Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

НПК до сімейного кодексу

.pdf
Скачиваний:
14
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
1.45 Mб
Скачать

суперечить інтересам дитини, може бути визнаний недійсним. Отже, відповідність договору інтересам дитини є додатковим критерієм правозгідності поведінки подружжя при його укладенні.

4. У частині другій статті 67 СК передбачено право дружини, чоловіка скласти заповіт щодо своєї частки до її визначення та виділу в натурі.

РОЗДІЛ II

Глава 8

Після смерті заповідача спір про визначення частки у праві спільної сумісної власності спадкодавця та визначення її в натурі вестиметься уже між спадкоємцями та вдовою чи вдівцем спадкодавця.

Стаття 68. Здійснення права спільної сумісної власності після розірвання шлюбу

1. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

2. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

1. У частині першій статті 68 СК залишена поза увагою пропозиція про встановлення норми, за якою розірвання шлюбу має припиняти право спільної сумісної власності, ав-

томатично перетворюючи його у право спільної часткової власності.

У результаті розірвання шлюбу співвласники перестають бути подружжям, однак правовий режим їхнього майна, набу-

того за час шлюбу, залишається попереднім - спільною сумісною власністю, але вже колишнього подружжя. Колишнє подружжя може бути співвласниками протягом невизначеного строку, аж до поділу майна, знищення його чи до смерті одного з них.

2. Презумпція згоди дружини чи чоловіка на розпоряджання спільним майном, яке здійснює другий з подружжя (час-

тина друга статті 65 СК), триває до розірвання шлюбу. Тому після розірвання шлюбу, навіть для вчинення щодо спільного майна дрібних побутових угод, потрібна згода другого співвласника.

Стаття 69. Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1- Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

148

Стаття 69

2. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

1. Кожен із співвласників має право на поділ спільного майна. Прагнення реалізувати це право не завжди є свідченням відсутності злагоди між співвласниками. Проте у відносинах між подружжям поділ спільного майна - це завжди результат ускладнення стосунків між ними.

Право подружжя на поділ спільного майна існує доти, поки існує це майно. Поділивши майно, подружжя, проживаючи спільно, можуть знову придбати майно і знову ж ділити його.

Поділ спільного майна може відбутися як під час шлюбу, так і після його розірвання. Вимога про поділ майна після

смерті одного з подружжя може бути заявлена його спадкоємцями.

2. Добровільний поділ майна із визначенням ідеальних часток залишає більше шансів для примирення подружжя, ніж тоді, коли це робиться за допомогою суду.

Якщо предметом поділу є нерухоме майно, договір про такий поділ має бути посвідчений нотаріально. Поява нового власника і нового (видозміненого) об'єкта права власності

обумовлює необхідність державної реєстрації такого договору.

3. Поділ всього майна, яке було спільною сумісною власністю подружжя, або лише певної речі (наприклад, будинку), означає припинення щодо нього режиму об'єкта права спільної сумісної власності. У разі виділу майно, відокремлене із загальної маси спільних речей, стає особистою власністю одного з подружжя, зменшуючи його частку у праві спільної сумісної власності щодо майна, яке залишилося.

Договір про виділ нерухомого майна має бути нотаріально посвідчений і підлягає державній реєстрації.

4. Вимога про поділ майна може бути заявлена кожним з подружжя, зокрема тим, у помешканні якого це майно знахо-

149

РОЗДІЛ II

Глава 8

диться, адже тримання частки майна, належного другому з подружжя, може викликати певні незручності.

Якщо спільне майно потребує утримання, зберігання, догляду, то той із колишнього подружжя, який продовжує володіти та користуватися ним, має право вимагати від другого відповідної компенсації понесених ним витрат, з урахуван-

ням тієї користі, яку він мав від його використання, або зажадати забрати свою майнову частку в натурі.

Стаття 70. Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1.У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

2.При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

3.За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка

може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що

розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

1.Хоча у праві спільної сумісної власності подружжя частки кожного з них не виділені, дружина і чоловік мають право сподіватися на те, що у разі заявлення одним із них або спадкоємцем вимоги про поділ частки кожного будуть рівними. лТобі - половина й мені - половинаы - такий закон подружніх відносин, за допомогою якого утверджується справжня рівність у відносинах між дружиною та чоловіком.

