Практикум_із_загальної_психології

ЗАВДАННЯ ДО ПІДСУМКОВОЇ МОДУЛЬНОЇ РОБОТИ № 8

Умовою допуску до ПМР є зарахування звітів за результатами лабораторних занять.

І. Тестове завдання (4 завдання, за правильне виконання завдання – 5 балів). Максимальна кількість балів – 20.

ІІ. Теоретичне питання (оцінюються від 0 до 30 балів).

Максимальна кількість балів – 30.

1.Підходи до дослідження перцептивної діяльності.

2.Вимоги до дослідження відчуттів та сприймання.

3.Класифікація методів дослідження пам‘яті.

4.Вимоги до дослідження безпосереднього та опосередкованого запам‘ятання.

5.Загальні властивості і закономірності відчуттів: якість, інтенсивність, тривалість відчуттів; пороги відчуттів; явище адаптації, явище синестезії і сенсибілізації; компенсаторні можливості відчуттів.

6.Класифікація та види сприймання. Індивідуальні особливості сприймань.

7.Методи дослідження безпосоредньої пам‘яті.

8.Опосередковане запам‘ятовування та методика його дослідження.

9.Методики дослідження процесів згадування та впізнавання.

10.Фізіологічна основа відчуттів. Дослідження відчуттів психофізичними методами.

11.Властивості і закономірності відчуттів.

12.Розвиток сенсорики в людини.

13.Психологія сприймання людини.

14.Властивості сприймання: предметність, цілісність, структурність, константність, осмисленість.

15.Сприймання як результат спільної роботи аналізаторів.

16.Види памяті. Особливості дослідження процесів запам'ятовування.

17.Методики вивчення безпосереднього та опосередкованого запам‘ятовування.

18.Психологічні передумови дослідження опосередкованого запам‘ятання (О.М. Леонтьєв).

19.Діагностичні можливості та критерії оцінки результатів методики «Піктограми» (О.Р. Лурія)

20.Види запам‘ятовування.

21.Класифікація методів дослідження процесів запам‘ятовування.

22.Дослідження ролі діяльності при мимовільному запам‘ятовуванні за І.П. Зінченком.

23.Властивості пам‘яті: запам‘ятовування, збереження, відтворення і забування.

24.Прийоми запам‘ятання.

ІІІ. Професійно-орієнтоване завдання.

Максимальна кількість балів – 50.

Зараховується на основі звітів за лабораторні заняття.

191

Модуль 9. МИСЛЕННЯ І МОВЛЕННЯ

Назви змістових модулів і тем

денна форма/ заочна форма

			кількість годин
Всього годин	лекції	практичні		лабораторні	Індивідуальна робота	Самостійна робота

Модуль 9. МИСЛЕННЯ І МОВЛЕННЯ

Змістовий модуль 15. Мислення

Тема 28. ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ МИСЛЕННЯ І		2/2		2					/2
МОВЛЕННЯ У ПСИХОЛОГІЇ
 Вивчення процесуальних аспектів мислення		8/6				2	4/2		2/4
	Дослідження аналітичності мислення	4/4					2		2/4
	Дослідження переборення шаблонності мислення	2/4							2/4
	при розв‘язуванні мислительних задач
Виконання ІНДЗ (ПОЗ)*		2/2							2/2
Разом за змістовим модулем 15		18/18		2		2	6/2		8/16
	Змістовий модуль 16. Мовлення
Тема 29. ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕМПУ УСНОЇ МОВЛЕННЄВОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ МОВЛЕННЯ ТА ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКИ.		6/4					2		4/4
ДОСЛІДЖЕННЯ РИГІДНОСТІ МОВЛЕННЯ
	Дослідження письмового мовлення	8/6					2		6/6
	Дослідження еготизму мовлення	2/4							2/4
Виконання ІНДЗ (ПОЗ)*		2/4							2/4
Разом за змістовим модулем 16		18/18					4		14/18
Разом годин за модулем		36/36		2		2	10/2		22/34
Усього за ІІІ семестр		108/108		6		4/2	36/6		62/100
	Практичне заняття № 8
	Лабораторні заняття 50-54

Умови автоматичного одержання оцінки за модуль:

відвідати 5 заняття з 6;

одержати 5 оцінок (з 9 можливих: 1 оцінка за перевірку рівня засвоєння знань з теми, яка

виносилася на самостійне опрацювання, є обов‘язковою; 1 оцінку за усну відповідь на практичному занятті та 2 оцінка за письмову відповідь на заняттях, 5 оцінок за роботу на лабораторних заняттях).

