Тести для самоконтролю.

1. Хворий М., 30 років скаржиться на головний біль, загальну слабкість, запаморочення. Захворювання почалось раптово сьогодні вранці. 3 тижні тому переніс ангіну, до вчорашнього дня відчував себе задовільно. Об’єктивно: пульс 90 за 1 хвилину, АТ – 180/105 мм рт.ст. Ритм серцевої діяльності правильний, помірний акцент ІІ тону у ІІ міжребер’ї справа від грудини. Змін з боку інших систем і органів при об’єктивному обстежені не виявлено. Аналіз крові: кількість еритроцитів – 3,4x10¹²/л, лейкоцитів – 6,8х10⁹/л, ШОЕ – 12 мм/год. Аналіз сечі: білка – 1,65 ‰, лейкоцитів – 10-15 в полі зору, еритроцитів – 24 в полі зору.

Ваш діагноз ?

а. Хронічний пієлонефрит у стадії загострення.

в. Гіпернефрома.

с. Системний червоний вовчак.

d. Амілоїдоз нирок.

е. Гострий гломерулонефрит. *

2. Хворий Р., 39 років, упродовж 2-х тижнів знаходиться на стаціонарному лікуванні. При поступленні – аналіз сечі: питома вага – 1008; білка – 0,66‰; лейкоцитів – 2-4 в полі зору; еритроцитів – 2-3 в полі зору (вилужені); циліндрів – 1-2 в полі зору (зернисті). Хворому поставлено діагноз: “Гострий пієлонефрит”. Призначена антибактеріальна терапія. Через 10 днів повторно зданий аналіз сечі: питома вага – 1010; білка – 0,033‰; лейкоцитів – 1-2 в полі зору; вилужених еритроцитів – 10-15 в полі зору; циліндрів (гіалінових та зернистих) – 1-2 в полі зору. На підставі цих даних був встановлений інший діагноз – “Гострий гломерулонефрит”.

Чому?

а. Ефект антибіотикотерапії.

в. Низька питома вага сечі.

с. Наявність у сечі вилужених еритроцитів. *

d. Зменшення протеїнурії.

е. Поява гіалінових та зернистих циліндрів.

3. Хворий Л., 39 років подає скарги на біль в потиличній ділянці. При обстеженні: шкіряні покриви бліді, пастозність обличчя та китиць рук, АТ-170/130 мм.рт.ст., симптом Пастернацького негативний з обох боків. ЕхоКГ: концентрична гіпертро­фія лівого шлуночка. Ультразвукове дослідження нирок – розміри нирок в нормі, витончений корковий шар.

Ваш діагноз ?

а. Гіпертензивна хвороба.

в. Хронічний пієлонефрит.

с. Хронічний гломерулонефрит. *

d. Полікістоз нирок.

е. Хвороба Іценко-Кушинга.

4. Хворим на хронічний гломерулонефрит можна рекомендувати санаторно-курорт­не лікування в:

а. Трускавці.

в. Моршині.

с. Поляні.

d. Ялті. *

е. Одесі.

5. Чоловік І., 34 років, скаржиться на слабкість, відчуття важкості в потиличній ділянці, головний біль. У дитинстві часто хворів ангінами, тонзилектомія – 10 років тому. Протягом останніх 4 років відмічає підвищення артеріального тиску. Регулярно не лікувався. Об’єктивно: температура тіла – 36,2˚С, пульс – 88 уд./хв, АТ-190/120 мм.рт.ст. Блідість та набряклість обличчя. Над легенями – везикулярне дихання. Тони серця послаблені, ритм правильний, акцент II тону над аортою. Живіт м’який, безболісний. Симптом Пастернацького негативний з обох боків. В сечі: питома вага – 1008, білка – 0,99 ‰, еритроцитів – 6-7 в полі зору, лейкоцитів – 4-6 в полі зору, гіалінових циліндрів – 6-8 в полі зору, зернистих циліндрів – 3-5 в полі зору. Аналіз сечі за Нечипоренком: в 1 мл сечі лейкоцитів – 2500, еритроцитів –3500, циліндрів – 450.

Який метод дослідження з найбільшою точністю дозволить підтвердити діагноз ?

а. Ультразвукове дослідження нирок.

