Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Екокультура_особистості

.pdf
Скачиваний:
46
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
928.79 Кб
Скачать

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Соціально-психологічний факультет Кафедра соціальної педагогіки і педагогічної майстерності

ЕКОКУЛЬТУРА ОСОБИСТОСТІ

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

студентів спеціальності "6.010106. Соціальна педагогіка" денної та заочної форм навчання

Укладач: Маєвська Л. М.

Затверджено на засіданні кафедри соціальної педагогіки та педагогічної майстерності Протокол ғ 1 від 29 серпня 2013року

Зав. кафедри ________ Коляденко С.М.

Житомир — 2013

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Метою курсу "Екокультура особистості" є донесення до свідомості студентів спеціальності "Соціальна педагогіка" значущості екокультури у житті людини; формування екокультурної компетентності майбутнього соціального педагога як особистісного цілісного інтегративного утворення, що відображає здатність і підготовленість спеціаліста до професійної екокультурної педагогічної діяльності на мотиваційно-ціннісному, емоційно-вольовому, операційно-змістовому рівнях

Завдання курсу:

-сприяти усвідомленню студентами сутності курсу "Екокультура особистості";

-розкрити значущість екокультури у професійному становленні та особистому житті на сучасному етапі розвитку цивілізації;

-ґрунтовно опрацювати теоретичні основи екокультури особистості;

-формувати у студентів загальне уявлення про структуру, зміст, характер і специфіку співпраці з різними суспільними інститутами у процесі формування екокультури особистості студента / студентки вузу;

-формувати уміння проектувати гармонійні начала у взаємодії з самим собою та довкіллям (природним і соціальним);

-вивчати механізми впровадження наукових знахідок у площині екокультури особистості у практику соціально-педагогічної діяльності

-дослідити роль екокультури етноспільноти у соціалізації індивіда, його самопізнанні та самореалізації

-сприяти формуванню особистості майбутнього соціального педагога, розвитку його професійної культури, ерудиції.

У результаті вивчення курсу студент повинен знати:

-основну мету, завдання, принципи, методи формування екокультури особистості;

-базові категорії та поняття курсу, його теоретико-методологічні основи;

-особливості формування екокультури особистості у різні історичні періоди розвитку суспільства (вітчизняний та міжнародний контексти);

-суб`єктивні та об`єктивні причини змін поглядів спільноти на екокультурне виховання;

-основні підходи сучасної педагогічної науки до формування екокультурної компетентності у просторі сучасного національного виховання;

-народно-педагогічні погляди на проблеми екокультурного виховання;

-основні напрямки діяльності соціального педагога щодо формування основ екокультури особистості;

-проективні технології ефективної взаємодії у системі "людина-людина", "людина-природне довкілля", "людина-соціум";

-шляхи впровадження наукових досягнень у площині екокультури особистості у практику сучасного освітнього простору;

-праці видатних науковців, де обґрунтовано теоретико-методологічні засади екокультури особистості.

У процесі вивчення курсу ″Екокультура особистості″ студент повинен уміти:

-робити висновки за поданими матеріалами;

-складати порівняльні таблиці;

-використовувати відомості, отримані під час вивчення курсу, у підготовці до занять інших дисциплін;

-враховувати та творчо використовувати цінні здобутки минулих епох у галузі становлення екокультури особистості у сучасному виховному процесі;

-аналізувати основні державні документи, в яких розглядаються проблеми формування екокультури дітей та молоді;

-пропагувати цінності етноекології українців та інших народів;

-аргументувати свою відповідь наведенням фактів, що сприяють аналізу екокультурних явищ та проблем сьогодення;

-аналізувати виховне значення традицій та цінностей народної педагогіки щодо становлення екокультурної компетентності;

-наводити приклади використання екокультурних цінностей видатними українськими та зарубіжними педагогами-науковцями та практиками;

-аналізувати умови, що впливають на становлення екокультурної компетентної особистості у сучасному соціумі;

-розкривати зв`язки між різними структурними компонентами екокультури особистості;

-використовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях, переконливо аргументувати власну життєву позицію, узгоджуючи її із екокультурними цінностями;

-самостійно здобувати знання із зазначеного курсу під час підготовки до практичних та лабораторних занять;

-формулювати педагогічну проблему і визначити шляхи її розв’язання;

-вести дискусію з конкретного питання;

-знаходити шляхи вирішення задач і ситуацій екокультурного спрямування, користуючись відповідними джерелами (норматив- но-правовими актами, періодичними виданнями, підручниками тощо).

Логіка і структура курсу ″Екокультура особистості″ та передбачені цією програмою методи дослідження дозволять студентам набути певного рівня професіоналізму та навичок, які необхідні для проведення самостійного наукового дослідження з метою діагностики й наступного моделювання виховного процесу в екокультурному просторі становлення особистості

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН вивчення дисципліни ″Екокультура особистості″

 

Назви

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кількість годин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

змістових модулів і тем

 

 

 

денна форма

 

 

 

 

 

 

Заочна форма

 

 

 

 

 

усьо-

 

 

 

у тому числі

 

 

 

усього

 

 

 

у тому числі

 

 

 

 

го

 

л

 

п

 

лаб

 

інд

 

с.р.

 

 

 

л

 

п

 

лаб

 

інд

с.р.

