- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •Розділ 1. Карантинна служба україни.
- •§2. Перелік шкідливих організмів, які мають карантинне значення для України
- •§3. Історія розвитку й міжнародне співробітництво в галузі карантину рослин
- •§4. Функції і структура державної фітосанітарної служби України
- •Міністерство аграрної політики України
- •Головна державна інспекція з карантину рослин
- •Функції Головної державної інспекції з карантину рослин є:
- •§5. Фітосанітарний контроль підконтрольних і підкарантинних матеріалів на державному кордоні України
- •§6. Документальне оформлення карантинних об’єктів і матеріалів при фітосанітарній експертизі в Україні
- •§7. Знезараження та очищення підконтрольних, підкарантинних матеріалів і транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •§2. Класифікація та характеристика асортименту зернових культур
- •§3. Стандартизація зерна
- •§4. Будова зерна
- •§5. Хімічний склад і харчова цінність зерна
- •§6. Вимоги до якості зерна
- •§7. Зараженість зерна шкідниками хлібних злвків
- •Злакові цикадки
- •Злакові попелиці
- •Хлібні клопи
- •Хлібні жуки
- •§8. Вади зерна та їх вплив на якість
- •§9. Хвороби зернових культур
- •§10. 3Берігання сільськогосподарської сировини
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Тема 3. Олійно й ефіроолійні культури
- •§2. Товарознавча характеристика олійної сировини
- •§3. Сучасні уявлення про ефіроолійну сировину
- •§4. Товарознавча характеристика ароматичних ефіроолійних культур
- •§5. Використання ароматичних речовин, одержаних з ефіроолійної сировини в харчовій і парфумерній промисловості Використання ароматизаторів у харчовій промисловості
- •Використання ароматизаторів у парфумерній промисловості
- •§6. Товарознавча характеристика ефірних олій
- •§7. Хміль – як основна сировина у пивоварінні Проблеми та перспективи розвитку хмільництва в Україні та світі
- •Характеристика споживних властивостей хмелю
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 4. Хміль, тютюн і махорка
- •§ 2. Особливості державного регулювання тютюнової галузі в Україні
- •§ 3. Сучасне уявлення про тютюн – як сировину для тютюнових виробів
- •§ 4. Особливості технології переробки сировини та матеріалів для виробництва тютюнових виробів
- •§5. Класифікація та споживні властивості сировини тютюну
- •§6. Сучасне уявлення про махорку та особливості її вирощування
- •§7. Оцінювання якості тютюнової сировини і махорки
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Розділ 5. Рослинна лікарсько-технічна сировина
- •§2. Класифікація рослинної лікарсько-технічної сировини
- •§3. Характеристика окремих видів лікарсько-технічної сировини
- •§3.1. Характеристика сировини квітів і суцвіття Бузина чорна (Sambucus nigra l.) - це рослина родини жимолостевих – Caprifoliaceae. Інші поширені назви: боз, бузок, пищальник.
- •Характеристика різних видів бузини
- •Арніка (arnica montana l.) – це багаторічна трав'яниста, золотисто-пухнаста рослина родини айстрових (складноцвітних). Інші назви: чарник барана, скусівник гірський, трава баряня.
- •§3.2. Характеристика лікарської сировини з листя
- •§3.3. Характеристика сировина трав, мохів і грибів
- •Відмінні ознаки різних видів череди
- •§3.4. Характеристика сировини бруньок
- •§3.5. Характеристика сировини плодів, ягодів, насіння, кори
- •Поширення. Горобина росте повсюдно в лісах, по берегах рік, озер, на полях, уздовж доріг, висаджують її в скверах, парках, садах майже по всій лісовій і лісостеповій зоні України.