2.Частина перша статті 28 КпШС містила норму, за якою

у разі поділу майна, що е спільною сумісною власністю подружжя, лїх частки визнаються рівнимиы. У частині першій

150

Стаття 70

статті 70 СК ця законодавча ідея сформульована точніше: лчастки майна дружини та чоловіка є рівнимиы.

3.Законний режим рівності часток може бути змінений за домовленістю сторін. Тобто дружина і чоловік, розділяючи між собою спільне майно, мають право самі визначити як роз-

мір частки, так і те конкретне майно, яке буде належати кожному з них. Можливість відступлення від засади рівності часток може бути обумовлена ними у шлюбному договорі.

4.Відступлення від рівності часток означає зменшення частки одного з подружжя і відповідно збільшення частки другого з подружжя. У разі збільшення частки того з подружжя, з ким проживає дитина, остання не стає власником зробленої лнадбавкиы.

5.Суд може присудити одному з подружжя меншу частку

за обставин, що мають істотне значення. У частині другій статті 70 СК подано приблизний перелік цих обставин, кожна з яких пов'язана з протиправною поведінкою одного з подружжя. Зменшення його частки у спільній сумісній власності - це санкція за невиконання обов'язків як дружини чи чоловіка, зокрема обов'язку дбати про матеріальне забезпе-

чення сім'ї, і, водночас, це санкція до одного з них як співвласника.

Якщо, наприклад, чоловік систематично витрачає свою заробітну плату виключно для задоволення своїх інтересів, майно, набуте за час шлюбу, все одно вважатиметься спіль-

ною сумісною власністю. Однак його частка, відповідно до його участі у придбанні майна, може бути мінімальною. Отже, суть цієї правової санкції полягає у тому, що особа не одержить того, що вона за звичайних обставин могла би одержати. Якщо один із подружжя зловживає алкоголем, суд може взагалі відмовити у виділенні йому щонайменшої частки, зваживши на шкоду матеріальним інтересам сім'ї, яка була ним завдана.

Внаслідок порушення чоловіком правил дорожнього руху було повністю знищено автомобіль, який був спільною сумісною власністю подружжя. При поділі майна має бути врахована ця обставина і частка дружини відповідно збільшена.

151

РОЗДІЛ II

Глава 8

Якби автоаварія сталася не з вини чоловіка, а випадково, подружжя як співвласники несли би спільний ризик випадкового знищення майна, а це значить, що у разі поділу майна вартість знищеного автомобіля не бралась би до уваги.

6. У частині третій статті 70 СК підстави для збільшення частки одного з подружжя не пов'язуються з протиправною поведінкою.

Відповідно до частини першої статті 28 КпШС розмір частки міг бути збільшений з урахуванням інтересів дітей, які заслуговували на увагу. Пленум Верховного Суду України

неодноразово звертав увагу судів на те, що самого факту проживання дитини з одним із подружжя недостатньо для збільшення його частки. Треба було обов'язково зазначити в рішенні, який саме інтерес дитини був взятий судом до уваги. Проте суди вперто не зважали на таку вимогу.

Позиція, сформульована у частині третій статті 70 СК, має істотні відмінності. Вона встановила прозорий критерій для задоволення вимоги про збільшення частки у спільному майні тому з подружжя, з ким проживає дитина або непрацездатні повнолітні син чи дочка.

Після розірвання шлюбу з матір'ю залишилися проживати двоє дітей. Протягом одного року батько ухилявся від сплати

аліментів. Сума аліментів, що стягувалася за рішенням суду, становила ЗО грн. щомісячно. Цієї суми було явно недостатньо для покриття половини затрат, які несла мати на виховання та утримання дітей.

В іншому випадку з матір'ю залишилася проживати дитина, яка страждала на лейкемію. Розмір аліментів на матір (стаття 88 СК) становив 25 грн., а на дитину - 50 грн.

У цих змодельованих життєвих ситуаціях розмір аліментів, які сплачує батько на двох дітей чи дитину-інваліда, явно недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного

розвитку та лікування. Тому за наявності таких обставин при розгляді справи про поділ спільного майна подружжя, судом має бути задоволена вимога того, з ким проживає дитина, непрацездатний син чи дочка, про присудження йому більшої частки.

