Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
57_-62 відповіді питання хз з чого (ангіна).doc
Скачиваний:
27
Добавлен:
15.02.2016
Размер:
99.84 Кб
Скачать

57.Диференційна діагностика лакунарної ангіни з дифтерією і ангінами при захворюваннях крові. Лікування і профілактика.

Критерії дослідження

Лакунарна ангіна

Дифтерія горла

Загальний стан хворого

Важкий, температура тіла 38 — 39 °С, хворий вередливий, вимагає до себе уваги. Шкірні покриви гіперемійовані, пітливість підвищена

Важкий, температура тіла може бути від 37,5 до 39 °С. Хворий апатичний, млявий, просить його не турбувати. Тони серця глухі. Шкірні покриви бліді

Фарингоскопія

Слизова оболонка мигдаликів, дужок та м'якого піднебіння яскраво-червоного кольору. На поверхні мигдалика фібриноз­ний наліг білого чи жовто-білого кольору, який не поширюється за межі мигдалика. Наліт легко знімається без пошкодження епітелію

Слизова оболонка мигдаликів, дужок, м'якого піднебіння сірого кольору, набрякла. На поверхні мигдаликів фібринозний наліг брудно-сірого кольору, який поширюється на дужки, бічні стінки горла, м'яке піднебіння. Наліт важко знімається, після чого на поверхні з'являються крапельки крові

Пальпація регіонарних лімфовузлів

Збільшені окремі дрібні лімфовузли, болючі під час пальпації, м'якої консистенції

За кутом нижньої щелепи пальпуються збільшені щільні лімфовузли, болючі під час пальпації. У разі токсичної дифтерії спостерігається набряк м'яких тканин шиї, який може поширитися на груди

Мікробіологічне дослідження мазка з горла

Паличка дифтерії не висівається

Паличка дифтерії висівається. Бактеріоскопія мазка дозволяє отримати попередню відповідь через 1 — 2 год. Заключний негативний результат за даними посіву лікар отримує через 48 год

 Ангіна при захворюваннях крові. А) моноцитарна ангіна (інфекційний мононуклеоз, або хвороба Філатова) може клінічно протікати різноманітно: від катаральної до виразково-некротичної. Етіологія даного захворювання остаточно не з'ясована, найбільш поширена точка зору - викликається невідомим вірусом, що фільтрується. Клінічно правильно поставити діагноз допомагає збільшення печінки та селезінки (гепато-ліенальний синдром), наявність ущільнених і хворобливих на дотик лімфатичних вузлів: шийних, потиличних, підщелепних, нерідко пахвових і пахових, і навіть полілімфаденіт. Патогномонічним симптомом є поява в периферичної крові атипових мононуклеарних клітин. Б) агранулоцитарная ангіна пов'язана з повним або майже повним зникненням гранулоцитів у периферичній крові із збереженням моноцитів і лімфоцитів на тлі різкої лейкопенії. Етіологія захворювання не з'ясована, вважається поліетіологічним.Лікування ангіни Основа лікування антибактеріальна терапія —місцева і загальна. віддається перевагу препаратів пенициллинового ряду, захищені пеніциліни. препарати цефалоспоринів,макролідів,фторхінолонів.При ангіні місцеві симптоми (різка біль у горлі, гіперемія, нальоти на піднебінних мигдалинах) змушують застосовувати місцеві антибактеріальні препарати як у спреї, полосканнях, так і в таблетках, пастилках. Симптоматична: жарознижуючі засоби. Профілактика. Ще з раннього дитинства варто проводити загар­тування організму. Заняття спортом, ранкова гімнастика, правиль­ний режим роботи та відпочинку підвищують загальну реактивність організму та запобігають розвитку ангіни. З дитячого віку варто по­ступово привчати ротову порожнину до води низької температури.Водночас необхідно активно лікувати хронічні риніт, синуїт, аде-ноїдит для відновлення носового дихання, ліквідації вогнищ інфекції. З цією метою треба проводити санацію ротової порожнини, тобто ліку­вати карієс зубів, хронічний стоматит.

