Режим харчування дітей дошкільного і шкільного віку

Прийом їжі	Дошкільнята		Учні 1-ї зміни		Учні 2-ї зміни
	Час прийому їжі	% від добової енергоцінності раціону	Час прийому їжі	% від добової енергоцінності раціону	Час прийому їжі	% від добової енергоцінності раціону
1-й сніданок 2-й сніданок Обід Підвечірок Вечеря	8^00 – 12^00 16^00 20^00	25 – 30-35 15-20 15-20	7^30-8^00 Після 2 уроку (І-V клас) Після 3 уроку (VІ-ХІ клас) 13^00-14^00 (І-V клас) 14^00-15^00 (VІ-ХІ клас) – 19^00-20^00	25 20 35 – 20	8^00-8^30 – 12^00-12^30 Після 2 уроку (І-V клас) Після 3 уроку (VІ-ХІ клас) 19^00-20^00	20 – 35 20 25

Додаток 3

Показники відповідності раціонів харчування індивідуальним фізіологічним потребам в енергії та харчових речовинах

1. Загальна кількість білків (г на день).

2. Кількість тваринних білків (г на день) та відсоток від загальної кількості білків.

3. Загальна кількість жирів (г на день).

4. Кількість рослинних жирів (г на день) та відсоток від загальної кількості жирів.

5. Загальна кількість вуглеводів (г на день).

6. Співвідношення за масою між білками, жирами і вуглеводами (за одиницю прийняти кількість білків).

7. Загальна енергоцінність раціону.

8. Частка калорійності раціону за рахунок білків (%).

9. Частка калорійності раціону за рахунок жирів (%).

10. Частка калорійності раціону за рахунок вуглеводів (%).

11. Розподіл енергоцінності за прийомами їжі.

12. Вміст у раціоні кальцію, фосфору, магнію, заліза (мг).

13. Співвідношення між кальцієм і фосфором, кальцієм і магнієм (за одиницю прийняти кількість кальцію).

14. Вміст у раціоні вітамінів А, β-каротину,C, В₁, В₂,PP.

Додаток 4

Критерії оцінки адекватності харчування дітей

1. Клінічні параметри:

а) загальний статус дитини: здоров’я дитини, емоційний тонус, розвиток локомоторних функцій, стан шкірного покриву та слизових оболонок, тургор тканин, розвиток підшкірно-жирової клітковини, м’язової та кісткової систем, функціональний стан органів травлення, інших внутрішніх органів;

б) динаміка росту та маси тіла: здорові діти подвоюють свою початкову (при народженні) масу тіла у 4,5-5 місяців і потроюють її до року життя; за цей період зріст збільшується на 50%, обвід голови на 35%. У дітей віком понад 1 рік маса і зріст збільшуються повільніше, ніж на першому році життя. Подвоєння маси тіла річної дитини спостерігається у 5 років, потроєння – у 10 років. Зріст новонародженої дитини подвоюється у 5 років, потроюється у 15 років;

в) рівень нервово-психічного розвитку;

г) захворюваність (гострі респіраторні та кишкові інфекції, рахіт, гіповітаміноз тощо).

2. Лабораторні показники:

а) рівень гемоглобіну і кількість еритроцитів (концентрація гемоглобіну нижча ніж 120 г/л, кількість еритроцитів менша ніж 3,5×10¹²/л як можлива ознака анемії);

б) запаси білка оцінюють за вмістом сироваткового альбуміну, трансферину, гемоглобіну, преальбуміну або ретинолозв’язуючого білка;

в) вміст лімфоцитів (при порушенні харчування їх загальна кількість стає меншою 1,5×10⁹/л);

г) копрологічні дослідження (виявлення м’язових волокон, великої кількості неперетравленої клітковини, крохмалю, нейтрального жиру, жирних кислот як ознака невідповідності їжі функціональним можливостям травного каналу дитини);

д) аналіз сечі (надмір у раціоні мінеральних солей та азоту призводить до високого вмісту в сечі солей і продуктів азотистого обміну).

3. ВООЗ рекомендує для вивчення стану харчування використовувати три індекси: маса / вік, зріст / вік, маса / зріст. Кожний з цих індексів на основі порівняння з аналогічними індексами для еталонної популяції можна розглядати як нормальний, високий, низький.

Нормальний індекс дорівнює медіанному значенню співвідношення маса / вік (зріст / вік, маса / зріст) з відхиленнями не більше ніж ±1σ. Низьким індексом маса / вік (зріст / вік, маса / зріст) вважається індекс, який знаходиться нижче медіанного значення еталонної популяції більше ніж на 1σ. Високий індекс маса / вік (зріст / вік, маса / зріст) перевищує медіанне значення еталонної популяції більше ніж на 1σ.

При інтерпретації результатів, отриманих за допомогою цих індексів, необхідно пам’ятати, що гостра недостатність харчування неминуче призведе до втрати маси тіла дітей незалежно від їх зросту і віку, а тривале недоїдання – не лише до втрати маси тіла, але й до затримки їх росту, яка залишається помітною після того, коли діти починають нормально харчуватися і набирати необхідну масу тіла.

ВООЗ рекомендує як основний критерій при розподілі дітей на низьку, нормальну, високу категорії використовувати значення індексу маса / зріст:

а) діти з нормальним значенням індексу маса / зріст отримують адекватне харчування (значення двох інших індексів до уваги не приймається);

б) діти з низьким значенням індексу маса / зріст отримують недостатнє харчування (міру недостатності можна оцінити за значенням двох інших індексів);

в) діти з високим значенням індексу маса / зріст отримують надмірне харчування (міру надмірності можна оцінити за значенням двох інших індексів).