Обов’язкові види робіт:

опрацювати основні поняття;

пройти перевірку рівня засвоєння знань з теми, яка виносилася на самостійне опрацювання на консультації у викладача;

оформити звіти за результатами лабораторних занять.

192

ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС

Лекційне заняття №9 Тема 28. ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ МИСЛЕННЯ І МОВЛЕННЯ У ПСИХОЛОГІЇ

Мета: оволодіння знаннями про пізнавальну сферу особистості, а саме психологію мислення. Професійна спрямованість: формування навичок роботи з теоретичним матеріалом та

аналізу практичних ситуацій; набуття знань про психологію мислення; розвивання умінь проводити дослідження пізнавальної сфери особистості.

План:

1.Мислення і мовлення.

2.Підходи до дослідження мислення у психології.

3.Методи дослідження мовлення.

Основні мислення, внутрішнє мовлення, поняття, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення,

поняття проблемна ситуація, задача, самостійність мислення

Література:

Основна література

1.Психологія /За ред. Г.С.Костюка. – К.: Рад.школа, 1968. – С. 93-96.

2.Основы общей психологии / С.Л.Рубинштейн. – СПб.: Питер, 2003. – С. 11-21.

3.Маклаков А.Г. Общая психология. СПб.: Питер, 2002. – Гл. 4,6.

4.Общая психология /Под ред. А.В. Петровского. – М, 1986. – С.26-29.

5.Гиппенрейтер Ю.Б. Неосознаваемые процессы // Общая психология. Тексты: В 3 т. Т.1. – С. 151-164.

6.Общая психология: курс лекций /Сост. Е.М. Рогов. – М, 1999. – Лекція 2.

7.Немов Р. С. Психология. Книга 1. – М, 1999. – Гл. 5.

Додаткова література

1.Психология. Словарь /Под ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. – М.:Политиздат, 1990.

2.Гамезо М. В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М, 1986. – Р. 1.

3.Хрестоматия по психологии /Под ред. А.В.Петровского. – М., 1987.

4.Коломинский Я.Л. Человек: психология. – М.: Просвещение, 1986.

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8

Тема. Вивчення процесуальних аспектів мислення Мета: оволодіння знаннями про пізнавальну сферу особистості, а саме психологію мислення.

Професійна спрямованість: формування навичок роботи з теоретичним матеріалом та аналізу практичних ситуацій; набуття знань про психологію мислення; розвивання умінь проводити дослідження пізнавальної сфери особистості.

План:

1.Процесуальні характеристики мислення.

2.Мислення як діяльність. Мислительні дії та операції.

3.Принципи дослідження мислення.

Основні мислення, внутрішнє мовлення, поняття, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення,

поняття проблемна ситуація, задача, самостійність мислення

Практична частина:

1.Розв‘язання психологічних завдань.

2.Проаналізувати процес вирішення завдань за схемою: проблемна ситуація, задача, мета, програма дій, мислительні дії, операції (мета застосування).

Завдання для самостійної роботи

Опрацювати питання

1 година

193

Опрацювати основні поняття	1 година
Оцінювання
усна відповідь на питання	1 оцінка

Література:

Основна література

1.Психологія /За ред. Г.С.Костюка. – К.: Рад.школа, 1968. – С. 93-96.

2.Основы общей психологии / С.Л.Рубинштейн. – СПб.: Питер, 2003. – С. 11-21.

3.Маклаков А.Г. Общая психология. СПб.: Питер, 2002. – Гл. 4,6.

4.Общая психология /Под ред. А.В. Петровского. – М, 1986. – С.26-29.

5.Гиппенрейтер Ю.Б. Неосознаваемые процессы // Общая психология. Тексты: В 3 т. Т.1. – С. 151164.

6.Общая психология: курс лекций /Сост. Е.М. Рогов. – М, 1999. – Лекція 2.

7.Немов Р. С. Психология. Книга 1. – М, 1999. – Гл. 5.

Додаткова література

1.Психология. Словарь /Под ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. – М.:Политиздат, 1990.

2.Гамезо М. В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М, 1986. – Р. 1.

3.Хрестоматия по психологии /Под ред. А.В.Петровского. – М., 1987.

4.Коломинский Я.Л. Человек: психология. – М.: Просвещение, 1986.

Контрольні питання і завдання:

1.Проаналізуйте основні мислительні дії та операції.

2.Доведіть зв‘язок мислення і діяльності. Наведіть приклади.