58.Хронічний тонзиліт.Етіологія,патогенез,симптоматика.Класифікація,лікування.

Хронічний тонзиліт – хронічне, яке перебігає з загостреннями, запалення піднебінних мигдалин в результаті частих ангін. При захворюванні відзначається біль при ковтанні, першіння в горлі, неприємний запах з рота, збільшення і болючість підщелепних лімфовузлів. Будучи хронічним вогнищем інфекції в організмі, знижує імунітет і може викликати розвиток пієлонефриту, інфекційного ендокардиту, ревматизму, поліартриту, аднекситу, простатиту, безпліддя та ін. Етіологія.Розвивається внаслідок повторних ангін або гострих дитячих інфекцій. Іншою причиною розвитку хронічного тонзиліту може бути порушення реактивності організму, внаслідок чого знижується захисна реакція піднебінних мигдаликів.Впливають на виникнення тонзиліту переохолодження, неповноцінне харчування, перевантаження (послаблений імунітет). Розвитку хвороби сприяють розрощення аденоїдної тканини, хронічний синусит, викривлення носової перегородки, хронічний риніт.Найчастіше збудниками хронічного тонзиліту є:стрептококи (домінує бета-гемолітичний стрептокок групиA);стафілококи;аденовіруси;асоціації збудників (включаючи гриби). Лікування хронічного тонзилітуПри лікуванні хронічного тонзиліту важливий індивідуальний підхід до проблеми , що включає комплекс заходів щодо знищення хвороботворної інфекції. Лікування може бути як консервативним , так і хірургічним.Консервативне лікування включає застосування різноманітних антисептиків. Роблять промивання мигдалин , інгаляції або наносять антисептик на уражену поверхню. При застосуванні антибактеріальних препаратів , спочатку потрібно з’ясувати , наскільки хвороботворна мікрофлора , що спровокувала хвороба , до них чутлива.При лікуванні хронічного тонзиліту потрібні заходи з підняття імунітету. Необхідно відкоригувати дієту так , щоб організм отримував достатню кількість вітамінів. Рекомендують заняття фізкультурою. Можливо, лікар також призначить імуномодулятори .Для лікування хронічного тонзиліту застосовують також фізіопроцедури : лазеротерапію , електрофорез , УВЧ.Хірургічне лікування полягає в повному або частковому видаленні мигдалин. Застосовується в тому випадку , якщо консервативне лікування виявилося неефективним або у випадку , якщо рецидив хронічного тонзиліту спричинив ускладнення внутрішніх органів.. Ускладнення, що виникають в процесі операції

Одним з найбільш частих і небезпечних ускладнень, пов'язаних з тонзілектомія є кровотеча, яке частіше спостерігається у хворих на ревматизм. Існує багато способів зупинки і попередження кровотеч, тому в даний час практично не зустрічається важких наслідків цього ускладнення.

Іншим досить частим ускладненням є поширення інфекції на шийні лімфатичні вузли (лімфаденіт). Лімфаденіт стихає під впливом протизапальної терапії через тиждень після операції.

тонзілектомія - це вимушений захід, її проводять тільки з тому випадку, коли піднебінні мигдалини мають шкідливий вплив на організм.Класифікація. По тяжкості захворювання 1Легкі.2Среднетяжкіе.3Важкі.Останні дві форми протікають або з наслідками, або без них. За місцем розташування Сучасні класифікації ангін також припускають поділ їх за місцем розташування тканин, які уражаються захворюванням. Тому за місцем протікання ангіну визначають як 1язичну;2гортанну;3носоглоткову;4вражаючу мигдалини. Класифікація ангін по Солдатову 1.гострийтонзиліт А)Первинна ангіна Катаральна Виразкова (проявляється через плівку) Лакунарна Фолікулярна

Б)Вториннаангіна Виникла як наслідок інфекційних захворювань (скарлатина, дифтерія, тиф і так далі). Виникла на тлі захворювань крові (лейкози, мононуклеоз і багато іншого).

 

59.Тонзилектомія.Покази і протипокази до операції.Можливі ускладнення.