в. Екскреторна урографія.

с. Радіоізотопне дослідження нирок.

d. Пункційна біопсія нирок. *

е. Рентгенографія органів черевної порожнини (оглядова).

6. Жінка В., 36 років, госпіталізована в терапевтичний відділ із скаргами на набряк обличчя, біль в поперековій ділянці, головний біль. Ці ознаки з’явились 2 тижні тому після перенесеної пневмонії. Об’єктивно: набряк обличчя, АТ-120/80 мм.рт.ст. В крові: ШОЕ – 25 мм/год. В сечі: білка – 1,47 ‰, еритроцитів – 80-100 в полі зору, поодинокі гіалінові та зернисті циліндри.

Яке додаткове обстеження доцільно провести для встановлення діагнозу ?

а. Екскреторну урографію.

в. Бактеріологічне дослідження сечі.

с. Визначити рівень сечовини і креатиніна в крові. *

d. Провести ультразвукове дослідження серця.

е. Виконати біопсію нирок.

7. Хворий С., 18 років, направлений комісією райвійськкомату для обстеження з приводу змін у загальному аналізі сечі. Скарг немає. Подібні зміни були виявлени рік тому. Об’єктивно: незначна блідість шкіри, обличчя одутловате, пульс 80 за 1 хвилину, АТ – 130/80 мм.рт.ст. Симптом Пастернацького негативний з обох боків. Аналіз крові без патології. Аналіз сечі: білка – 0,99 ‰, лейкоцитів – 4-6 в полі зору, еритроцитів – 8-10 в полі зору, циліндрів – 3-5 в полі зору.

Ваш попередній діагноз ?

а. Вроджене звуження ниркової артерії.

в. Хронічний гломерулонефрит з сечовим синдромом. *

с. Хронічний гломерулонефрит з нефротичним синдромом.

d. Гострий гломерулонефрит з сечовим синдромом.

е. Хронічний пієлонефрит.

8. Хворий Й., 48 років, скаржиться на головний біль, зниження зору, запаморочення, нудоту, сухість в роті, спрагу. На протязі 8 років відмічає підви­щення артеріального тиску. Об’єктивно: шкіра і слизові бліді, пульс 90 за 1 хвилину, ритмічний, АТ – 220/140 мм.рт.ст., серцевий поштовх резистентний, зміщений вліво і вниз, ліва межа серця зміщена до передньої пахвинної лінії, I тон над верхівкою ослаблений, є акцент II тону над аортою, печінка виступає на 3 см нижче реберної дуги. Симптом Пастернацького слабо позитивний з обох боків. Аналіз крові: еритроцитів – 2,1х10¹²/л, лейкоцитів – 9,8х10⁹/л, ШОЕ – 48 мм./год. Креатинін крові – 543 мкмоль/л. Аналіз сечі: питома вага – 1007, білка – 1,65‰, еритроцитів – 10-12 в полі зору, лейкоцитів – 3-4 в полі зору, циліндрів (гіалінових) – 4-5 у полі зору.

Ваш попередній діагноз ?

а. Хронічний пієлонефрит.

в. Туберкульоз нирок.

с. Хронічний гломерулонефрит. *

d. Амілоїдоз нирок.

е. Гострий гломерулонефрит.

9. Хвора Н., 36 років. Захворювання почалося раптово з високої температури тіла, дрижаків, профузного потіння. З’явились тупий біль у поперековому відділі, неприємні відчуття при сечовиділенні, частий сечопуск. Об’єктивно: відмічається напруження м’язів поперекового відділу, позитивний симптом Пастернацького з обох боків. В загальному аналізі крові лейкоцитоз до 20000 в 1 мкл., нейтрофільоз. В загальному аналізі сечі 1,6‰ білка, лейкоцити на все поле зору, значна бактеріурія (більше 100 000 бактерій в 1 мл сечі).

Ваш попередній діагноз ?

а. Гострий пієлонефрит. *

в. Гострий гломерулонефрит.

с. Загострення хронічного пієлонефриту.

d. Сечо-кам’яна хвороба.

е. Гострий цистит.