3.В чому полягає проблема оптимізації навчальної діяльності? Як вона пов‘язана із розвитком мислення у дитини?

ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 50-51

Тема 28. ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ МИСЛЕННЯ І МОВЛЕННЯ У ПСИХОЛОГІЇ. Вивчення процесуальних аспектів мислення

Мета: оволодіння знаннями про пізнавальну сферу особистості, а саме психологію мислення. Професійна спрямованість: формування навичок роботи з теоретичним матеріалом та

аналізу практичних ситуацій; набуття знань про психологію мислення; розвиток умінь проводити дослідження пізнавальної сфери особистості.

План:

1.Діагностичні можливості та вимоги до застосування методики «Класифікація».

2.Діагностичні можливості та вимоги до застосування методики «Виключення зайвого».

Основні Мислення, поняття, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, проблемна ситуація,

поняття задача, самостійність мислення, мислительна дія та операція

Выготский Л.С. Мышление и речь //Хрестоматия по общей психологи. Психология

Опрацювати мышления. Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.В. Петухова. – М.: Изд-во Моск. Ун-та,

1981. – С.153-176.

Завдання для самостійної роботи

опрацювати питання	1	година
опрацювати основні поняття	1	година
Оцінювання
усна відповідь на питання	1	оцінка
звіт за результатами лабораторних занять	2	оцінки

194

Практична частина

Розв язання професійно-орієнтованого завдання.

Клієнтський запит (формулюється студентом) Обов’язкова програма виконання завдання

1.Зробіть підбір і проаналізуйте літературу та сформулюйте припущення про причини виникнення проблеми (див. додаток 1, пункт 2.2).

2.Розробіть консультацію з фахівцями з проблеми (див. додаток 1, пункт 2.3).

3.Складіть розгорнутий план виконання завдання, зробіть підбір методів та аналіз ресурсів (див. додаток 1, пункт 2.4).

4.Підготуйте матеріали, необхідні для виконання завдання (див. додаток 1, пункт 2.6).

5.Здійсніть збір емпіричних даних (див. додаток 1, пункт 3.1, 3.2). Проведіть дослідження за методикою, проінтерпретуйте результати дослідження та оформіть результати у вигляді самозвіту.

Методика №1 «Порівняння понять»

Мета: дослідити особливості понятійного мислення. Необхідні матеріали: бланк, що містить 22 пари понять.

Інструкція досліджуваному: «Перед вами бланк, що містить пари понять. Вкажіть загальні суттєві ознаки для порівнювальних пар понять».

Зверніть увагу, що в інструкції не вимагається обов’язково знайти спільні ознаки. Можна фіксувати час виконання експерименту, щоб визначити індивідуальні і групові часові особливості.

	Бланк методики
1.Ранок – вечір	12.Сані - підвода
2.Корова – кінь	13.Окуляри - гроші
3.Пілот – танкіст	14.Озеро - річка
4.Річка – птах	15.Поїзд - літак
5.Дощ – сніг	16.Стакан - півень
6. Маленька дівчинка – велика лялька	17.Вісь - оса
7.Обман – помилка	18.Яблуко - вишня
8.Вовк – місяць	19.Лижі - ковзани
9.Чобіт – олівець	20.Червоний - зелений
10.Золото – срібло	21.Ворона – горобець
11.Молоко – вода	22.Вітер – сіль

Обробка результатів:

15 пар відносяться до одного семантичного поля ознак, а 7 – до різних.

Список правильно виділених ознак: 1.Частина доби.

2.Свійські тварини.

3.Військова професія (управління військовою технікою).

5.Атмосферні опади.

6.Зовнішня схожість, аналогія, гра.

7.Причинно-наслідкове викривлення дійсності.

10.Дорогоцінні метали.

11.Рідина для пиття.

12.Сільський транспорт.

14.Природні водойми.

15.Транспорт.

18.Плоди фруктових дерев.

19.Спортивний зимовий інвентар.

195

20.Колір.

21.Птахи.

За правильні відповіді нараховується по 1 балу за пару. Результати підсумовуються.

Норма відповідає показникам від 10 до 15 балів. Більш низькі результати свідчать про недостатнє вміння виділяти і узагальнювати ознаки понять.

Увисновку:

3.Вкажіть кількість отриманих балів.

4.Проаналізуйте результати дослідження та порівняйте отримані дані із груповим показником.

5.Порівняйте власні та групові часові особливості виконання завдання.