152

Стаття 71

Цінність такої правової новели багатогранна. Насамперед нею утверджується принцип справедливості та добросовісності у відносинах подружжя. Під загрозою зменшення частки у спільному майні один з подружжя, як правило, чоловік стимулюється до належного виконання своїх батьківських обо- в'язків.

Водночас сфера чинності норми частини третьої статті 70 СК може бути звужена або навіть зведена до мінімуму, якщо

вимога про поділ майна заявлена другим з подружжя одночасно із вимогою про розірвання шлюбу. Тобто, коли ще невідомо, наскільки сумлінно він виконуватиме свій батьківський обов'язок.

Якщо після поділу майна на рівні частки згодом виявиться, що розмір аліментів дітям є недостатнім, заінтересована

особа не позбавлена права на звернення до суду. Відповідно до Цивільного процесуального кодексу суд відмовляє в прийнятті заяви, якщо уже винесене рішення по справі між тими ж сторонами, про той же предмет і за тих же обставин. За умови появи інших, додаткових обставин спір про той самий предмет та між тими ж сторонами може бути предметом судового розгляду. А це означає, що поділене в минулому майно може бути перерозподілене.

Стаття 71. Способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому

суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

2.Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

3.Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.

4.Присудження одному з подружжя грошової компенса-

ції замість його частки у праві спільної сумісної власності

153

РОЗДІЛ II

Глава 8

на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

5. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок

суду.

1. Визначення часток дружини та чоловіка у спільному майні, чи, точніше, у праві спільної сумісної власності, це перший етап у вирішенні майнової сфери подружнього конфлікту. За ним, як правило, наступає другий - реальний розподіл, тобто розподіл (поділ) в натурі. Хоча не виключено, що один з подружжя чи колишнього подружжя вимагатиме лише визначення його частки.

2. У абзаці другому частини першої статті 71 СК перевага віддана добровільному порядку поділу спільного майна.

Один із співвласників може звернутися з вимогою про поділ майна безпосередньо до суду, не спробувавши добровільно урегулювати питання. Однак у цьому випадку ще немає спору, тому немає підстави стверджувати про порушення права.

Правовою реакцією на подібні ситуації могло б бути стягнення державного мита з позивача без перекладення його, у разі задоволення позову, на відповідача.

3. Якщо поділ майна здійснюється судом, то при виборі способів поділу (кому, що і скільки) мають бути враховані різні обставини, що мають істотне значення. Так, якщо у власності подружжя є квартира і будинок, суд може присудити дружині, з якою проживає дитина-інвалід, саме будинок. Такий спосіб поділу має відповідати інтересам не лише дружини, а й дитини.

При поділі майна не можуть братися до уваги речі, придбані для дитини, які відповідно до статті 174 СК, є її власністю.

Якщо майно подружжя складається головним чином з речей побутового призначення (холодильника, пральної машини, меблів), поділ майна мав би проводитися таким чином,

щоб не позбавити дітей того, що є вкрай необхідним для задоволення їхніх потреб.

154

____________________Стаття 71

4. Неподільною є річ, яка у разі її фізичного поділу втрачає свою цінність та призначення, перестаючи існувати як первісна річ. Неподільною річчю є, зокрема, автомобіль. Якщо його подробити, матимемо іншу якість: запасні частини. У частині другій статті 71 СК сформульоване загальне правило: неподільна річ може бути присуджена одному з подружжя.

Не дійшовши згоди про те, кому ця річ має бути передана, подружжя може домовитися про її продаж іншій особі та поділ вирученої суми.

Комплекси речей, тобто складні речі (меблі, бібліотека, столові набори, колекції картин), які загалом вважаються неподільними, можуть бути подрібнені за домовленістю співвласників.

У разі присудження одному з подружжя однієї неподільної речі, другий з подружжя може претендувати на іншу непо-

дільну річ чи на інші речі із числа об'єктів права спільної сумісної власності.

5. При поділі майна береться до уваги його вартість на мо-

мент розгляду справи судом, а не на момент його придбання.

На момент розгляду справи річ може знецінитися або, навпаки, зрости в ціні. Ця обставина має бути врахована. Має бути взята до уваги й амортизація речі, яка була в користуванні.

6. Речі для професійних занять, як зазначено у частині третій статті 71 СК, присуджуються тому, хто використовував їх у своїй професійній діяльності.

