- •Тема 1. Предмет та завдання курсу
- •1.1. Предмет курсу ''Історія економічних вчень''
- •1.2. Методи аналізу курсу ''Історія економічних вчень''
- •1.3. Завдання курсу
- •Тема 2. Економічна думка стародавнього світу та середньовіччя. Меркантилізм.
- •2.1. Економічна думка стародавнього сходу
- •2.2. Економічна думка античного світу
- •2.3. Економічна думка середньовіччя
- •2.4. Меркантилізм
- •Тема 3. Класична школа політичної економії. Тема 3. Класична школа політичної економії. 3.1. Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії.
- •3.2. Виникнення класичної політичної економії в Англії. В Петті.
- •3.4. Економічне вчення а.Смітта
- •3.5. Економічне вчення д.Рікардо
- •Тема 4. Еволюція класичної політичної економії в і пол. 19 ст.
- •4.1. Політична економія в Англії
- •4.2. Політична економія у Франції.
- •4.3. Економічна теорія у сша
- •Тема 5. Критичний напрям політичної економії. Формування соціалістичних ідей.
- •5.1. Економічні погляди с.Сісмонді
- •5.2. Економічна концепція Прудона.
- •5.3. Економічні погляди Родбертуса.
- •5.4. Економічна програма Лассаля
- •Тема 6. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів.
- •6.2. Утопічний соціалізм Сен-Сімон Фур
- •Тема 7. Виникнення і розвиток Марксистської економічної теорії.
- •7.1. Зародження Марксистської економічної теорії
- •7.2. Теоретичні проблеми ''Капіталу'' к.Маркса.
- •7.4. Розвиток в.І. Леніна марксистського економічного вчення
- •Тема 8. Виникнення альтернативної школи політичної економії. Німецька національна політекономія.
- •8.1. Започаткування системи національної політичної економії в Німеччині
- •Тема 9. Маржиналізм. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії.
- •9.1. Маржиналізм.
- •9.5. Шведська ( Стокгольмська) школа.
- •Тема 10. Економічна думка в Росії ( 19 поч 20 ст)
- •10.2. Економічна думка в період кризи і ліквідації кріпацтва
- •10.3. Економічна програма народництва.
- •11. Економічна думка в Україні 19-поч 20 ст.
- •11.3. Революціно-демократична економічна думка.
- •11.4. Ліберальне народництво.
- •Тема 12. Загальна характеристика розвитку економічної теорії у хх ст.
- •12.2. Основні напрямки розвитку економічної теорії у хх ст. Та їх революція.
- •12.3. Критерії класифікації і порявняльний аналіз напрямків економічної теорії.
- •Тема 13. Кейнсіанство і його особливості в різних країнах.
- •13.2. Теоретична система та економічна програма дж.Кейнса.
- •13.3. Поширення кейнсіанства в різних країнах
- •Тема 14. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм.
- •14.1. Еволюція неокласичних ідей у 20 ст.
- •14.2. Перегляд неокласичної теорії ринку. Монополії і конкуренція.
- •14.4. Неолібералізм. Лондонська, Фрейбурзька, паризька ч Чиказька школи.
- •14.5. Неокласичне відродження теорії ''Економіки пропозиції'' та раціональних очікувань.
- •14.6. ''Неокласичний синтез''
- •Тема 15. Інституціоналізм.
- •15.2. Ранній інституціоналізм.
- •15.3. Неоінституціоналізм.
- •15.4. Теорії трансформації капіталізму.
- •15.5. Теорії ''Індустріального суспільства''
Тема 1. Предмет та завдання курсу
1.1. Предмет курсу ''Історія економічних вчень''
Вивчення будь-якої дисципліни починається з визначення її предмета. Визначення предмета науки передбачає передовсім чітке окреслення кола тих питань, які ця наука вивчає.
Економічне життя суспільства є надзвичайно багатогранним. Його вивчає система економічних наук, які включають науки про загальні закони економічного розвитку, галузеві економічні науки, науки, що розглядають конкретні економічні процеси та явища. Кожна з них має свій предмет. Першість з-поміж усіх економічних наук належить політичній економії, яка вивчає економічні закони. Політична економія як наука склалась у XVII ст. Вона є результатом тривалого історичного розвитку економічної думки, яка зародилась ще в глибокій давнині.
