Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
9
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
265.22 Кб
Скачать

Науру

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Науру (значення).

Республіка Науру Ripublik Naoero / Republic of Nauru

Прапор

Герб

ДевізGod’s Will First (Божа воля - перш за все)

ГімнNauru Bwiema (Пісня Науру)

Столиця

Ярен (de facto)1

Найбільше місто

Денігомоду

Офіційні мови

Науруанська, Англійська

Державний устрій

Парламентська Республіка

 - Президент

Маркус Стівен

Незалежність

від Великобританії таАвстралії 

 - Проголошена

31 січня 1968 

Площа

 - Загалом

21 км² (228-та)

Населення

 - оцінка 2009 р.

14,019 (224-те)

 - перепис 2006 р.

9,275

 - Густота

667,6/км² (14-те)

ВВП (ПКС)

2009 р., оцінка

 - Повний

60 млн дол. (192-ша)

 - На душу населення

$5,000 (191-ша)

Валюта

Австралійський долар (AUD)

Часовий пояс

 (UTC+12)

Домен інтернету

.nr

Телефонний код

+674

1 Немає офіційної столиці.

Респу́бліка Нау́ру (англ. Republic of Nauru, науруанська Ripublik Naoero) — острівна держава в південно-західній частиніТихого океану в Мікронезії. Найближчий сусід — острів Банаба (Кірибаті) за 306 км на схід. Має спеціальний статус уСпівдружності націй. Адміністративно поділяється на такі округи: Айво, Анабар, Анетан, Анібар, Баіті, Бое, Буада, Денігомоду,Єва, Іюв, Мененг, Нібок, Уабо, Ярен.

Зміст

  • 1 Назва

  • 2 Загальна географія

    • 2.1 Природа і клімат

  • 3 Історія

  • 4 Політичний устрій

  • 5 Міжнародна політика

  • 6 Економіка

  • 7 Транспорт

  • 8 Святкові дні

  • 9 Примітки

  • 10 Посилання

  • 11 Джерела

Назва

Походження слова «Науру» точно невідоме. Як і зараз, науруанці у далекому минулому називали острів «Naoero». Німецький професор Паул Хамбрух, що відвідав острів в 1909–1910 роках, давав наступне пояснення етимології цього слова: згідно з його думкою, «Naoero» є скороченням фрази «а-nuau-а-а-ororo» (у сучасному написанні «A nuaw ea arourõ»), яке перекладається знауруанської мови як «я йду на морський берег». Проте німецький католицький місіонер Алоїс Кайзер, що прожив на острові Науру понад 30 років і посилено вивчав науруанську мову, не визнавав це тлумачення, оскільки на місцевій мові після слова «морський берег», що уживається з дієсловом рух, має бути вказівне слово «rodu», яке перекладається як «вниз». Самі науруанці під словом «морський берег» розуміють найглибше, низовинне місце острова. Воно використовується як по відношенню до суші, так і до моря. Сам факт того, що Хамбрух не враховує слова «rodu» в поясненні етимології слова «Naoero», дозволяє говорити про безпідставність його припущень.

В острова є і інші назви: англійські колоністи до 1888 року називали Науру «Приємним» островом (англ. Pleasant Island). Німці називали його «Nawodo» або «Onawero». Пізніше написання слова «Nauru» було змінене на «Naoero», щоб європейці правильно виголошували назву країни.

Загальна географія

Острів Науру лежить в західній частині Тихого океану, приблизно за 42 км на південь від екватора. Найближчий острів Банаба(Ошен), розташований за 306 км на схід від Науру і належить Республіці Кирібаті. Площа виняткової економічної прибережної зони 308 тис. 480 км², з яких 570 км² припадає на територіальні води.

Природа і клімат

Науру є малим ізольованим островом у південно-західній частині Тихого океану. Відстань до Сіднея — 4 тис. км. За піщаними пляжами простягається вузька (100–300 м) смуга родючих ґрунтів, яка придатна для сільськогосподарського використання, а далі всередині острова — вапнякове плато, яке раніше було вкрите потужною товщею фосфатів, а зараз являє собою здебільшого мертву зону колишніх розробок, яка в центрі сягає висоти 30. Клімат — екваторіальний, жаркий та вологий. Середня температура січня +27, липня +28 °C. Щорічно випадає 2060 мм опадів. Мусонний сезон триває з листопаду до лютого.

Історія

Докладніше: Історія Науру

Першим населенням Науру були полінезійці і мікронезійці, що заселили острів мінімум 3000 років тому.[1] Науруанці існували за рахунок рибальства, кокосів і плодів пандану. Акліматизувавши рибу Ханос до прісноводних умов, розводили ії в озері Буада.[2] Традиційно тільки чоловікам дозволялося займатись рибальством на рифі. Для цього вони використовували каное або тренованих птахів — Фрегатів.

В 1798 році Джон Фірн, капітан англійського китобійного судна «Мисливець», став першим європейцем що висадився на острові та назвав його «Приємним Островом» (англ.Pleasant Island). Ця назва використовувалась до поки Німеччина не анексувала острів у 1888 році. Починаючі з 30-х років XIX століття науруанці тісно контактують з євпропейцями, здебільшого моряками з торгових та китобійних кораблів, які поповнювали свої запаси на острові. Населення збільшувалось зарахунок дезертирів та біглих каторжників. Остров'яни обмінювали їжу на алкоголь та вогнепальну зброю. В 1878 році почалась 10-ти річна війна, що скоротила населення острова з 14 000 до 900 мешканців.

16 квітня 1888 року Німеччина анексувала острів і приєднала його до протекторату Маршаллові Острови.[3] Християнські місіонери прибули на острів з островів Гілберта також в 1888 році.[4] В цей час на острові нараховувалось 12 племен: Дейбое (Deiboe), Еамвідаміт (Eamwidamit), Еамвідара (Eamwidara), Еамвіт (Eamwit), Еамгум (Eamgum), Еано (Eano), Емео (Emeo), Еорару (Eoraru), Іруці (Irutsi), Ірува (Iruwa), Іві (Iwi) та Ранібок (Ranibok). Сьогодні ці племена відображені в дванадцятикінечній зірці на прапорі Науру.

Фосфати були вперше знайдені новозеландцем Альбертом Елісом. В 1906 році австралійська компанія «Пасіфік фосфейт компані» почала їх розробку.

17 серпня 1914 року Науру був захоплений Австралією в ході Першої світової війни. В 1923 році, після закінчення війни, Науру отримав статус мандатної території Ліги націй та був переданий під спільне управління Великобританії, Австралії та Нової Зеландії. Однак адміністративне управління здійснювалось Австралією.[5] Ці країни викупили в приватної компанії права на поклади фосфатів і заснували спільну компанію «Брітіш фосфейт компані» для їх розробки.

28 серпня 1942 року острів Науру був захоплений Японією[6] і був звільнений тільки 13 вересня 1945 року. В період японської окупації 1200 науруанців було депортовано наострови Чуук (в той час Трук) в архіпелазі Каролінські острови, де 463 з них загинули. В січні 1946 року ті науруанці, що залишились живими повернулись на батьківщину.

З 1947 року Науру став підопічною територією ООН, продовжуючи знаходитись під спільним контролем Великобританії, Австралії та Нової Зеландії. В 1940-х — 1950-х роках на острові формувався рух за проголошення незалежності. В середині 1970-х років щорічно видобувалось та експортувалось до 2 млн тонн фосфоритів.[7]

31 січня 1968 року була проголошена незалежність Науру.

Соседние файлы в папке Країнознавство