Міжнародне публічне право Модуль 1, другий рівень складності

1.Відзначте міжнародні конвенційні органи з прав людини:

1. Комітет із прав дитини;

2. Комітет з ліквідації дискримінації щодо жінок;

3. Комітет з прав людини;

4. Комісія з прав людини;

5. ГА ООН; ЕКОСОР;

2.Відзначте правильно названі класи глав консульських установ:

1. генеральні консули;

2. консули;

3. віце-консули;

4. посоли;

5. посланники;

6. повірені у справах;

7. дипломати;

3.Відзначте правильно названі класи консульських установ:

1. генеральні консульства

2. віце-консульства;

3. консульські агентства;

4. дипломатичні представництва;

5. місії;

6. аташати;

7. консульські корпуси;

4.Відзначте правильно названі зовнішньополітичні функції Президента України відповідно до Конституції України:

1. керує зовнішньополітичною діяльністю;

2. веде міжнародні переговори й укладає міжнародні договори України; 

3. приймає рішення про визнання іноземних держав;

4. призначає і звільняє глав дипломатичних представництв України в іноземних державах і при міжнародних організаціях;

5. приймає вірчі й відзивні грамоти дипломатичних представництв іноземних держав;

6. ратифікує міжнародні договори;

7. створює міжнародні організації;

8. призначає Уповноваженого з прав людини;

9. приймає рішення про використання Збройних Сил України за кордоном;

5.Відзначте правильно вказані функції Міністерства закордонних справ України 

1. розробляє загальну стратегію зовнішньої політики України і надає відповідні пропозиції Президенту України; 

2. реалізує зовнішньополітичний курс України; 

3. забезпечує дипломатичними засобами захист суверенітету і територіальну цілісність та інші інтереси України; 

4. здійснює захист прав й інтересів громадян України за кордоном; 

5. забезпечує дипломатичні й консульські відносини України з іноземними державами і міжнародними організаціями;

6. приймає рішення про визнання іноземних держав;

7. призначає і звільняє глав дипломатичних представництв України в іноземних державах і при міжнародних організаціях;

8. приймає вірчі й відзивні грамоти дипломатичних представництв іноземних держав;

9. приймає рішення про використання Збройних Сил України за кордоном;

6.Відзначте правильно вказані функції Міністерства закордонних справ України

1. готує проекти міжнародних договорів;

2. веде облік і зберігання міжнародних договорів, укладених Україною;

3. сприяє функціонуванню закордонних дипломатичних представництв на території України;

4. забезпечує дипломатичними засобами захист суверенітету і територіальну цілісність та інші інтереси України; 

5. здійснює захист прав й інтересів громадян України за кордоном;

6. дає згоду на обов'язковість міжнародних договорів України і денонсацію міжнародних договорів України;

7. приймає рішення про використання Збройних Сил України за кордоном;

8. приймає рішення про визнання іноземних держав;

9. призначає і звільняє глав дипломатичних представництв України в іноземних державах і при міжнародних організаціях;

7.Сторонами в міжнародному збройному конфлікті можуть бути:

1. держави;

2. нації і народності, що борються за свою незалежність;

3. міжнародні організації, що здійснюють колективні збройні заходи для підтримання миру і міжнародного правопорядку;

4. фізичні особи;

5. транснаціональні корпорації;

6. терористичні угрупування;

.

8.В яких формах, відповідно до міжнародного права, здійснюється оголошення війни?

1. шляхом звернення до власного народу;

2. шляхом звернення до народу або уряду держави-супротивника;

3. шляхом звернення до світового співтовариства;

4. шляхом військового нападу;

5. шляхом розірвання дипломатичних відносин;

6. шляхом розірвання усіх міжнародних договорів з противною державою в односторонньому порядку;

7. через відсилку парламентера з відповідним оголошенням.

.

9.Які положення сучасне міжнародне право містить щодо каперства (переобладнання торгових суден у військові):

1. озброєння торгових суден припустимо тільки у воєнний час;

2. озброєне торгове судно не перетворюється у військовий корабель і не користується правом ведення воєнних дій;

3. озброєне торгове судно може використовувати зброю для самооборони при нападі противника;

4. дозволяється перетворення торгових суден у військові, якщо власник торгового судна одержав каперське свідоцтво;

5. озброєне торгове судно на свій страх і ризик, піднявши військовий прапор, може нападати у морі на військові судна противника;

6. озброєння торгових суден припустимо не тільки у воєнний час;

7. озброєне торгове судно перетворюється у військовий корабель і входить до складу військово-морських сил держави.