 

 

1

2

3

 

4

 

5

 

6

 

7

 

8

 

9

 

10

 

11

 

12

13

 

 

 

 

 

 

 

 

Модуль 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Змістовий модуль 1. Назва

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1."Екокультура особистості"

6

 

2

 

 

 

 

 

 

 

4

 

6

 

2

 

 

 

 

 

 

 

4

 

як навчальна дисципліна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Теоретичні основи еко-

10

 

2

 

2

 

 

 

 

 

6

 

10

 

 

 

2

 

 

 

 

 

8

 

культури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Структура екокультури

16

 

2

 

4

 

2

 

 

 

8

 

16

 

 

 

 

 

2

 

 

14

 

особистості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Екологічна безпека су-

12

 

 

 

2

 

2

 

 

 

8

 

12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12

 

часної освіти. Екологія ін-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

формаційного простору

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Етноекопедагогіка. Ноо-

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

сферна педагогіка (тема

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

винесена на самостійне

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

опрацювання)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Разом за змістовим мо-

54

 

6

 

8

 

4

 

 

 

36

 

 

 

2

 

2

 

2

 

 

48

 

дулем 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Усього годин

54

 

6

 

8

 

4

 

 

 

36

 

54

 

2

 

2

 

2

 

 

48

 

 

Форма контролю якості засвоєння змісту курсу

 

 

 

 

 

 

 

ЗАЛІК

 

 

 

Теми практичних занять

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ғ

 

 

 

 

 

Назва теми

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кількість

 

з/п

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

годин

 

1

Теоретичні основи екокультури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

Структура екокультури особистості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

3.

Екологічна безпека сучасної освіти. Екологія інформаційного простору

 

 

 

 

 

 

2

 

Теми лабораторних занять

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ғ

 

 

 

 

 

Назва теми

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кількість

 

з/п

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

годин

 

1

Структура екокультури особистості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

Екологічна безпека сучасної освіти. Екологія інформаційного простору

 

 

 

 

 

 

2

 

Самостійна робота

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ғз/п

 

 

 

 

Назва теми

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кількість годин

 

1

"Екокультура особистості" як навчальна дисципліна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

2

Теоретичні основи екокультури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

3

Структура екокультури особистості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

 

4

Екологічна безпека сучасної освіти. Екологія інформаційного простору

 

 

 

 

 

8

 

 

5

Етноекопедагогіка. Ноосферна педагогіка (тема винесена на самостійне

 

 

 

 

 

10

 

 

 

опрацювання)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Разом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

36

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Самостійна робота є невід’ємною складовою вивчення навчальної дисципліни "Екокультура особистості" Вона здійснюється за такими напрямками:

підготовка теоретичних питань та виконання практичних завдань до семінарських занять;

конспектування першоджерел;

підготовка рефератів;

виконання індивідуальних (професійно-орієнтованих) завдань;

підготовка до підсумкової модульної роботи;

підготовка до заліку.

Підготовка теоретичних питань до семінарських занять передбачає опрацювання теми за питаннями семінарського заняття. Ці питання можуть розглядатися під час лекції або повністю виноситися на самостійне опрацювання.

Алгоритм підготовки.

Визначте питання для підготовки (мають бути розглянути усі питання, вказані у плані семінарського заняття).

Візьміть у бібліотеці університету (читальному залі або на кафедрі) джерела, зазначені у списку основної (або додаткової — у разі необхідності глибокого дослідження питання) літератури. При підборі літератури Ви можете користуватися бібліотечними каталогами (алфавітним, предметним або систематичним).

Визначте розділи (теми або параграфи), у яких розкрито питання семінарського заняття.

Прочитайте ці розділи.

Складіть план (простий або складний) відповіді на кожне питання.

Визначте основні поняття, які Ви повинні засвоїти.

Проаналізуйте, як опрацьований матеріал пов’язаний з іншими питаннями теми.

Для кращого засвоєння та запам’ятовування матеріалу складіть короткий конспект, схеми, таблиці з опрацьованого матеріа-

лу.

Визначте проблеми в опрацьованому матеріалі, які Ви недостатньо зрозуміли. З цими питаннями Ви можете звернутися на консультації до викладача.

Перевірте, як Ви засвоїли опрацьоване питання. Ви можете це зробити, відповівши на тестові питання до теми або розв’язавши практичні завдання.

Виконання практичних завдань до семінарських занять передбачає розв’язання запропонованих задач або проведення самостійних досліджень, передбачених робочою програмою з дисципліни.

Алгоритм підготовки.

Ознайомтеся з планом семінарського заняття.

Перегляньте теоретичний матеріал, необхідний для виконання завдання.

Якщо Ви виконували подібні завдання, перегляньте їх.

Виконуйте практичні завдання заняття, дотримуючись інструкції, наведеного алгоритму.

Результати виконання практичного завдання подайте у формі звіту.

Здайте звіт викладачу у зазначений термін.

Конспектування першоджерел передбачає поглиблений розгляд окремих питань теми. Для конспектування можуть пропонуватися статті з фахових журналів, розділи монографій або підручників.

Алгоритм підготовки.

Прочитайте запропоноване першоджерело.

Правильно оформіть бібліографію першоджерела (автор, назва, вихідні дані).

Складіть план (простий або складний).

Для кожного пункту плану виділіть основні положення проблеми, яка висвітлюється у першоджерелі.

Відтворіть зміст прочитаного тексту у вигляді тез або анотації, використовуючи, при потребі, схеми, таблиці, графіки тощо.

Для самоперевірки перекажіть статтю, використовуючи власний конспект.

Підготовка рефератів передбачає глибокий та детальний аналіз проблеми, винесеної у назву реферату.

Алгоритм підготовки.

Ознайомтеся з вимогами до реферату.

Оберіть тему реферату.

Підберіть літературу, у якій розкривається тема реферату. При підборі літератури Ви можете користуватися бібліотечними каталогами (алфавітним, предметним або систематичним).

Складіть план реферату.

Опрацюйте літературні джерела, користуючись порадами до конспектування першоджерел.

Систематизуйте опрацьований матеріал відповідно до плану реферату.

Дайте власний критичний аналіз та оцінку висвітленої проблеми.

Оформіть реферат відповідно до вимог.

Здайте реферат викладачу у зазначений термін.

Вимоги до написання реферату

1. Титульний аркуш реферату включає повну назву університету і кафедри, на якій виконано реферат. Нижче розміщується назва реферату. Далі зазначається прізвище, ім'я і по-батькові студента, що виконав реферат, назва факультету і групи, прізвище викладача, під керівництвом якого написано реферат. Внизу аркуша по центру вказується місто і рік написання реферату.

