Тема № 1. Зміст, історія розвитку менеджменту та підходи до нього

План

1. Поняття менеджменту як науки і дисципліни.

2. Суб’єкт, об’єкт менеджменту, його предмет і засоби, цілі та мета.

3. Еволюція концепцій менеджменту.

4. Сучасні теорії та концепції розвитку менеджменту..

І. Поняття менеджменту як науки і дисципліни.

Незважаючи на понад столітню історію науки менеджменту, величезну кількість досліджень і публікацій, поняття "менеджмент" досі залишається складним, а його суть і досі не з’ясована остаточно. Адже під менеджментом розуміють і певний вид діяльності, і групу людей, які її здійснюють, і галузь досліджень, і навчальну дисципліну.

Менеджмент (to manage) буквально означає керівництво людьми. Сьогодні існує чимало визначень цього поняття. Багатозначність цього поняття віддзеркалює Оксфордський словник, в якому дається 4 його значення: 1)спосіб, манера спілкування з людьми; 2)влада і мистецтво управління; 3)особливого роду вміння, адміністративні навички; 4) орган управління, адміністративна одиниця.

Наведемо найбільш поширені визначення, що трапляються в літературі.

У вузькому розумінні менеджмент – це вміння досягти поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей. Менеджмент – це функція чи діяльність щодо керівництва людьми в найрізноманітніших організаціях.

Згідно з менеджментом, необхідно насамперед турбуватись про персонал, а прибуток буде результатом ефективної спільної роботи людей. Саме тому слід наголосити на соціальній природі менеджменту, діяльності, що починається і закінчується людьми. Звідси випливає ще одне визначення: менеджмент – це керівництво не складною машиною-організацією, а колективом людей.

Менеджмент – цілеспрямований вплив на діяльність усіх працівників організації для успішного досягнення встановлених ними ринкових цілей у змінному середовищі шляхом продуктивного використання наявних ресурсів.

Це процес оптимізації людських, матеріальних і фінансових ресурсів для досягнення організаційних цілей. Під процесом тут розуміється система дій, що вживають менеджери. Оптимізація означає, що менеджери повинні працювати для отримання найкращих довгострокових результатів, а цілі – ті результати, яких добиваються засновники та основні акціонери компанії.

Є й більш спрощені визначення. Менеджмент – це мистецтво використання роботи, виконаної за допомогою інших. Але таке визначення не підходить менеджерам, що зіткнулись із зростаючою складністю управлінської діяльності.

Менеджмент – це галузь діяльності, яка поєднує мистецтво і науку та демонструє зростаючий професіоналізм і досвід. Менеджери завжди повинні враховувати багатоманітні впливи, які виходять як зсередини, так і ззовні організації.

Широко розповсюдженою є думка, що менеджмент – це мистецтво. Так як мистецтво вимагає особистих здібностей і таланту, менеджери, що приймають організаційні рішення про краще використання ресурсів і освоєння нових ринків, безсумнівно включені в творчий процес. Багато з того, що менеджер знає про управління окремою людиною чи групою, взято з власного досвіду роботи, чи від інших осіб, що займаються подібною діяльністю.

Разом з тим менеджмент – це наука. Наука передбачає систематичний розвиток і перевірку теорій, які базуються на вивченні практичної поведінки. Вивчення менеджменту потребує подальшого розвитку, що дозволило б нам передбачати відповідну поведінку у різноманітних ситуаціях.

Вміння іти на компроміс з мінімумом небажаних наслідків – ось в чому суть мистецтва управління.

З функціональних позицій менеджмент – це процес планування, організації, мотивації і контролю в цілях формування і досягнення мети організації.

Менеджмент – наукова система організації колективної праці, ефективне використання ресурсів, концентрація зусиль на безперервному підвищенню якості роботи персоналу підприємства для досягнення мети і цілей організації.

Менеджмент – вид професійної діяльності людей по організації досягнення системи цілей, що приймаються та реалізуються з використанням наукових підходів, концепції маркетингу і людського фактора.