Документ Microsoft Word

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 2 Тема 2-3. МИСЛЕННЯ. УЯВА

Мета: ознайомити з особливостями вивчення мислительної діяльності.

Методика № 1

Мета: дослідження швидкості протікання мислительного процесу.

Необхідний матеріал: секундомір, 4 ряди слів з пропущеними буквами, що пред’являються на бланку.

Хід виконання

Експериментатор пред’являє досліджуваному слова кожного ряду і фіксує час виконання завдання (заповнити пропуски у словах) та слова, що викликали труднощі при заповненні.

П РО	Д Р ВО	В Д О	ДЗ І ОК
Г РА	З М К	О Р Ч	К И А
П ЛЕ	К М НЬ	К Р ОН	В И А
К СА	С Р И	З Р О	П Ц К
Т ЛО	В К О	С Я О	Т А А
В РА	В Л ЦЯ	Н М Т	С Е Я
С ЖА	П С К	Б Л ОН	К З А
Д ША	К З Л	М Р З	Т У А
Р КА	З Л НЬ	Ж Т А	С А А
М РЕ	Ч В Н	П Р А	БД О А

Обробка результатів

№	Час виконання над рядом	Слова які викликали труднощі
ряду

Будується графік, який фіксує проміжок часу, необхідний для знаходження пропущених букв у словах кожного ряду

У висновку звертається увага на особливості та характер швидкості протікання мислительного процесу.

Висновок:

Методика № 2

Мета: вивчення особливостей теоретичного аналізу як компоненту теоретичного мислення.

Необхідний матеріал: картки з анаграмами.

Хід виконання

Досліджуваному пропонуються анаграми (слова, утворені методом переставляння букв, що входять до їх складу). За поданими анаграмами необхідно знайти вихідні слова і записати їх під відповідними номерами.

Обробка результатів: має якісний характер. Після виконання завдання пропонується написати самозвіт про труднощі та враження від виконання завдання.

Стимульний матеріал

1) ЛБКО;	6) АШНРРІ;
2) РАЯІ;	7) ОКАМДНРИ;
3) УПКС;	8) ИЛТСПОДА;
4) ЕРАВШН;	9) СПХИЛОГО
5) РКДЕТИ;	10) ТСДУНЕИТ

Висновок:

Методика № 3

Мета: визначити особливості мислительної операції узагальнення. Необхідний матеріал: 6 рядів слів

Ряди слів

Портфель	Перо	Сокира	Яблуко	Барабан	Читати
Гаманець	Бритва	Пилка	Груша	Піаніно	Рубати
Сумка	Ніж	Гвинт	Морква	Рояль	Будувати
Книжка	Ножиці	свердлик	Слива	Гітара	Відпочивати

Хід виконання

Досліджуваному пропонується вказати зайве слово у кожному ряду і пояснити, на якій підставі визначено зайвий предмет (дія). Дослідження може проводитись в індивідуальній та груповій формах, для молодших дітей - у формі гри „четвертий зайвий”.

Обробка результатів

Для обробки отриманих результатів підраховується число правильних узагальнень для кожного досліджуваного. Отримані результати заносяться до таблиці:

№	Прізвище учня	Яке слово назване як зайве						Число правильних узагальнень	Особливості виконання
		1 ряд	2 ряд	3 ряд	4 ряд	5 ряд	6 ряд
1
2
3
4

У висновку аналізуються можливі відхилення в умінні здійснювати операцію узагальнення.

На основі результатів дослідження подаються педагогічні рекомендації по активізації мислительної діяльності учнів.

Висновок:

Методика № 4

Мета: вивчити індивідуальні особливості мислення.

Необхідний матеріал: ряди чисел.

Хід виконання

Інструкція досліджуваному: Вам пропонується визначити закономірність, за якою складений кожен із 15 запропонованих рядів чисел і у відповідності з цією закономірністю продовжити кожен ряд, дописавши у ньому ще 2 числа. На одному ряду довго не затримуйтесь, а переходьте до наступного ряду, повернутися до важкого ряду можна , якщо залишиться час. продовжувати ряд потрібно по відношенню до останнього відомого числа ряду:

На роботу відводиться 7 хвилин.