2.На другій сторінці розміщується зміст реферату із вказівкою сторінок початку кожного пункту реферату. Він не може повторювати назви або структуру використаних для написання реферату джерел. Автор реферату повинен самостійно скласти план викладу обраної теми і відобразити це у змісті.

3.Об'єм реферату складає 10 і більше сторінок формату А-4, інтервал – одинарний, поля – 1,5см. Розмір шрифту – 14. Реферат може бути написаний і власною рукою з відповідним коректуванням об'єму.

4.При написанні реферату необхідно використати не менше 4 джерел із списку літератури по даній темі, які повинні бути вказані в алфавітному порядку на останній сторінці реферату.

5.Література для написання реферату може бути використана із вказаного викладачем переліку, рекомендована на лекціях або семінарах. Найкраще, коли література для розкриття теми підбирається студентом самостійно, оскільки це складає невід'ємну частину роботи над рефератом і враховується при його оцінці.

6.Тему реферату, вибрану із загального переліку тем, студент може розширити, внести певні зміни у назву, але попередньо узгодивши це із викладачем.

7.При прямому цитуванні одного із джерел у кінці цитати у квадратних дужках вказується номер джерела за списком літератури до реферату і - через кому – сторінка цитованого тексту.

8.Текст реферату повинен оформлятися від першої або третьої особи (―Я‖, ―Автор реферату‖ і т. п.), а не від імені автора джерела (книги, статті, монографії тощо) і не безособово. Повинна бути присутня оцінка книги або іншого джерела з позицій автора реферату.

9.Реферат є формою наукової роботи, тому виклад матеріалів у ньому повинен ґрунтуватися на доказах, підтвердженнях, послідовності, системі, а не на емоціях і бажаннях автора.

Виконання індивідуальних (професійно-орієнтованих) завдань має на меті вироблення умінь, необхідних для вирішення професійних завдань.

Алгоритм виконання

Ознайомтеся з вимогами до індивідуального завдання.

Ознайомтеся зі змістом індивідуального завдання.

Визначте, чи доводилося Вам виконувати подібні завдання.

Проаналізуйте теоретичний матеріал, необхідний для виконання індивідуального завдання.

Визначте питання, на які Ви не можете дати відповіді самостійно, та зверніться з ними на консультації до викладача.

Конкретизуйте завдання, які Ви маєте вирішити в ході виконання індивідуального завдання.

Складіть розгорнутий план виконання завдання.

Підберіть методи виконання завдання.

Виконайте індивідуальне завдання відповідно до плану.

Проаналізуйте, чи всі поставлені завдання Ви виконали.

Внесіть, при потребі, корективи до виконаного завдання.

Оформіть завдання відповідно до вимог.

Здайте завдання викладачу у зазначений термін.

Підготовка до підсумкових модульних робіт (ПМР) і заліку має на меті узагальнення та систематизацію знань з окремого модуля або дисципліни в цілому.

Алгоритм виконання

Ознайомтеся з переліком питань та завдань до ПМР, екзамену.

Підберіть підручники, інструктивно-методичні матеріали або іншу довідкову літературу, необхідну для підготовки (її перелік Ви можете знайти в інструктивно-методичних матеріалах до модуля або курсу).

Перегляньте зміст кожного питання, користуючись власними конспектами або підручниками.

Визначте рівень знань з кожного питання.

Визначте питання, які потребують ретельнішої підготовки (опрацювання додаткової літератури, складання конспектів, схем, розв’язання окремих типів задач тощо). З цією метою зверніться до алгоритму підготовки теоретичних питань та вказаних практичних завдань до семінарських занять.

Для самоперевірки перекажіть теоретичні питання, виконайте практичне завдання.

Примітка

При виконанні завдань, винесених на самостійне опрацювання, Ви можете звертатися за консультацією до викладача. Про час проведення консультацій повідомляє викладач.

Теми, які у повному обсязі виносяться на самостійне опрацювання, та індивідуальні завдання студент має здати викладачу на консультації (дату проведення консультації повідомляє викладач).

І модуль "Теоретико-методологічні основи та практичні аспекти формування екокультурної компетентності майбутнього соціального педагога"

ПЕРЕЛІК І ЗМІСТ ТЕМ

ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС

Тема 1. "ЕКОКУЛЬТУРА ОСОБИСТОСТІ" ЯК НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

План лекції

1."Екокультура особистості" у структурі професійної підготовки соціального педагога в умовах вузу.

2.Сутність базових категорій та понять курсу "Екокультура особистості".

3.Характеристика змістового компонента курсу "Екокультура особистості".

Мета лекції: Розкрити теоретико-методологічні підходи до розуміння сутності понять ″екокультура″, ″екокультура особистості″. Виявити значущість екокультури у професійному становленні та особистому житті на сучасному етапі розвитку цивілізації. Розвивати логічне мислення студентів, уміння аналізувати, знаходити міжпредметні зв’язки під час ознайомлення з новою темою на лекції. Виховувати прагнення до саморозвитку, самопізнання у формуванні власної екокультури.

Професійна спрямованість: Зміст лекції вводить студентів у розуміння сутності понять ″екокультура особистості″, ″екокультура соціального педагога″, ″екокультурна компетентність″ як важливих складових формування професійної компетентності майбутнього конкурентоспроможного соціального педагога, здатного до ефективної соціальнопедагогічної діяльності у сучасному соціально-виховному просторі відповідно до міжнародних стандартів у даній галузі та вимог сьогодення.

Базові категорії: екокультура, екокультура особистості, екокультурна свідомість, екокультурні відношення, екокультурна діяльність, екокультурні стереотипи

Короткий виклад змісту лекції. "Екокультура особистості" як навчальної дисципліни у структурі фахової підготовки за спеціальністю "Соціальна педагогіка" (предмет, мета, головні завдання). Анотація курсу "Екокультура особистості". Теоре- тико-методологічні основи курсу. Соціально-педагогічна діяльність як одна із важливих ланок у вирішенні проблем, пов’язаних із духовною, екологічною, соціально-економічною кризами. Роль соціального педагога у створенні умов для знаходження людиною шляхів гармонії з довкіллям, собою, можливостей порятунку душі і тіла, саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації у певних сферах життєдіяльності. Екокультура особистості у структурі професіограми соціального педагога. Екокультура соціального педагога як компонент його загальної культури, що проявляється в професійній діяльності. Умови ефективності формування екокультури майбутнього соціального педагога під час навчання у вузі (забезпечення міждисциплінарного підходу, реалізація регіональної специфіки формування гармонії людини з довкіллям у просторі певної етнокультури, включення студентів у активну екокультурну діяльність протягом усіх років навчання у вузі тощо).

Аналіз базових категорій та понять курсу Екокультура. Екокультурна свідомість. Екокультурні стереотипи. Екокультурні відношення. Екокологічно доцільна поведінка. Екокультура особистості. Екокультурна компетентність. Екокультура соціального педагога. Екокультурна компетентність соціального педагога.

Аналіз наукових джерел та інформаційних носіїв вивчення курсу "Екокультура особистості". Характеристика змістового компонента курсу "Екокультура особистості" ("Еко" як помешкання, місце пребування душі у тілі людини. Тіло як храм душі. Гармонія фізичного і духовного. Емоційно-почуттєва, духовна сфера людини. Інформаційно-мисленнєва діяльність. Вивчення проблем довкілля: благоустрій помешкання, спілкування з природним середовищем в історії етноспільнот; взаємодія у системі "людина-Всесвіт" — взаємодія планет і людини, гармонія космосу, учення про Ноосферу, космічна сутність людини).

Питання по темі для самостійного вивчення:

1.Деякі сучасні філософи трактують поняття ″еко″ як ″помешкання для Душі″. Підберіть матеріал, який стверджує чи заперечує цю думку.

2.Під час навчання у ЗОШ Ви досить часто зустрічалися з таким поняттям як ″екологічне виховання″. Чи погоджуєтеся Ви із усталеною думкою щодо трактування сутності даного поняття? Якщо ні – то чому? Аргументуйте свою думку.

Питання для самоаналізу та самоперевірки:

1.Як Ви розумієте сутність поняття ″свідомість″?

2.Якщо ″еко″ - помешкання для Душі, то яке означення Ви дасте категорії ″екокультурна свідомість″.

3.Що Ви розумієте під поняттям ″відношення″,″діяльність″, ″стереотип″?

4.Ваші міркування щодо сутності поняття ″екокультура″, ″екокультура особистості ″, ″екокультурна компетентність″.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1.Борейко В.Е., Подобайло А.В. Екологічна етика. Навчальний посібник. — Київ: Фітосоціоцентр, 2004. — 116 с.

2.Бурова О.Г. Культура здоровья – составной компонент общей культуры личности // Материалы всеукраинской научно-методической конференции "Здоровье и образование: проблемы и перспективы" / Гл. ред. А.Г. Рыбковский – Донецк: ДонГУ. - 2000. – 416 с.

3.Вишневський О. І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: Навч. посіб. — 3-тє вид., доопрац. і доп. — К.: Знання, 2008. —

566с. — С. 338-373.

4.Грабовська І. М. Формування екологічної культури особистості (українознавчий контекст): Автореферат дис. …канд.. пед. наук:

13.00.01.— К., 1994. — 17 с.

5.Крисаченко В. С. Екологічна культура: теорія і практика: Навч. посіб. / В. Крисаченко. – К.: Заповіт, 1996. — 352 с.

6.Кузнєцов Е. Новая Валеология Нового Времени. 1999 — 224 с.

7.Купцова С. А. Дидактическая модель развития экологической культуры студентов в процессе гуманитарной подготовки в вузе (на примере изучения курса "Психология"): Автореф. дисс…. канд. пед. наук. — Великий Новгород: Новгородский государственный университет имени Ярослава Мудрого, 2007. — 26 с.

8.Нечепоренко Л. С. Методологія і ідеологія онто-інвайронментальної педагогіки (Педагогіка гармонізації і злагоди особистості з довкіллям): Моногр. / Нечепоренко Л. С. — Х.: ХНУ, 2003. — 206 с.

9.Нечепоренко Л. С. Онто-інвайронментальна педагогіка як основа формування особистісно-індивідуальної культури педагога / Вісник Харківського національного університету. Серія "Наукові записки кафедри педагогіки". — 2008. — Вип. 20/21 // Електронна версія: ресурс доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/natural/vkhnu/Nzkp/2008_20/21.htm

10.От педагогики жизни к педагогике эволюции жизни (по выступлениям автора теории ―Педагогики Эволюции‖ Т. Ф. Акбашева): Учебное пособие. Часть первая / Составитель: А.А.Шендорович. — М., 1995. — 37 с. // Электронный вариант. Ресурс доступа: www.genofund3000.ukrmed.info.

11.Психология здоровья: Учебник для вузов / Под ред. Г. С. Никифорова. — СПб: Питер, 2006. — 607 с.: ил. — (Серия "Учебник для вузов").

12. Роговая О. Г. Становление эколого-педагогической компетентности специалиста в области образования: Автореф. дисс. док. пед. наук. — Санкт-Петербург: Российский государственный педагогический университет им. А.И.Герцена, 2008. — 40 с.

13.Романенко М.І. Освіта як об'єкт соціально-філософського аналізу. Наукова монографія. — Дніпропетровськ: Дніпропетровський інститут освіти, 1998.

14.Ситаров В.А., Пустовойтов В.В. Социальная экология: Учеб. пособ. для студ. высш. пед. учеб. заведений. — М., 2000. — 280 с.

15.Теорії і методи соціальної роботи: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Т. В. Семигіної, І. І. Миговича. ─ К.: Академвидав, 2005. ─ 328 с. (Альма-матер). ─ С. 62-72.

