Урок математики у початкових класах школи та його особливості. Тмо сучасного уроку математики. Система уроків математики.

На думку відомого українського методиста математики початкових класів М.Богдановича структура комбінованого уроку математики повинна включати такі компоненти [7,7]: а) перевірка домашнього завдання; б) опитування учнів; в) усна лічба; г) підготовка до вивчення нового матеріалу та повідомлення теми заняття; д) опрацювання нового матеріалу; е) первинне закріплення; є) закріплення і повторення; ж) домашнє завдання та підведення підсумків уроку. Домовимося у подальшому викладі дотримуватися і користуватися однією з наведених структур уроку.

Кожен навчальний предмет має свої специфічні особливості, а тому цілком природно вважати, що урок математики має свої, притаманні лише йому. Аналіз робіт з методики навчання математики дозволив нам виділити такі особливості уроку математики у І-ІУ класах школи: 1) на уроці досить часто розглядається, крім арифметичного, ще й алгебраїчний і геометричний матеріал, що впливає на побудову уроку математики та методику його проведення; 2) на кожному уроці засвоєння знань йде одночасно з формуванням умінь і навичок, що обумовлене зв’язком між теоретичними і практичними питаннями курсу математики початкової школи; 3) на уроці математики, як правило, реалізуються дві або декілька дидактичних цілей: по відношенню до одного матеріалу ведеться підготовча робота, а з іншим – проводиться ознайомлення та його первинне закріплення, по відношенню до третього - проводиться робота з його закріплення і, нарешті, здійснюється контроль, облік та корекція знань, умінь і навичок школярів; 4) абстрактний характер математичного матеріалу вимагає врахування особливостей його засвоєння дітьми, а це, у свою чергу, потребує ретельного відбору наочних засобів, методів навчання, різноманітності видів діяльності учнів протягом уроку; 5) на уроках математики слід здійснювати систематичний контроль за процесом і результатами засвоєння математичного матеріалу, бо це створить умови для успішного керування навчально-пізнавальною діяльністю дітей, внесення коректив у хід цього процесу, 6) здійснення особистісно-орієнтованого підходу до учнів; 7) загальноосвітні, виховні та розвивальні цілі навчання на уроках математики доводиться розв’язувати у комплексі; 8) з метою подолання на уроках математики протиріччя між колективною формою навчання та індивідуальною формою засвоєння знань і формування вмінь та навичок потрібно створювати умови для самостійного здобування учнями знань і формування умінь й навичок. Ми не вважаємо, що виділили всі особливості уроків математики у початкових класах. Для розв’язання цієї проблеми потрібні нові теоретичні дослідження та вивчення досвіду роботи вчителів.

З давніх давен педагоги, дидакти та методисти намагаються розв’язати проблему ефективності уроку, розробляючи вимоги до нього. При цьому у педагогічній і методичній літературі кількість таких вимог коливається від 5 до 18. Одні автори включають у цей перелік майже всі вимоги до сучасного уроку, а інші - не розкривають вимог до уроку, в яких би враховувалися досягнення сучасних дидактики і методики. У дидактиці з’явилися спроби класифікувати вимоги до уроку. Згадаємо серед них класифікацію знаного українського дидакта В.Онищука. Вона включає в себе чотири групи вимог: ідеологічні, дидактичні, психологічні та гігієнічні. У класифікації М.Махмутова виділено дві групи умов: соціально-педагогічні та психолого-дидактичні. Враховуючи, що у психолого-педагогічній і методичній літературі немає єдиного трактування та розуміння вимог до уроку, М.Махмутов вказує, що суть вимог до уроку полягає у дотриманні вчителем та учнями основних соціально-педагогічних і психолого-дидактичних умов організації уроку.