10. Пацієнтці Д., 16 років, хворій на гострий тонзиліт, призначили ін’єкції антибіотиків. Через 3 дні від початку лікування стан хворої погіршився, з’явились непри­ємні відчуття в поперековій ділянці, запаморочення, нудота. АТ 140/80 мм.рт.ст. Аналіз крові: еритроцитів – 3,12х10¹²/л, Hb – 120 г/л, лейкоцитів – 10х10⁹/л, ШОЕ – 28 мм./год. Рівень креатиніну крові – 480 мкмоль/л. Аналіз сечі: питома вага – 1002, білка – 0,99 ‰. Проба за Зимницьким: добова кількість сечі 3,2 л, коливання питомої ваги 1002-1005.

Ваш попередній діагноз ?

а. Хронічний гломерулонефрит, сечовий синдром.

в. Гострий інтерстиціальний нефрит.

с. Гострий пієлонефрит. *

d. Швидкопрогресуючий (злоякісний) гломерулонфрит.

е. Хронічний гломерулонефрит, сечовий синдром.

11. Хвора О., 42 років, з’явилась на поліклінічний прийом терапевта із скаргами на ниючий біль в попереку, більше справа, інколи підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, головний біль. 10 років назад під час вагітності у пацієнтки був приступ болю в правій половині попереку, який супроводжувався дрижаками, різким підвищенням температури. 5 років назад було відмічено підвищення арте­ріального тиску до 200/110 мм.рт.ст. В аналізі сечі: білка – 0,99‰, лейкоцитів – 10-15 в полі зору, еритроцитів – 2-4 в полі зору, циліндрів (гіалінових) – 1-2 в полі зору. Креатинін сироватки крові – 102 мкмоль/л.

Який з діагнозів найбільш вірогід­ний у хворої?

а. Хронічний пієлонефрит. *

в. Туберкульоз нирок.

с. Хронічний гломерулонефрит.

d. Гіпертензивна нефропатія.

е. Амілоїдоз нирок.

12. 43-річний хворий М. поступив у терапевтичне відділення з масивним набряком обличчя, стіп, гомілок, попереку, передньої черевної стінки. За його словами лікарі постійно знаходили зміни в сечі. Двічі лікувався преднізолоном, із позитивним ефектом. Аналіз сечі: питома вага – 1017, білка – 4,0 ‰, еритроцитів – немає, лейко­цитів – 5-7 в полі зору. У пробі за Нечипоренком: в 1 мл сечі 20000 лейкоцитів і 500 еритроцитів.

Який найбільш ймовірний діагноз ?

а. Амілоїдоз нирок.

в. Полікістоз нирок.

с. Гострий гломерулонефрит.

d. Хронічний гломерулонефрит.

е. Хронічний пієлонефрит. *

13. Жінка Д., 25 років, подає скарги на тупий ниючий біль в попереку, біль при сечовиділенні, підвищення температури до 37,6˚С. Захворіла 5 днів тому після пологів, коли з’явилися вище перераховані ознаки хвороби. У стаціонарі був призначений бісептол – по 1 таблетці (480 мг) 2 рази на день. Об'єктивно: пульс – 70 за 1 хвилину, ритмічний, АТ – 170/100 мм рт.ст. Позитивний симптом Пастер­нацького зліва. Аналіз сечі за Нечипоренком: в 1 мл сечі еритроцитів 1000, лейкоцитів – 4000, циліндрів – 100.

Яке лікування слід призначити хворій ?

а. Ацикловір.

в. Амброксол.

с. Азатіоприн.

d. Альбумін.

е. Амоксицилін. *

14. У хворої Ж.., 22 років, після переохолодження з’явився біль у поперековій ділянці, стала каламутною сеча, температура тіла підвищилась до 38,8˚С. У крові: кількість лейкоцитів 13,2х10⁹/л, зсув лейкоцитарної формули вліво. У сечі: білка 0,33 ‰, лейкоцитів – 30-40 в полі зору (місцями вони покривають все поле зору). Виберіть найбільш оптимальну емпіричну антибактеріальну терапію.

а. Природні пеніциліни.

в. Тетрацикліни.

с. Напівсинтетичні пеніциліни. *

d. Макроліди.

е. Протитуберкульозні засоби.