Економічна думка стала принциповою основою формування політичної економії. Історія економічної думки вивчає економічні погляди різних соціальних груп від глибокої давнини до сьогодення, у тому числі й такі, що не склались у певну систему. Складовою частиною цього загального курсу є історія економічних учень. її предметом є історія економічних поглядів, але тільки тих, що склались у певну систему, певне вчення. Отже, історія економічних учень є поняттям вужчим, ніж поняття «історія економічної думки». А історія політичної економії, у свою чергу, є основою історії економічних учень.
Цей розподіл, проте, є дуже умовним. І студенти, вивчаючи курс «Історія економічних учень», побачать, що в різних підручниках ці курси часто ототожнюються.
1.2. Методи аналізу курсу ''Історія економічних вчень''
Методико-методологічні засади аналізу історії економічної думки можуть бути різними залежно від того, які цілі ставить перед собою дослідник. У літературі виділяють, в основному, два
принципи, два методи: історичний, або хронологічний, і логічний. Історичний підхід передбачає розгляд ідей, теорій за часом їхнього виникнення та формування. Такий підхід часто поєднують з аналізом соціально-економічних умов, що в них формувалися ці погляди та ідеї.
Логічний метод ґрунтується на дослідженні еволюції концепцій та теорій, без достатнього урахування їхнього зв'язку з іншими теоріями. У такому разі досліджується логіка розвитку концепцій, теорій.
Варто окремо назвати і мотиваційний, або класовий, метод, коли аналіз економічної думки підпорядковується економічній мотивації. Визначаються класи, які ведуть боротьбу за відповідну частку кінцевого продукту, а на цій підставі — класова позиція теоретиків, ідеологів того чи того класу. Цей метод використовував К. Маркс і його послідовники. Ясна річ, що наявність такої боротьби є незаперечною. Але покладати її в основу всієї економічної теорії також буде помилкою. Очевидно, треба передовсім теоретично осмислити питання ефективного функціонування економіки.
Може застосовуватись і територіальний метод, що передбачає дослідження історії економічної думки в певних країнах.
Поряд з таким підходом до вивчення історії економічної думки слід розглянути методологію як спосіб наукового пізнання, спосіб, з допомогою якого формується теорія, а також критерії оцінювання такої теорії. Цей аспект аналізу потребує спеціального дослідження і є доцільним у разі, коли студент уже опанував матеріал курсу і може аналізувати й порівнювати різні парадигми (маржиналізм, неокласика, кейнсіанство та ін.).
З проблемою методико-методологічних засад дослідження й викладу матеріалу безпосередньо пов'язане питання періодизації історії економічної думки. У нашому навчально-методичному посібнику економічні теорії та школи досліджуються відповідно до історичної послідовності їхнього виникнення і розвитку. Проте може застосовуватися й інша періодизація. Так, Я. С. Ядгаров пропонує поділити історію економічної думки (економічних учень) на три етапи: економічні вчення доби доринкової економіки; нерегульованої ринкової економіки; регульованої (соціально орієнтованої) ринкової економіки (див.: Ядгаров Я. С. История зкономических учений. — М., 1996. — С. 9). Не вдаючись у детальну критику такої схеми, зауважимо, що далеко не всі теорії вкладаються в запропоновані автором етапи.
Важливим моментом дослідження історії економічної думки є виявлення співвідношення між економічними теоріями та ідеологією. Розглядаючи це питання, необхідно завжди мати на увазі те, що ця проблема є особливо актуальною для пострадянських країн, оскільки саме в них історію економічної думки було занадто іде-ологізовано. Проте на теренах пострадянських країн часто бачимо нині іншу крайність. Намагаючись позбутись марксистського догматизму та зайвої ідеологізації економічної теорії, дехто з учених-економістів узагалі заперечує будь-який зв'язок економіки та ідеології. Але такий зв'язок існує, тому цілком ігнорувати його було б неправомірним. Західні економісти, наприклад, визнають роль ідеології, проте по-різному оцінюють силу її впливу. Отже, не варто заперечувати роль ідеології в економічних теоріях, так само як і не варто занадто їх ідеологізувати, що було притаманне всім суспільним наукам за радянських часів.