Тонзилектомія – повне видалення піднебінних мигдалин має строгі показання. Рішення про тонзилектомію приймається тільки після проведення повного комплексу діагностичних заходів. Показання до тонзилектомії.Часті стрептококові тонзиліти (ангіни). Попередньо слід провести ретельну діагностику, щоб розрізнити стрептококовий тонзиліт від звичайних респіраторних інфекцій. Підтвердити стрептококову інфекцію можна за допомогою лабораторного тесту на титр антістрептолізіна. Підвищення титру антистрептолизина достовірно свідчить про наявність в організмі стрептокока інфекційного агента, що викликає розвиток хронічного тонзиліту. Якщо титр антістрептолізіна не знижується після повторних курсів антибактеріальної терапії, показана тонзилектомія, оскільки виникає ризик розвитку ревматизму.Тонзилектомія також показана в разі хоча б одного епізоду ускладнення ангіни паратонзіллярного абсцесу (запалення м’яких тканин за піднебінних мигдалин). Тонзилектомія показана у разі наявності супутніх захворювань, які пов’язані з ревматизмом. Як правило, це порушення з боку серцево судинної системи, ураження суглобів, патології нирок. Попередньо потрібно підтвердити ризик виникнення ускладнень хронічного тонзиліту ревматичного характеру. В якості діагностики з цією метою застосовують так звані ревмопроби визначення таких маркерів захворювання, як рівень С-реактивного білка, сіалових кислот, серомукоида, ревматоїдного фактора. Однак найбільш достовірним методом на сьогоднішній день вважається визначення титру антистрептолизина. Тонзилектомія показана, якщо піднебінні мигдалини гіпертрофовані (збільшені) до такої міри, що це викликає постійний дискомфорт: заважає ковтати, порушує дихання (особливо уві сні, коли гіпертрофовані мигдалини стають причиною хропіння).Тонзилектомії проводять в ЛОР-відділеннях під місцевою анестезією або під наркозом.Протипоказання для тонзилектомії за останній час значно звузилися у зв'язку з удосконаленням передопераційної підготовки хворих і техніки операції. Так, в даний час ця операція з успіхом проводиться дітям, починаючи з другого року життя. Літній і старечий вік самі по собі не є перешкодою до операції. Протипоказанням служать захворювання, що супроводжуються явно вираженої серцево-судинної, ниркової, печінкової і легеневої декомпенсацією, III стадія гіпертонічної хвороби, кардіосклероз зі стенокардією; абсолютним протипоказанням служать виражені захворювання крові (гемофіліялейкозигеморагічний синдром). Тимчасовим протипоказанням служать гострі інфекційні захворювання, активний туберкульоз, а також і інші хвороби, яким властиво загострення під впливом операційної травми.

При вагітності тонзилектомія, нерідко рекомендована акушерами в цілях профілактичного видалення вогнища інфекції, пов'язана з деяким ризиком переривання вагітності, особливо, якщо в анамнезі є вказівки на викидень. Взагалі ж перша половина вагітності більш сприятлива для операції в сенсі збереження вагітності, ніж друга. На VIII ж і IX місяцях вагітності тонзилектомія повинна вважатися виправданою лише за наявності життєвих показань. У період епідемій грипу і дитячих інфекцій тонзилектомія може проводитися лише при дотриманні заходів огородження від можливого інфікування в до і післяопераційному періодах. Ускладнення, що виникають в процесі операції

Одним з найбільш частих і небезпечних ускладнень, пов'язаних з тонзілектомія є кровотеча, яке частіше спостерігається у хворих на ревматизм. Існує багато способів зупинки і попередження кровотеч, тому в даний час практично не зустрічається важких наслідків цього ускладнення.

Іншим досить частим ускладненням є поширення інфекції на шийні лімфатичні вузли (лімфаденіт). Лімфаденіт стихає під впливом протизапальної терапії через тиждень після операції.

тонзілектомія - це вимушений захід, її проводять тільки з тому випадку, коли піднебінні мигдалини мають шкідливий вплив на організм.