15. У хворого Д., 40 років, після нападу болю в поперековій ділянці при ультразвуковому обстеженні виявлено конкремент в мисці правої нирки розміром 2,0х1,5 см.

Який вид лікування доцільно застосувати ?

а. Хірургічне лікування – нефротомія.

в. Фітотерапія.

с. Санаторно-курортне лікування.

d. Літотрипсія. *

е. Консервативне лікування уралітом.

16. Чоловік С., 55 років, скаржиться на загальну слабість, зменшення виведення рідини, біль в ділянці серця ниючого характеру. Упродовж 15 років страждає хронічним пієлонефритом, лікувався стаціонарно. Об’єктивно: шкіряні покрови сухі, з жовтим відтінком. Пульс – 80 за 1 хвилину, ритмічний, АТ – 100/70 мм.рт.ст. При аускультації серця тони послаблені, вислуховується шум тертя перикарда. При лабороторному дослідженні: креатинін – 1100 мкмоль/л, клубочкова фільтрація 5 мл./хв.

Яке лікування показано хворому?

а. Лактулоза.

в. Реополіглюкін.

с. Тієнам.

d. Спіронолактон.

е. Гемодіаліз. *

17. Жінка Д., 42 років, хворіє на хронічний пієлонефрит упродовж 20 років. В останні 6 місяців стан погіршився: з’явилася слабість, зник апетит, періодичні блювання. Об’єктивно: шкіра бліда, суха, АТ 200/120 мм.рт.ст. У крові: еритроцитів – 2,2х10¹²/л; Нв – 70 г/л; кольоровий показник – 0,9; креатинін – 210 мкмоль/л.

Нако­пи­чення яких речовин в організмі має найбільше значення у патогенезі стану, що розвинувся ?

а. Середніх молекул. *

в. Сечовини.

с. Білірубіна.

d. Креатиніна.

е. Сечової кислоти.

18. Хвора Р., 39 років поступила із скаргами на швидку втомлюваність, головний біль, зниження апетиту, нудоту, блювання зранку, періодичні носові кровотечі. У 15 років перенесла гострий гломерулонефрит. При обстеженні відмічено підвищення АТ до 220/120 мм.рт.ст., блідість шкіри і слизових, сліди розчісування шкіри. В аналізі сечі: білка – 3,3 ‰, лейкоцитів – 3-5 в полі зору, еритроцитів – 8-10 в полі зору, циліндрів гіалінових – 3-4 в полі зору.

Який з вказаних нижче біохімічних показників дозволяє найбільш точно оцінити стан хворої ?

а. Білірубін крові – 20,2 мкмоль/л.

в. Сечова кислота крові – 410 мкмоль/л.

с. Креатинін сироватки крові – 962 мкмоль/л. *

d. Натрій плазми крові – 148 ммоль/л.

е. Фібриноген крові – 5,9 г/л.

19. Хворий Д., 37 років, знаходиться у реанімаційному відділенні. Загальний стан дуже важкий. Сопор. Шкіра сірого кольору, волога. Пульс частий, напружений. Артеріальний тиск 160/110 мм.рт.ст. Тонус м’язів підвищений. Гіперрефлексія. В повітрі запах амоніаку.

Попередній діагноз ?

а. Алкогольна кома.

в. Гіперглікемічна кома.

с. Уремічна кома. *

d. Аддісоновий криз.

е. Гіпоглікемічна кома.

20. Хвора Ч., 32 років, що страждає хронічним гломерулонефритом 7 років, скаржиться на прогресуючу задишку, серцебиття, нудоту, блювання, швидку втому, носові кровотечі. Об’єктивно: шкіра суха, бліда з жовтим відтінком, уремічний запах з ротової порожнини, пульс 120 за 1 хвилину, АТ 230/125 мм.рт.ст. У крові: Hb – 76 г/л, ШОЕ – 48 мм/год, сечовина – 52 ммоль/л, креатинін 978 мкмоль/л, К⁺ – 6,2 ммоль/л.

Яке ускладнення хронічного гломерулонефриту виникло у хворого?

а. Серцево-судинна недостатність.

в. Гостра ниркова недостатність.

с. Легенева недостатність.

d. Гіпертензивний криз.

