2_Monografy ТЗН

0

Олена Семеног

Професійна підготовка майбутніх учителів української мови і літератури

1

Міністерство освіти і науки України

Інститут педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України

Олена СЕМЕНОГ

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА

МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ

Монографія

Суми ВВП "Мрія – 1" ТОВ

2005

2

УДК 371.134: [811.161.2+821.161.2] ББК 74.58+81.411.1

С30

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту педагогіки

іпсихології професійної освіти АПН України (протокол № 4 від 24 березня 2005 року).

Рецензенти:

О.М.Біляєв, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України, головний науковий співробітник Інституту педагогіки АПН України;

Н.Й.Волошина, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України, заступник директора з наукової роботи Інституту педагогіки АПН України;

М.П.Лещенко, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка.

Науковий редактор:

Л.І.Мацько, доктор філологічних наук, професор, дійсний член АПН України.

Семеног О.М.

С-30 Професійна підготовка майбутніх учителів української мови і літератури: Монографія.- Суми: ВВП "Мрія-1" ТОВ, 2005.-

404 с.

ISBN 966-566-294-5

У монографії викладено теоретико-методологічні та методичні засади системи професійної підготовки майбутнього вчителя української мови і літератури. Розглянуто особливості становлення фаху в національному і світовому контексті. Запропоновано навчальнометодичну систему професійної підготовки майбутнього вчителя української мови і літератури, що зорієнтована на формування професійної компетенції та культуромовної особистості.

Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів, магістрантів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів, учителівсловесників.

УДК 371.134: [811.161.2+821.161.2] ББК 74.58+81.411.1

ISBN 966-566-294-5	© Семеног О.М., 2005
	© ВВП "Мрія-1" ТОВ, 2005

	3
ЗМІСТ
ВСТУП........................................................................................................	6
РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ
ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ ..................................................	11
1.1. Актуальні проблеми підготовки вчителів української мови
і літератури в сучасних соціокультурних умовах.................................. .	11
1.2. Компетентнісно-орієнтований підхід – основа системи
професійної підготовки майбутніх учителів-словесників .....................	24
1.2.1.Методологія системного аналізу у фаховій підготовці
вчителів української мови і літератури....................................................	24
1.2.2. Професійна компетенція вчителя української мови
і літератури у світлі вимог модернізації освіти ......................................	31
Висновки до розділу 1...............................................................................	36
РОЗДІЛ 2.
СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-СЛОВЕСНИКІВ
(у національному і світовому контексті) .................................................	38
2.1.Становлення та історичний розвиток професійної підготовки
майбутніх учителів української мови і літератури ................................	38
2.1.1.Особливості професійної підготовки вчителів словесності
в кінці ХІХ ст. – у 30 р. ХХ ст. ...............................................................	39
2.1.2. Підготовка майбутніх учителів у 40-60-их р. ХХ століття ..........	50
2.1.3. Тенденції професійної підготовки вчительства
в 70 – 90-их роках ХХ століття та на початку третього тисячоліття ....	63
2.2.Сучасні зарубіжні технології професійної підготовки майбутніх
учителів рідної мови і літератури та можливість їх використання в
освітній системі України...........................................................................	82
Висновки до розділу 2...............................................................................	116
РОЗДІЛ 3.
КОНСТРУЮВАННЯ ЗМІСТУ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ ....	119

4

3.1. Модель професійної підготовки майбутніх учителів
української мови і літератури. ..................................................................	119
3.2. Процес формування готовності майбутніх учителів
української мови і літератури до педагогічної діяльності.....................	131
3.2.1.Психолого-педагогічні передумови підготовки майбутніх
учителів української мови і літератури....................................................	131
3.2.2. Підготовка майбутніх філологів у системі шкільної освіти.........	136
3.2.3. Формування професійної компетенції на різних освітньо-
кваліфікаційних рівнях
.....................................................................................................................
152
3.3. Стан підготовки майбутніх учителів української мови
і літератури .................................................................................................	166
Висновки до розділу 3 ...............................................................................	177
РОЗДІЛ 4.
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА СИСТЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ
ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ ..................................................	180
4.1. Навчально-пізнавальна діяльність майбутніх учителів
української мови і літератури як основа формування
професійної компетенції............................................................................	180
4.2. Організація самостійної науково-дослідної роботи
студентів факультетів української філології ..........................................	209
4.3. Практика в системі професійної підготовки майбутніх
учителів-словесників .................................................................................	221
4.4. Навчально-методичний супровід професійної підготовки
вчителів української мови і літератури....................................................	237
Висновки до розділу 4. ..............................................................................	251
РОЗДІЛ 5.
ІНТЕГРАЦІЯ ЯК НАПРЯМ КОНСТРУЮВАННЯ ЗМІСТУ
ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ ..................................................	253
5.1. Інтеграція курсів філологічної, методичної,
психолого-педагогічної підготовки ..........................................................	253
5.2. Інтегровані спецкурси у професійній підготовці
майбутніх учителів української мови і літератури .................................	274
5.3. Інтеграція сучасних інформаційних технологій