.

10.Які наслідки має визнання повстанців «воюючою стороною» в збройному конфлікті з центральним урядом?

1. виключає застосування до них національного кримінального законодавства про відповідальність за масові заворушення;

2. вони можуть вступати в правовідносини з третіми державами і міжнародними організаціями, одержувати від них допомогу;

3. їх керівники на контрольованій ними території можуть створювати органи управління і видавати нормативні акти;

4. на захоплених у полон поширюється статус військовополонених;

5. факт визнання свідчить про набуття конфліктом якості міжнародного;

6. вони отримують право на захоплення всієї території держави;

7. вони можуть закликати населення приєднатися до збройних сил і вербувати найманців;

8. можуть накласти на населення, що проживає на захопленій території, сплату контрибуції;

9. у випадку проведення успішних дій можуть бути суб’єктом мирної конгрегації.

11.У якості актів агресії (тобто дій, заборонених міжнародним правом), незалежно від оголошення війни, розглядаються такі акти:

1. вторгнення або напад збройних сил держави на територію інших держав;

2. бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

3. блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;

4. напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили або морські і повітряні флоти іншої держави;

5. застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за згодою з державою, що приймає, з порушенням умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їхнього перебування на такій території після припинення дії угоди;

6. розрив дипломатичних відносин;

7. вбивство посла, консула, парламентера чи офіційного представника держави працівниками спецслужб, поліції чи збройних сил приймаючої держави;

8. виникнення прикордонних спорів, що можуть перерости у збройний конфлікт;

9. пропаганда вторгнення або нападу збройних сил держави на територію інших держав.

12. Виберіть правильно вказані юридичні наслідки оголошення війни:

1. між державами припиняються дипломатичні і консульські відносини;

2. перестають застосовуватися багато норм міжнародного права, несумісних з воєнним часом, зокрема, припиняють дію двосторонні політичні, економічні, культурні угоди між воюючими державами;

3. починають діяти міжнародні норми, прийняті спеціально для періоду збройного конфлікту;

4. припиняються і забороняються економічні, торгові, фінансові угоди й інші відносини з юридичними і фізичними особами воюючої сторони;

5. майно, що є власністю ворожої держави (крім майна дипломатичних представництв і консульських установ), підлягає конфіскації;

6. торгові судна воюючих, що знаходяться до початку війни у ворожих портах, підлягають негайній реквізиції;

7. до громадян ворожої держави застосовується статус військовополонених;

8. власних громадян, які перебувають на ворожій території автоматично позбавляють громадянства;

9. між ворожими сторонами укладається компроміс – особлива міжнародна угода, яка визначає порядок ведення війни та основні правила.

12.Виберіть правильно вказані юридичні наслідки оголошення війни:

1. торгові судна воюючих, що знаходяться до початку війни у ворожих портах, повинні залишити порт противника (для цього встановлюється розумний термін для вільного виходу з територіальних вод, після закінчення котрого такі судна підлягають реквізиції і затримці);

2. військові кораблі, що знаходяться до початку війни у ворожих портах, підлягають обов'язковій реквізиції;

3. до громадян ворожої держави може бути застосований спеціальний режим (обмеження пересування, примусове поселення у відведених владою місцях, інтернування та ін.);

4. іноземні громадяни поділяються на громадян нейтральних, дружніх і ворожих держав з різним статусом;

5. власні громадяни діляться на мирне населення і збройні сили;

6. усе майно, що є власністю ворожої держави, а також приватна власність громадян ворожої держави, підлягає конфіскації;

7. між державами не припиняються дипломатичні і консульські відносини, але змінюється їх правовий статус – спеціально передбачений для такого випадку;

8. держави можуть не припиняти деяких двосторонніх договорів, якщо це сумісно з воєнними діями (економічні, культурні угоди);

9. економічні, торгові, фінансові угоди й інші відносини з юридичними і фізичними особами воюючої сторони не припиняються.