Ряди чисел:

1. 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, ...

2. 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, ...

3. 3, 6, 12, 24, 48, 96, 192, ...

4. 4, 5, 8, 9, 12, 13, 16, ...

5. 22, 19, 17, 14, 12, 9, 7, ...

6. 39, 38, 36, 33, 29, 24, 18, ...

7. 16, 8, 4, 2, 1, %, %, ...

8. 1, 4, 9, 16, 25, 36, 49, ...

9. 21, 18, 16, 15, 12, 10, 9, ...

10. 3, 6, 8, 16, 18, 36, 38, ...

11. 12, 7, 10, 5, 8, 3, 6, ...

12. 2, 6, 9, 27, 30, 90, 93, ...

13. 8, 16, 9, 18, 11, 22, 15, ...

14. 7, 21, 18, 6, 18, 15, 5, ...

15. 10, 6, 9, 18, 14, 17, 34, ...

Обробка результатів

Підраховується кількість правильно розв’язаних рядів. Нормативи оцінок:

14-15 правильно розв’язаних рядів - відмінно;

11-13 - добре;

8-10 - задовільно;

6-9 - погано;

5 і менше - дуже погано.

У висновку необхідно визначити рівень виконання завдань та звернути увагу на труднощі, які виникли при виконанні завдання.

Висновок:

Методика 5.

ОПИТУВАЛЬНИК Д.МАРКСА

Мета: навчитися досліджувати яскравість - чіткість уявлень (за методом саморанжування), використовуючи опитувальник Д.Маркса.

Необхідний матеріал: екземпляр опитувальника Д.Маркса, протокол дослідження.

При дослідженні вторинних образів широко застосовуються методи, основані на принципах самоспостереження. Використання їх наряду з об’єктивними методиками дозволяє одержати повнішу картину досліджуваного явища. Одним з таких методичних прийомів є метод саморанжування, який дозволяє класифікувати уявлення за степенем суб’єктивної наочності. Основою цього методу є принцип, який полягає у присвоєнні досліджуваній ознаці об’єкта або явища відповідного числа. Для дослідження яскравості-чіткості уявлень найчастіше використовуються шкали порядку. У цьому випадку досліджувана ознака характеризується полярними оцінками, між якими є неперервна послідовність, яку однак легко розчленити, тобто перетворити у дискретну. Процедура оцінювання полягає у співвіднесенні ступеня вираженості ознаки досліджуваного явища з розробленою для цього шкалою.

Для оцінки яскравості-чіткості уявлень найчастіше використовують опитувальник Д.Маркса. В опитувальнику використовується 5-бальна шкала оцінки "яскравості-чіткості” уявлень. Градації шкали визначені словесно та проранговані.

Хід виконання

Інструкція досліджуваному. «Метою даного завдання є визначення яскравості- чіткості уявлень, які у вас виникають. Завдання опитувальника викличуть у вас певні образи. Ви маєте оцінити їх за яскравістю-чіткістю на основі запропонованої шкали оцінок. Намагайтеся оцінити кожне завдання незалежно від оцінки інших завдань. Пам’ятайте, що уявлення про об’єкт не можна плутати зі знанням про нього. Ви маєте бачити об’єкт "мисленим поглядом”, і ваше завдання - оцінити яскравість-чіткість картинки, яка у вас виникла»

Шкала для саморанжування

5. Уявлення абсолютно яскраві, чіткі, чисті, як образ сприймання.

4.Уявлення яскраве, чітке, чисте.

3. Уявлення середньої яскравості - чіткості.

2. Уявлення неясне, туманне і смутне.

1. Уявлення немає: ви лише знаєте, що ви думаєте про предмет.

Завдання:

Подумайте про будь-кого з ваших рідних або знайомих, кого ви часто бачите. Зосередьтесь на образі, який з’явився перед вашим мисленим поглядом. Оцініть за шкалою “яскравість-чіткість” уявлення, які будуть виникати у вас при виконанні наступних завданьУявіть точні контури обличчя, голови, плеч, тіла цієї людини.