Враховуючи специфіку курсу математики початкової школи і результати сучасних досліджень у галузі вимог до уроку, ми вважаємо, що результативний урок неможливий без дотримання таких вимог до його організації: 1) наявність кваліфікованого, що творчо працює, вчителя з доброю фаховою, психологічною і методичною підготовкою; 2) наявність колективу учнів з позитивно сформованою ціннісною орієнтацією; 3) наявність доброго підручника, навчальних і методичних посібників, ТЗН та відповідним чином обладнаного приміщення для проведення уроку; 4) наявність сприятливого психологічного клімату, добрих відносин між учнями та вчителем, які ґрунтуються на взаємній повазі один до одного; 5) дотримання правил шкільної гігієни та режиму роботи; 6) наявність рівня навченості учнів відповідно до даного моменту навчання; 7) наявність достатнього рівня сформованості позитивних мотивів учіння, який би забезпечив інтерес дітей до самостійної навчально-пізнавальної діяльності під керівництвом вчителя; 8) дотримання дидактичних принципів і правил організації навчально-виховного процесу; 9) застосування активних форм і методів навчання; 10) забезпечення органічного поєднання загальноосвітніх, виховних і розвивальних цілей уроку; 11) опора на особистий досвід учнів, який включає пізнавальний досвід (знання, уміння й навички, здобуті як у навчальній, так і у повсякденній діяльності) та моральний, емоційний досвід; 12) наявність контролю за навчальною діяльністю учнів; 13) особистісна зорієнтованість уроку з використанням індивідуального та диференційованого підходу до навчальної роботи; 14) застосування різноманітних форм організації діяльності, бо учні І-ІІ класів можуть займатися якимось одним видом діяльності 8-10, а учні ІІІ-ІУ класів - 10-15 хвилин; 15) створення умов для усвідомлення і засвоєння теоретичного і практичного компонентів навчального матеріалу на самому уроці, а повторення і закріплення повинні відбуватися у нових зв’язках і сполученнях з пройденим раніше матеріалом; 16) забезпечення організаційної чіткості, раціонального використання часу; 17) наявність на кожному уроці чітко визначеної дидактичної мети; 18) спрямованість на формування в учнів умінь вчитися, самостійно здобувати знання; 19) завершеність уроку, тобто потрібно з’ясувати: чи досягнуто мети уроку, чи розв’язані поставлені завдання, чи задоволений вчитель роботою всього класу і окремих учнів, на що слід звернути увагу вдома тощо.

Ми далекі від думки, що сформулювали всі вимоги до сучасного уроку чи розмістили їх у порядку значущості. Ми намагалися на основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури виділити основні вимоги, без яких важко говорити про результативність уроку математики у початкових класах. Всякий урок математики - це не тільки завершене ціле, але й певна ланка у сукупності уроків з навчальної теми чи навчального предмета в цілому. Успішне проведення будь-якого окремо взятого уроку не забезпечить досягнення загальноосвітніх, виховних і розвивальних цілей навчання. Адже, розглядаючи процес засвоєння математичних понять, формування математичних умінь і навичок, методична наука довела, що він відбувається протягом декількох уроків, пов’язаних між собою. Отже, слід говорити про систему уроків.

Під системою уроків розуміють певну сукупність уроків, на яких йде вивчення деякого поняття, формування певних математичних умінь і навичок та які пов’язані між собою спільною дидактичною метою. Система уроків може входити в одну певну тему (наприклад, система уроків, спрямованих на формування поняття нумерації чисел у межах десяти, розміщена в одному концентрі "Десяток") або знаходитися у різних темах (наприклад, система уроків, за допомогою яких формуються обчислювальні навички учнів, знаходиться у кожному концентрі початкового курсу математики). Тільки у системі уроків можна чітко визначити дидактичні цілі окремих уроків, конкретно розкрити і послідовно розмістити зміст навчального матеріалу та методи його вивчення. Система уроків розробляється за окремими розділами і темами програми, а також за різними відрізками навчального часу.

О.Савченко рекомендує використовувати при аналізі змісту нової теми такі дидактичні ознаки системи уроків: а) спрямованість на засвоєння кінцевих результатів навчання з даної теми; б) наступність між уроками; в) відповідність послідовності й змісту уроків логіці засвоєння даного матеріалу; г) неперервність впливу на знання, вміння й навички, що формуються; д) рівномірність розподілу в межах системи уроків вправ різного цільового призначення, ТЗН, засобів мотиваційного і розвивального стимулювання.