е. Хронічна ниркова недостатність. *

21. Жінка Н., 48 років скаржиться на слабість, схуднення, зниження апетиту, головний біль. В дитинстві перенесла гострий гломерулонефрит. З 25-річного віку спосте­рігається артеріальна гіпертензія. Систематично не лікувалася, до лікаря зверталася рідко. Після проведеного дослідження виявлені ознаки хронічної ниркової недостатності І ступеня (креатінін – 230 мкмоль/л).

Які рекомендації щодо харчування найбільш виправдані для даної хворої ?

а. Обмеження вуглеводів.

в. Обмеження об’єму рідини.

с. Збільшення об’єму рідини.

d. Обмеження жирів.

е. Обмеження білків. *

22. Хвора А., 35 років, звернулася до лікаря-терапевта із скаргами на набряки на всьому тілі, загальну слабість, деформацію та біль в суглобах китиць. На ревматоїдний артрит хворіє 20 років. Приймає купреніл, піроксикам. Об’єктивно: Пульс – 76 за 1 хвилину, ритмічний, АТ –110/80 мм рт.ст. При аускультації серця І тон послаблений, систолічний шум на верхівці серця. При обстеженні: загальний аналіз сечі – білка 1 ‰, еритроцитів 3-5 в полі зору, лейкоцитів 2-3 в полі зору; загальний холестерин крові – 7,2 ммоль/л.

Яке ускладнення ревматоїдного артриту найбільш ймовірно розвинулось?

а. Амілоїдоз нирок. *

в. Саркоїдоз легень.

с. Хронічний пієлонефрит.

d. Мієломна хвороба.

е. Хронічний гломерулонефрит.

23. Жінка Д., 25 років, скаржиться на набряки на обличчі, стопах, гомілках, попереку, підвищення тиску до 160/100 мм.рт.ст., слабкість. Подібні скарги з’явилися тиждень тому після переохолодження. Об’єктивно: пульс – 84 за 1 хвилину, ритмічний, АТ 165/100 мм.рт.ст., набряк обличчя, стіп, гомілок, стегон, поперека. В аналізі крові: еритроцитів – 3,0х10¹²/л, Hb – 100 г/л, ШОЕ – 50 мм./год. В аналізі сечі: білка 0,5 ‰, еритроцитів – 17-20 в полі зору, лейкоцитів – 2-3 в полі зору. Добова протеінурія – 4,0 г/л.

Яке обстеження необхідно зробити додатково для верифікації діагнозу ?

а. Реакція Вассермана.

в. Біопсія ясен. *

с. Радіоізотопне дослідження нирок.

d. Біохімічне дослідження крові.

е. Фіброгастродуоденоскопія.

24. В терапевтичне відділення поступив хворий Р., 40 років, який скаржився на набряк обличчя, гомілок. АТ – 120/70 мм.рт.ст., 4 роки тому назад йому поставлено діагноз ревматоїдного артриту. Загальний аналіз крові без змін. В загальному аналізі сечі: білка – 4,2 ‰, лейкоцитів – 7-9 в полі зору, зернистих та гіалінових циліндрів – 5-6 в полі зору. Лікар запідозрив амілоїдоз нирок.

Яке обстеження дозволить підтвердити діагноз ?

а. Ультразвукове дослідженя нирок.

в. Термографія нирок.

с. Сканування нирок.

d. Протеїнограма.

е. Проба з конго-червоним. *

25. Хвора М., 54 років, понад 20 років хворіє на остеомієліт стегнової кістки. Упродовж останнього місяця з’явився і поступово наростав набряк нижніх кінцівок. У крові гіпоальбумінемія, підвищення альфа-2- і гаммаглобулінів, ШОЕ – 50 мм./год. У сечі протеінурія – 6,6‰ білка.

Який діагноз є найбільш вірогідним?

а. Мієломна хвороба.

в. Гострий гломерулонефрит.

с. Системний червоний вовчак.

d. Вторинний амілоїдоз нирок. *

е. Серцево-судинна недостатність.

26. Хворому В., 55 років, який страждає вторинним (реактивним) амілоїдозом та ревматоїдним артритом недоцільно призначати:

а. Делагіл.

в. Колхіцин.

с. Унітіол.

d. Димексид.

е. Казеїн. *

Розділ 6. Ревматичні захворювання.