVII — XVIII ст.
- •2.3. Мануфактурний період української промисловості
- •14"8 525
- •2.4. Розвиток українського національного ринку. Фінанси
- •Розділ 3. Господарство україни в XIX — на початку XX ст.
- •3.1. Промисловий переворот
- •3.2. Індустріалізація
- •3.3. Промисловий розвиток західноукраїнських земель
- •3.4. Сільське господарство України в дорефор- мений період
- •3.5. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
- •3.6. Зародження і розвиток кооперативного руху
- •3.7. Внутрішня і зовнішня торгівля
- •3.8. Фінанси і кредит
- •Розділ 4. Господарство україни в 1914 — 1939 pp.
- •4.1. Економічне становище України в 1914 — 1921рр.
- •4.2. Нова економічна політика в Україні
- •4.3. Індустріалізація та колективізація: позитивні і негативні наслідки
- •4.4. Західноукраїнські землі в 20—30-х роках хХст.
- •I'1' •.
- •5.1. Господарство України в роки другої світової війни
- •21*8 525 647
- •23 8-525 709
- •23-8 525 713
- •719 Короткий термінологічний словник
|
Б.Д.ЛАНОВИК
З.М.МАТИСЯКЕВИЧ
Р.М.МАТЕЙКО
Економічна історія
УКРАЇНИ І СВІТУ
Підручник
За редакцією Б.Д. Лановика
Видання трете, доповнене
Допущено Міністерством освіти України для студентів вищих навчальних закладів
ББК 65.9 Л22
Лановик Б. Д., Матисякевич 3. М., Матейко Р. М.
Л22 Економічна історія України і, світу: Підручник/ За ред. Б. Д. Лановика. — К.: Вікар, 1999. — 737 с. — (Вища освіта XXI століття). ISВN 966-7131.20-3
На основі новітніх досягнень історичної науки висвітлено історію господарства України та провідних держав світу. Дослідження економічної історії України у зіставленні з історією розвитку господарства провідних країн світу дає змогу узагальнити досвід господарського розвитку наших предків, зрозуміти сучасний стан еконрміки,' визначити її ціннісні орієнтири, варіантні та альтернативні шляхи розвитку на майбутнє.
Для студентів вищих навчальних закладів. Може бути корисний викладачам і всім, хто цікавиться історією та економікою України.
ББК 65.9
I8ВN
966-7131-20-3
Б.Д. Лановик, З.М. Матисякевич, Р.М.
Матейко, 1999 Видавництво "Вікар",
1999
зміст
6
7
8
ПЕРЕДМОВА
Економічна історія, або історія народного господарства, виникла як самостійна наука в середині XIX ст. Їй належить фундаментальне місце у вищій економічній освіті. Предметом її вивчення є господарство країн світу в історичному розвитку, різноманітності форм його вияву. Вивчаючи конкретні аспекти економіки, ця дисципліна допомагає краще зрозуміти сучасні господарські проблеми, прогнозувати їхнє наукове вирішення. У курсі не лише у хронологічному порядку викладено фактичний матеріал, а й наведено аналіз суспільно-економічних явищ, розглянуто їхні позитивні й негативні характеристики.
Політичні форми, ідеологічні явища у суспільстві, виникаючи на грунті, підготовленому розвитком господарської діяльності людей, впливають на економічні процеси, прискорюючи чи сповільнюючи їх. Економічна історія на фактичному матеріалі переконує, що технологічна сфера, господарські механізми і людський фактор, усі підсистеми економіки тісно пов'язані між собою, взаємодіють, доповнюють одна одну.
9
Важливим напрямом історико-економічного аналізу є концепція розвитку галузей господарства, його інституцій і категорій. Особливе значення ця дисципліна має для виявлення і узагальнення тенденцій економічного розвитку на перспективу.
Тільки врахувавши своєрідність динаміки зростання економічних циклів, тривалих тенденцій у розвитку науково-технічного прогресу, умов праці, політиці, можна всебічно осмислити конкретні проблеми господарського розвитку провідних країн світу в певні періоди.
Економічна історія забезпечує тісний зв'язок історико-економічного пізнання з розвитком економічних знань в цілому. Як джерело фактичного матеріалу для всіх економічних наук вона допомагає у вивченні економічної теорії, економіки промисловості, сільського господарства, фінансів, грошового обігу тощо. Галузеві та функціональні економічні науки без обгрунтування історико-економічними дослідженнями втрачають власний теоретичний рівень.
Актуальність вивчення історії господарства України у світовому контексті пояснюється необхідністю висвітлення і усвідомлення закономірностей економічного розвитку українських земель в умовах незалежної України, що стала суб'єктом світової цивілізації. Донедавна історія господарства України, як і вся її історія, вивчалася як складова частина історії Росії, що не відповідає історичній справедливості. Вивчення економічної історії України допоможе більш глибоко дослідити сучасні економічні процеси, визначити варіантні та альтернативні шляхи розвитку на майбутнє, щоб вивести Україну з економічної кризи.
Цей підручник, написаний з урахуванням програми з економічної історії, є першою спробою узагальнити досвід викладання історії господарства в умовах незалежності України.
З часу виникнення історії господарства як науки були різні спроби її періодизації. Російський історик-економіст Л.І. Мєчников в основу періодизації поклав географічний фактор, зокрема водні шляхи сполучення. Німецький еко-
10
номіст Б. Гільдебранд застосував для цього історію грошей. Інші дослідники господарства брали за основу торгівлю і обмін, грошовий обіг, кредит, культуру, релігію тощо. Так, американець Є. Хентінгтон такою вважав клімат, англієць А. Тойнбі — культуру, релігію.
У 60-х роках XX ст. популярними стали теорії "індустріального суспільства" французького соціолога Р. Арона і "стадій економічного розвитку" американського соціолога У. Ростоу.
Ці теорії дістали розвиток у теорії про постіндустріальне суспільство. Найбільш видатні її представники — Д. Белл, Г. Кан, 3. Бжезінський (США), Ж. Ж. Серван-Шренбер і А. Турен (Франція). В основу поділу всесвітньої історії на доіндустріальне (аграрне), індустріальне і постіндустріальне суспільство покладено рівень розвитку виробництва, а також галузевий і професійний поділ праці.
У концепції "постіндустріального суспільства" стверджується, що належно від рівня техніки в суспільстві послідовно переважає "первинна" сфера економічної діяльності (сільське господарство), "вторинна" (промисловість), а тепер воно вступає в "третинну" сферу послуг, де провідна роль належить науці й освіті. Кожній з цих стадій властиві специфічні форми соціальної організації (церква і армія — в аграрному суспільстві, корпорація — в індустріальному, університети — в постіндустріальному). Важлива роль відводиться також певним станам священиків і феодалів, бізнесменів, вчених і фахівців.
Формаційний підхід до періодизації історії, в тому числі історії господарства, не виправдав себе. Для періодизації економічної історії господарства України автори обрали схему, яка найповніше відповідає розвитку її науки і техніки, а саме:
• господарство первісної доби стародавніх цивілізацій (з найдавніших часів — до IV ст. н.е.);
• господарство доби Середньовіччя;
• господарство індустріальної та постіндустріальної епох (XVI ст. — до наших днів).
11
КНИГА 1
ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ СВІТУ