- •16.Сферичні дзеркала. Побудова зображення в сферичних дзеркалах. Збільшення сферичного дзеркала.
- •17.Тонка лінза. Формула тонкої лінзи. Побудова зображень в лінзах. Лінійне збільшення лінзи.
- •18.Теплове випромінювання та його характеристики. Закон Кіркгоффа
- •19.Закон Стефана-Больцмана. Закон зміщення Віка. Квантова теорія теплового випромінювання. Формула Планка.
- •20.Зовнішній фотоефект та його закони. Формула Ейнштейна. Застосування фотоефекту.
- •23.Досліди Резерфорда. Модель атома Бора-Резерфорда. Теорія Бора.
- •24.Розрахунок швидкості, радіуса орбіти та енергії електрона в атомі водню та у воднеподібних іонах.
- •25.Закономірності в спектрі атомарного водню та воднеподібних іонів.
- •26.Хвилі де-Бойля. Досліди Девісона і Джермера.
- •27.Співвідношення невизначеностей Гейзенберга
- •28.Рентгенівське випромінювання. Одержання рентгенівського випромінювання. Гальмівне рентгенівське випромінювання.
- •29.Характеристичне рентгенівське випромінювання. Закон Моллі. Застосування рентгенівського випромінювання.
- •30.Склад атомного ядра. Дефект мас. Енергія зв’язку.
- •31.Види радіоактивності. Закон радіоактивного розпаду. Правила зміщення і радіоактивні ряди.
- •32.Ядерні реакції. Тепловий вихід ядерних реакцій. Реакція поділу важких ядер.
16.Сферичні дзеркала. Побудова зображення в сферичних дзеркалах. Збільшення сферичного дзеркала.
Сферичне дзеркало – тіло, що має сферичну поверхню і дзеркально відбиває світло.
Оптичний центр дзеркала (О) – точка, проходячи через яку, промінь повертається після відбивання у зворотному напрямі.
Полюс сферичного дзеркала (Р) – середина дзеркала, вершина сферичного сегмента.
Фокусна відстань (FP) – відстань від полюса дзеркала до головного фокуса F.
Головний фокус дзеркала – точка (F), у якій після відбивання перетинаються всі промені, що падають паралельно головній оптичній осі.
Головна оптична вісь – пряма (ОР), яка проходить через центр сферичної поверхні і полюс дзеркала.
Побічна оптична вісь – будь-яка пряма, що проходить через оптичний центр дзеркала.
Фокальна площина - площина, перпендикулярна до головної оптичної осі, яка проходить через головний фокус. Якщо радіус сфери R, то фокусна відстань:
Величину D, обернену до фокусної відстані, називають оптичною силою:
Вимірюється в діоптріях:
Формулою сферичного дзеркала називають таке співвідношення:
d – відстань від предмета до дзеркала, f – відстань від дзеркала до зображення, F – фокусна відстань, R – радіус сфери.
Нехай в нас є об’єкт АВ.
2)
| /
–ф-ла сфер. Дзеркала
2 типи сфр.дзеркал: угнуті (R>0) та опуклі (R<0).
Відстань до предмета S вваж-ся додатною, якщо предмет знах-ся перел дз., і від’ємною – якщо за дз.
Оптичною силою сфер. дз. наз. величину:
Фокусом сф.дз. наз. т. на гол.опт.осі, виходячи з якої, промені після дзеркала підуть парал.пучком до гол. опт.осі.
→
Фокус сф.дз. лежить посередині між центром кривизни та полюсом дзеркала.
Правила побудови зображення у сферичних дзеркалах:
1. промінь, що проходить через ц.кривизни, відбивається в тому ж самому напрямку, що й і падаючий.
2. промінь, що проходить через фокус, після відб-ня піде паралельно до гол.опт.осі
3. промінь, парал. гол.опт осі, післявідб-ня, пройде через фокус.
4. промінь, що падає на полюс дзеркала (т.С), відб-ся під таким самим кутом, що і падаючий, до гол.опт.осі.
5. промінь, що падає під деяким кутом над дзеркалом, при відб-ні проходить через ту ж т. дзеркальної площини, що і допоміжний промінь, проведений через центр кривизни, парл. падаючому.
Лінійне зб-ня сф.дз.:
від.- під опт.віссю
Тонкі лінзи
Лінзою наз.опт.прилад, виготовлений з прозорої речовини, що обмежується двома сферичними поверхнями.
→тонка лінза
О1, О2 → О (збігається в одну т. – опт.центр лінзи)
Можна довести, що опт.сила лінзи визначається за спів-ням.
n – показник заломлення лінзи
–оточуючого серед.
–радіуси кр-ни поверхні ()
2)
| /
–ф-ла тонкої лінзи
–предмет за лінзою
–перед лінзою
Лінійним зб-ням тонкої лінзи наз.величину: . (розмір зобр-ня / розмір предмета)
17.Тонка лінза. Формула тонкої лінзи. Побудова зображень в лінзах. Лінійне збільшення лінзи.
Лінзою наз. оптичний прилад, виготовлений з оптичної речовини, що обмежується 2 сферичними поверхнями.
Можна довести, що опт.сила лінзи визначається за спів-ням:
n – показник зал-ня лінзи
n0 – оточуючого середовища
R, R1 – радіуси кривизни поверхні (R1>0 – ц.кр-ни пов. справа від лінзи, R<0 – ц.кр-ни зліва від лінзи)
Існує 2 типи лінз: збиральні (Ф>0) та розсіювальні (Ф<0).
Переднім фокусом тонкої лінзи наз. т. на гол.опт.осі, виходячи з якої після зал-ня в лінзі, промені підуть парад. до гол.опт.осі.
Заднім фокусом тонкої лінзи наз. т., в якій збігаються паралельний до гол опт.осі пучок променів після зал-ня в лінзі.
Виведемо ф-лу тонкої лінзи:
2)
| /
–ф-ла тонкої лінзи
–предмет за лінзою
–перед лінзою
Лінійним зб-ням тонкої лінзи наз.величину: . (розмір зобр-ня / розмір предмета)