12. Виберіть правильно вказані юридичні наслідки оголошення війни:

1. держави, які не беруть участь у війні, зобов’язані визначити свій статус – або вони є нейтральними у даному збройному конфлікті, або стають на сторону будь-кого з воюючих;

2. на час збройного конфлікту інтереси однієї воюючої держави на території іншої представляє зазвичай нейтральна держава, що має дипломатичні відносини з обома воюючими сторонами;

3. припиняються будь-які контакти між громадянами воюючих держав; листування, грошові та інші поштові відправлення забороняються;

4. до громадян ворожої держави може бути застосований спеціальний режим (обмеження пересування, примусове поселення у відведених владою місцях, інтернування та ін.);

5. починають діяти міжнародні норми, прийняті спеціально для періоду збройного конфлікту;

6. торгові судна воюючих, що знаходяться до початку війни у ворожих портах, підлягають негайній реквізиції;

7. до громадян ворожої держави застосовується статус військовополонених;

8. усе майно, що є власністю ворожої держави, а також приватна власність громадян ворожої держави, підлягає конфіскації;

9. між державами не припиняються дипломатичні і консульські відносини, але змінюється їх правовий статус – спеціально передбачений для такого випадку.

. 13.Які території, відповідно до норм міжнародного права, не можуть бути театром війни?

1. Антарктида;

2. Місяць та інші небесні тіла;

3. архіпелаг Шпіцберген;

4. зона Суецького каналу;

5. місцевості, в яких зосереджені культурні цінності;

6. Ватикан;

7. столиці держав;

8. Босфорська протока;

9. пустеля Сахара.

14.Виберіть правильно вказані положення міжнародного права щодо некомбатантів:

1. це – особовий склад, що правомірно знаходиться в складі збройних сил воюючої сторони, що надає їй допомогу у досягненні успіхів у бойових діях, але в них безпосередньо участі не бере;

2. це — військові кореспонденти, юристи, медичний персонал, духівництво, інтенданти;

3. вони не є об'єктом воєнних дій із боку противника і мають право на його заступництво в тому випадку, якщо виявляться під його владою;

4. застосовувати зброю проти некомбатантів заборонено;

5. вони можуть мати особисту зброю, але не використовують її у воєнних діях, а тільки для самозахисту;

6. це – особовий склад регулярних збройних сил;

7. потрапивши в полон набувають статусу військовополонених;

8. це – розвідники, шпигуни, парламентери, тобто особи з особливим правовим статусом;

9. вони не можуть мати особистої зброї.

15.Відзначте правильно вказані положення щодо розвідників:

1. це особи, які входять до складу збройних сил воюючих сторін і носять воєнну форму своєї армії;

2. вони проникають у розташування супротивника з метою збору відомостей про нього для свого командування;

3. захоплені в полон розвідники користуються статусом військовополонених;

4. їх дії не вважаються незаконними і злочинними;

5. їм дозволяється користуватися воєнними хитрощами: маскуванням одягу, камуфляжем зброї тощо;

6. особи, які, діючи таємним способом або під фальшивими приводами, збирають відомості в районі воєнних дій;

7. особи, які завербовані на місці або частіше усього за кордоном спеціально для того, щоб воювати в збройному конфлікті, і які фактично приймають в ньому участь;

8. на цих осіб режим воєнного полону не поширюється, вони можуть бути покарані воєнним судом і навіть засуджені до смерті;

9. їх дії вважаються незаконними і злочинними.

16.Відзначте правильно вказані ознаки найманця як учасника бойових дій:

1. він спеціально завербований на місці або за кордоном для того, щоб воювати в збройному конфлікті;

2. він фактично приймає безпосередню участь у воєнних діях;

3. він бере участь у воєнних діях, керуючись головним чином бажанням одержати особисту вигоду;

4. він не є ні громадянином сторони, що знаходиться в конфлікті, ні особою, яка постійно мешкає на території, контрольованій стороною, що знаходиться в конфлікті;

5. не входить в особовий склад збройних сил сторони, що знаходиться вконфлікті;

6. діючи таємним способом або під фальшивими приводами, збирає відомості в районі воєнних дій;

7. посланий державою, котра є стороною, що знаходиться в конфлікті, для виконання офіційних обов'язків у якості особи, яка входить до складу її збройних сил;

8. прирівнюється у статусі до некомбатантів;

9. прирівнюється у статусі до комбатантів.

17. Відповідно до міжнародного права цілком заборонені такі засоби ведення війни:

1. вибухові і запальні кулі;

2. кулі, що розвертаються або сплющуються в людському тілі;

3. отрути й отруєна зброя;

4. задушливі, отруйні та інші гази, рідини і процеси;

5. біологічна зброя;

6. будь-які види ядерної зброї;

7. пневматична зброя;

8. будь-які літальні апарати, що оснащені плазмовою зброєю масового знищення;

9. рентгенівські промені.

17.Відповідно до міжнародного права цілком заборонені такі засоби ведення війни:

1. засоби впливу на природне середовище, що мають широкі довгострокові наслідки в якості засобів руйнації, завдання шкоди або заподіяння шкоди іншій державі;

2. будь-яка зброя, основна дія якої полягає в нанесенні ушкоджень осколками, що не виявляються в людському тілі за допомогою рентгенівських променів

3. кулі, що розвертаються або сплющуються в людському тілі;

4. отрути й отруєна зброя;

5. задушливі, отруйні та інші гази, рідини і процеси;

6. будь-які види ядерної зброї;

7. пневматична зброя;

8. будь-які літальні апарати, що оснащені плазмовою зброєю масового знищення;

9. рентгенівські промені.

18.Воєнна окупація — це міжнародно-правовий режим, при якому:

1. збройні сили однієї держави тимчасово займають і утримують територію ворожої держави;

2. окупант здійснює функції воєнного контролю і цивільного управління шляхом встановлення нових норм права;

3. продовжується стан війни між державою, що окупується, й державою, що окупує;

4. суверенітет стосовно окупованої території не переходить до окупанта і він не вправі цілком ліквідувати стару систему права;

5. міждержавні відносини на окупованій території регулюються нормами міжнародного гуманітарного права;

6. окупована територія приєднується до території окупанта і знаходиться під його суверенітетом;

7. населення, що проживає на окупованій території натуралізується (приймається в громадянство окупанта);

8. стан війни між воюючими державами припиняється;

9. на захопленій території вже не діють норми міжнародного гуманітарного права.

19.Відзначте правильно вказані правові наслідки закінчення війни:

1. перестають діяти багато договорів воєнного часу, у тому числі закони і звичаї війни, і набирають сили угоди, що нормалізують відносини між державами;

2. установлюються нормальні мирні відносини, у тому числі і дипломатичні;

3. відновляється дія раніше укладених міжнародних договорів і укладаються нові договори;

4. повертаються усі військовополонені;

5. провадиться репатріація цивільного населення;

6. відбувається остаточне закріплення державного суверенітету над захопленою територією;

7. проводиться натуралізація захопленого населення;

8. скасування державного кордону країни, що капітулювала;

9. введення надзвичайного стану в державі, що капітулювала.

19. Відзначте правильно вказані правові наслідки закінчення війни:

1. здійснюється виведення окупаційних військ;

2. передаються карти мінних полів для знищення мін;

3. наступає політична і матеріальна відповідальність винної держави і кримінальної відповідальності головних воєнних злочинців;

4. приймаються гарантії для недопущення війни в майбутньому (розділ військових флотів переможених держав, повна або часткова демілітаризація переможених держав);

5. для нейтральних держав — припиняється стан нейтралітету у війні; а для всіх інших держав, що не воюють, — ліквідується необхідність дотримання режиму зон ведення війни, відновлюються безпека міжнародної морської і повітряної навігації у Світовому океані, відбувається репатріація їхніх громадян, інтернованих у ході війни тощо;

6. відбувається остаточне закріплення державного суверенітету над захопленою територією;

7. проводиться натуралізація захопленого населення;

8. скасування державного кордону країни, що капітулювала;

9. введення надзвичайного стану в державі, що капітулювала.

20.Відзначте правильно вказані характерні риси міжнародно-правової системи в порівнянні з внутрішньодержавною системою права:

1. особливий спосіб створення норм: у міжнародному праві — самими суб'єктами права, у внутрішньодержавному праві — органами державної влади;

2. особливі суб'єкти права: в міжнародному праві — держави, міждержавні організації, народи і нації, що борються за незалежність тощо; у внутрішньодержавних правових системах — фізичні та юридичні особи, органи державної влади й місцевого самоврядування тощо;

3. особливі предмети правового регулювання: в міжнародному праві — відносини між суб'єктами міжнародного права; у внутрішньодержавному праві — відносини між суб'єктами національної системи права, які перебувають у межах юрисдикції конкретної держави;

4. особливі об'єкти права: в міжнародному праві - міжнародні відносини, які складаються з приводу певних матеріальних і нематеріальних благ; у національному праві – внутрішньодержавні відносини, які складаються з приводу тих самих благ, що перебувають цілком у юрисдикції конкретної держави;

5. особлива соціальна сутність права: норми міжнародного права мають загальнодемократичний характер, норми внутрішньодержавного права завжди збігаються з сутністю держави правотворця (соціалістичні, буржуазні тощо);

6. особливий порядок створення: в міжнародному праві – шляхом видання законів, у внутрішньодержавному – шляхом укладення нормативних договорів.

7. особливий характер побудови системи права: міжнародне право — субординаційна система права (підпорядкування актів з вищою юридичною силою актам з нижчою); внутрішньодержавні системи — координаційні.

8. особливі джерела права: в міжнародному праві — закони та підзаконні акти; у внутрішньодержавному праві — міжнародний договір, міжнародний звичай, рішення міжнародних міждержавних організацій і деякі інші;

9. особливі санкції: в міжнародному праві — встановлені в законах та підзаконних актах; у внутрішньодержавному праві — рішеннями правозастосувальних органів.

21. Відзначте правильно названі елементи системи міжнародного права:

1. норми міжнародного права;

2. галузі міжнародного права;

3. інститути міжнародного права;

4. суб’єкти міжнародного права;

5. об’єкти міжнародного права;

6. джерела міжнародного права;

7. функції міжнародного права.

22.Відзначте правильно названі положення, що обґрунтовують пріоритет міжнародного права над національним:

1. значимість і особлива соціальна цінність міжнародного права в сучасному світі, яке втілює найбільш досяжну в нашу епоху ідею справедливості;

2. основоположні документи з прав людини, якими керуються всі демократичні держави, мають своїм джерелом міжнародне право;

3. міжнародне право розробляє основи гуманізації збройних конфліктів, роззброєння, справедливого користування ресурсами нашої планети тощо;

4. міжнародні договори сприяють утворенню нових норм і юридичних актів, але при цьому не відбувається перетворення міжнародно-правових актів і норм у національно-правові;

5. між національною системою права та міжнародною немає будь-якої юридичної супідрядності;

6. держави мають право посилатися на внутрішнє законодавство для виправдання невиконання міжнародного договору;

7. міжнародне право охороняє державний суверенітет.

23.Відзначте правильно вказані положення взаємовпливу міжнародного та внутрішньодержавного права відповідно до законодавства України:

1. Україна визнає пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права над нормами внутрішньодержавного права;

2. якщо належно укладеним міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, котрі встановлені законодавством України, то застосовуються норми міжнародного договору;

3. міжнародні договори, згода на обов'язковість котрих дана Верховною Радою України, стають частиною її внутрішнього ("національного") законодавства;

4. якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, котрі встановлені законодавством України, то застосовуються норми національного законодавства;

5. Україна не визнає пріоритету загальновизнаних норм міжнародного права над нормами внутрішньодержавного права;

6. Україна визнає пріоритет тільки міжнародних звичаїв;

7. Україна може уникнути відповідальності за невиконання міжнародного договору через суперечність з національним законодавством.

24.Відзначте правильно вказані характерні риси міжнародно-правової системи в порівнянні з внутрішньодержавною системою права:

1. особливий характер побудови системи права: міжнародне право — координаційна система права; внутрішньодержавні системи — субординаційні;

2. особливі джерела права: в міжнародному праві — міжнародний договір, міжнародний звичай, рішення міжнародних міждержавних організацій і деякі інші; у внутрішньодержавному праві — закони та підзаконні акти;

3. особливий порядок застосування примусу для дотримання норм міжнародного права: у міжнародному праві – здійснюється самими суб'єктами права; у внутрішньодержавному праві примус здійснюється тільки державними органами.

4. особливий спосіб створення норм: у міжнародному праві — наднаціональними утвореннями (парламентами, урядами тощо), у внутрішньодержавному праві — органами державної влади;

5. особливі суб'єкти права: в міжнародному праві — фізичні та юридичні особи; у внутрішньодержавних правових системах — тільки політичні партії, громадські організації, інші соціальні об'єднання;

6. особливі предмети правового регулювання: в міжнародному праві — відносини з приводу власності на землю; у внутрішньодержавному праві — відносини між міжнародними суб'єктами, які не перебувають у межах юрисдикції конкретної держави;

7. особливі об'єкти права: в міжнародному праві - міжнародні відносини, які складаються з приводу тільки нематеріальних благ; у національному праві внутрішньодержавні відносини, які складаються з приводу тих самих благ, що не перебувають у юрисдикції конкретної держави.

25.Відзначте правильно названі функції сучасного міжнародного права: