ПЕРЕДМОВА

Ми вирвалися на магістральний шлях розвитку власної

правничої ідеології, джерелами якої є звичаї, традиції укра-

їнського народу, українська культура, українська правнича

наука. У Сімейному кодексі України ожили у букві закону

думки тих науковців, яких уже немає серед нас, але праці

яких складають золотий фонд нашої української правничої

науки: Олександра Огоновського, Станіслава Дністрянського,

Володимира Бошка, Василя Маслова, Геннадія Матвєєва.

У Сімейному кодексі України Шевченків заповіт не цура-

тися свого виконаний сповна, як і настанова научатися чужо-

му. В цьому контексті Сімейний кодекс України є доказом

нашої інтеграції в європейську систему загальнолюдських

цінностей.

Запозичивши з європейського законодавства ряд правових

конструкцій, ми вносимо до загальноєвропейської правової

скарбниці чимало власних ідей, які можуть бути корисними

для людей, що живуть за межами України.

Сімейний кодекс України істотно відрізняється від попе-

редніх кодифікацій радянського періоду нашої історії.

Кодекс законів про сім'ю, опіку, шлюб і акти громадянсь-

кого стану був затверджений 3-ю сесією Всеукраїнського Цент-

рального Виконавчого Комітету Української СРР 31 травня

1926 р.1 Назва цього Кодексу була невдалою не лише через її

громіздкість. Кодекс - це складний і великий за обсягом за-

конодавчий акт, який сам є законом і кожна його норма є за-

коном. Тому словосполучення лкодекс законівы було помил-

ковим.

Невдала назва спричинила помилковість структури, адже

лшлюбы як одна із підстав створення сім'ї мав би посідати

перше місце.

Кодекс містив 162 статті і мав таку структуру:

Відділ І. Про сім'ю.

Розділ 1. Основні положення.

Розділ 2. Особисті права та обов'язки дітей і батьків.

Розділ 3. Майнові права та обов'язки дітей та батьків.

Розділ 4. Стягнення утримання (аліментів) з членів сільського

господарства (двору).

*~ЗУ УСРР. - 1926. - № 67-69. - Ст. 440.

ПЕРЕДМОВА

Розділ 5. Усиновлення (удочеріння).

Відділ II. Про опіку та піклування.

Розділ 1. Основні положення.

Розділ 2. Призначення і скасування опіки та піклування.

Розділ 3. Призначення та звільнення опікунів.

Розділ 4. Опікунські та піклувальницькі права й обов'язки.

Відділ НІ. Шлюб.

Розділ 1. Основні положення.

Розділ 2. Умови шлюбу.

Розділ 3. Недійсність шлюбу.

Розділ 4. Припинення шлюбу.

Розділ 5. Права й обов'язки подружжя.

Відділ IV. Про зміну громадянами своїх прізвищ та імен.

Відділ V. Визнання особи безвісно-відсутньою або померлою.

Кодекс про шлюб та сім'ю Української РСР був затвердже-

ний Законом УРСР від 20 червня 1969 р. і набув чинності з

1 січня 1970 р.1

Назва цього кодексу була значно кращою: коротшою,

лшлюбы та лсім'яы помінялися місцями. Але відносини у шлю-

бі - це також відносини сімейні. Нехтування цим призвело

до появи невдалого терміна лшлюбно-сімейніы відносини.

Кодекс (КпШС) містив 201 статтю і мав таку структуру:

Розділ І. Загальні положення.

Глава 1. Основні положення.

Глава 2. Законодавство про шлюб та сім'ю і його застосування.

Глава 3. Позовна давність.

Розділ II. Шлюб.

Глава 4. Порядок і умови укладання шлюбу.

Глава 5. Особисті права та обов'язки подружжя.

Глава 6. Майнові права та обов'язки подружжя.

Глава 7. Припинення шлюбу.

Глава 8. Надійність шлюбу.

Розділ НІ. Сім'я.

Глава 9. Загальні положення.

Глава 10. Особисті права та обов'язки батьків та дітей.

Глава 11. Права батьків та дітей на майно.

Відомості Верховної Ради УРСР. - 1969. - Додаток до № 26. -

Ст. 204.

ПЕРЕДМОВА

Глава 12. Аліментні обов'язки батьків та дітей.

Глава 13. Аліментні обов'язки інших членів сім'ї та родичів.

Глава 14. Усиновлення (удочеріння).

Розділ IV. Опіка та піклування.

Глава 15. Загальні положення.

Глава 16. Встановлення опіки і піклування.

Глава 17. Призначення опікунів і піклувальників, їх права та

обов'язки.

Глава 18. Звільнення опікунів та піклувальників від їх обов'яз-

ків. Припинення опіки і піклування.

Розділ V. Акти громадянського стану.

Глава 19. Загальні положення.

Глава 20. Реєстрація народження.

Глава 21. Реєстрація смерті.

Глава 22. Реєстрація шлюбу.

Глава 23. Реєстрація розірвання шлюбу.

Глава 24. Реєстрація усиновлення (удочеріння) - (скасована).

Глава 25. Реєстрація встановлення батьківства.

Розділ VI. Застосування радянського законодавства про шлюб

та сім'ю до іноземців та осіб без громадянства. Засто-

сування законів про шлюб та сім'ю іноземних держав,

міжнародних договорів і угод.

Назва цього Кодексу - Сімейний кодекс України - є най-

кращою з усіх точок зору. Можна мати претензії, звичайно, і

до неї, оскільки цим Кодексом врегульовані відносини між

людьми, які ніколи не були сім'єю, але є родичами. Однак це

лзлоы є найменшим.

Сімейний кодекс України містить 292 статті. До його струк-

тури не включено розділ лАкти цивільного стануы (у КпШС

він містив 36 статей). Правовий матеріал, який був у ньому,

зокрема щодо реєстрації смерті, зміни прізвища, імені та по

батькові, не стосується безпосередньо сімейних відносин, то-

му має становити зміст окремого закону.

Не включено до Сімейного кодексу України і розділу лОпі-

ка та піклуванняы (у КпШС він містив ЗО статей), оскільки

правовий матеріал, який був у ньому, перенесено до Цивіль-

ного кодексу України.

Розділ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1. Сім'я. Регулювання сімейних відносин

Стаття 1. Завдання Сімейного кодексу України

1. Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу,

особисті немайнові та майнові права і обов'язки подруж-

жя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і

майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлюва-

чів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.

2. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим

Кодексом з метою:

зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу кон-

кретних осіб;

утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми

та іншими членами сім'ї;

побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на

почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і під-

тримки;

забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, мож-

ливістю духовного та фізичного розвитку.

1. Сімейний кодекс України є основним законодавчим ак-

том у сфері регулювання сімейних відносин. У частині пер-

шій викладені основні питання, з приводу яких здійснена ця

кодифікація, що і було її завданням.

2. У частині другій сформульована мета, задля досягнення

якої було прийнято Сімейний кодекс України. Отже, завдан-

ня, які були визначені перед опрацюванням Сімейного кодек-

10

____ _________Стаття 1

су, і мета, яка має бути досягнута в процесі його здійснення,

це - не тотожні поняття.

3. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас

як союз конкретних осіб. Сімейний кодекс покликаний зміц-

нити сім'ю насамперед як соціальний інститут. Така мета мо-

же бути досягнута завдяки державній підтримці сім'ї, про

яку йдеться у статті 5 СК. Зміцнення сім'ї здійснюватиметься

завдяки справедливому та розумному регулюванню відносин

між її членами, завдяки утвердженню добросовісності у їхній

поведінці. Зміцнення сім'ї як соціального інституту є одно-

часним зміцненням конкретної сім'ї, і навпаки.

Сім'я як союз кількох людей - дружини і чоловіка, бать-

ків та дітей - може бути міцною лише у тому випадку, коли

кожен буде усвідомлювати свої обов'язки і діятиме відповід-

ним чином, а лдвигуномы виконання цих обов'язків буде по-

чуття любові та поваги, внутрішньої потреби та необхідності

бути потрібними один одному.

4. Найміцнішим у сім'ї є почуття обов'язку перед матір'ю,

батьком та дітьми. Сімейний кодекс містить чимало норм,

спрямованих на його утвердження. Так, встановлено, що ко-

жна дитина, а не лише дочка чи син, які є повнолітніми,

зобов'язані піклуватися про батьків. У окремих випадках

кошти для лікування батьків можуть бути присуджені з не-

повнолітнього. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклува-

тися про їх духовний і фізичний розвиток.

5. Сім'я є найкращим осередком для благополуччя дітей. У

Сімейному кодексі є багато новел, які покликані забезпечити

це, і чи не найголовнішою з них є розширення можливості су-

дового визнання батьківства у разі народження дитини жін-

кою, яка не перебуває у шлюбі.

Кодекс сприяє трактуванню дитини як рівноправного чле-

на сім'ї за столом переговорів щодо умов її життя, як того,

хто має власну гідність і право на повагу до неї. лУсе найкра-

ще - дітям!ы - це гасло з нашого недавнього минулого має

бути знову підняте як заклик до порятунку дітей від духовної

та фізичної деградації, експлуатації та соціального сирітства.

Сімейний кодекс посилює охорону прав дитини, прикладом

чого можуть бути нові підходи до підстав встановлення бать-

ківства, відновлення інституту патронату.

11

РОЗДІЛ І