НПК до сімейного кодексу

Проблема, охоплена статтею 83 СК, стосується моральноетичного аналізу відносин між подружжям. Це зобов'язує суд постановити рішення, яке б оцінило їхні відносини з точки зору справедливості, моралі, сприяло би утвердженню добросовісності.

Чи морально присуджувати аліменти тому, хто вів розгульний спосіб життя і постраждав у бійці з такими, як він сам?

Чи морально присуджувати аліменти тому, хто перебував у шлюбних відносинах лише один рік?

Чи морально присуджувати аліменти тому, хто приховав свою важку хворобу, наприклад, ВІЛ-інфекцію чи туберкульоз?

Відповідь на ці питання вимагатиме від суду не лише детального з'ясування всіх обставин справи, а й глибоких знань людської психології, проникнення потребою лмилості до падшихы, до чого він мав би своїм рішенням закликати дружину чи чоловіка.

У статті 83 суду надана можливість постановити одне із трьох можливих рішень:

1)позбавити дружину чи чоловіка права на утримання;

2)обмежити строком право дружини чи чоловіка на утримання;

3)відмовити в позові про позбавлення права дружини чи чоловіка на аліменти чи в позові про обмеження цього права строком.

2.Обставини, визначені у частині першій статті 83 СК, можуть бути підставою для позбавлення права на аліменти одного з подружжя або обмеження тривалості цього права певним строком. Тому суд може відмовити у задоволенні позову про позбавлення права на аліменти або про обмеження його строком навіть якщо одна із підстав для цього була належним чином підтверджена.

3.Якщо позивач вимагає позбавлення другого з подружжя права на аліменти, суд не має права вийти за межі позовної вимоги і постановити рішення про стягнення аліментів протягом визначеного ним строку.

186

Стаття 83

Як уже зазначалося, поняття лперебування у шлюбіы і лперебування у шлюбних відносинахы не є тотожними, вони можуть не збігатися у часі. Тому, якщо формально перебуваючи у шлюбі двадцять років, дружина і чоловік проживали однією сім'єю лише п'ять років, можна стверджувати, що їхнє перебування у шлюбних відносинах було нетривалим.

лНетривалий часы - оцінювальна категорія. Обов'язок оцінити, чи були шлюбні відносини тривалими, покладено на суд. Орієнтиром для цього могла би прислужитися частина третя статті 76 СК, у якій як мінімальний закріплено 10-річний строк спільного проживання у шлюбі.

4. Відповідно до частини п'ятої статті 75 СК, у того з по-

дружжя, хто став непрацездатним у зв'язку з вчиненням ним умисного злочину, право на аліменти взагалі не виникає. Відповідно до пункту другого статті 83 СК ця обставина може бути підставою для позбавлення права на аліменти, тобто того права, яке існує.

Ця колізія може бути знята таким поясненням. Правило, що є у пункті другому статті 83 СК, стосується тих випадків,

які виникли до введення в дію Сімейного кодексу України. Це викликане тим, що Кодекс про шлюб та сім'ю 1969 р. не містив норми, яка виключала би виникнення права на алі-

менти у особи, непрацездатність якої стала наслідком вчинення нею злочину.

5. Порівняно зі статтею 35 КпШС правило пункту 2 статті 83 СК дещо поліпшує становище того, хто потребує матеріальної допомоги, оскільки можливість позбавлення його

права на аліменти або обмеження дії цього права строком по- в'язується лише з умисним злочином. Отже, втрата працездатності через вчинення ненавмисного злочину не братиметься до уваги.

До підстав позбавлення права на аліменти не включено зловживання алкогольними напоями та наркотичними засобами. Правова охорона інтересів такої непрацездатної особи за рахунок певного ущемлення інтересів другого з подружжя стимулюватиме останнього до створення в сім'ї такого клімату, який виключав би цю згубну пристрасть. Тому якщо один із подружжя розпочне зловживати алкоголем, другий з подружжя повинен відповідним чином зреагувати, оскільки над ним тяжітиме не лише небезпека розірвання шлюбу, втрата

187

РОЗДІЛ II

Глава 9

батька для дітей, а й небезпека виникнення обов'язку по його утриманню.

В той же час втрата працездатності у зв'язку із зловживанням алкогольними напоями або наркотичними засобами буде обставиною, яка матиме істотне значення при визначенні розміру аліментів (частина друга статті 80 СК).