16.Швидка С. О. Культурна взаємодія як складова екокультури особистості майбутнього соціального педагога // Електронна версія: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchu/N123/N123p154-158

Тема 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОКУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ

План лекції

1.Актуальність екологізації людської діяльності та суспільної свідомості у сучасних умовах розвитку цивілізації.

2.Елементи структури екокультури (екокультурні стереотипи, екологічна свідомість, екологічні відношення, екологічно доцільна поведінка).

3.Функції екологічної свідомості.

4.Класифікація типів екокультури особистості.

5.Екокультура як діяльність (сутність поняття, класифікація: екологія трудової діяльності, екологія освітньої діяльності, екологія дозвіллєвої діяльності).

Мета лекції: Ознайомити студентів з сучасними підходами до розуміння структури екокультури особистості; сприяти усвідомленню значущості екокультури в особистому та професійному просторі на сучасному етапі розвитку цивілізації; проаналізувати деякі механізми впровадження наукових знахідок у площині екокультури особистості у практику соціальнопедагогічної діяльності; сприяти формуванню умінь проектувати гармонійні начала у взаємодії з самим собою та довкіллям (природним і соціальним).

Професійна спрямованість: Зміст лекції сприяє розкриттю деяких механізмів впровадження наукових знахідок у площині екокультури особистості у професійний простір соціального педагога; формує навички гармонійних начал у взаємодії із соціальним середовищем, що особливо важливе для соціального педагога під час роботи з різними категоріями клієнтів.

Базові категорії: екологізація, екокультура, екокультура особистості, типи екокультури особистості, екологічна свідомість, екокультурні відношення, екокультурна діяльність, екокультурні стереотипи, екокультура пристосування, екокультура особистої достатності, екокультура оптимізму, екокультура песимізму, екокультура абсолютизації екологічних знань, екокультура гармонії, онтопедагогіка, педагогіка гармонізації і злагоди особистості з довкіллям, типи взаємодії, спілкування.

Короткий виклад змісту лекції. Актуальність екологізації людської діяльності та суспільної свідомості у сучасних умовах розвитку цивілізації. Педагогіка гармонізації і злагоди особистості з довкіллям. Онтопедагогіка (педагогіка особистості) про закономірності виховання індивідуума з урахуванням його генетичних задатків та соціальних орієнтацій. Положення про те, що окрема індивідуальність не буває щасливою наодинці, тому виникає нагальна потреба виховувати її так, щоб вона розуміла, що поруч живуть інші неординарні особистості; що своєю діяльністю та намірами вона впливає на них; довкілля (соціальне й природне) зазнає змін від її поведінки і, в свою чергу, стає спроможним впливати на кожного із суб’єктів життєвого простору. Пошук можливих умов гармонізації поведінки особи з довкіллям з метою збереження миру, злагоди, певної рівноваги, запобігання конфліктів різних рівнів. Вивчення теорії і практики виховання, що забезпечує гармонійний розвиток особистості, здатної жити у злагоді з природою і суспільством, спроможної домагатись успіху в професійно-соціальній діяльності. Концепція формування особистісної культури індивіда як умови наближення його до стану гармонії, готовності до взаємодії, збереження рівноваги як основи успіху, отримання насолоди від життя, миру і спокою у суспільстві, на планеті Земля. Визнання єдності світу — матеріального, фізичного, духовного.

Теоретичні основи екокультури. Елементи структури екокультури (екокультурні стереотипи, екологічна свідомість, екокультурні відношення, екологічно доцільна поведінка). Визначення типів взаємодії (за А. Скворцовим): аморальний, утилітарний, теоретичний (науковий), естетичний. Екокультурні відношення. Розуміння екокультури як джерела Світла, Добра, Любові. Психологія здоров’я в структурі курсу "Екокультура особистості". Спілкування як найвищий рівень взаємодії. Закони екокультури, за якими діють суб’єкти спілкування (культ Світла, Добра, Любові). Функції екологічної свідомості (регулятивна,

пізнавальна, нормативна, прогностична, виховна). Екокультура як світоглядний образ світу. Принципи екологічного гуманізму.

Екокультура як діяльність (сутність поняття, класифікація: екологія трудової діяльності, екологія освітньої діяльності, екологія дозвілєвої діяльності). Екокультура особистості (сутність поняття, функції). Класифікація типів екокультури особистості. Екокультура пристосування. Екокультура особистої достатності. Екокультура оптимізму. Екокультура песимізму. Екокультура абсолютизації екологічних знань. Екокультура гармонії.

Питання по темі для самостійного вивчення:

1.Екологія дитинства у структурі екокультури особистості.

2.Сутність і структура поняття ″екологічна безпека сучасної освіти″.

3.″Педагогіка культури здоров’я": власні підходи до розуміння сутності культури здоров’я, її значення у житті сучасної людини.

Питання для самоаналізу та самоперевірки:

1.Пригадайте, які поняття Ви засвоїли, вивчаючи шкільний курс "Екологія людини".

2.Чим запам’ятався зміст курсу "Безпека життєдіяльності"»

3.Які знання із курсів "Екологія людини" і "Безпека життєдіяльності" можна використати під час засвоєння курсу "Екокультура особистості".

4.Як Ви розумієте поняття "здоров’я", "хвороба"?. Свою думку аргументуйте.

5.Що означає поняття "всьому свій час і своє місце"?

6.Що мав на увазі Сократ, стверджуючи "Людино, пізнай себе — і ти пізнаєш світ".

7.Ваше розуміння понять "ноосфера", "ноосферна педагогіка".

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1.Болтівець С. І. Педагогічна психогігієна: теорія та методика: Монографія. — К.: Редакція "Бюлетеня Вищої атестаційної комісії Украї-

ни", 2000. — 302 с.

2.Борейко В.Е., Подобайло А.В. Екологічна етика. Навчальний посібник. — Київ: Фітосоціоцентр, 2004. — 116 с.

3.Вишневський О. І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: Навч. посіб. — 3-тє вид., доопрац. і доп. — К.: Знання, 2008. —

566с. — С. 338-373.

