ВСТУП

Латинська мова (lingua Latina) - мова індоєвропейської сім'ї. Вона дістала свою назву від племені латинів (Latini), які на початку І тис. до н.е. заселили невелику область Центральної Італії Лаціум. Серед міст Лація особливого значення набуло місто Рим (Roma), засноване, за переказом, у 753 р. до н.е. В результаті постійних війн Рим перетворився з міста-держави на столицю могутньої рабовласницької імперії, до складу якої входили країни басейну Середземного моря.

Латинська мова стала державною мовою на значній території Європи від берегів Середземного моря до Атлантичного океану, а також у Північній Африці і в частині Азії від побережжя Середземного моря до гір Кавказу і ріки Єфрат.

З підкоренням Греції Римом (ІІ ст. до н.е.) відбувається взаємозбагачення, латинської і грецької мов і. культур. Латинська мова запозичила значну кількість грецьких слів, а також грецьку медичну термінологію, засновником якої був лікар Гіппократ. У процесі розвитку деяких з грецьких медичних термінів латинізувались, наприклад: cranium - череп, arteria - артерія, therapia - лікування; при цьому деякі з них зберегли грецькі закінчення, наприклад; diabetes - діабет, dуsрnоё - задишка тощо.

Понад півтори тисячі років латинська мова була для Європи мовою культури і науки, зокрема медицини.

Широкого розповсюдження набула латинська мова в Україні. Особливі вимоги щодо її вивчення ставилися перед студентами Києво-Могилянської академії. Вихованцями академії були відомі українські вчені-лікарі: засновник акушерства, ботаніки і фітотерапії Н. Амбодик-Максимович, офтальмолог і терапевт Й. Калинський-Гелита, професор анатомії, фізіології і хірургії К. Щепкін. Великий вклад в медичну науку внесли випускники академії Н. Згурський, П. Погорецький, І. Полетика, Д. Понерка, М. Тереховський, О. Шумлянський та інші.

Як мова міжнародної наукової термінології латина не втратила свого значення і сьогодні. Цілий ряд наук - хімія, математика, фізика, зоологія, ботаніка тощо - дотепер використовує її як матеріал для утворення нових термінів. Але найбільше користуються латинською мовою медицина і фармакологія. Назви хвороб, їхніх симптомів, анатомічна номенклатура, назви лікарських препаратів тощо це все слова латинського і грецького походження.

Латинська і грецька медична термінологія єдина в цілому світі, що допомагає вченим різних країн краще зрозуміти один одного.

Фонетика урок 1 (lectio prima)

§1. Латинський алфавіт

У латинському алфавіті 24 букви.

Друковані літери	Писані літери	Назва	Вимова
Аа	Aa	А	[а]
Вb	Bb	6е	[6]
Сс	Cc	це	[ц] або [к]
Dd	Dd	де	[д]
Ее	Ee	Е	[е]
Ff	Ff	еф	[ф]
Gg	Gg	ге	[г]
Hh	Hh	га	[г]
Іі (Jj)	Ii(Jj)	і (й)	[і] або [й]
Kk	Kk	ка	[к]
Ll	Ll	ель	[ль]
Мm	Mm	ем	[м]
Nn	Nn	ен	[н]
Оо	Oo	О	[о]
Рр	Pp	пе	[п]
Qq	Qq	ку	[к] (в)
Rr	Rr	ер	[р]
Ss	Ss	ес	[с] або [з]
Tt	Tt	те	[т]
Uu	Uu	у	[у]
Vv	Vv	ве	[в]
Хх	Xx	ікс	[кс] або [кз]
Yy	Yy	іпсілон	[і]
Zz	Zz	зета	[з] або [дз]

У латинській мові з великої букви пишуться власні імена, назви місяців, народів, прикметники і прислівники, утворені від назв народів, наприклад:

Celsus - Цельс. Roma - Рим. Rоmаnі - римляни; Septembеr - вересень; Lаtіnе - по-латині: Lаtіnus - латинський.

У рецептах з великої букви пишуться назви хімічних елементів, препаратів, рослин.

§2. Класифікація звуків

У латинській мові звуки поділяються на голосні і приголосні. Для позначення голосних звуків вживаються букви а, е, і, о, u, у. Приголосні звуки відтворюються на письмі за допомогою букв b, с, d, f, g, h, k, l, m, n, р, q, r, s, t, v, x, z.

§3. Правила читання голосних букв

Буква а читається як українське а: nаturа (натура) - природа, aorta (аорта) - аорта, аna (ана) - порівну;

е читається як українське е: dеns (денс) - зуб, vertebra (вертебра) - хребець, ego (его) - я:

і читається як українське і: vita (віта) - життя, іntеrnus (інтернус) - внутрішній. Між голосними або на початку слова перед голосними а, е, о, u, з якими утворює окремий склад, буква і читається як й; в цих випадках замість і може вживатися літера j, якої в класичній латині не було (її було введено в пізніші часи): jеjunum (єюнум) - порожня кишка, mаjalіs (маяліс) - травневий, junіреrus (юніперус) - ялівець, majоr (майор) - більший. Винятки складають слова грецького походження, в яких перед голосними пишеться і (Вимовляється як українське і). Наприклад: Iodum (іодум) йод. Iodoformium (іодоформіум) - йодоформ;

о читається як українське o: os (ос) - кістка, foramen (форамен) - отвір;

u читається як українське у: tumor (тумор) - пухлина, genu (гену) - коліно, purus (пурус) - чистий;

у читається як українське і: вживається в словах грецького походження: butyrum (бутірум) - масло.

Y вживається в префіксах

hуреr- (гіпер) - над, понад норму: hуреrtonіа (гіпертонія) - підвищений кров'яний тиск;

hуро- (гіпо) - під, нижче: hypotonia (гіпотонія) - знижений кров' яний тиск;

dys- (діс) - розлад функції: dуsрnoё (діспное) - задишка;

syn- (сін) - з'єднання, сполучення, разoм: .syndromum (сіндромум) - група симптомів; synechіa (сінехія) - зрощення райдужної оболонки;

у коренях:

hydr- (гідр) - вода; Нуdrargуrum (гідраргірум) - ртуть;

myo- (міо) - м'яз: mуomа (міома) - м'язова пухлина;

myc (мік) – грибок: mусosіs (мікозіс) - захворювання, спричинене грибками;

оху- (оксі) - кислий: oхуdum (оксідум) - окис;

руr- (пір) - жар: Amidopyrinum (амідопірінум) - амідопірін.