Тема 6. Міжособистісні відносини в системах управління. Психологія управлінського впливу

1. Психологічна влада керівника й можливості її використання.

2. Методи психологічного впливу в системах управління (переконання, прийоми аргументації, навіювання, маніпулятивні тактики).

3. Індивідуальний стиль управління.

4. Психологічна сумісність у структурах управління. Поняття психологічної згуртованості.

5. Соціально-психологічний клімат у структурах управління.

6. Проблема конфлікту в організації.

Література до теми

1. Карамушка Л.М. Психологія управління: Навч.посіб. – К.: міленіум, 1003. – 344 с.

2. Кирильчук І.В. Кирильчук І.В. Психологічні основи управління: Інструктивно-методичні матеріали до лабораторного заняття з курсу „Психологічні основи управління”. – Житомир, 2001. – 70 с.

3. Мельник Л.П. Психологія управління: Курс лекцій. – К.: МАУП, 1999. – 176 с.

4. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 568 с.

5. Почебут А.Г., Чикер В.А. Организационная социальная психология: Учебное пособие. – СПб.: Изд-во «Речь», 2000. – 298 с.

6. Савельєва В.С. Психологія управління: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2005. -320с.

7. Шегда А.В. Менеджмент: Підручник. – К: Знання, 2004. - 678 с.

1. Психологічна влада керівника й можливості її використання.

Вплив – це певна поведінка одного індивіду, яка вносить зміни в поведінку, відносини, відчуття і т.п. іншого індивіда . Конкретні засоби, за допомогою яких одна особа може впливати на іншу, можуть бути найрізноманітнішими: від прохання, висловленої пошепки на вухо, до приставленого до горла ножа. В умовах організації таким «ножем» могла б бути погроза звільнення.

Одна людина може також впливати на іншу і за допомогою одних лише ідей. Керівники повинні впливати таким способом, який легко передбачити і який веде не просто до прийняття даної ідеї, а до дії – фактичній праці, необхідної для досягнення цілей організації. Для того, щоб зробити своє лідерство і вплив ефективними, керівник повинен розвивати і застосовувати владу.

Влада – це можливість впливати на поведінку інших.

Влада може приймати різноманітні форми. Френч і Рейвен, дослідники влади і лідерства (керівництва), розробили зручну класифікацію у владі. Відповідно до їх класифікації, існує п'ять основних форм влади¹:

1. ВЛАДА, ОСНОВАНА НА ПРИМУСІ. Виконавець вірить, що той, хто впливає, має можливість карати таким чином, щоб зашкодити задоволенню насущної потреби, чи взагалі може зробити якісь інші неприємності.

2. ВЛАДА, ОСНОВАНА НА ВИНАГОРОДІ. Виконавець вірить, що впливова особа має можливість задовольнити насущну потребу чи створити задоволення.

3. ЕКСПЕРТНА ВЛАДА. Виконавець вірить, що впливова людина має спеціальні знання, які дозволяють задовольнити потребу.

4. ЕТАЛОННА ВЛАДА (влада прикладу). Характеристики чи властивості впливової особи настільки привабливі для виконавця, що він хоче бути таким, як впливова особа.

5. ЗАКОННА ВЛАДА. Виконавець вірить, що впливова особа має право віддавати накази, і що його обов’язок – підкорятися їм. Він виконує накази, тому що традиція учить, що підпорядкування приведе до задоволення потреб виконавця. Тому законну владу дуже часто називають ТРАДИЦІЙНОЮ ВЛАДОЮ. Законна влада буває діючою тоді, коли підлеглий кориться вказівці керівника тільки тому, що він стоїть на більш високій сходинці організаційної ієрархії. Усі керівники користаються законною владою, тому що їм делеговані повноваження керувати іншими людьми. Ці основи влади є інструментом, за допомогою якого керівник може змусити підлеглих виконувати роботу, спрямовану на досягнення цілей організації. Вони також є засобами, які можуть бути використані неформальним лідером, щоб перешкодити досягненню цілей організації.