4.Крисаченко В. С. Екологічна культура: теорія і практика: Навч. посіб. / В. Крисаченко. – К.: Заповіт, 1996. — 352 с.

5.Купцова С. А. Дидактическая модель развития экологической культуры студентов в процессе гуманитарной подготовки в вузе (на примере изучения курса "Психология"): Автореф. дисс… канд. пед. наук. — Великий Новгород: Новгородский государственный университет имени Ярослава Мудрого, 2007. — 26 с.

6.Маркарян Э.С. Узловые проблемы теории культурной традиции // Советская этнография / — 1981/ — ғ 2. — С. 81.

7.Нечепоренко Л. С. Методологія і ідеологія онто-інвайронментальної педагогіки (Педагогіка гармонізації і злагоди особистості з довкіллям): Моногр. / Нечепоренко Л. С. — Х.: ХНУ, 2003. — 206 с.

8.Нечепоренко Л. С. Онто-інвайронментальна педагогіка як основа формування особистісно-індивідуальної культури педагога / Вісник Харківського національного університету. Серія "Наукові записки кафедри педагогіки". — 2008. — Вип. 20/21 // Електронна версія: ресурс доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/natural/vkhnu/Nzkp/2008_20/21.htm.

9.От педагогики жизни к педагогике эволюции жизни ((по выступлениям автора теории ―Педагогики Эволюции‖ Т.Ф.Акбашева): Учебное пособие. Часть первая / Составитель: А.А.Шендорович. — М., 1995. — 37 с. // Электронный вариант. Ресурс доступа: www.genofund3000.ukrmed.info.

10.Психология здоровья: Учебник для вузов / Под ред. Г. С. Никифорова. — СПб: Питер, 2006. — 607 с.: ил. — (Серия "Учебник для вузов").

11.Ситаров В.А., Пустовойтов В.В. Социальная экология: Учеб. пособ. для студ. высш. пед. учеб. заведений. — М., 2000. — 280 с.

12.Тарасенко Н.Ф. Природа, технология, культура. – К., 1985. – 374с.

13.Теорії і методи соціальної роботи: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Т. В. Семигіної, І. І. Миговича. ─ К.: Академвидав, 2005. ─ 328 с. (Альма-матер). ─ С. 62-72.

14.Хесле В. Философия и экология. — М.: Ками, 1994. — 192с.

15.Швидка С. О. Культурна взаємодія як складова екокультури особистості майбутнього соціального педагога // Електронна версія: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchu/N123/N123p154-158.

16.Ахмедова А. М. Формирование экологической культуры подростков в полиэтнической среде: Автореф. канд. пед. наук. — Махачкала: ГОУВПО "Дагестанский государственный педагогический университет", 2008. — 19 с.

17.Бурова О.Г. Культура здоровья — составной компонент общей культуры личности // Материалы всеукраинской научнометодической конференции "Здоровье и образование: проблемы и перспективы" / Гл. ред. А.Г. Рыбковский – Донецк: ДонГУ. - 2000. –

416с.

18.Вернадский В.И. Размышления натуралиста, Кн.1. Пространство и время в неживой и живой природе. — М.: Наука, 1975. — 174 с.

19.Глухова Г.Г. Аксіологічні засади формування екологічної культури студентів вищих технічних навчальних закладів [Текст]: автореф. дис. канд. пед. наук. за спец. 13.00.07 / Г. Г. Глухова; Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. — Київ, 2008. —

23с.

20.Грабовська І. М. Формування екологічної культури особистості (українознавчий контекст): Автореферат дис. …канд.. пед. наук:

13.00.01.— К., 1994. — 17 с.

21.Дежникова Н. С. Экологическое воспитание в контексте социокультурной динимики // Педагогика. — 2002. — ғ10. — С. 51-56.

22.Кармаев Н. А. Современные проблемы экологии человека / Отчуждение человека в перспективе глобализации мира. Сб. статей. Выпуск I / Под ред. Маркова Б.В., Солонина Ю.Н., Парцвания В.В. — Санкт-Петербург: Издательство "Петрополис",, 2001. С. 87-99.

23.Кисельов М.Екологічна свідомість українців: традиція та сьогодення. // Вісник НАН України. ─ 1998. ─ ғ7-8.

24.Ліпич І. І. Екологічна діяльність як складова соціокультурного процесу [Текст]: автореф. дис. канд. філософ. наук. за спец. 09.00.03 / І. І. Ліпич; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. — Київ, 2008. — 17 с.

25.Ліпич І.І. Освіта та виховання в системі екологічних знань / І.І.Ліпич // Вісник Харківського університету. – ғ400/5, 1998. – С.38-43. – (Буття людини, природа та соціум: соціально-філософські виміри).

26.Маєвська Л. Етнокультура як механізм адаптації індивіда до навколишнього середовища: історичні аспекти та сучасні виховні моделі / Особистісно-орієнтовані педагогічні технології у початковій освіті: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, Тернопіль,

4-5 травня 2006 року. — Тернопіль, 2006. — 132с. — С.52-56.

27.Маєвська Л. Формування культури взаємодії індивіда з природою як один із аспектів етнокультурного виховання / Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. — 2006. — Вип.29. — С.144-147.

28.Манжелеев Г.Н., Латышева Т.В., Тарапата Н.И., Попов Б.Г., Антонов В.А., Заведея Т.Л. Культура здоровья молодежи как проблема социальной педагогики / Педагогiка, психологiя та медико-бiологiчнi проблеми фiзичного виховання i спорту: Наукова монографія за редакцією Єрмакова С. С. — Харків: ХДАДМ (ХХПI), 2006. — ғ10. 251 с. — С. 207-211.

29.Нечепоренко Л. С. Онто-інвайронментальна педагогіка як основа формування особистісно-індивідуальної культури педагога / Вісник Харківського національного університету. Серія "Наукові записки кафедри педагогіки". — 2008. — Вип. 20/21 // Електронна версія: ресурс доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/natural/vkhnu/Nzkp/2008_20/21.htm.