6.Відповідно до частини другої статті ЗО СК приховання тяжкої хвороби при реєстрації шлюбу може бути підставою для визнання шлюбу недійсним. Якщо така вимога до суду пред'явлена не була або суд відмовив у її задоволенні, то приховання непрацездатності або важкої хвороби може бути підставою для позбавлення винного права на аліменти.

7.Виникнення у одного з подружжя права на аліменти зумовлене тим, що потреба матеріальної допомоги є результатом об'єктивного розвитку подій, не пов'язаних з його волею. Якщо матеріальна скрута є результатом свідомих, наперед спланованих власних дій особи (наприклад, продаж майна, внесення виручених сум до благодійного фонду), ця обставина може бути підставою для позбавлення права на аліменти або обмеження цього права строком.

8.Закон не визначає ні мінімальної, ні максимальної тривалості строку, яким може бути обмежено право на аліменти.

Цей строк має визначити суд, беручи до уваги вік дружини та чоловіка, тривалість перебування у шлюбних відносинах, якість шлюбних відносин та інші обставини, які можуть мати істотне значення.

9. Перелік підстав для позбавлення права на утримання або обмеження його строком є вичерпним. Тому будь-яка інша обставина (наприклад, перебування одного з подружжя у

будинку інвалідів чи у будинку для осіб літнього віку) не може братися до уваги.

Стаття 84. Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини

1.Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності.

2.Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

188

Стаття 84

3.Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.

4.Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

5.Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.

6.Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

1. Право вагітної дружини на аліменти було передбачено у статті 32 КпШС. Однак, як уже відзначалося, вся ця стаття була взірцем недосконалості законодавчої техніки, у зв'язку з цим підстави виникнення права вагітної дружини на аліменти відразу стали предметом спору.

Чи	має	вагітна	дружина		право	на		аліменти	з	часу	вагітності
чи	лише	за 56 днів		до пологів?			Чи має вона			право на аліменти,
якщо продовжує			працювати? На			ці		питання судової			практики
Пленум		Верховного Суду			України		відповіді		так і не дав, що не
сприяло		однаковому		застосуванню				закону.

Стаття 84 СК більш чітко регулює право вагітної дружини на аліменти, усунувши усі неточності та недомовки.

2. Право на утримання у зв'язку з вагітністю має дружина, тобто жінка, яка перебуває у шлюбі. Це право триває протягом всього періоду вагітності і починається з того часу, як тільки вагітність була виявлена. Носієм обов'язку надавати утримання є її чоловік.

Сімейний кодекс не містить норми, яка зобов'язувала би того, хто визнав себе батьком зачатої дитини, утримувати вагітну жінку, з якою він не перебуває у шлюбі. Відсутність такої норми була зумовлена пересторогою зменшення кількос-

ті заяв про визнання батьківства від таких чоловіків. Поступка у меншому здатна дати змогу одержати більший виграш і тим забезпечити відносний душевний спокій жінки у період виношування дитини.

1ЯО Щ-4ПЛТЛ ТТ

Т",-.,--, Г_1

---------

=І

-оодиочас, (_>І;І-Іль*.-І а а і_раіні, відповідно до статті о Іхонс-|

-отт4___ттт"Д		о лот^^о	ооттот^ї	^ДДДДЛ. ___Д.___,			й^ЩД
ДДДД--Д.-.!Д;І
судом на підставі аналогії права.і
т-іО	/-V	ТТП
того, чи працює		вона та від її матеріального стану. Пя поаво-						і
^^ц.^^, ч чл^і\,с, -Іи^иіїіл ІУКЯС. ирсії^і у Іеи/гі> у
гыт-гл-ГТЛТТТт4		і'ї	ттл^гт-.ты		тт л	л ты і
т	рт. л	п?^А-п^.ллтт __ ^			Д __ * __ _ __ >		__
	____ __-_. _________
Виникнення у вагітної дружини права на аліменти пов'я-
аліменти, оскільки батьківство чоловіка випливає із шлюбу							1

МОЖ.Є ПУТИ ЯГПЛОМ ЯРІЇ ЯТ-ТТТРТІ-ТЙ я(їп ят-грнтгтттгтт* чя ТТГ>ЧГ>ТЗ/ЛАТ тлі?.Я

жини	або чоловіка.1
УЖХЛПХ.ІЛХ'
жена	(частина друга статті	110 СЮ. Якшо все	ж	таки по-
о. Іш_лл народження дитини		право дружини на	утримання		4
рішення суду до досягнення		дитиною трирічного		віку.1