1. Уявіть характерні положення голови та пози її тіла.

2. Уявіть її поставу, манеру триматися, ходу, довжину кроку при ходьбі; уявіть усе це у єдиному образі.

3. Уявіть колір її одягу, який ви добре знаєте.

4. Уявіть собі і оцініть за шкалою сцени сходу сонця.

5. Сонце сходить в імлистому (подернутому дымкой) небі.

6. Сонце сходить у синє небо.

7. Сонце сходить, але на небі хмари; у стороні починається гроза, видно спалахи блискавки.

8. Сходить сонце, на небі райдуга.

9. Уявіть собі та оцініть за шкалою сцени, пов’язані з магазином, у який ви часто ходите.

10. Уявіть повну картину магазина з протилежного боку вулиці.

11. Уявіть вітрину цього магазину з товаром.

12. Уявіть, що ви підходите до дверей; уявіть колір, розмір, деталі дверей.

13. Уявіть, що ви заходите до магазину, йдете до прилавку; уявіть продавця, його руки він відпускає товар, дає здачу.

14. Уявіть собі сільську місцевість з деревами, горами, озером.

15. Уявіть даний ландшафт у цілому.

16. Уявіть дерева, їх колір та розмір.

17. Уявіть колір та розмір озера.

18. Уявіть, що подув вітер, дерева зашуміли, на озері з’явилась хвилі.

Протокол

Номер завдання	Бал (від 1 до 5)
	Середній бал	Загальний бал

Обробка результатів

Бали по всьому опитувальнику сумуються. Загальна сума оцінок є показником здатності суб’єкта до уявлення про об’єкт за ознакою яскравості- чіткості вторинного образу (чим більше сума балів - тим яскравіше уявлення).

Визначаються середнє арифметичне (М) і дисперсія (D) індивідуальних оцінок у групі досліджуваних.

Аналіз результатів виконання завдань групою досліджуваних передбачає виявлення індивідуальних відмінностей досліджуваних.

Висновок:

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 3 Тема 5-6. ЕМОЦІЇ ТА ПОЧУТТЯ

Мета: ознайомити з особливостями емоційного стану особистості та колективу.

Теоретичні питання

1. Основні емоціональні стани та їх зовнішній вираз.

2. Розвиток емоційної сфери

Клієнтський запит

Ви працюєте психологом в одній зі шкіл міста. До Вас звернувся молодий вчитель -класний керівник 7-А класу. «Одні учні у моєму класі швидко розуміють навчальний матеріал, а іншим потрібен час, щоб його осмислити. Це стосується і виховних заходів, які ми проводимо в класі: одні постійно прагнуть брати в них участь, діляться своїми задумками та пропозиціями, а іншим, таке враження, що нічого не потрібно. Мої учні такі різні. Як з ними правильно організовувати роботу?»

Обов’язкова програма при виконанні завдання

• Здійсніть збір емпіричних даних та проінтерпретуйте результати дослідження (див. додаток 1, пункт 3.1, 3.2).

• Представте результати людині, яка звернулася із запитом (див. додаток 1, пункт 4.1.).

• Зробіть самоаналіз та підсумкову рефлексію позитивних моментів своєї роботи над професійно-орієнтованим завданням, а також розробіть програму саморозвитку (див. додаток 1, етап V.).

Завдання для самостійної роботи

опрацювати питання Оформити звіт за результатами дослідження емоційного стану власної особистості та колективу.	2 години 2 години
Оцінювання
■ робота на занятті	1 оцінка
■ тест	1 оцінка
Методика

«ГРАДУСНИК» (Н.П Фетіскин)

Мета: визначення емоційного стану особистості та колективу.

Необхідний матеріал: бланки градусника та перелік можливих причини станів.