30.От педагогики жизни к педагогике эволюции жизни ((по выступлениям автора теории ―Педагогики Эволюции‖ Т.Ф.Акбашева): Учебное пособие. Часть первая / Составитель: А.А.Шендорович. — М., 1995. — 37 с. // Электронный вариан доступа: www.genofund3000.ukrmed.info.

31.Пономарьова Г. Ф. Педагогічні умови формування екологічної культури студентів педколеджу: Дис… канд.. пед. наук: 13.00.01. — Х.,

1997. — 175 с.

32. Роговая О. Г. Становление эколого-педагогической компетентности специалиста в области образования: Автореф. дисс. док. пед. наук. — Санкт Петербург: Российский государственный педагогический университет им.А.И.Герцена, 2008. — 40 с.

33.Швидка С. О. Культурна взаємодія як складова екокультури особистості майбутнього соціального педагога // Електронна версія: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchu/N123/N123p154-158

34.Шишкина Е. А. Социальное конструирование экологической культуры на региональном уровне глобализации: Автореф. дисс... доктора социол. наук. — Саратов: ГОУ ВПО "Саратовский государственный технический университет", 2009. — 40 с.

35.Якименко О. Г. Формування екологічної культури студентів лісотехнічних вузів / Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія ғ11. Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Управління: збірник наукових праць. — Випуск 8. — К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. — 170 с. — С. 95-100.

36.Ярмак О. В. Фактори формування екологічної культури особистості в умовах суспільства ризику [Текст]: автореф. дис. канд. соціол. наук. / О.В. Ярмак; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Х., 2004. — 20 с.

37.Ясінська Н. В. Розвиток екологічної культури вчителя в системі післядипломної освіти [Текст]: автореф. дис. канд. пед. наук. за спец. 13.00.04 / Н. В. Ясінська; Тернопільський державний університет імені Володимира Гнатюка. — Тернопіль, 2001. — 19 с.

Тема 3. КАТЕГОРІЯ "СТРУКТУРА ЕКОКУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ" У МОДЕЛІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

План лекції

1.Складові структури екокультури особистості.

2.Екокультура соціального педагога (сутність поняття, функції, модель формування, екокультурна компетентність).

3.Екокультура особистості" як галузь наукових досліджень майбутніх соціальних педагогів.

Базові категорії: екокультура особистості, екологія людини, екологія буття, екологія дитинства, екологія свідомості, екологія думки, екологія мови, екологія спілкування, екологія емоцій і почуттів, екологія освітнього простору, екологія інформаційного простору, гармонія, духовне благополуччя, здоров’я, валеологія, екокультурна компетентність соціального педагога, екофільність.

Короткий виклад змісту лекції. Структура екокультури особистості. Екологія людини. Екологія буття. Екологія дитинства. Екологія свідомості та думки людини. Корпоративна складова екокультури особистості (екологія мови та спілкування). Концепція Л. В. Безукладової "Екологія думки людини" ("Людина думками пише власну долю"). Екологія інформаційного простору.

Екокультура соціального педагога (сутність поняття, функції, модель формування, екокультурна компетентність). Аналіз функцій екокультури соціального педагога (мотиваційно-спонукальна, гностична, технологічна, рефлексивна). Культура емоцій та почуттів у структурі екокультури майбутнього соціального педагога. Модель формування екокультури майбутнього соціального педагога (цілі та завдання; комплекс педагогічних технологій і засобів; взаємозв’язок педагогічного змісту і методичного забезпечення процесу професійної підготовки — активізація екокультурного стилю мислення, екогуманістична поведінка студентів, організація екокультурно орієнтованої навчально-дослідної та науково-дослідної діяльності; розробка і реалізація екокультурних програм, проектів; організація практико-орієнтованої екокультурної діяльності студентів та викладачів; адекватне використання інтерактивних, проблемних, евристичних технологій навчання, можливостей різних педагогічної практики, комп’ютерних технологій в екокультурній освіті тощо).

Гармонія особистості (сутність поняття, здоров’я і гармонія, параметри культури здоров’я). Гармонія зовнішнього і внутрішнього простору особистості. Гармонія особистості як соціально-педагогічна проблема. Гармонія відношень особистості.

Екологічна безпека сучасної освіти (психологічне, соціальне, духовне благополуччя сучасного освітнього простору). Структура здоров’я. Валеологія в екокультурі особистості. Головні чинники догляду за здоров’ям у межах освітнього простору. Фізична культура і здоров’я. Пошуки джерел здоров’я. Енергетика організму. Екологія інформаційного простору. Діагностика екокультурної вихованості (визначення критеріїв, показників, рівнів).

"Екокультура особистості" як галузь наукових досліджень. Екопедагогіка. Екофільність як риса етнокультури. Культ здоров’я як феномен буття. Календарно-обрядове коло у формуванні екокультури майбутніх соціальних педагогів. Міфологія про гармонію взаємовідносин у системі "людина-природа". Система психофізичного виховання дітей та молоді у козацькій педагогіці. Природа як чинник розвитку духовності в людині. Ноосферна педагогіка ("Педагогіка життя", "Педагогіка культури здоров’я", "Педагогіка культури життя", "Педагогіка еволюції життя", "Педагогіка самотворення")

Питання по темі для самостійного вивчення:

1.Сутність поняття «здоров’я» з позицій сучасних підходів.

2.Параметри культури здоров’я.

3.Екологія інформаційного простору.

4.Пекдагогіка самотворення

Питання для самоаналізу та самоперевірки:

1.Що Ви вкладаєте у вислів «Людина думками пише власну долю»?

2.Охарактеризуйте екологію сучасної освіти.

3.У чому полягає соціальне благополуччя сучасного освітнього простору ЗОЗ.

4. Ваш підхід до розуміння вислову «екофільність як визначальна риса української етнокультури».

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1.Болтівець С. І. Педагогічна психогігієна: теорія та методика: Монографія. — К.: Редакція "Бюлетеня Вищої атестаційної комісії Украї-

ни", 2000. — 302 с.