має вади фізичного або психічного розвитку. Наявність таких

у. .у разі Ілірдотувгишн иатьківства ооов ЯЗОК чоловіка на-

10. Для задоволення вимоги про стягнення аліментів по-

"*-

ТТІРЇ

11. Право на аліменти у дружини-матері може ВИНИКНУТИ

-Х.*-!Х АЛ.^ДЛІЛ_^ АЛ*Л ^ І?*?Л.шсл.лллл,гІ ^

Тобто з чоловіка - батька дитини аліменти можуть одночасності, народження дитини мертвою або якщо дитина пере-

2. Право дружини на утримання припиняється, якшо за ка з актового запису про народження дитини.

Іа дуул^ііпи-іуіагсрі по. сгліїїіслги.. \л;лільё\,и.

2. Право дружини-матері на утримання припиниться у разі

<

Передання дитини на виховання іншій особі неодмінно по-

РОЗДІЛ II

Глава 9

тини на виховання іншій особі, а тому на існування права на утримання вплинути не може. Не вважається переданням дитини на виховання іншій особі також короткочасне проживання дитини з бабусею, дідусем чи іншими родичами, обумовлене відрядженням, хворобою, відпусткою її матері.

Аліменти, присуджені дружині-матері за рішенням суду, будуть стягуватися незалежно від передання дитини іншій особі, тому для припинення їх стягнення належить пред'явити відповідний позов. У разі його задоволення право на аліменти має вважатися припиненим від дня передання дитини на виховання іншій особі.

3.Якщо після припинення вагітності, смерті дитини або передання дитини на виховання іншій особі стягнення коштів з чоловіка-батька продовжувалося (тобто вже без достат-

ньої для цього правової підстави), ці кошти за аналогією з частиною другою статті 82 СК вважаються безпідставним збагаченням і підлягають поверненню відповідно до Цивільного кодексу України.

4.Якщо чоловік матері дитини оспорив своє батьківство і

його позовна вимога була задоволена, право дружини-матері на аліменти припиняється з моменту набрання чинності відповідним рішенням суду. Такий висновок випливає із того, що присуджені грошові кошти були використані саме як

аліменти, тобто за цільовим призначенням, а отже, поверненню не підлягають. Та обставина, що чоловік певний час сплачував аліменти на утримання чужої дитини є його специфічним ризиком, який випливає із презумпції шлюбного батьківства.

Стаття 86. Право чоловіка на утримання у разі проживання з ним дитини

1.Чоловік, з яким проживає дитина, має право на утримання від дружини - матері дитини до досягнення дитиною трьох років.

2.Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, чоловік, з яким проживає дитина, має право

192

Стаття 87

на утримання від дружини до досягнення дитиною шести років.

3.Право на утримання чоловік, з яким проживає дитина, має незалежно від того, чи він працює, та незалежно від його матеріального становища, за умови, що дружина може надавати матеріальну допомогу.

4.Право на утримання чоловік, з яким проживає дитина, має і після розірвання шлюбу.

1. Стаття 32 КпШС була прикладом законодавчої дискримінації чоловіка, тендерної нерівності, оскільки не надавала йому права на аліменти у разі проживання з ним дитини. Ця стаття була зорієнтована на загальну ситуацію: маленька дитина проживає з матір'ю, - і тим нехтувала окрему ситуацію, коли така дитина проживала з батьком.

У статті 86 СК ця помилка виправлена. Відповідно до принципу рівності прав та обов'язків матері та батька, останньому надано таке ж право на аліменти, як і дружині.

2. Коментар, даний до статті 84 СК щодо права дружиниматері на аліменти, повною мірою стосується й статті 86 СК.

Стаття 87. Припинення права чоловіка на утримання

1. Право чоловіка на утримання, передбачене статтею 86 цього Кодексу, припиняється, якщо дитина переда-

на на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини.

2. Право чоловіка на утримання припиняється, якщо за рішенням суду виключено відомості про дружину як мати з актового запису про народження дитини.

1. Смерть дитини є безумовною підставою для припинення права на утримання як чоловіка, так і дружини.

Факт передання дитини на виховання іншій особі, пов'язаний з припиненням спільного проживання з нею, має бути відповідним чином доведений і встановлений судом. Стягнення аліментів у зв'язку з цією обставиною припиняється на підставі рішення суду.