- •§4.6. Характеристика сировини коренів, бульб, кореневищ
- •Використання. У другій половині хх століття було налагоджене виробництво клітинних культур кореня женьшеню.Препарати женьшеню застосовують:
- •§4. Характеристика сировини різного походження
- •§5. Організація збирання і заготівель рослинної лікарсько-технічної сировини
- •Список видів лікарських рослин з обмеженим поширенням і невеликими запасами сировини, збирання яких здійснюється за документами органів лісового господарства
- •Список видів лікарських рослин, запаси яких дуже обмежені і збирання здійснюється за квитками органів лісового господарства, погодженими з державними органами охорони природи
- •Список видів лікарських рослин, обсяги заготівель яких не обмежені при суворому дотриманні правил збирання
- •Види лікарських рослин, занесені в «Червону книгу України»
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Вимоги до якості насіння цукрових буряків
- •Ефективність захисту цукрових буряків від бур'янів з використанням гм-гібридів (Ліберті) у порівнянні з традиційною системою
- •Валовий збір цукрових буряків (фабричних) за регіонами (тис. Т)
- •§ 2. Походження цукрових буряків
- •§3.Ботанічна характеристика цукрових буряків
- •Хімічний склад речовин у 100 кг коренеплодів цукрових буряків
- •Періоди та фази росту цукрових буряків
- •§4. Характеристика біологічних особливостей цукрових буряків
- •Вплив температури на швидкість проростання цукрових буряків
- •§5. Технологічні показники якості цукрових буряків
- •Технологічні показники якості цукрових буряків
- •§6 Особливості приймання та визначення технічних показників якості цукрових буряків
- •Технічні вимоги до коренеплодів цукрових буряків
- •§ 7 Способи й умови зберігання цукрових буряків
- •§8. Захист посівів цукрових буряків від бур’янів
- •§9. Захист цукрових буряків від шкідників
- •Комплекс заходів із захисту иукрових буряків від шкідників
- •Норма препаратів у композиції для інкрустації насіння цукрових буряків
- •Економічні пороги шкодочинності основних шкідників цукрових буряків
- •Застосування пестицидів цукрових буряків
- •§10. Захист цукрових буряків від хворіб
- •Застосування фунгіцидів (протруйників)
- •Хвороби листків
- •Вірусні хвороби
- •Хвороби голодування буряків
- •Хвороби коренеплодів під час вегетації
- •Обгрунтування необхідності застосування фунгіцидів
- •Періоди ефективної шкодочинності і захисту від хвороб по фазах розвитку цукрових буряків
- •Застосування фунгіцидів
- •Регламенти застосування фунгіцидів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 7
- •§2. Товарознавча характеристика коноплі (Сannabis) і конопляних волокон. Використання конопель у промисловості.
- •Коноплі – це цінна прядильна культура, що нараховує 3 види. Посівні коноплі містять у сухих стеблах - до 25% волокон-пеньків; насіннях – 17-38% висихаючої олії.
- •§3. Товарознавча характеристика льону та лляних волокон, їх застосування на практиці
- •§3. Товарознавча характеристика джуту та його волокон
- •§5. Товарознавча характеристика кенафу та його волокон, їх застосування на практиці
- •§6. Товарознавча характеристика бавовника та його волокон, їх застосування на практиці
- •Посівні площі під бавовником у різних країнах світу, га
- •Обсяг виробництва бавовни тис. Т
- •Світове споживання бавовни, тис. Т
- •§7. Характеристика інших волокон (сизаль, генекен, маніла, кендир, койр, рамі, морська трава)
- •Волокно абаки – це об'ємний натуральний матеріал, що складається з висушених волокон стебел і листків бананової пальми. Волокна переплетені з основою і є рухливими.
- •Рамі (кропива китайська, біла рамі (ramie), бомерія білосніжна) - це рослина із родини кропивних, батьківщиною якої є Східна Азія.
- •§8. Характеристика мінеральних волокон з гірського льону (азбесту)
- •Азбест має високу вогнестійкість, тому входить до складу тих тканин, де необхідне сполучення гнучкості й термостійкості.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Список використаних джерел
§ 4. Особливості технології переробки сировини та матеріалів для виробництва тютюнових виробів
Останніми роками значна увага приділяється раціональному використанню тютюнових відходів. Світове виробництво відновленого тютюну перевищує 400 тис. т. на рік. До складу кожної імпортної сигарети входить не менше 10% відновленого тютюну. Починаючи з 1984 р., деякі підприємства перетворюють усі види тютюнових відходів, які накопичуються при виробництві сигарет, в однорідний і повністю використовуваний новий тютюновий лист. Технологія виробництва базується на природній здатності тютюнових волокон, що містять целюлозу, склеюватись між собою природним способом без додавання сторонніх речовин. Основу рецептурного складу відновленого тютюну можуть складати відходи тютюнової сировини у вигляді зрізів жилок, стрипсованих жилок, тютюнового дріб’язку і форматури.
У процесі виробництва відновленого тютюну сировину ділять на волокнисту масу і водорозчинні речовини. Нерозчинна фракція, що містить тютюнові волокна, перетворюється в тютюнове волокно на сітці паперово-виробничої машини. Розчинною фракцією просочують тютюнове волокно. Отриманий продукт висушують і ріжуть на фрагменти, які виглядають як стрікс натурального тютюну. Завдяки використанню відновленого тютюну вдається повернути у технологічний оборот відходи і знизити втрати тютюнової сировини.