2.Вишневський О. І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: Навч. посіб. — 3-тє вид., доопрац. і доп. — К.: Знання, 2008. —

566с. — С. 338-373.

3.Крисаченко В. С. Екологічна культура: теорія і практика: Навч. посіб. / В. Крисаченко. — К.: Заповіт, 1996. — 352 с.

4.Купцова С. А. Дидактическая модель развития экологической культуры студентов в процессе гуманитарной подготовки в вузе (на примере изучения курса "Психология"): Автореф. дисс…. канд. пед. наук. — Великий Новгород: Новгородский государственный университет имени Ярослава Мудрого, 2007. — 26 с.

5.Маркарян Э.С. Узловые проблемы теории культурной традиции // Советская этнография/ — 1981/ — ғ 2. — С. 81.

6.Нечепоренко Л. С. Методологія і ідеологія онто-інвайронментальної педагогіки (Педагогіка гармонізації і злагоди особистості з довкіллям): Моногр. / Нечепоренко Л. С. — Х.: ХНУ, 2003. — 206 с.

7.Нечепоренко Л. С. Онто-інвайронментальна педагогіка як основа формування особистісно-індивідуальної культури педагога / Вісник Харківського національного університету. Серія "Наукові записки кафедри педагогіки". — 2008. — Вип. 20/21 // Електронна версія: ресурс доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/natural/vkhnu/Nzkp/2008_20/21.htm.

8.От педагогики жизни к педагогике эволюции жизни ((по выступлениям автора теории ―Педагогики Эволюции‖ Т.Ф.Акбашева): Учебное пособие. Часть первая / Составитель: А.А.Шендорович. — М., 1995. — 37 с. // Электронный вариант. Ресурс доступа: www.genofund3000.ukrmed.info.

9.Психология здоровья: Учебник для вузов / Под ред. Г. С. Никифорова. — СПб: Питер, 2006. — 607 с.: ил. — (Серия "Учебник для вузов").

10.Романенко М.І. Освіта як об'єкт соціально-філософського аналізу. Наукова монографія. — Дніпропетровськ: Дніпропетровський інститут освіти, 1998.

11.Ситаров В.А., Пустовойтов В.В. Социальная экология: Учеб. пособ. для студ. высш. пед. учеб. заведений. — М., 2000. — 280 с.

12.Теорії і методи соціальної роботи: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Т. В. Семигіної, І. І. Миговича. ─ К.: Академвидав, 2005. ─ 328 с. (Альма-матер). ─ С. 62-72.

13.Трунов М., Китаев Л. Экология младенчества. Первый год. — М.: Центр "ЭКОЛОГИЯ СЕМЬИ" фирмы СОЦИННОВАЦИЯ, 1993. —

208с. — 32 вкл.

14.Хесле В. Философия и экология. — М.: Ками, 1994. — 192с.

15.Швидка С. О. Культурна взаємодія як складова екокультури особистості майбутнього соціального педагога // Електронна версія:

ресурс доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchu/N123/N123p154-158.

16.Бурова О.Г. Культура здоровья – составной компонент общей культуры личности // Материалы всеукраинской научно-методической конференции "Здоровье и образование: проблемы и перспективы" / Гл. ред. А.Г. Рыбковский – Донецк: ДонГУ. - 2000. – 416 с.

17.Видюк А.П., Демьяненко Е.А., Белогурова Л.В., Савельева С.К., Дойнова Е.А. Формирование культуры здоровья в образовательных программах // Материалы всеукраинской научно-методической конференции "Здоровье и образование: проблемы и перспективы" / Гл. ред. А.Г. Рыбковский – Донецк: ДонГУ. — 2000. — 416 с.

18.Глухова Г.Г. Аксіологічні засади формування екологічної культури студентів вищих технічних навчальних закладів [Текст]: автореф. дис. канд. пед. наук. за спец. 13.00.07 / Г. Г. Глухова; Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. — Київ, 2008. —

23с.

19.Грабовська І. М. Формування екологічної культури особистості (українознавчий контекст): Автореферат дис. …канд.. пед. наук:

13.00.01.— К., 1994. — 17 с.

20.Дежникова Н. С. Экологическое воспитание в контексте социокультурной динимики // Педагогика. — 2002. — ғ10. — С. 51-56.

21.Кармаев Н. А. Современные проблемы экологии человека / Отчуждение человека в перспективе глобализации мира. Сб. статей. Выпуск I / Под ред. Маркова Б.В., Солонина Ю.Н., Парцвания В.В. — Санкт-Петербург: Издательство "Петрополис", 2001. — С. 87-99.

22.Кисельов М.Екологічна свідомість українців: традиція та сьогодення. // Вісник НАН України. ─ 1998. ─ ғ7-8.

23.Купцова С. А. Дидактическая модель развития экологической культуры студентов в процессе гуманитарной подготовки в вузе (на примере изучения курса "Психология"): Автореф. дисс. канд. пед.наук. — Великий Новгород: Новгородский государственный университет имени Ярослава Мудрого, 2007. — 26 с.

24.Ліпич І. І. Екологічна діяльність як складова соціокультурного процесу [Текст]: автореф. дис. канд. філософ. наук. за спец. 09.00.03 / І. І. Ліпич; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. — Київ, 2008. — 17 с.

25. Ліпич І.І. Освіта та виховання в системі екологічних знань / І.І.Ліпич // Вісник Харківського університету. — 1998. — ғ 400 / 5. — С. 38-43. — (Буття людини, природа та соціум: соціально-філософські виміри).

26.Маєвська Л. Етнокультура як механізм адаптації індивіда до навколишнього середовища: історичні аспекти та сучасні виховні моделі / Особистісно-орієнтовані педагогічні технології у початковій освіті: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, Тернопіль, 4-5 травня 2006 року. — Тернопіль, 2006. — 132 с. — С. 52-56.

27.Маєвська Л. Формування культури взаємодії індивіда з природою як один із аспектів етнокультурного виховання / Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. — 2006. — Вип.29. — С. 144-147.