Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
39
Добавлен:
15.02.2016
Размер:
733.7 Кб
Скачать

11

Лабораторне заняття № 8

ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ

ПРОТОЗОЙНІ ХВОРОБИ

Протозойні захворювання викликають збудники, які відносяться до типу найпростіших, або одноклітинних, тварин. Вони характеризуються тим, що їх тіло морфологічно відповідає одній клітині, але фізіологічно являє собою цілий організм з усіма належними йому функціями. Тіло найпростіших складається з цитоплазми, ядра і органел. Цитоплазма має два шари: зовнішній - ектоплазма і внутрішній - ендоплазма. Життєвий цикл складається з чергування статевого і ряду безстатевих розмножень.

Хвороби, які викликаються джугутиковими Іхтіободоз (Костіоз)

Це захворювання молоді риби, яке характеризується гострим перебігом з добре вираженою сезонністю, що уражає шкірні покриви, зябра, плавці багатьох видів риби. Захворювання спостерігається в ставкових господарствах України, Північного Кавказу, Центральних областей Росії.

Іхтіободоз завдає великих збитків, що нерідко приймає форму ензоотій з масовою загибеллю молоді. Доросла риба не хворіє, але є паразитоносієм.

ЗБУДНИК - Ichtyoboda necatrix порівняно дрібний паразит, нирко-подібної форми розміром 5-20 мкм. В Центральній частині протоплазми розташоване ядро, дві скоротливі вакуолі і травні включення. Іхтіобода має на передньому кінці два довгі джгутики, при допомозі яких прикріплюється до риби і може вільно плавати (рис. 1). Як спеціалізований паразит, іхтіобода, відокремлюючись від риби, гине через 6-7 годин. Розмножується паразит повздовжнім поділом на двоє.

I

Рис 1. I–збудник іхтіободозу – Ichtioboda necatrix.

II – ураження шкіри цьогорічки коропа

ДЖЕРЕЛО ІНВАЗІЇ - риби старшого віку, а також смітна і дика риба.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ І ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ. Спалах захворювання спостерігається на початку літа, при температурі води 25-28°С, особливо коли в ставах недостатньо природної їжі, коли резистентність організму різко знижується. Розмноженню збудника і розвитку хвороби сприяють кисле середовище (рН не вище 5,5), погіршення гідрологічного, гідрохімічного та газового режимів в ставах, басейнах, а також зоогігієнічних умов.

Характерна ознака хвороби - поява по боках тіла тьмяних білуватих плям, які пізніше зливаються в суцільний сіруватий наліт. При важкій формі спостерігається розпад тканин між проміннями плавців, значне слизовиділення, анемія зябер, виснаження. Хворий мальок піднімається на поверхню води, заковтує повітря і швидко гине.

ДІАГНОЗ встановлюють на підставі клінічних ознак і мікроскопічного дослідження скребків шкіри і зябер, епізоотологічних даних (сезонність, вік риби). Якщо при дослідженні виявляють велику кількість паразитів (не менше 10-15 екз. в полі зору мікроскопу), ставлять діагноз на іхтіободоз.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ І ПРОФІЛАКТИКА. Для лікування риби використовують кухонну сіль, яку вносять безпосередньо в ставки, створюючи концентрацію 0,1-0,2% (1-2 кг кухонної солі на 1м3). В рибницьких господарствах України успішно застосовують метод вапнування "по воді" з розрахунку I50-200 кг/га негашеного вапна.

Для оздоровлення риби необхідно застосовувати заходи ве­теринарного і рибницького характеру і, насамперед, забезпечити мальків в нерестових та вирощувальних ставах достатньою кількістю природного корму. Нерестові стави піддають ретельній дезінвазії негашеним (25 ц/га) і хлорним (3-5 ц/га) вапном до їх заповнення водою і посадки плідників на нерест.

Необхідно також проводити дезинфекцію і дезінвазію ставів, знарядь вилову риби і інвентарю за загально прийнятими вимогами. Для повної ліквідації іхтіободозу проводять літування всіх ставів, як один з найважливіших заходів у загальній системі оздоровлення стада риб.

Соседние файлы в папке xвороби риб_для студ