Тривалість висушування листа залежить від сорту тютюну. В літературі наведені дані, що скоріше висихає лист сорту Трапезунд – 362 (14 діб), а потім сортів Крупнолистий – 21 і Вірджинія – 202 (18-20 діб), Трапезунд – 219, Трапезунд кубанець і Трапезунд – 162 (20-25 діб). Повільніше від усіх віддають вологу сорти Трапезунд – 473, Трапезунд – 182, Трапезунд – 15, Ювілейний, Вірджинія – 365 і Гостролист – 316.
Вихід сировини 1-го сорту становить від 71 до 100%. Найбільш високим він є в сортів Трапезунд – 362, Трапезунд Кубанець і Трапезунд – 15 84.
Традиційно процес ферментації тютюнової сировини здійснюється на складах шляхом тривалого зберігання листа. Недоліками цього способу ферментації є: значна кількість трудомістких операцій, пов’язаних з багаторазовим перекладанням тюків для зменшення самозігрівання; значні втрати тютюнової сировини від псуття, подріблення та інтенсивних нерегульованих біохімічних процесів. Вченими Кубанського технологічного університету запропонований процес тривалої складської ферментації в анаеробних умовах (у герметично упакованих поліетиленових мішках). Для цього вологість тютюну в кіпах повинна бути в межах 15 + 1%. Ефект цієї ферментації підсилюють додаванням до тютюнового листа м’яти перцевої та іншої ефіровмісної сировини. За рахунок цього поліпшуються курильні властивості тютюну і проявляється антисептичний ефект.
Для збільшення тривалості зберігання тютюнових кіп у поліетиленових мішках пропонують розпилення м’ятної олії, яка містить компоненти з бактерицидною дією: ментол (45-60%), В-мирцен, пінени, камфен, п-цімол, карвон, пулегон та інші.
Для попередження пліснявіння тютюну запатентований спосіб обробки тютюнового листа водним розчином жасминової кислоти з гетероциклічними основами. Після певного витримування лист сушать і обробляють нагрітим закисом азоту, який містить пари одноосновної органічної насиченої кислоти.
Поліпшити смак сигарет, сигар та інших тютюнових виробів можна нагріванням сирого тютюну при підвищеному тиску в атмосфері азоту або іншого інертного газу з наступним швидким охолодженням до температури нижче 300С для утворення суміші летких та нелетких сполук за реакцією Майара.
Запропоновано нову схему виробництва ферментованого тютюну. Вона включає томління, фіксацію, сушіння пластинки до вологості 19-22%, термообробку за температури 900С до повного висихання пластинки, досушування середньої жилки і зволоження тютюну при 40-450С.
Тютюн, оброблений гліцерином, характеризується вищою рівноважною вологістю, більшою швидкістю сорбції і нижчою десорбцією порівняно з необробленою сировиною.
Розширений тютюн отримують з використанням діоксиду вуглецю, азоту і гострої пари. Ароматизований тютюн, волокно трубовогневої сушки, зволожене до 20%, направляють у систему просочування діоксидом вуглецю. Наступне висушування забезпечує значне збільшення об’єму сировини. Обробіток тютюнових волокон гострою парою з наступним нагріванням за температури 160-1700С забезпечує значне збільшення об’єму сировини.
Важливе місце у виробництві сигарет займає сигаретний папір. В числі нових видів виділяють папір, який містить рослинні волокна і наповнювач, що включає композицію нітромагнетизу і гідроксиду магнію.
Український ринок тютюнових матеріалів виявився дуже чутливим до різного роду інновацій: вугільні фільтри, турбофільтри, лазерна перфорація, повітряна камера тощо.
Для сигаретних фільтрів готують папір з нейтральним смаком, який забезпечує зниження вмісту смол і нікотину в димі. Папір складається з волокон синтетичного полімеру, зв’язаних один з одним у місцях перетину з волокнистим ліоцелом. Ліоцел фібрилюється і використовується у вигляді волокон або пластівців.
Розроблено нову паперову обгортку, яка не містить хлору для фільтруючих патронів з активного вугілля в сигарах і сигаретах. Вона значно зменшує проникнення частин вугільного пороху, нікотину, смолистого концентрату в приміщення або ротову порожнину курця.
Для частини сигарет використовують фільтри, виготовлені на основі складних ефірів целюлози. Такі фільтри включають ацетилцелюлозу, пропінат, бутират целюлозу та інші складні ефіри з органічними кислотами.
В Україні в достатній кількості виробляють ацетатні фільтри та етикетну продукцію. Фільтри ацетатні готують з ацетатної стрічки, обробленої пластифікатором і зафіксованої в папір з наступним розрізуванням на відрізки необхідної довжини.
Розроблено спосіб виготовлення тютюнових фільтрів з плоских пластин ефірів целюлози. Купка пластинок ефірів целюлози має співвідношення круглого діаметра до зміненого діаметра – 2,3:1 до 5:1. Конфігурація купок може бути Х, V або І. Ефір целюлози використовують із залишком органічної кислоти з числом атомів С2-4, наприклад, ацетат целюлози з числом зміщення 1,5-3.
Тютюнова фільтр може містити деревне борошно (пульпу). Співвідношення ефіру целюлози і деревної пульпи коливається від 90:10 до 20:80. Довжина волокон становить 1-10 мм, а тонкість – 1-10 деньє або довжина волокон 2-8 мм, тонкість 2-8 деньє.
Розроблено спеціальний фільтр для сигарет, застосування якого забезпечує видалення шкідливих сполук із сигаретного диму, зокрема оксидів азоту, вільних радикалів, альдегідів, пероксиду водню, оксиду вуглецю, канцерогенних летких нітрозосполук. Він має волокнисту основу, збагачену біологічними речовинами з групи, що включає гемоглобін, лізати еритроцитів та їх комбінації. Для цього матеріал звичайного фільтру просочують біологічними речовинами, які містять іони металів (Fе2+, Сu2+, Мg2+), що утворюють комплексні сполуки з порфіріновим кільцем, а також іони Fе2+, стереоспецифічно зв’язані з білковими молекулами. Збагачення фільтрів біологічними речовинами не викликає зміни органолептичних властивостей сигаретного диму (запаху, смаку, зовнішнього вигляду) і самого фільтру.
Для підвищення безпеки тютюнокуріння і зниження значного вмісту канцерогенних та інших шкідливих речовин у сигаретному димі пропонується використовувати вуглецеву суміш високої реакційної здатності, яка містить гексані вуглецеві сполуки типу С3,С4,С5.
Одним із напрямків підвищення якості і зниження токсичності сигарет є зменшення вмісту смол нікотину в сигаретному димі. Поширеним способом зниження вмісту шкідливих компонентів у димі сигарет є використання ефекту вентиляції. Завдяки вентиляції забезпечується додаткове поступлення повітря за конусом горіння, яке розбавляє дим і позитивно впливає на смак сигарет без зміни аромату. На папір чи фільтр наносять перфорацію механічним, електростатичним або лазерним методами. Для сигарет без фільтру використовують перфорацію по ширині сигаретного паперу, який забезпечує постійну вентиляцію сигарет під час куріння. Оптимальний ступінь вентиляції сигарет без фільтру складає 35-45%. Завдяки їй знижується вміст смоли на 15-20%, нікотину - 30-40% і оксиду вуглецю – 10-13%.
Поєднання перфорації ободового паперу з видовженням фільтру також позитивно впливає на споживні властивості виробів і сприяє зниженню смоли в димі кожної сигарети на 21%, а ацетатні і паперові фільтри не затримують оксид вуглецю. Використання перфорації являється одним з доступних засобів зниження СО2. У дослідних сигаретах його вміст знижується порівняно з контролем на 10-13%.
Процес опосередкування тютюну забезпечує випуск однорідної і стабільної за якістю продукції. Стабільність технологічних і курильних властивостей тютюну залежить від проведення цього процесу. Максимальна однорідність якості тютюну досягається при умові, що кінцева суміш містить сировину різних мікрозон і періодів ламання.
Технологами розроблена композиція курильної суміші для сигарет нового типу, призначена для курців, які мають намір відмовитись від куріння тютюнових виробів. До складу композиції входить тютюн (50%), перемішаний ретельно із сухим коренем лакричника (50%), який надає нетерпкий аромат з відповідним відтінком. Подрібнену суміш вносять в стержень з покривним шаром сигаретного паперу, який містить фільтр.
Тютюнову сировину соусують нанесенням розчину речовин для поліпшення смаку й аромату тютюнового диму. Ароматизація її забезпечується нанесенням на різаний тютюн, фольгу, фільтр з розчином ароматичних речовин для поліпшення запаху тютюнового диму.
Запропоновано компонент для складу курильного виробу як замінник тютюну. Він являє собою оброблену харчову рослинну сировину, наприклад, селеру, що містить ароматичні речовини, у тому числі ефірні олії. Рослинна сировина може використовуватись у вигляді звичайного кріопорошку. Вона забезпечує профілактику судинних спазмів, поступлення біологічно активних речовин через дихальні шляхи, заміну тютюну і може входити до складу традиційних курильних виробів.