- •Тестові завдання «Внутрішні хвороби тварин»
- •1. На поповнення нестачі життєво необхідних речовин в організмі.
- •1. На поповнення нестачі життєво необхідних речовин в організмі.
- •8. До патогенетичної терапії відносять:
- •9. До етіотропної терапії відносять:
- •1. Терапію, яка регулює нервово-трофічні функції;
- •1. Гемотрансфузію;
- •1. Введення тварині її власної крові;
- •1. Введення тварині її власної крові;
- •25. Методи діагностики зміщення сичуга:
- •1. Не змінюється;
- •1. Не змінюється;
- •1. Підвищується систолічний;
- •1. Посилюються;
- •1. Перикардіальні шуми хлюпання;
- •1. Підвищується систолічний;
- •1. Високого тембру;
- •1. Тимпанічним;
- •1. Гіпотрофія новонароджених;
- •1. Гіпотрофія новонароджених;
- •1. Гіпотрофія новонароджених;
- •1. Новокаїнових блокад;
- •1. Не змінюється;
- •1. Патологічне бронхіальне дихання;
- •1. Запалення слизової оболонки ротової порожнини;
- •1. Згодовування великої кількості бобових концентратів;
- •1. Серцева недостатність;
- •1. Згодовування легкобродильних соковитих кормів, особливо бобових;
- •1. Непроведеного через печінку білірубіну;
- •1. Непроведеного через печінку білірубіну;
- •1. Гострі інфекційні хвороби;
- •1. Запалення паренхіми нирки і ниркової миски;
- •1. Запалення паренхіми нирки і ниркової миски;
- •1. Інфекційні хвороби;
- •1. Анемія;
- •2. Нефроз;
- •3. Гломерулонефрит;
- •4. Пієлонефрит.
- •2. Гострі інфекційні хвороби;
- •3. Ергокальциферол;
- •2. Кальцію хлорид;
- •1. Молочна кислота;
- •4. Тахікардією.
- •1. Постгеморагічна;
- •3. Гемолітична;
- •3. Змішана;
- •3. Кальцію хлорид;
- •1. Атропіну сульфат;
Тестові завдання «Внутрішні хвороби тварин»
1. Етіотропна терапія спрямована:
1. На усунення причини хвороби;
2. На механізм розвитку хвороби;
3. На підвищення неспецифічної резистентності;
4. На поповнення нестачі життєво необхідних речовин в організмі.
2. Патогенетична терапія спрямована:
1. На поповнення нестачі життєво необхідних речовин в організмі.
2. На механізм розвитку хвороби;
3. На усунення причини хвороби;
4. На нормалізацію функцій нервової системи.
3. Замінна терапія спрямована:
1. На поповнення нестачі життєво необхідних речовин в організмі.
2. На механізм розвитку хвороби;
3. На усунення причини хвороби;
4. На нормалізацію функцій нервової системи.
4. До етіотропної терапії відносять:
1. Новокаїнові блокади;
2. Протимікробну терапію;
3. Пробіотикотерапію;
4. Протеїнотерапію.
5. До патогенетичної терапії відносять:
1. Імуностимулювальну терапію;
2. Інтерферонотерапію;
3. Новокаїнові блокади;
4. Жарознижувальні препарати.
6. До замінної терапії відносять:
1. Гемотрансфузію;
2. Протеїнотерапію;
3. Вітамінотерапію;
4. Пробіотикотерапію.
7. Протеїнотерапія включає:
1. Гемотерапію;
2. Тканинну терапію;
3. Органотерапію;
4. Серотерапію.
8. До патогенетичної терапії відносять:
1. Терапію, яка регулює нервово-трофічні функції;
2. Терапію специфічними препаратами;
3. Неспецифічну стимулювальну терапію;
4. Антибіотикотерапію.
9. До етіотропної терапії відносять:
1. Терапію, яка регулює нервово-трофічні функції;
2. Пробіотикотерапію;
3. Неспецифічну стимулювальну терапію;
4. Антибактеріальну терапію.
10. До протеїнотерапії відноситься:
1. Лізатотерапія;
2. Органотерапія;
3. Лактотерапія;
4. Серотерапія
11. Парентерально введені білкові препарати проявляють свою дію:
1. Загально;
2. Комплексно;
3 Локально;
4. Вибірково.
12. Терапевтична фаза під час застосування протеїнотерапії характеризується:
1. зниженням кількості еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну;
2. підвищенням температури тіла;
3. гіпотонією передшлунків;
4. збільшенням кількості еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну.
13. Протеїнотерапія протипоказана при:
1. пневмонії;
2. артриті;
3. Інфекційних захворюваннях з гострим перебігом;
4. гіпопластичній анемії
14. До гемотерапії відносять:
1. Гемотрансфузію;
2. Аутогемотерапію;
3. Ізогемотерапію;
4. Гетерогемотерапію
15. Суть аутогемотерапії:
1. Введення тварині її власної крові;
2. Введення крові різних тварин в межах одного виду;
3. Введення крові тварин різних видів;
4. Гемотрансфузія.
16. Суть ізогемо- (гомогемо-) терапії:
1. Введення тварині її власної крові;
2. Введення крові різних тварин у межах одного виду;
3. Введення крові тварин різних видів;
4. Гемотрансфузія.
17. Суть гетерогемотерапії:
1. Введення тварині її власної крові;
2. Введення крові різних тварин у межах одного виду;
3. Введення крові тварин різних видів;
4. Гемотрансфузія.
18. Механізм дії тканинних препаратів полягає:
1. В утворенні біогенних стимуляторів;
2. Дії на біологічно активні точки;
3. В утворенні гістаміноподібних речовин;
4. Нормалізації функцій нервової системи.
19. До тканинних препаратів відносять:
1. Екстракт алое;
2. Катозал;
3. алохол;
4. Екстракт плаценти.
20. До ферментотерапії відносять застосування:
1. Фесталу;
2. Панкреатину;
3. Т-активіну;
4. Тималіну.
21. Основний метод дослідження книжки:
1. Пальпація;
2. Перкусія у 5 – 6 міжреберних проміжках;
3. Аускультація від 7 до 10 ребра;
4. Аускультація у 4–5 міжреберних проміжках;
22. Механізм дії новокаїнових блокад полягає:
1. У перериванні больового імпульсу від патологічної ділянки до
нервової системи;
2. Стимуляції процесів збудження у ЦНС;
3. Стимуляції процесів гальмування у ЦНС;
4. Знеболювальному ефекті.
23. В яких випадках протипоказано застосування новокаїнової терапії:
1. плеврит;
2. бронхопневмонія;
3.Серозний, катаральний і гнійни мастити;
4. Серцево-судинній недостатності.
24. За гострого перебігу бронхопневмонії краще застосовувати:
1. Преапарати бактеріостатичної дії;
2. Препарати бактерицидної дії ;
3. Препарати пролонгованої дії;
4. Важкорозчинні препарати.