Не виключено, що за взаємною згодою ці речі будуть присуджені другому з подружжя. Однак передати йому ці речі всупереч волі того, для кого вони були придбані, неможливо. Та обставина, що чоловік, наприклад, у зв'язку з припиненням медичної практики уже не використовує медичне обладнання, не виключає присудження цих речей його дружині, якщо вона займається або бажає займатися відповідною за профілем професійною діяльністю.

7. Оскільки майно подружжя складається, як правило, з різних за призначенням та вартістю речей, розподіл здійснюється за правилом: лЦе - мені, це - тобіы, щоб в остаточному підсумку кожен одержав в натурі таку кількість речей, вартість яких була би тотожна величині частки дружини та чоловіка. Іноді такої натуральної точності досягти неможли-

155

РОЗДІЛ II

Глава 8

во, тому виходом із ситуації є доплата одному Із подружжя грошової компенсації.

Після поділу майна чоловік одержав автомобіль, гараж і дачу, а дружина - будинок зі всім хатнім майном, що на 10 тис. грн. перевищує вартість того, що дісталося чоловікові. У зв'язку з цим він має право на відповідну доплату. Якщо чоловік сплачує аліменти на дитину, то договір між ним та дружиною про погашення суми боргу у 10 тис. грн. за рахунок припинення права дитини на аліменти буде незаконним, оскільки суперечить її інтересам.

8. Частина четверта статті 71 СК стосується ситуацій, коли один із подружжя виявляє бажання стати власником певного майна в натурі зі сплатою другому грошової компенсації. Так, якщо у власності подружжя є квартира і домашнє майно, присудження одному з них квартири, а другому проти його волі лише домашнього майна було б несправедливим. Якщо особливо цінне майно (будинок, квартира, земельна ділянка) може бути поділене і кожен із подружжя бажає усього, воно має бути поділене між ними.

Подружжя приватизувало 3-кімнатну квартиру у м. Львові та побудувало житловий будинок у м. Трускавці. Чоловік одружився вдруге і проживає у будинку другої дружини.

Та обставина, що чоловік забезпечений житлом, не позбавляє його права вимагати поділу і квартири, і житлового будинку, і земельної ділянки.

У статті 381 Цивільного кодексу України законодавче закріплено термін лсадибаы, під яким розуміється житловий бу-

динок, господарські будівлі та земельна ділянка, на якій вони розміщені, і та, яка призначена для їх обслуговування. У зв'язку з цим предметом поділу може бути уся садиба.

Присудження одному з подружжя проти його бажання грошової компенсації за це майно, як правило, не допускається. У постанові Пленуму Верховного Суду України лПро практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинокы від 4 жовтня 1991 р.1

Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002. - №8.

156

Стаття 71

зазначено, що при неможливості поділу будинку в натурі та за відсутності згоди подружжя щодо способів поділу спільного майна суд з урахуванням інтересів неповнолітніх дітей та одного із подружжя, забезпеченості житлом в іншому місці другого із подружжя може залишити будинок у власності одного з подружжя, зобов'язавши його компенсувати чоловікові або дружині право на частину будинку за рахунок іншого спільного майна або грошима.

Можливість реального поділу будинку має бути підтверджена висновком експерта. Висновок експерта про можливість поділу будинку може бути обумовлений необхідністю його переобладнання (добудова додаткового входу, перетворення житлової кімнати у коридор спільного користування тощо).

По справі за позовом Т. суд відмовив у задоволенні його вимоги про поділ 4-поверхового будинку, бо, за висновком експерта, поділити його в натурі неможливо. Згодом рішення суду було скасоване, оскільки суд не оцінив висновок експерта в сукупності з іншими доказами по справі, не з'ясував можливості перепланування будинку для забезпечення ізольованого користування його частинами.

Цивільний кодекс України законодавче закріпив позицію судової практики: суд має право відмовити у виділенні частки будинку одному із співвласників з урахуванням неможливості поділу його в натурі.

9. Відмова у поділі житлового будинку і виселення з нього - це різні речі.

Будинок був побудований за час шлюбу і складається із трьох житлових кімнат та підсобних приміщень. У зв'язку з розірванням шлюбу частка чоловіка у праві спільної сумісної власності з урахуванням його поведінки у шлюбі визначена була як 1/6. За бажанням чоловіка йому було виділено автомобіль і деякі домашні речі. Будинок був виділений дружині.

