Вивчення вольової сфери

Методика "Оцінка розвитку вольових якостей"

(Джерело: Уніят, Комінко)

Мета: дослідження рівня розвитку вольових якостей.

Віковий період: підлітковий та юнацький вік.

Обладнання: опитувальник.

Інструкція: позначте ту відповідь, яка найбільше відповідає вашій поведінці.

Опитувальник

1. Чи робите ви вранці зарядку?

а) регулярно;

б) час від часу;

в) не роблю.

2. Чи відстоюєте свою думку перед товаришами та дорослими?

а) завжди;

б) іноді, але не завжди вдається;

в)не намагаюся відстояти.

3. Чи вмієте ви володіти своїми почуттями (долати розгубленість, страх та ін.)?

а) у будь-якій ситуації;

б) не завжди, залежно від ситуації;

в) не вмію.

4. На зборах ви висловлюєте свою думку, критикуєте недоліки?

а) завжди, коли є своя думка;

б) іноді висловлюю;

в) ніколи.

5. Чи буває таке, що невдалі спроби розв’язати завдання, зробити вправи та ін. мобілізують вас на досягнення поставленої мети?

а) завжди мобілізують;

б) іноді примушують;

в) практично ніколи.

6. Якою мірою сформовані у вас основні побутові навички: прибирання постелі, підтримання охайності в кімнаті, дотримання основних вимог до зовнішнього вигляду?

а) в основному сформовані досить стало: регулярно прибираю постіль, підтримую порядок у кімнаті, охайний щодо одягу;

б) сформовані, але не досить стало;

в) не сформовані.

7. Чи здатні ви самі, без зовнішнього примусу, організувати свій час?

а) здатен;

б) роблю це не регулярно;

в) практично ніколи цього не роблю.

8. Чи можете ви без нагадувань сісти за домашні завдання?

а) практично завжди;

б) тільки iнодi;

в) практично ніколи цього не роблю.

9. Чи здатні ви протягом кількох тижнів або навіть місяців займатися якоюсь справою?

а) здатний;

б) здатний лише зрідка;

в) не здатний.

10. Чи виявляється у вас інтерес до самовиховання?

а) досить чітко виявляється;

б) виявляється, але час від часу;

в) не виявляється

11. Чи займаєтеся самовихованням?

а) регулярно намагаюся;

б) час від часу;

в) не займаюся.

12. Чи є у вас якась програма самовиховання?

а) є;

б) певної програми немає, але є деякі думки;

в) ніякої програми немає.

13. Чи властива вам звичка доводити свої справи до кінця?

а) так;

б) не всі справи доводжу до кінця;

в) дуже зрідка доводжу до кінця.

14. Чи плануєте ви свій вільний час (особливо на неділю, в канікули) чи дієте як вдається?

а) найчастіше планую;

б) планую iнодi;

в) практично ніколи не планую.

15. Чи вмієте ви стримувати свої почуття?

а) в основному вмію;

б) інколи не стримуюся;

в) як правило, не стримуюся.

16. Чи вмієте ви серйозно та відповідально виконувати завдання, яке самі вважаєте важливим?

а) як правило вмію;

б) не завжди вмію;

в) не вмію.

17. Чи намагаєтеся ви визначити для себе серйозну життєву мету (вибір професії, оволодіння важливими трудовими навичками?

а) так;

б) намагаюся, але тільки час від часу;

в) не намагаюся.

18 .Якщо маєте якусь серйозну мету чи робите щось для її здійснення?

а) роблю;

б) роблю дуже мало;

в) нічого не роблю.

Обробка результатів. Підрахуйте, скільки разів ваша відповідь дорівнювала варіантам а,б,в. Сума отриманих балів характеризує вираженiсть вольових рис характеру. При цьому:

а) — 2 бали;

б) — 1 бал;

в) — 0 балів.

Якщо набрано понад 30 балів, то рівень розвитку вольових якостей дуже високий, 25—30 — середній; 10—20 — низький; менше 10—вольові якості не дістали розвитку.

Методика "Дослiдження вольової саморегуляцiї"

(Джерело: Маценко Віктор. Iндивiдуальний розвиток дитини. — К.: Главник, 2007.— 128 с. (серiя «Бiблiотечка соцiального працiвника).

Мета: визначення рiвня розвитку вольової саморегуляцiї.

Віковий період: підлітковий та юнацький вік.

Обладнання: тест-опитувальнк А. В. Звєркова та Е. В. Ейдмана, бланк для вiдповiдей i ручка.

Інструкція: Вам пропонується тест, який включає 30 тверджень. Уважно прочитайте кожне з них та вирiшiть, наскiльки воно характеризує Вас. Якщо правильно характеризує, то на аркушi для вiдповiдей проти номера даного твердження поставте знак (+) (плюс), якщо вважаєте, що неправильно, то знак (—) (мінус).

Процедура дослідження:

Дослiдження вольової саморегуляцiї за допомогою тесту-опитувальника може проводитися з однiєю особою або з цiлою групою. Щоб забезпечити самостiйнiсть вiдповiдей дослiджуваних, кожному видається тест-опитувальник, бланк для вiдповiдей, на якому надруковано номери запитань i бiля них графи для вiдповiдей.

Тест:

1. Якщо в мене щось не виходить, то нерідко виникає бажання покинути цю справу.