2. Якщо материнство дружини, записаної матір'ю дитини, спростоване, що є дуже рідкісним випадком, у чоловіка припиниться право вимагати від неї аліменти.

193

РОЗДІЛ II

Глава 9

Стаття 88. Право на утримання того з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід

1. Якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.

2. Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.

1. Відповідно до статті 32 КпІПС дружина, яка перебувала

увідпустці по догляду за хворою дитиною, мала право лпо судуы одержувати утримання протягом усього часу перебування

утакій відпустці, але не більше як до досягнення дитиною шестирічного віку. Це право було обумовлене не лише строком, а й фактом перебування у відпустці по догляду за дитиною. Тому права на утримання не мала дружина, яка працювала. Таке правове регулювання не було справедливим.

2. Стаття 88 СК містить дуже істотну законодавчу новелу, значення якої важко переоцінити. Вона спрямована на охорону інтересів того з батьків дитини, хто щоденно опікується дитиною-інвалідом, постійно потерпає від психічних стресів, обумовлених цією обставиною. Така норма закріплена у законодавстві України вперше.

Відповідно до статті 1 Закону України лПро охорону дитинстваы1, дитиною-інвалідом є дитина зі стійким розладом функцій організму, спричиненим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової суспільної допомоги та захисту.

1 ВВР. - 2001. - № ЗО. - Ст. 142.

194

Стаття 89

3.Право на утримання виникає за умови, що дитина-інва- лід потребує постійного стороннього догляду. Ця обставина має бути підтверджена відповідним документом закладу охорони здоров'я.

4.Право на аліменти той із батьків дитини-інваліда, який проживає з нею, матиме лише за умови опікування нею. Сам факт проживання з дитиною-інвалідом не є незаперечним доказом опікування нею, а тому має бути у разі спору підтверджений показаннями свідків, іншими доказами.

Стаття 89. Припинення права на утримання за домовленістю подружжя

1. Подружжя, а також особи, шлюб між якими було розірвано, мають право укласти договір про припинення права на утримання взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати.

Договір, за яким передається у власність нерухоме майно, має бути нотаріально посвідчений і підлягає державній реєстрації.

2.Якщо особи домовилися про припинення права на утримання у зв'язку з одержанням одноразової грошової виплати, обумовлена грошова сума має бути внесена на депозитний рахунок нотаріальної контори до посвідчення договору.

3.На майно, одержане на підставі договору про припинення права на утримання, не може бути звернене стягнення.

1. Можливість припинення права на аліменти за домовленістю сторін радянська правова доктрина виключала за будьяких умов.

Норма статті 89 СК є відповіддю на запити життя. Вона, звичайно, не є закликом чи пропозицією до саме такого вирішення проблеми, а лише підказує подружжю можливий варіант поведінки.

2. Стаття 89 СК визначає один із способів здійснення дружиною, чоловіком, а також тим, на кого поширюється дія статті 91 СК, свого права на утримання.

195

РОЗДІЛ II

Глава 9

Принцип диспозитивності у здійсненні права на утримання може бути реалізований й шляхом специфічної відмови від цього права. Принцип же диспозитивності у здійсненні права власності дає можливість власникові укласти щодо належного йому майна будь-які договори, не заборонені законом. От-

же, тому, хто має право на утримання, і тому, хто має відповідний обов'язок, надається можливість визначити для себе пріоритети.

Для того, хто має право на утримання, укладення такого договору може бути вигідним, оскільки робить його власником нерухомості. Отже, замість права на аліменти, тривалість якого наперед невідома, оскільки невідомо, скільки житиме зобов'язана сторона і як довго вона буде спроможна надавати утримання, особа одержує реальне матеріальне благо.

Наявність нерухомості, вартість якої, як правило, постійно зростає, є запорукою матеріальної стабільності. Тому можна вважати, що укладення договору про припинення права на аліменти у зв'язку з набуттям права власності на нерухомість може бути для носія цього права економічно вигідним.

Для особи, яка є носієм обов'язку по утриманню, укладення такого договору також є процедурно та морально виграшним - щодо нього скасовується виконавчий лист про стягнення аліментів.

3. При укладенні такого договору існують, однак, елементи ризику. Для того, хто мав право на аліменти, таким ризиком є знищення будинку, квартири в результаті обвалу, пожежі, повені тощо. Для того, хто передав у власність нерухомість, ризиком є відновлення працездатності дружини чи чоловіка, які мали право на утримання, значне поліпшення їхнього ма-

теріального стану або різке погіршення власного матеріального стану.

М. та Г., шлюб між якими було розірвано, уклали договір, за яким у Г. як інваліда II групи припинилося право на утримання у зв'язку з одержанням права власності на двокімнатну квартиру. Через два місяці М., потрапивши в автомобільну катастрофу, став інвалідом І групи.

Ця обставина не може бути підставою для визнання договору недійсним. Якщо інвалідність М. наступила протягом

196

Стаття 89

одного року з часу розірвання шлюбу, то у Г. може виникнути обов'язок по утриманню свого колишнього чоловіка за наявності підстав, визначених у статті 76 СК.

4. Предметом договору є насамперед нерухомість, тобто будинок, квартира, земельна ділянка, будівля виробничого призначення тощо. Не може бути предметом такого договору рухоме майно, незважаючи на його цінність, зокрема автомобіль, вироби з дорогоцінних металів. Не виключено, що з часом, відповідно до вимог життя, коло предметів договору буде законодавче розширене.

В даний час, коли можливість укладення договору про припинення права на аліменти вперше дозволена законом, звуження кола речей, які можуть бути передані носієм аліментного обов'язку, є виправданим.

5. Крім нерухомості, за договором може бути передана одноразово відповідна грошова сума. У цьому разі можна говорити про специфічну форму відступного.

Щоб уникнути обману з боку одного з подружжя, умовою нотаріального посвідчення договору є попереднє внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок нотаріальної контори.

6. У абзаці другому частини першої статті 89 СК визначена форма договору, за яким передається нерухомість - письмова, з обов'язковим нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією. У цьому разі договір вважається укладеним з моменту його державної реєстрації. З цього моменту припиняється право на аліменти однієї сторони і право власності на нерухомість другої сторони.

Норму частини другої статті 89 СК слід тлумачити у тому сенсі, що й в разі передачі грошової суми договір має бути посвідчений нотаріально. Отже, кожний договір про припинення права на аліменти підлягає нотаріальному посвідченню.

Якщо грошова сума передана другому з подружжя за письмовим договором, який не посвідчений нотаріально, то такий договір може бути визнаний дійсним судом відповідно до норм Цивільного кодексу України.

197

РОЗДІЛ II

Глава 9

7.Оскільки йдеться про договір про припинення права на аліменти повнолітньої особи, а не дитини, закон не вимагає згоди органу опіки та піклування на його укладення.

8.Час смерті дружини чи чоловіка після укладення такого договору (один місяць чи десять років) юридичного значення не має.

Непрацездатна дружина, приховавши від чоловіка факт своєї серйозної невиліковної хвороби, невдовзі після укладення договору померла. Чоловік, який в результаті цього договору позбувся права власності на квартиру, може оспорити цей договір як укладений під впливом обману щодо особи. Тягар доказування цієї обставини лежатиме на ньому як позивачеві.

9.Майно, одержане за договором, е своєрідним еквівалентом утримання, яке особа могла б одержувати, тому воно мусить мати особливий правовий режим. Особливістю цього режиму є неможливість накладення стягнення на одержану нерухомість за боргами нового її власника, тобто колишнього носія права на аліменти. Цей особливий правовий режим що-

до нерухомості припиняється у разі її відчуження новим власником або у разі його смерті.

10.Цивільний кодекс України передбачає можливість від-

мови від договору, який уже виконано, на підставі домовленості між його сторонами. На підставі такої відмови відбувається двостороння реституція , тобто кожному повертається те, що у свій час було передано за договором.

Ця правова конструкція може бути повною мірою застосована і до договору про припинення права на утримання. Тому через певний проміжок часу після укладення такого договору сторони можуть укласти новий договір про відмову від попереднього договору. Цей новий договір має бути нотаріально посвідчений, якщо його предметом була нерухомість. В результаті такого договору у чоловіка, наприклад, відновиться

право власності на нерухомість і заодно обов'язок по утриманню дружини, а у дружини припиниться право власності на нерухомість і відновиться право на утримання.

лат. ге5Ііімі\о - відновлення; відновлення попереднього правового, майнового становища.

198

Стаття 90

Зразок

ДОГОВІР ПРО ПРИПИНЕННЯ ПРАВА НА АЛІМЕНТИ

м.

200_ р.

Сторони: Мартинюк Оксана Омелянівна (адреса)

Мартинюк Роман Дмитрович (адреса)