	5
у професійну підготовку майбутніх учителів-словесників...................	283
5.4. Науково-дослідна лабораторія як форма інтеграції навчальної,
наукової, освітньо-виховної роботи зі студентами-філологами ...........	298
Висновки до розділу 5...............................................................................	304
РОЗДІЛ 6.
РЕАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ У
ПРОЦЕСІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ ......................................	306
6.1. Організація і методика проведення дослідної роботи.....................	306
6.2. Аналіз експериментальної роботи ....................................................	312
6.2.1. Удосконалення професійної компетенції студентів-філологів
у навчально-пізнавальній та пошуковій діяльності................................	312
6.2.2. Експертиза навчально-методичного забезпечення .......................	332
Висновки до розділу 6...............................................................................	338
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...........................................................................	340
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................	345
ДОДАТКИ..................................................................................................	387

6

Моїм батькам – Клавдії Михайлівні та Миколі Івановичу Срібним присвячується

ВСТУП

Оновлення змісту освіти, орієнтація на новий тип педагогічного світогляду, що відповідає соціокультурним викликам епохи, пріоритетність формування в учнівської молоді ключових компетенцій в інтелектуальній, громадянсько-правовій, комунікаційній, інформаційній сферах - ці та інші риси кінця ХХ - початку ХХІ століття, безумовно, мають позначатися на професійних і особистісних якостях вчителя української мови і літератури. Загальноосвітні навчальні заклади третього тисячоліття чекають на словесника, котрий володіє цілісними, системними знаннями мови, літератури, є людиною культури, провідником ідей державотворення і демократичних змін, здатний сформувати культуромовні особистості молодих громадян Української держави.

Теоретико-методологічні і прикладні проблеми освітньопедагогічної прогностики, концептуальні ідеї нової стратегії фахової підготовки студентів вищих навчальних закладів активно розробляються науковцями О.Абдуліною, А.Алексюком, Є.Барбіною, Б.Гершунським, С.Гончаренком, Н.Кузьміною, Н.Ничкало, П.Підкасистим, С.Сисоєвою, В.Сластьоніним, В.Сєриковим та ін. Важливими для нашого дослідження є ідеї і висновки науковців щодо особливостей розвитку професійної педагогічної освіти в Україні та зарубіжних країнах на різних етапах історичного розвитку (Н.Абашкіна, О.Глузман, М.Лещенко, О.Пєхота, Л.Пуховська, Л.Хомич).

Вирішенню широкого кола питань професійної підготовки вчителя національної школи, зокрема вчителя української мови і літератури, сприяють теоретико-методологічні положення наукових праць філософів В.Андрущенка, І.Зязюна, В.Лутая, психологів Б.Ананьєва, І.Беха, Л.Виготського, О.Леонтьєва, В.Рибалки, В.Семиченко, Т.Яценко, педагогів і методистів В.Бондаря, М.Вашуленка, В.Пасинок, Н.Пашківської, О.Потапенка, О.Савченко,

7

М.Стельмаховича, О.Хорошковської та ін. Окремі аспекти мово-, літературознавчої, методичної підготовки вчителя-словесника, формування його як мовної особистості розглядаються у працях О.Біляєва, Н.Волошиної, Т.Донченко, А.Градовського, О.Голобородько, С.Жили, С.Карамана, Г.Клочека, В.Кононенка, Л.Скуратівського, Л.Мацько, В.Мельничайка, Л.Мірошниченко, Л.Паламар, Є.Пасічника, М.Пентилюк, А.Ситченка, Б.Степанишина, Л.Струганець, П.Хропка, Г.Токмань, В.Шуляра та ін.

Численні опитування, проведені серед школярів, студентської молоді, педагогічної громадськості, дають можливість намалювати портрет сучасного вчителя-словесника як "людини культури" і педагога-творця, котрий усвідомив свої національні корені й шанує виховні цінності інших народів, уміє розпізнати, випестувати в кожному учневі його неповторно-індивідуальний талант, захопити "живим", емоційним, пристрасним словом рідної мови і через неї формувати толерантну особистість з розвиненим почуттям розуміння й поваги до інших культур. Водночас аналіз стану професійної діяльності вчителів-словесників, підготовки студентів на факультетах української філології педагогічних університетів, студіювання літературних джерел дали змогу виявити низку невідповідностей, зокрема між:

-значним науковим напрацюванням окремих аспектів підготовки студентів-філологів і відсутністю цілісного теоретикометодологічного і методичного обґрунтування системи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури;

-необхідністю створення такої системи підготовки майбутнього вчителя, яка б відповідала сучасним вимогам до професійної компетенції, і недостатнім рівнем системного аналізу національного і зарубіжного досвіду, що дозволило б на основі їх глибокого і всебічного вивчення виявити умови підвищення якості професійної підготовки словесників;

-потребами загальноосвітніх навчальних закладів у вихованні високодуховного, культуpомовного вчителя, котрий досконало володіє рідним словом у поєднанні із традиціями національного виховання, і реальним станом мово-, літературо-, українознавчої, психолого-педагогічної, методичної підготовки майбутніх словесників у ВНЗах;

-рівнем освітніх технологій та їхнім відображенням у змісті,

методах, формах і засобах навчання студентів-філологів у

8

педагогічних університетах.

Зазначені суперечності підтверджують: професійна підготовка майбутніх учителів української мови і літератури в педагогічних університетах на сучасному етапі розвитку вищої школи недостатньою мірою відповідає соціальному замовленню суспільства і держави. Як наслідок, випускники ВНЗів часто виявляють неспроможність реалізувати ефективні методики навчання в сучасній школі (у зв'язку із здійсненням рівневої і профільної освіти учнів), консервативні в питаннях упровадження нових технологій навчання. Значною мірою це зумовлено тим, що професійно-педагогічні знання, професійно-методичні вміння, прагнення до поглиблення і творчого вдосконалення фахової освіти, що набуваються в період навчання, не становлять цілісної системи, яка функціонує в реальній практичній діяльності.

На часі проблема підготовки вчителя української мови і літератури в єдності професійно компетентного фахівця-дослідника і культуромовної особистості, в якого сформовані потребово- мотиваційна, інформаційна, операційна готовність до творчої педагогічної, наукової та самоосвітньої діяльності. Вважаємо, що професійна підготовка майбутнього вчителя-словесника в умовах педагогічного університету відповідатиме сучасному рівню тоді, коли зміст, форми і методи соціально-гуманітарної, лінгвістичної, літературознавчої, українознавчої, методичної та психологопедагогічної підготовки будуть орієнтовані на формування високодуховної культуромовної особистості педагога, його професійної компетенції. Це забезпечується взаємозв'язком навчально-пізнавальної, науково-, пошуково-дослідницької, практичної педагогічної діяльності студентів і спрямовується на реалізацію завдань сучасної парадигми освіти в загальноосвітній школі та закладах нового типу.

Серед напрямів професійної підготовки, що зорієнтовують на особистісне сприймання, виділяємо також культурознавчий,

етнокультурознавчий підходи, які забезпечують діалогову взаємодію в полікультурному, полілінгвальному інформаційному суспільстві, сприяють духовному вдосконаленню, розвитку національної самосвідомості, формуванню української ментальності та самобутності. Невід'ємною складовою професійної підготовки мають стати освітні інноваційні, в т.ч. інформаційні технології.

Монографічне дослідження є спробою:

9

-з'ясувати актуальні проблеми підготовки майбутніх учителів у сучасних соціокультурних умовах;

-здійснити ретроспективний аналіз національного досвіду професійної підготовки вчителів української мови і літератури;

-проаналізувати сучасні зарубіжні технології підготовки майбутніх учителів-словесника і можливості їх трансформації в українській вищій школі;

-вивчити стан підготовки студентів факультетів української філології у педагогічних університетах;

-на основі теоретичного аналізу й узагальнення емпіричного досвіду розробити модель системи професійної підготовки майбутніх учителів-словесників та експериментально перевірити педагогічні умови її послідовної реалізації на різних ступенях навчання;

-виявити перспективні напрями вдосконалення лінгвістичної, літературознавчої, українознавчої, методичної, психологопедагогічної підготовки студентів-філологів;

-охарактеризувати роль науково-дослідної діяльності, навчальних і педагогічних практик у професійній парадигмі майбутніх учителів української мови і літератури, визначити шляхи їх удосконалення;

-розробити, теоретично обґрунтувати й апробувати навчальнометодичне забезпечення підготовки вчителів української мови і літератури, в т.ч. й електронне, ("Український фольклор‖, ―Вступ до слов´янської філології‖, ―Мовне родинознавство‖, ―Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника‖, "Практика в системі професійної підготовки вчителя-словесника", "Формування педагогічної культури особистості засобами української літератури", "Методика викладання української літератури у вищих навчальних закладах", ―Професійна компетенція вчителя української мови і літератури‖).

Вихідні концептуальні положення дослідження ґрунтуються на основних засадах Конституції України (ст.10), положеннях ІІ Всеукраїнського з'їзду працівників освіти, Міжнародної організації співробітництва і розвитку освіти (Всесвітня доповідь з освіти ЮНЕСКО (1998); Доповідь міжнародної Комісії з освіти ЮНЕСКО для ХХІ ст. (1996), Болонська декларація (1999)), основних напрямах Державної національної програми "Освіта" ("Україна XXI століття"), положеннях Закону про вищу освіту, пріоритетних напрямах