Позбавившись права власності на житловий будинок як складової частини спільного майна, колишній чоловік не мо-

РОЗДІЛ II

Глава 8

же бути виселений з нього, оскільки як колишній член сім'ї

власника має особистий сервітут на проживання в будинку. Власник може лише переселити його до іншої кімнати, вимагати плати за проживання, але не може позбавити його права на житло.

10. Житловий будинок не може бути предметом поділу у разі його самовільного будівництва, оскільки не є об'єктом

права власності до тих пір, поки це будівництво не буде легалізоване.

11. Норма частини п'ятої статті 71 СК є відповіддю на численні випадки несплати одному з подружжя грошової компенсації за частку у спільному майні взагалі або коли період компенсування затягувався на роки.

Той, хто бажає одержати певне майно в натурі, повинен внести відповідну грошову суму на депозитний рахунок суду. Якщо питання грошової компенсації виникне під час судово-

го засідання, розгляд справи має бути відкладений до внесення відповідної суми. Не виключено, що сторони можуть домовитися про відстрочення чи розстрочення внесення цієї грошової суми або про заставу як спосіб забезпечення своєчасної виплати грошової компенсації.

Стаття 72. Застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1.Позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано.

2.До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.

Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

1. Стаття 29 КпШС (у першій редакції) встановлювала лдля захисту порушеного права відносно спільного майна по-

дружжяы трирічний строк позовної давності, який обчислювався не з моменту припинення шлюбних відносин і не з мо-

_________________________________Стаття 72

менту розірвання шлюбу, а з моменту порушення права, що могло статися як під час шлюбу, так і після його розірвання. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 1 вересня 1980 р.

ця норма була змінена: лдля вимоги про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю розведеного подружжя, встановлюється трирічний строк позовної давностіы1.

2.Можливість застосування позовної давності до вимог про поділ майна подружжя виписана у статті 72 СК більш точно і повно. Незалежно від того, чи проживають дружина та чоловік спільно, а також від порушення одним із подружжя майнових прав другого, позовна давність не розпочнеться доти, поки шлюб між ними не розірвано. Тому першою умовою застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, є розірвання шлюбу.

3.Другою умовою застосування позовної давності є порушення прав на майно одним із співвласників. У зв'язку з цим

позовна давність не розпочнеться, якщо після розірвання шлюбу права того, хто залишив свою частку у спільному майні за попереднім місцем проживання, не вимагаючи його поділу, не будуть порушені колишньою дружиною або колишнім чоловіком.

М. та Л. розлучилися ще у 1980 р. Переїхавши до Києва, Л. не вимагав поділу майна, не цікавився його станом. І лише у

2003 р. Л. зажадав виділення йому із спільного майна бібліотеки та колекції картин, які протягом цих років залишалися в будинку.

У цій ситуації позовна давність розпочнеться лише з моменту, коли б М. відмовила колишньому чоловікові у виділенні йому цих речей.

Якщо частка у спільному майні потребує утримання, зберігання, догляду, той із колишнього подружжя, який продовжує володіти та користуватися цим майном, має право вимагати від другого відповідної матеріальної (грошової) компенсації понесених витрат, з урахуванням тієї користі, яку він мав від користуванням ним, і (або) право зажадати від другого з подружжя забрати свою частку.

1 ВВР. - 1980. - № 38. - Ст. 754.

РОЗДІЛ II

Глава 8

Стаття 73. Накладення стягнення на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1. За зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на част-

ку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

2.Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в

інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

3.При відшкодуванні шкоди, завданої злочином одного

з подружжя, стягнення може бути накладено на майно, набуте за час шлюбу, якщо рішенням суду встановлено, що це майно було придбане на кошти, здобуті злочинним шляхом.

1. Дружина або чоловік чи подружжя спільно можуть бути учасниками різних майнових зобов'язань договірного, недоговірного (деліктного), аліментного характеру. Одним із процесуальних способів забезпечення виконання їхнього правового обов'язку є можливість лзверненняы стягнення на майно боржника.І

У статті 73 Сімейного кодексу' України започатковано використання нового юридичного терміна лнакладення стягненняы, хоча в інших статтях його не вдалося зберегти. лТермін лзверненняы стягнення поганий, але усі вже до нього звикли, він використовується у багатьох законах, тож навіщо його мінятиы, - таким був аргумент опонентів.