2. Я не відмовляюся від своїх задумiв i справ, навiть якщо доводиться вибирати між ними та приємною компанією.

3. За необхiдностi менi не важко стримати спалах гнiву.

4. Звичайно я зберігаю спокiй, чекаючи товариша, який спізнюється на призначений час.

5. Мене важко відірвати від розпочатої роботи.

6. Мене дуже вибиває з колії фiзичний бiль.

7. Я завжди намагаюся вислухати спiврозмовника, не перебиваючи, навiть якщо не терпиться йому заперечити.

8. Я завжди гну свою лiнiю.

9. Якщо треба, я можу не спати кiлька ночей (наприклад, робота, чергування) і весь наступний день бути в "гарній формі".

10. Мої плани занадто часто перекреслюються зовнiшнiми обставинами.

11. Я не вважаю себе терплячою людиною.

12. Не так просто менi примусити себе байдуже спостерiгати хвилююче видовище.

13. Менi рiдко вдається примусити себе продовжувати роботу пiсля серiї прикрих невдач.

14. Якщо я ставлюся до когось погано, менi важко приховати зневагу до нього.

15. При потребi я можу займатися своєю справою в незручних та в непристосованих до цього умовах.

16. Менi дуже ускладнює роботу усвiдомлення того, що її необхiдно виконати в точно визначений термiн.

17. Я вважаю себе рiшучою людиною.

18. 3 фiзичною втомою я справляюся значно краще, нiж iншi.

19. Краще зачекати ліфт, нiж пiдiйматися сходами.

20. Зiпсувати менi настрiй не так просто.

21. Інколи якась дрібниця заполонює мої думки, не дає спокою, i я не можу її позбутися.

22. Менi важче зосередитися на завданнi чи на роботi, нiж іншим.

23. Сперечатися зi мною мене важко.

24. Я завжди прагну довести розпочату справу до кiнця.

25. Мене легко вiдвернути від справ.

26. Я iнодi помiчаю, що намагаюся домогтися свого всупереч об'єктивним обставинам.

27. Люди iнодi заздрять моєму терпiнню та допитливостi.

28. Менi важко зберегти спокiй у стресовiй ситуацii.

29. Я помічаю, що пiд час одноманiтної роботи мимоволi починаю змiнювати спосiб дії, навiть якщо це часом призводить до погiршення результатiв.

30. Мене, як правило, дратує, коли "перед носом" зачиняються дверi транспорту або лiфта, що вiд'їжджають.

Обробка результатiв. Визначення величин iндексiв вольової саморегуляцiї відбувається за пунктами загальної шкали (В) та iндексiв за субшкалами наполегливiсть (Н) i самовладання (С).

Кожен iндекс — це сума балiв, отриманих при пiдрахунку збiгу вiдповiдей з ключем загальної шкала чи субшкали. В опитувальнику 6 замаскованих тверджень. Тому загальний сумарний бал за шкалою В має бути в межах вiд 0 до 24, за субшкалою наполегливiсть — вiд 0 до 16 та за субшкалою самовладання — вiд 0 до 13.

Ключ для пiдраху iндексiв вольової саморегуляцiї:

Загальна шкала: 1—, 2+, 3+, 4+, 5+, 6—, 7+, 9+, 10—, 11+, 13—, 14—, 16—, 17+, 18+, 20+, 21—, 22—, 24+, 25—, 27+, 28—, 29—, 30—.

Наполегливiсть: 1—, 2+, 5+, 6—, 9+, 10—, 11+, 13—, 16—, 17+, 18+, 20+, 22—, 24+, 25—, 27+.

Самовладання: 3+, 4+, 5+, 7+, 13—, 14—, 16—, 21—, 24+, 27+, 28—, 29—, 30—.

Аналiз результатiв. У загальному виглядi пiд рiвнем вольової саморегуляцiї розумiється мiра опанування особистою поведiнкою в рiзноманітних ситуацiях, здатнiсть свiдомо керувати своїми дiями, бажаннями i станами. Рiвень розвитку вольової саморегуляцiї може бути охарактеризований в цiлому й окремо за такими властивостями характеру, як наполегливiсть та самовладання.

Рiвнi вольової саморегуляцiї визначаються порiвнянням iз середнiми значениями кожної шкали. Якщо вони складають бiльше половини максимально можливої суми збiгiв, то цей показник вiдображає високий рiвень розвитку загальної саморегуляцiї, наполегливостi чи самовладання. Для шкали В ця величина становить 12, для шкали Н— 8, для шкали С—6.

Високий бал за шкалою В властивий емоцiйно зрiлим, активним, незалежним, самостiйним особам. Їх вiдрiзняє спокiй, упевненiсть у собi, стiйкість намiрiв, реалiстичнiсть поглядів, розвинене почуггя особистого обов’язку. Як правило, вони добре рефлексують особистi мотиви, планомiрно втiлюють власнi намiри, вмiють розподiляти зусилля i здатнi контролювати свої вчинки, володiють вираженою соцiально-позитивною спрямованiстю. У межових випадках у них можливе нарощування внутрiшньої напруги, пов’язані із прагненням контролювати кожен нюанс власної поведiнки i з тривожнiстю з приводу найменшої її спонтанностi.