14

Лабораторне заняття № 14

НЕЗАРАЗНІ ХВОРОБИ

Незаразними називаються хвороби, які не мають збудників: вірусу, бактерії, гриба і тваринного паразита. Причиною їх виникнення частіше всього можуть бути порушення умов годівлі і утримання риб, отруєння різними отрутохімікатами, травми та інші фактори.

Незаразні хвороби завдають рибництву значних економічних збитків. При цих захворюваннях знижуються імунобіологічна реактивність організму та стійкість його проти збудників інфекційних та інвазійних хвороб.

Цироїдна дегенерація печінки райдужної форелі

Хвороба характеризується дегенеративним ожирінням печінки, яке розвивається внаслідок порушення обміну речовин при використанні для годівлі недоброякісних та неспецифічних для форелі кормів, при надмірній кількості жиру в раціонах і перегодівлі риби. Форель, що вирощується на природних кормах, або яка одержує збалансовані штучні корми цією хворобою не уражується.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ І ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ. Перебіг хвороби може бути гострий і хронічний.

При гострій формі риби стають майже чорними, часто з фіолетовим відтінком, перестають брати корм, тримаються поодинці на мілководді, не реагують на зовнішні подразнення. Перед загибеллю риби втрачають рівновагу і здійснюють гвинтоподібні рухи. Зябра анемічні. Загибель форелі має масовий характер, хворіють і гинуть у першу чергу найбільші і вгодовані риби.

При хронічному перебігу хвороби забарвлення тіла і поведінка риби не змінюються. Характерна різка анемія зябер, які у хворої риби стають майже білими. Загибель спостерігається протягом тривалого часу і набирає масового характеру.

ПАТОЛОГОАНАТОМІЧНІ ЗМІНИ. При гострій формі характеризуються різкими змінами в печінці, яка стає пі-сочножовтою, замість червоної, або набуває "мармурового" забарвлення. На внутрішніх органах - велика кількість жиру. Стінки кишечника в'ялі, більш витончені, напівпрозорі, сірувато-білого кольору. В тяжких випадках захворювання кишечник заповнений гнійним слизом, порожнина тіла - рідиною червоного кольору.

При хронічному перебігу хвороби жирові відкладення в печінці та і інших органах можуть бути відсутні. Шлунок і кишечник частково заповнені кормом навіть перед загибеллю. В порожнині тіла в тяжких випадках часто виявляють транссудат (рис.1, ).

Д

Рис. 1

Цироїдна дегенерація печінкирайдужної форелі:

І - Печінка здорової риби; II - печінка хворої риби; III —печінка форелі під мікроскопом:

а -печінка здорової риби; б - цироїдна дегенерація печінки. Видно брила цироїду (за Факторович)

ІАГНОЗ. Встановлюють на підставі аналізу кормів, клінічних та патологоанатомічних ознак, а також результатів гістологічного дослідження.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ І ПРОФІЛАКТИКА. В форелевих господарствах необхідно суворо дотримуватись режиму годівлі і використання тільки доброякісних кормів, які містять достатню кількість вітамінів. При виникненні захворювання в раціон вводять свіжу селезінку (80%) великої рогатої худоби і зернові відходи (20%). На кожні 100 г такого корму необхідно додавати 1 г риб'ячого жиру, 1-2 г пивних дріжджів. Добрі результати одержують також при годівлі свіжою рибою. Необхідно обмежувати згодовування рибного, кров'яного та м'ясо-кісткового борошна і зовсім не згодовувати концкорми, які зберігали тривалий час на повітрі. При тяжкому перебігу захворювання призначають голодну дієту на 10-15 днів, потім дають легкозасвоюваний корм. Загибель риби припиняється і відновлюється нормальна структура печінки.