Методика №2 «Виключення зайвого»

Мета: дослідити особливості мислительної діяльності при вирішенні завдань на узагальнення. Необхідні матеріали: 17 завдань невербального варіанту «4-й зайвий» (див. додаток №2) Інструкція досліджуваному: «На кожній карточці зображені 4 предмета. Три між собою є

сходними, їх можна назвати одним словом, а четвертий до них не підходить. Ви повині назвать предмет, який не підходить, який потрібно виключити. І сказать, яке узагальнююче слово ви підібрали до інших трьох.»

Експериментатор веде протокол дослідження, в якому фіксуються назви карток, виключений предмет та пояснення досліджуваного, за якою ознакою він об‘єднав три інших. Якщо відповідь досліджуваного є неправильною, то експериментатор задає навідне запитання, тоді і запитання і відповідь записуються у протокол.

ПРОТОКОЛ ДОСЛІДЖЕННЯ

	Назва картки, а також	Виключений предмет	Пояснення досліджуваного
	запитання експериментатора

Увисновку вкажіть:

4.Які особливості виконання завдань на узагальнення?

5.Які тенденції узагальнення спостерігалися під час вашого дослідження.

Методика №3 «Класифікація» (модифікація Л.С. Виготського та Б.В. Зейгарник)

Мета: дослідити процеси узагальнення та абстрагування; проаналізувати послідовність умовиводів, критичність та обдуманість дій.

Необхідні матеріали: 68 карток.

І етап дослідження. Перед початком потрібно перетасувати всі картки. Потім дає всі картки досліджуваному і надає інструкцію.

Інструкція досліджуваному: «Розложи ці картки на столі – що до чого підходить».

Це так званий «глухий» етап інструкції. Якщо досліджуваний задає запитання, як потрібно розкладати, на цьому етапі ви маєте ухилятися від відповіді: «Почніть працювати – самі побачите, як потрібно». Але записувати ці запитання у протокол потрібно. Потрібно відмітити: на скільки швидко досліджуваний почав орієнтуватися в новому завдані, чи сам він зрозумів завдання; почав відразу об‘єднувати предмети по «сортам», чи став класти поряд те, що в житті часто буває поряд (наприклад, одяг до шафи, моркву в каструлю), або, просто, без розуміння, викладає всі картки по одній.

Після того, як досліджуваний викладе на стіл 15-20 карток, дається друга інструкція і починається ІІ етап роботи.

ІІ етап дослідження. Починається із позитивної оцінки або критичного зауваження з приводу того, що було зроблено досліджуваним.

Інструкція досліджуваному: Позитивна оцінка: «Правильно, ось ви поклали разом меблі, так і потрібно все об‘єднувати за «сортами»: так щоб в одній групі лежали предмети одного сорту, щоб їх можна було назвати однією назвою». Якщо картки ложить неправильно, то: «Ні, це не має значення, що

196

одяг висить в шафі, класти потрібно предмети одного сорту так, щоб їх можна було назвати однією назвою: меблі покладіть до меблів, одяг до одягу.»

Другий етап займе найбільше часу. Експериментатор записує в протокол дії досліджуваного і час від часу запитує його, чому він поклав ті чи інші картки разом, як можна назвать цю групу. Не обов‘язково запитувати про узагальнення кожної групи, особливо, якщо видно, що він класифікує правильно. Але декілька разів це зробити потрібно. Не варто запитувати лише й тоді, коли досліджуваний робить помилку у класифікації. В такому разі спочатку запитайте про групи, які складені правильно (1-2 групи), а потім там, де була допущена помилка, чи незрозумілий мотивований розклад.

Якщо досліджуваний запитує, чи потрібно класифікувати докладночи можна відразу встановлювати великі групи, експериментатор має ухилятися від відповіді: «Як Вам здається краще, як ви самі бажаєте».

Другий етап закінчується тоді, коли з чи без допомоги експериментатора встановлені основні групи: меблі, посуд, одяг, інструменти, транспорт, люди, фрукти, овочі, тварини, вимірювальні прибори, комахи, навчальні посібники.

ІІІ етап дослідження.

Інструкція досліджуваному: «Першу частину роботи ви виконали добре. Тепер потрібно виконати другу половину роботи. Раніше ви поєднували в групи картки з карточкою, а тепер потрібно поєднувати групу з групою так, щоб гуп стало якнайменше, але щоб ним можна було дати назву.»

Якщо виникають труднощі, можна показать на прикладі, та сказать: «Повинно вийти всього три групи (мається на увазі: рослини, живі істоти та неживі предмети).

		ПРОТОКОЛ ДОСЛІДЖЕННЯ
	Інструкції, етапи, питання та	Дії досліджуваного	Репліки та пояснення
	вказівки		досліджуваного

Обробка результатів:

6.Підрахуйте кількість способів класифікації; відміться типи класифікацій, які зустрічаються найчастіше (конкретна, абстрактна, узагальнююча і т.д.).

7.Аналіз результатів – якісний. При аналізі потрібно враховувати етап завдання. Одна і та ж помилка, що є допущеною на І, ІІ або ІІІ етапах, має різне значення і має бути по-різному тлумачене. Помилка на І етапі роботи не дає ще права для негативної оцінки його мислення; він міг і неправильно витлумачити завдання дослідження. Помилка на ІІ етапі, тлумачиться по-іншому, тому що інструкція дана повно, і людина без відхилень легко справиться із завданням. На ІІІ етапі ми встановлюємо, чи доступно досліджуваному розуміння складних узагальнень. Люди без освіти інколи мають труднощі на цьому етапі, але при допомозі експериментатора отримують правильне рішення.

Література:

Основна література:

1.Мельникова Н.Н., Елагина О.Б. Практикум по общей психологи. Мышление и речь. – Челябинск: Изд-во ЮУрГУ, 2001. – 78 с.

2.Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяконов Г.В. Практикум із загальної психології/ За ред. Т.І.Пашукової. – К.: Тов-во „Знання‖, КОО, 2000. – 204 с.

3.Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии: Учеб. Пособие / Под ред. А. А. Крылова, С. А. Маньчева. – СПб.: Питер, 2001. – 560 с.

4.Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии и опыт применения их в клинике. (Практическое уководство). – М.: Апрель-Пресс, Психотерапия, 2007. – С.77-102.

Контрольні питання і завдання:

1.Порівняйте результати методики у групі. Які завдання було важко виконати? Чому?

2.Проаналізуйте основні тенденції мислительної діяльності при вирішенні завдань на узагальнення.

3.Виконайте всі завдання із обов‘язкової програми роботи над ПОЗами.

197

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 52

Тема 28. ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ МИСЛЕННЯ І МОВЛЕННЯ У ПСИХОЛОГІЇ Дослідження аналітичності мислення

Мета: оволодіння знаннями про пізнавальну сферу особистості, а саме психологію мислення. Професійна спрямованість: формування навичок роботи з теоретичним матеріалом та

аналізу практичних ситуацій; набуття знань про психологію мислення; розвивання умінь проводити дослідження пізнавальної сфери особистості.

План:

1.Мислительні дії та операції (можливості у навчальній та професійній діяльності)

-Аналіз

-Синтез

-Узагальнення

-Абстрагування

Основні

поняття

Мислення, аналітичність, індуктивне мислення, дедуктивне мислення,

узагальнення, абстрагування

Завдання для самостійної роботи

опрацювати питання	1	година
опрацювати основні поняття	1	година
Оцінювання
усна відповідь на питання	1	оцінка
звіт за результатами лабораторних занять	1	оцінка

Практична частина

Розв язання професійно-орієнтованого завдання.

Клієнтський запит (формулюється студентом) Обов’язкова програма виконання завдання

1.Зробіть підбір і проаналізуйте літературу та сформулюйте припущення про причини виникнення проблеми (див. додаток 1, пункт 2.2).

2.Розробіть консультацію з фахівцями з проблеми (див. додаток 1, пункт 2.3).

3.Складіть розгорнутий план виконання завдання, зробіть підбір методів та аналіз ресурсів (див. додаток 1, пункт 2.4).

4.Підготуйте матеріали, необхідні для виконання завдання (див. додаток 1, пункт 2.6).

5.Здійсніть збір емпіричних даних (див. додаток 1, пункт 3.1, 3.2). Проведіть дослідження за

методикою проінтерпретуйте результати дослідження та оформіть результати у вигляді самозвіту.

Методика

Дослідження аналітичності мислення

Мета дослідження: визначення рівня розвитку аналітичності індуктивного мислення в умовах обмеженого часу.

Професійна спрямованість: актуалізація здатності студентів до виконання діяльності в ситуації лімітування часу

Матеріали та обладнання: бланк з 15 рядами чисел, складеними за певною закономірністю (варіант VI субтесту шкали Р. Амтхауера), ручка і секундомір.

Процедура дослідження

Це дослідження експериментатор може проводити як з одним досліджуваним, так і з невеликою групою, за умови, що кожен із досліджуваних отримає індивідуальний бланк з надрукованою таблицею рядів чисел. Слід також забезпечити цілковиту самостійність роботи.

До початку дослідження бланки належить розкласти перед учасниками тестування на добре освітленому столі текстом донизу, щоб до зачитування інструкції вони їх не розглядали і не ознайомлювались з ними.

198

Бланк із надрукованою на ньому таблицею рядів чисел має такий вигляд:

№	Числові ряди
1	2	4	6	8	10	12	14 .....
2	6	9	12	15	18	21	24 .....
3	3	6	12	24	48	96	192 .....
4	4	5	8	9	12	13	16 .....
5	22	19	17	14	12	9	7 .....
6	39	38	36	33	29	24	18 .....
7	16	8	4	2	1	1/2	1/4 .....
8	1	4	9	16	25	36	49 .....
9	21	18	16	15	12	10	9 .....
10	3	6	8	16	18	36	38 .....
11	12	7	10	5	8	3	6 .....
12	2	6	9	27	30	90	93 .....
13	8	16	9	18	11	22	15 .....
14	7	21	18	6	18	15	5 .....
15	10	6	9	18	14	17	34 .....

Інструкція досліджуваному: "На бланках, які лежать перед вами, надруковано ряди чисел. Спробуйте встановити, за якою закономірністю складено кожен із 15 запропонованих числових рядів. Згідно з цією закономірністю продовжіть кожен ряд, дописавши в ньому ще два числа. На виконання завдання відводиться 7 хв. Не затримуйтеся довго наодному ряді. Якщо не можете правильно встановити закономірність, переходьте до наступного ряду, а якщо залишиться час – знову поверніться до важкого для вас числового ряду. Чи все Вам зрозуміло? Якщо немає запитань, переверніть тестові бланки. Починаємо!"

Через 7 хв. подається команда: «Стоп! Дописування закінчено!»

Обробка результатів

Обробка результатів виконується за допомогою ключа-таблиці з правильними відповідями. Під час обробки результатів підраховується кількість правильно дописаних досліджуваним рядів. Якщо досліджуваний записав у якому-небудь ряді тільки одне число, хоча воно і було правильним, числовий ряд вважається недописаним,

Ключ для обробки результатів завдання "Числові ряди"

	Номер ряду	Продовження	Номер ряду	Продовження	Номер ряду	Продовження
		ряду		ряду		ряду
	1	16; 18	6	11; 3	11	І;4
	2	27; 30	7	1/8; 1/16	12	279; 282
	3	384; 768	8	64; 81	13	30; 23
	4	17; 20	9	6; 4	14	15; 12
	5	4; 2	10	76; 78	15	30; 33

Аналіз результатів

Рівень розвитку аналітичності мислення визначається за кількістю правильно дописаних рядів чисел.

Якщо досліджуваний дописав 14—15 рядів, то його аналітичність мислення дуже висока або відмінна;

якщо 11—13 — аналітичність висока або добра; якщо 8—10 — аналітичність середня або задовільна; якщо 6—7 — аналітичність низька або погана;

якщо 5 і нижче, то аналітичність дуже низька або дуже погана.

Аналітичність є важливою характеристикою мислення. Вона являє собою готовий компонент здатності теоретизувати, відшукувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами, становить основи загальних здібностей і необхідна для успішного оволодіння різноманітними видами діяльності.

Аналітичність активно розвивається в юнацькому віці, її формуванню сприяють науки, які

199

вивчаються у вузі: логіка, вища математика та інші. Тому можна зіставити результати тестування з успішністю з відповідних дисциплін. Інтерпретуючи результати, бажано враховувати особливості темпераменту досліджуваного, а також навички роботи з числами.

Література:

Основна література:

1.Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяконов Г.В. Практикум із загальної психології/ За ред. Т.І.Пашукової.

– К.: Тов-во „Знання‖, КОО, 2000. – 204 с.

2.Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии: Учеб. Пособие / Под ред. А. А. Крылова, С. А. Маньчева. – СПб.: Питер, 2001. – 560 с.

Контрольні питання і завдання:

1.Проаналізуйте основні мислительні дії та операції.

2.В чому полягає основна відмінність творчого мислення від інших видів? Покажіть цю особливість на прикладі.

3.Проаналізуйте методи дослідження аналітичності мислення.

4.Виконайте всі завдання із обов‘язкової програми роботи над ПОЗами.

200