Хід виконання

Інструкція досліджуваному: На бланках, які Ви отримали, зобра

аналоги медичного градусника. До їх особливостей можна віднести те, що ці градусники призначені не для визначення температурних показників організму, а для непрямого вимірювання емоційного стану людини (ЕС). Тому поділки, що нанесені на шкалу, та умовний ступінь температурної вираженості відображають наявний рівень того чи іншого стану. Включення декількох станів в один градусник пов’язано з їх великою різноманітністю, відсутністю можливості їх суміщення та мінливістю станів у психічній діяльності людини. Подібно температурі тіла ЕС коливається протягом доби, залежить від стану організму, самопочуття в колективі, особливостей діяльності (успіхів-неуспіхів, одноманітності.). При визначенні свого настрою спочатку почитайте назви станів, що розташовані у правій частині градусника та виберіть той з них, який у більшій мірі переважає у Вас. Після цього оцініть ступінь його вираженості від „низької” до „дуже високої”, розташованих вздовж градусника, по наростанню від ртутної до „верхньої” частини. Після цього поставте точку у відповідній зоні градусника навпроти Вашого стану у момент вимірювання.

Після цього аналогічно оцініть приблизний стан Вашого колективу, позначивши його на градуснику (+).

Відмітивши стан прочитайте внизу перелік можливих причин станів та виберіть ті з них, які у більшій мірі впливають на Ваш настрій і окремо на стан колективу.

Номери відповідних причин (не більше 3-х) підпишіть поряд з точкою та хрестиком. При визначенні свого стану та настрою колективу не намагайтесь справити найкраще або несприятливе враження. вільно та швидко відмічайте ті стани, які, на Ваш погляд, в більшій мірі властиві Вам та вашому колективу. Пам’ятайте: поганих та хороших суджень не може бути.

У випадку відсутності необхідної причини стану напишіть на бланку свою та проставте її номер.

Реєстраційний бланк

Стать		Прізвище	Група	Вік	Дата	Час	День тижня
Ч	Ж

Г радусник ЕС особистості та колективу

низька	невисока	висока	дуже висока	Емоційні стани
36	37	38	39
				стан піднесення
				стан радості
				стан емоц. комфорту
				стан спокою
				стан байдужості
				стан нудьги
				стан дрімоти
				незадоволення
				роздратування
				перенасичення

Перелік причин можливих станів:

(підібраний для студентів у процесі лекційного конспектування)

1. Відсутність інтересу до предмету.

2. Конспектую завжди із задоволенням.

3. Відчуття непотрібності предмета.

4. Захоплений підготовкою до предмета.

5. Нерозуміння предмета.

6. Добре засвоєння предмета.

7. Негативне ставлення до лектора.

8. Цікавий педагог.

9. Конспектую для видимості, думаю зовсім про інше.

10. Відкриття цікавих фактів.

11. Складні, незрозумілі пояснення.

12. Пробіли у знаннях.

Обробка результатів

За допомогою звичайної лінійки визначається кількісний ступінь вираження того чи іншого ЕС (в мм - %).

Аналіз отриманих даних може проводитися диференційовано: для окремої особистості, усереднених особистостей, колективних показників ЕС. при спрощеному аналізі ЕС або при вивченні психологічного клімату колективу можна використовувати числові вираження станів у балах. для цього кожному ЕС приписується певний знак із наступним числовим позначенням:

Позитивні ЕС: Стан піднесення +3;

Радісний стан +2;

Стан емоційного комфорту +1.

Нейтральні ЕС: Спокійний, врівноважений стан 0.

Пасивно-негативні ЕС: Байдужий -1;

Нудьгуючий -2;

Дрімотний -3.

Активно-негативні ЕС: Незадоволення -4;

Роздратування -5;

Перенасичення -6.

Після переводу в бали та їх запису у реєстраційному бланку підраховуються диференційовані значення ЕС особистості та колективу у тій чи іншій діяльності.

Висновок: на основі отриманих даних визначають:

• Ступінь позитивного ЕС (від +1 до +3).

• Рівень монотонії (від -1 до -3).

• Психічне перенасичення (від -4 до -6 балів).

Визначення провідних ЕС здійснюється на основі аналізу їх кількісного вираження (в % у кожній вибірці).

Висновок: